Уряду Франції без парламентської більшості необхідно ухвалити бюджет, який водночас дозволить скоротити дефіцит і переконати фінансові ринки у здатності влади стабілізувати державні фінанси.
За часи президентства Емануеля Макрона Франція зіткнулася з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою довіри інвесторів, повідомляє Bloomberg.
Видання назвало Францію "найслабшою ланкою Європи". Тепер уряду Франції без парламентської більшості необхідно ухвалити бюджет, який водночас дозволить скоротити дефіцит і переконати фінансові ринки у здатності влади стабілізувати державні фінанси.
"Безладний кінець десятиліття економічної політики Макрона різко суперечить його політичному прагненню зробити Францію ведучою силою нової Європи, яка здатна самостійно захищати свої інтереси в умовах, коли Дональд Трамп руйнує НАТО зсередини", - зазначається в статті.
Відзначається, що в перші місяці президентства Макрона обставини виглядали значно більш позитивно. Зокрема, його адміністрація здійснила ослаблення трудових норм та зменшила податковий тягар для підприємств.
Внаслідок цього економіка держави демонструвала зростання понад 2%, при цьому рівень безробіття та дефіцит бюджету зменшувалися.
Проте, як йдеться в статті, в 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували масштабні протести "жовтих жилетів". Щоб знизити соціальну напругу, французька влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати.
Відомо, що витрати держави помітно збільшилися внаслідок пандемії COVID-19 та енергетичної кризи. Згідно з оцінками Французької Рахункової палати, заходи з подолання кризових ситуацій та економічне стимулювання в період 2020-2022 років обійшлися приблизно у 190 мільярдів євро. Додатково близько 72 мільярдів євро було витрачено на вирішення проблем, пов'язаних з енергетичною кризою.
Видання підкреслило, що французька влада не змогла оперативно згорнути надзвичайні витрати, а політичні конфлікти ускладнили процес зменшення дефіциту.
Варто зазначити, що у 2022 році прихильники Макрона не змогли зберегти парламентську більшість. Додатково, дострокові вибори, які відбудуться у 2024 році, ще більше загострили розподіл сил у парламенті.
До того ж, минулого року прем'єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив дію податку для великих компаній, який спочатку планували запровадити як тимчасовий.
Видання пояснило, що такі поступки були необхідні уряду, щоб уникнути підтримки опозицією вотумів недовіри під час бюджетного процесу.
Внаслідок цього Франція все більш відчуває тиск проблеми державного боргу та зростання витрат на його обслуговування. Уряд має завдання здійснити бюджетну консолідацію, уникаючи при цьому нових політичних криз.
Політичні події у Франції: свіжі новини та аналітика.
Раніше стало відомо, що Жан-Люк Меланшон, лідер французької ліворадикальної партії "Нескорена Франція" і кандидат на президентських виборах 2027 року, потрапив під шквал критики через свої висловлювання щодо війни Росії проти України. Під час пресконференції, що проходила в рамках його передвиборчої кампанії, Меланшон заявив, що посилення "загрози з боку Росії" може бути пов'язане з ударами українських сил на російській території. Він підкреслив, що не підтримує дії Росії та не має наміру ухилятися від конфронтації з нею. Його коментарі викликали гостру реакцію серед французьких політиків, особливо з боку представників лівої політичної сили.
Також ми писали, що неформальна очільниця французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях, заявила, що Франція більше не може надавати Україні фінансову допомогу. Вона пояснила, що у країни немає на це коштів. При цьому, Ле Пен додала, що Франція може продовжувати навчати українських військових і військове керівництво, а також допомагати їм спорядженням. За її словами, Франція опинилася в "абсурдній фінансовій ситуації", в чому звинуватила політику президента Еммануеля Макрона.
Можливо, вас також приваблять останні новини:
#
