Держава планує запровадити страховий фонд, який має на меті відшкодування збитків українському бізнесу внаслідок російських атак. Для фінансування цієї ініціативи пропонується підвищити ставку ПДВ до 21%. Яка реакція бізнесу на такі пропозиції?
У вересні було оголошено, що український уряд має намір заснувати спеціальний фонд для забезпечення бізнесу від ризиків, пов'язаних з війною. Щоб поповнити цей фонд, розглядається варіант підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 21%.
Олександр Кравченко, який займає посаду міністра економіки та екології, впевнений, що модель страхового фонду для покриття перших втрат від обстрілів є найефективнішою. За даними відповідного міністерства, очікується, що у 2026 році збитки, завдані українському бізнесу внаслідок російських агресій, можуть досягти приблизно $10 мільярдів.
Національна влада звернулася до бізнесменів, щоб дізнатися їхню думку про пропозицію підвищення ставки ПДВ, а також попросила надати аргументи на підтримку своїх поглядів.
Володимир Лавренчук, голова представництва NEQSOL Holding B.V. в Україні:
Ідею підтримую. Воєнний ризик для бізнесу вже став системним: збитки можуть становити $4-10 млрд на рік, тоді як можливості страхового ринку значно менші. Це загрожує не лише окремим компаніям, а й ланцюгам постачання, платежам та інвестиціям. Підвищення ПДВ на 1 в.п. -- непросте рішення, але воно створює стабільне джерело для фонду.
Альтернативою може слугувати бюджет, фінансування від донорів або внески бізнесу. На мою думку, найкращим варіантом буде їх комбінація. Держава повинна забезпечити покриття первинних збитків, залучаючи донорські організації та приватні страхові компанії. Важливо також діяти швидко: пошук оптимальної моделі не повинен затримувати реалізацію ефективних рішень.
Ігор Ліскі, творець інвестиційної фірми EFI Group.
Україні необхідно впровадити механізм, що запобігатиме руйнуванню цілого сектору економіки війною, і в цьому контексті державна підтримка є цілком обґрунтованою. Це питання стосується виживання нації.
Безумовно, я підтримую ідею створення такого фонду. Важливо надавати допомогу виробникам, адже вони потребують відновлення в першу чергу. Також необхідно вселити надію у підприємців, які продовжують свою діяльність, незважаючи на постійні обстріли. На жаль, система страхування воєнних ризиків у нас практично не діє.
На мою думку, додатковий 1% ПДВ не є найважливішою проблемою. Основний ризик полягає в прозорості адміністративного процесу: хто приймає рішення, за якими критеріями і як швидко здійснюється розподіл коштів. На жаль, коли державні структури беруть на себе управління, виникають питання щодо повільності, неефективності та можливих корупційних схем. Тому саме відкриті правила і публічна звітність стануть визначальними для успішності фонду. Можливо, існуючий страховий механізм у поєднанні з підтримкою державного фонду стане більш ефективним і прозорим рішенням.
Сподіваюсь, що ми зможемо розробити надійні та ефективні системи у вирішальні моменти для нашої країни.
Ігор Гуменний, голова торгово-промислового холдингу UBC Group:
Ідея страхування правильна. Але держава хоче допомогти бізнесу за рахунок самого бізнесу та кінцевого споживача.
Кумулятивно, залежно від категорії товару й конкуренції, податок може підняти ціни до 5%. Заплатять усі.
На підприємствах UBC Group вже зафіксовано понад десяти візитів. Ми добре усвідомлюємо, що таке військові втрати, і наскільки важливо для бізнесу мати ефективний механізм страхування. Однак ми виступаємо проти нових "подушних зборів", що можуть проявитися у вигляді підвищення ПДВ.
Є просте запитання: Чому страховий внесок має залежати від обороту та споживання, а не від страхової вартості майна помноженої на реальну ймовірність його пошкодження та очікуваного розміру збитку? Саме так працює страхування.
Ось ще одне питання. Значна частина української економіки досі перебуває в тіньовому секторі. Чому ж знову основна відповідальність лягає на тих, хто працює легально?
А тепер -- математика. Уряд пропонує створити фонд обсягом близько $3-4 млрд: орієнтовно $1 млрд державного фінансування, зокрема за рахунок запропонованого підвищення ПДВ, і ще $2-3 млрд планують залучити від міжнародних партнерів. При цьому сам уряд оцінює щорічні воєнні збитки основних засобів бізнесу в $4-10 млрд і більше. Тобто навіть за верхнього сценарію наповнення фонду маємо: потенційні збитки -- $10+ млрд, фонд -- $4 млрд.
Отже, планується реалізація механізму first-loss, залучення внесків бізнесу та приватне страхування верхнього рівня ризиків. Це позитивний крок. Але де ж запевнення, що в разі надзвичайно складного року бюджету вистачить? В результаті, як завжди: ПДВ підвищать безсумнівно, а страхування раптом виявиться "недостатньо фінансованим".
Є інший шлях. Обов'язкове страхування воєнних ризиків на кшталт КАСКО -- із диференційованим платежем залежно від реального ризику. Державний first-loss фонд плюс міжнародне перестрахування катастрофічного ризику. Спеціальні ОВДП для гарантування виплат та фінансування компенсації частини страхового тарифу. Податкові пільги для підприємств, які реально постраждали від російських ударів. Як один із механізмів -- зараховувати документально підтверджені воєнні збитки бізнесу в рахунок майбутньої сплати податку на прибуток. Тотальна дерегуляція для підприємств, які відновлюються після ударів. Максимальне обмеження перевірок і регуляторного тиску на постраждалий бізнес у період відновлення.
Не варто знову звертатися до найпростіших рішень, таких як підвищення податків. Підтримуйте тих, хто зазнав збитків. Не покарайте тих, хто продовжує чесно працювати.
Перед тим, як підвищувати податки, уряд повинен спочатку виконати свої зобов'язання. Необхідно провести аудит бюджету, оптимізувати витрати та скоротити чисельність державного апарату до тих функцій, які дійсно потрібні країні. Важливо навести порядок у власних витратах, ліквідувати корупційні схеми та зупинити розкрадання. Лише тоді можна буде зрозуміти, що для забезпечення воєнних ризиків не потрібно знову звертатися до ресурсів бізнесу та громадян.
Олександр Соколовський, творець групи компаній під назвою Текстиль-Контакт:
Я повністю підтримую цю ініціативу. Це дозволяє державі впровадити систему швидкого відшкодування первинних підтверджених військових втрат, що сприятиме оперативному відновленню зруйнованих активів. Компенсації надаються лише за тими активами, які є критично важливими для функціонування підприємства. Однак, товари та запаси не підпадають під цю програму.
Ліміт -- до $10 млн на одну юридичну особу. Саме "до", бо реальний ліміт залежить від капіталу майбутнього фонду.
Зверніть увагу, що в пропозиції Міністерства економіки основним джерелом фінансування фонду є не підвищення ПДВ, а 2% добровільних внесків від вибраної підприємствами суми (до $10 млн), що становить до $200 тисяч. Це плата за участь у державній програмі, а не страхова премія. Фактично, компенсується оцінений збиток в межах встановленого ліміту.
Очікується, що програма компенсуватиме втрати починаючи з дати запуску [з січня 2027 року] та після того, як учасник приєднається. Ретроактивне покриття не планується, оскільки це призвело б до старту з боргом, який важко оцінити та профінансувати.
Сподіваюсь, що суспільне обговорення пройде швидко і програма буде ухвалена. Як інакше працювати в сьогоднішніх реаліях далі і відновлювати виробничі потужності у випадку прильоту, я не розумію. Головне, щоб з початком 2027-го було ще кого рятувати.
Володимир Поперешнюк, один із засновників групи NOVA та підприємства Нова пошта:
Піднімати податки заради підтримки бізнесу -- все одно, що гасити пожежу бензином. Збільшувати ПДВ з 20% до 21% у наш час для страхування бізнесу від ракетно-дронових ударів -- це своїми ж руками добивати те, що ще не зруйнували ракети і дрони.
Якщо держава справді хоче допомогти постраждалому бізнесу, їй варто впроваджувати податкові знижки, проводити дерегуляцію, приватизацію, а ще -- терміново скоротити кількість чиновників та державні витрати. Адже, щоб економіка швидко відновилася та адаптувалася, потрібно зменшувати, а не посилювати податковий та регуляторний тиск.
Ірина Нестеренко, віцепрезидентка з операційного управління компанії Біосфера:
Я підтримую запуск державного механізму страхування воєнних ризиків і можливе підвищення ПДВ до 21% як спосіб його фінансування. Сьогодні це, схоже, єдиний реалістичний варіант швидко сформувати страховий фонд на випадок воєнних ризиків і залучити до нього міжнародне фінансування. Бізнес уже п'ятий рік працює під постійними обстрілами, тому держава повинна дати йому хоча б базовий інструмент захисту та відновлення.
Проте запропонований механізм не є остаточним. Він забезпечує компенсацію переважно за знищені основні фонди — такі як будівлі та устаткування, але не охоплює товарний запас, сировину та матеріали. Це є важливим питанням для ритейлерів і багатьох виробничих компаній.
Наприклад, у випадку, коли внаслідок атаки знищуються запаси на орендованому складі, компенсацію може отримати лише власник приміщення, тоді як компанії-орендарі, які зазнали збитків на мільйони доларів, залишаються без фінансової підтримки. Це створює явний дисбаланс. Для підприємств, що мають власні заводи чи склади, такий фонд стане серйозною підтримкою. Проте для бізнесу, що орендує приміщення, він поки що не вирішує основні ризики.
Тому важливо не зупинятися на початковому етапі. Паралельно слід розробити механізм компенсації товарних та інших матеріальних втрат, а не відкладати це питання на невизначений термін. Крім того, необхідні кредитні канікули, які не призводили б до зниження кредитного рейтингу позичальника, а також зрозуміла реструктуризація боргів для компаній, які постраждали, але продовжують функціонувати та генерувати прибуток. Також доцільно ввести щонайменше дворічний мораторій на перевірки для тих бізнесів, які документально підтвердили збитки внаслідок атак.
Збільшення податку на додану вартість – це делікатне питання. Однак, воно може бути обґрунтованим, якщо отримані кошти будуть використовуватися з чіткою та прозорою метою: для страхування ризиків, пов'язаних із війною, та відновлення українського бізнесу. Найважливіше, щоб ця система була справедливою для всіх, хто дійсно страждає від втрат.
#
