Фінансові ресурси з сонячної та вітрової енергії: які перешкоди стримують Україну від залучення інвестицій у відновлювану енергетику?

"Незважаючи на війну, в цьому секторі активно реалізуються численні проекти за участю як іноземних, так і українських інвестицій. Цей сектор демонструє позитивну динаміку і залишається одним з небагатьох джерел зростання національної економіки", - заявив Олександр Кубраков, голова наглядової ради центру We Build Ukraine, під час конференції.

Голова наглядової ради центру We Build Ukraine, Олександр Кубраков, підкреслив, що інвестори проявляють активний інтерес до подальших вкладень у сектор відновлювальної енергетики.

Багато проектів співфінансується провідними фінансовими організаціями, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. "Це означає, що ринок - цікавий та інвестори бачать перспективу. Важливо не загубити цей інтерес і швидко реалізувати рішення для сектору, принаймні на рівні Уряду", - додав Олександр Кубраков.

Відповідно до прогнозів Boston Consulting Group, до 2040 року частка відновлювальних джерел енергії в Україні може подвоїтися, зросши з нинішніх 15% (дані за 2022 рік) до 28%, з можливістю подальшого збільшення.

"Ми прогнозуємо, що структура генерації електроенергії стане значно екологічнішою, перевищуючи показники багатьох країн Європи. В Україні 60% електрики може бути отримано з безвуглецевих джерел", - зазначив старший експерт Boston Consulting Group Балінт Сілхаві.

Старший аналітик з Boston Consulting Group, Балінт Сілхаві, передбачає, що доля відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі України буде й надалі зростати (We Build Ukraine).

За його прогнозом, половину від парку нової генерації будуть складати вітрові та сонячні електростанції. Експерт Boston Consulting Group вважає, що зростання виробництва відновлюваної електроенергії дозволить наростити обсяги її експорту до ЄС настільки, що до 2040 року Україна зможе стати нетто-експортером електроенергії.

Важливою перевагою відновлюваної енергетики є той факт, що вона є найбільш дешевим джерелом електроенергії на сьогодні.

Для оцінки виробництва електроенергії з різних джерел застосовують показник рівнозначної вартості електрики (англ. levelized cost of electricity, LCOE). Це, по суті, вартість електроенергії, за якою нові електростанції зможуть реалізовувати її після початку експлуатації.

Згідно з дослідженнями Boston Consulting Group, вартість електроенергії, отриманої з вітру та сонця, до 2035 року може досягти 54 та 59 доларів за мегават-годину відповідно. У той же час, нові газові електростанції можуть генерувати електрику за 97 доларів за мегават-годину, атомні станції — за 99 доларів, а вугільні — за 109 доларів за мегават-годину. Це свідчить про те, що на нинішній момент нові проекти, які використовують викопні пального, не здатні конкурувати з електростанціями, що працюють на основі відновлюваних джерел енергії.

Особливо розвитку останнім часом в Україні набула вітроенергетика. Як повідомив під час конференції центру We Build Ukraine голова правління "Української вітроенергетичної асоціації" Андрій Конеченков, на сьогодні у процесі будівництва знаходиться 7 вітроелектростанцій. Їх будують такі компанії як ДТЕК ВДЕ, OKKO Group, "Еко-Оптіма" та "Вітряні парки України".

"Це свідчить про те, що, незважаючи на війну, сектор вітрової енергетики не зупиняється у своєму розвитку," - зазначив він, підкресливши, що наразі загальна потужність проектів вітроелектростанцій, готових до реалізації, досягає 4 ГВт.

Голова голова правління "Української вітроенергетичної асоціації" Андрій Конеченков повідомив, що портфель готових до будівництва проектів вітроелектростанцій сягає 4 ГВт встановленої потужності (We Build Ukraine)

Яскравим прикладом є реалізація проекту Тилігульської вітрової електростанції компанією ДТЕК ВДЕ в Миколаївській області. Після завершення другої черги будівництва ця станція стане найоб’ємнішою вітровою електростанцією у Східній Європі.

"Ми завершуємо будівництво другої черги Тилігульської вітроелектростанції, яка додасть майже 400 МВт, і до кінця 2026 року загальна потужність станції досягне 500 МВт. Крім того, у нас є плани щодо зведення Полтавської вітроелектростанції з потужністю 650 МВт, а також ми вже займаємося будівництвом систем зберігання енергії потужністю 200 МВт. Таким чином, до 2030 року ми прагнемо досягти 2 ГВт потужностей у сфері генерації та зберігання енергії, що сприятиме покращенню стабільності та гнучкості енергетичної системи," - зазначив Ігор Ретівов, керівник напрямку з регуляторних питань у ДТЕК ВДЕ.

Згідно з висловлюваннями Ігоря Ретівова, який очолює напрямок регуляторних питань у компанії ДТЕК ВДЕ, проект Тилігульської вітрової електростанції матиме статус найбільшого в Східній Європі (We Build Ukraine).

Компанія OKKO Group реалізує два великих проекти вітроелектростанцій у Волинській області. "На сьогодні ми будуємо вітроелектростанцію загальною потужністю 150 МВт на Волині. Будівельні роботи вже закінчені на 90%. Буквально вчора (21 травня - ред.) прибули перші вітротурбіни і за два тижні ми починаємо інсталяцію. Сподіваюся, до кінця цього року, максимум до початку першого кварталу наступного року всі 25 вітротурбін будуть інстальованими", - повідомив керівник Департаменту відновлюваної енергетики OKKO Group Олекса Коненко, додавши, що друга вітроелектростанція буде також розташована у Волинській області та матиме потужність близько 190 МВт.

Ігор Ретівов з ДТЕК ВДЕ зазначив, що нові великі проекти у сфері відновлюваної енергетики потребують фінансування від міжнародних банків, адже власного капіталу українським інвесторам буде не достатньо. На шляху до залучення іноземного фінансування інвестори стикаються з такими проблемами, як стабільність регуляторного поля, борги на ринку електроенергії та страхування воєнних ризиків.

Одним із ключових викликів, з якими стикаються нові проекти у галузі відновлювальної енергетики, є питання забезпечення стабільного та тривалого викупу електроенергії. "Наразі немає споживачів, готових укладати довгострокові контракти на значні обсяги в умовах нестабільного ринку. У Європі ж існує традиція укладати саме такі довгострокові угоди на викуп електроенергії," - зазначив Ігор Ретівов.

Щоб вирішити це питання, бізнес пропонує ініціювати проведення "зелених" аукціонів. Хоча такі аукціони вже відбулися у 2024 році, існує необхідність у збільшенні квот, тобто обсягу потужностей, для яких інвестори можуть збудувати електростанції та отримати тривалі контракти на продаж електроенергії державі. "Зелені" аукціони створять умови для банків, щоб вони могли бути впевненими у поверненні своїх інвестицій", - зазначив представник ДТЕК ВДЕ.

Ще одним рішенням може стати створення Фонду гарантування мінімальної ціни. Він має гарантувати виплату виробнику мінімальної ціни електроенергії у випадку просідання ринкової ціни до такого значення. Вже декілька європейських урядів заявили про готовність взяти участь у фінансування такого фонду на українському ринку. Ідею також підтримала Єврокомісія.

"Ніхто не зміг створити кращу ідею, ніж забезпечення мінімальної ціни на визначений період. Це дарує міжнародним інвесторам впевненість у тому, що вони зможуть здійснити вхід на ринок і отримувати виплати протягом щонайменше 5-10 років", - зазначила генеральна директорка норвезької компанії Scatek Solar Аліна Свідерська.

Вона навела приклади діяльності компанії Scatek Solar в африканських країнах, а також у Румунії та Польщі, де укладаються контракти на постачання електроенергії за фіксованою ціною в євро, що забезпечує стабільність на багато років. "В Україні ми поки що значно відстаємо від цього", - зазначила Аліна Свідерська.

Розвиток вітрової енергетики стикається з труднощами через податковий тягар, зокрема, через необхідність сплати митних зборів та ПДВ на імпорт обладнання для вітрових електростанцій. Учасники конференції висловили думку, що держава повинна звільнити це обладнання від оподаткування, що сприятиме покращенню фінансової ефективності проектів.

"Сьогодні ми сплатили податок на додану вартість і практично відразу ж розпочали процес його відшкодування. Це лише підвищує фінансові витрати і забирає чимало часу компаній на процедури повернення ПДВ," - зазначив Олекса Коненко з ОККО Group.

Він вважає, що для більш швидкої реалізації великих вітрових проектів необхідно скоротити час на підключення до мереж оператора енергосистеми "Укренерго".

Директор Департаменту відновлюваної енергетики OKKO Group Олекса Коненко поділився інформацією про реалізацію проектів вітрових електростанцій, що зводяться в Волинській області в рамках ініціативи We Build Ukraine.

Ігор Ретівов зазначив, що важливо продовжувати інтеграцію українського ринку електроенергії в європейську спільноту, реалізовуючи концепцію об'єднання ринків (market coupling). "Це дозволить нам досягти європейських стандартів у цій сфері", – підкреслив він.

Розвиток відновлюваної енергетики стимулює притік інвестицій у сектор машинобудування, зокрема створення в Україні виробництва вітроенергетичних установок (вітряків). До початку повномасштабного вторгнення єдиний в Україні виробник вітротурбін мультимегаватного класу - компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" - виробляла вітротурбіни на заводах в м. Краматорськ Донецької області. У 2023-2024 роках вона перенесла виробництво у Закарпатську область.

Владислав Фурдик, виконавчий директор компанії "Френдлі Вінд Технолоджі", повідомив, що підприємство вже займається виробництвом вітротурбін потужністю 4,8 МВт та наразі зводить першу вітроелектростанцію в Закарпатті, яка матиме потужність понад 80 МВт. Крім того, компанія проводить модернізацію своїх виробничих ліній, що дозволить їй виготовляти вітротурбіни з потужністю 5,2 МВт.

"Зараз у нас потужність виробництва зростає з кожним роком - від 25 ВЕУ (вітроенергетичних установок - ред.) на рік... наша мета вийти на виробництво близько 100 ВЕУ на рік з можливістю їх монтажу в Закарпатському регіоні та Україні в цілому", - сказав Владислав Фурдик, додавши, що на сьогодні компанія вперше в Україні запускає виробництво лопатей вітротурбін.

Національні інжинірингові компанії також отримують замовлення на виробництво складових сонячних вітроелектростанцій. На сьогодні в Україні вже виробляються опорні для сонячних панелей металоконструкції. Як повідомив Сергій Шакалов, СЕО групи компаній KNESS, в Україні є потенціал для локалізації виробництва інверторів та силової електроніки для потреб сонячної енергетики.

Завдяки потужному аграрно-промисловому сектору та численним лісовим господарствам, Україна має всі ресурси для розкриття потенціалу біоенергетики. Ця галузь спеціалізується на виробництві електричної і теплової енергії з місцевих органічних матеріалів, що дозволяє зменшити залежність від імпортованого природного газу.

Згідно з останніми опублікованими статистичними даними, у 2020 році біоенергетика в Україні вже стала альтернативою для 5,2 мільярда кубічних метрів газу. Це складає близько 17% від загального споживання газу в країні. Таку інформацію озвучив Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації, який також зазначив, що за наявності відповідних умов ще 1 мільярд кубічних метрів газу міг би бути замінено на біоенергетичні ресурси.

Перший з них - це субсидовані ціни на природний газ для населення та комунальних підприємств. Наприклад, ціна газу для населення на сьогодні становить 8 гривень за кубічний метр, для бюджетних установ - 16 гривень за кубометр, для промисловості - 20 гривень. При цьому газ з Європи у лютому імпортувався за ціною 31 гривня за кубометр. При ринкових цінах на газ (20-31 гривні за кубометр) котел на біопаливі має чудову окупність, тоді як при ціні 8 гривень за кубометр - він не окупається, що позбавляє стимулів заміщувати викопний енергоресурс на біопаливо.

Голова правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха підкреслив, що одним із викликів для розширення біоенергетичного сектора є дотації на ціни газу (We Build Ukraine).

Іншою проблемою для будівництва котельних на біопаливі, за словами Геогрія Гелетухи, є монопольне становище власників теплових мереж міст, які неохоче пускають в свої мережі нових виробників тепла.

Генеральний директор агрохолдингу "Галс Агро" Сергій Кравчук, який взяв участь у конференції, підкреслив, що на сьогоднішній день виробники біометану, що є альтернативою природному газу і виготовляється з біосировини, стикаються з тривалою процедурою підключення своїх установок до газових мереж. Це питання особливо гостро стоїть для малих фермерських господарств.

"У нас сьогодні підключення біометану (до газових мереж - ред.) займає два роки. Дуже, дуже повільно приймаються технічні умови, робиться проект. Маленький фермер не може собі цього дозволити. "Нафтогаз" не сильно зацікавлений підключати маленьких виробників. У них ("Нафтогазу" - ред.) немає програми щодо підключення біометанових заводів", - сказав Сергій Кравчук.

Генеральний директор агрокомпанії "Галс Агро" Сергій Кравчук поділився своїми думками щодо труднощів, з якими стикається біометанове виробництво при підключенні до газових мереж (We Build Ukraine).

Учасники конференції підкреслили необхідність оперативного збільшення виробництва біометану, аби Україна могла впевнено зайняти своє місце на європейському ринку.

"Європейський ринок має амбітну мету: збільшити споживання газів органічного походження на внутрішньому ринку до 2030 року до 35 мільярдів кубометрів на рік. Те, що у нас зараз будуються якраз такі підприємства, означає, що ми знаходимося в тренді. Це для наших підприємств перспектива - закривати потребу нашого ринку та експортувати біометан на ринок ЄС", - зазначив Олександр Кубраков.

Згідно з інформацією Біоенергетичної асоціації, в Україні наразі функціонують чотири заводи з виробництва біометану, що мають загальну виробничу потужність 17 мільйонів кубічних метрів щорічно. У 2025 році заплановано введення в експлуатацію нових потужностей, що призведе до збільшення загального обсягу виробництва до 111 мільйонів кубічних метрів.

Ще один значущий спосіб застосування біосировини полягає у виготовленні біоетанолу — етилового спирту, який виробляється з рослинних продуктів і використовується для змішування з бензином, що дозволяє зменшити споживання викопних палив.

Станом на сьогодні в Україні функціонує 17 заводів з виробництва біоетанолу, які в минулому році виготовили приблизно 180 тисяч тонн цього пального, з яких 100 тисяч тонн були експортовані. Таку інформацію навів Тарас Миколаєнко, директор Української асоціації виробників біоетанолу. В даний час в Україні зводяться нові біоетанольні заводи, здатні забезпечити загальну потужність до 300 тисяч тонн на рік.

Директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко зазначив, що основною проблемою для галузі виробництва біоетанолу є обмеження на експорт цієї продукції до країн Європейського Союзу (We Build Ukraine).

"Найбільший виклик для галузі - це відновлення довоєнних квот на постачання етилового спирту до Європи. Ці квоти мають відновитися з 6 червня", - сказав керівник профільної асоціації, додавши, що до 2022 року квота на експорт етанолу до ЄС складала 100 тисяч тонн. Український експорт вже досягнув цього показника у 2024 році, тому повернення квоти створить проблеми новим підприємствам для збуту їх продукції.

На конференції, організованій центром We Build Ukraine, експерти підкреслили, що Україна вже досягла значного прогресу в сфері відновлювальної енергетики. Згідно з інформацією міжнародної компанії Boston Consulting Group, частка цього сектору продовжить зростати. Українські продукти в галузі відновлювальної енергетики, такі як електроенергія з відновлюваних джерел, біометан та біоетанол, користуються високим попитом на європейському ринку.

Проте, для реалізації нових проектів треба усунути існуючі проблеми. "Дійсно, є багато питань, які можна вирішувати зараз. У кожному сегменті (вітрової, сонячної енергетики, виробництва біопалива) є свої проблеми", - сказав Олександр Кубраков.