Хто буде наступним? Які ризики несе кейс Avesterra Group для українських бізнесменів?

Тема взаємовідносин бізнесу і правоохоронних структур далеко не нова. Але в умовах повномасштабного вторгнення, здавалося б, вона не може бути на часі, адже силовики повинні лише захищати українські компанії - економічна стійкість держави зараз вкрай важлива. Натомість ситуація лише погіршується. Детальніше читайте в колонці юриста Avesterra Group Станіслава Нестеренка.

Сьогодні будь-яка компанія може опинитися під пильним оком спецслужб через підозри у співпраці з агресором або його резидентами. Це питання має велике значення, але часто воно стає предметом суб'єктивних оцінок. Система функціонує таким чином, що для ініціювання кримінального провадження і старту досудового розслідування достатньо лише подати відповідну заяву, зареєстровану в органах. І цю заяву може подати будь-хто, без необхідності надавати будь-які докази. В результаті, правоохоронці, не усвідомлюючи цього, часто стають знаряддям тиску на бізнес, опинившись у руках однієї зі сторін корпоративного протистояння. Яскравим прикладом цього є ситуація з компанією Avesterra Group.

Володимир-Волинська птахофабрика, яка наразі входить в Avesterra Group, була побудована ще у 50-х роках минулого століття. До приходу у 2012 році нинішніх інвесторів - це було типове підприємство радянського зразка. Зараз це сучасне європейське підприємство, яке входить в четвірку найбільших виробників курятини в Україні. Нещодавно компанія Avesterra Group відкрила на базі Володимир-Волинської птахофабрики новий переробний комплекс, який є одним із найпотужніших в Україні та має сучасні потужності для виходу на ринки ЄС. Інвестиції в проєкт склали 60 мільйонів євро. Загалом за весь час інвестори вклали в компанію понад 130 млн євро.

Ось ще кілька цифр. У даний час в Avesterra Group працює понад 1500 професіоналів. Від початку повномасштабних військових дій компанія внесла до бюджету більше 1 мільярда гривень податків. Крім того, вона активно займається експортом курятини. Це свідчить про те, що перед нами абсолютно прозора і ефективна компанія, яка постачає ринку якісні продукти, створює нові робочі місця та збільшує обсяги експорту, що приносить валютні надходження в Україну.

Здавалося б, які питання можуть виникнути? Проте вже більше півроку компанія піддається численним перевіркам. Все це сталося через одну заяву її колишнього високопосадовця - Олексія Коваленка. У 2017 році він отримав від компанії позику на свої проєкти, що перевищує 25 млн грн. Коли в кінці 2020 року термін позики завершився, Коваленко відмовився повертати гроші добровільно. У результаті суди, зокрема Верховний суд, ухвалили рішення про стягнення цього боргу. Натомість, замість повернення коштів, Коваленко звинуватив компанію у співпраці з агресором. На основі цих звинувачень у серпні 2024 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за статтею 111-2 Кримінального кодексу України.

Те, що зараз відбувається навколо Avesterra Group - це ніщо інше як бажання однієї людини поквитатися з інвесторами компанії руками СБУ. Коваленко надав Службі безпеки України свідчення, що він колись від когось чув про поставки Володимир-Волинською птахофабрикою курятини до так званої ЛНР. Це не відповідає дійсності і правоохоронці це знають, але є свідчення і їм нічого не залишається як відкрити кримінальне провадження. Така буква закону. Дивно те, що Коваленко з початку 2023 року не знаходиться на території України. Тож виникає питання, як він давав покази.

Активні перевірки підприємства розпочалися в грудні 2024 року. Правоохоронці не змогли знайти доказів продажу курятини до самопроголошеної ЛНР, оскільки такі поставки просто не мали місця. Однак вони вирішили провести всебічну перевірку, зокрема, дотримання трудового законодавства, норм безпеки праці, а також впливу підприємства на навколишнє середовище. У звичайних обставинах СБУ не займалася б цими питаннями. Правоохоронці також обшукували житла наших працівників і вилучали їх особисту техніку. Всі ці дії не призвели до жодних результатів, оскільки жодних порушень не було виявлено.

У травні 2025 року компанія отримала повідомлення про можливе порушення статті 239 Кримінального кодексу України, пов'язане з забрудненням земель, що обслуговують поля фільтрації. Варто зазначити, що ці поля функціонують з 1959 року, що ставить під сумнів можливість їх забруднення. Незважаючи на це, Служба безпеки України провела розслідування та визначила, що підприємство завдало екологічної шкоди на суму 2,5 мільйона гривень, включаючи витрати на рекультивацію земель. У той же час, Державна екологічна інспекція представила свої розрахунки, згідно з якими збитки виявилися значно меншими — лише 400 тисяч гривень.

Проте справа не лише у цифрах. Жодних пропозицій щодо компенсації збитків, які нібито завдала компанія навколишньому середовищу, не надходило. Натомість Солом'янський районний суд Києва ухвалив рішення, яке забороняло підприємству експлуатувати поля фільтрації. Лише завдяки запуску нового цеху з виробництва курятини, що не вимагав використання цих полів, підприємство уникло зупинки. Інакше 1500 працівників фабрики могли б опинитися без роботи. Таке рішення загрожувало б серйозними наслідками не лише для птахофабрики та її співробітників, але й для їх родин, а також для держави. Адже це підприємство вважається критично важливим для продовольчої безпеки України і має вагомий вплив на ціни на ринку м'яса птиці.

Наприклад, коли виробництво було переведено з одного забійного цеху до іншого, підприємство скоротило свою діяльність до мінімуму на протязі 4 днів, що призвело до відчутного дефіциту курятини на українському ринку. Це сталося миттєво. Вплив Avesterra Group на економіку країни є суттєвим. Хоча її частка у загальному обсязі виробництва складає близько 5%, в торгових мережах вона значно більша, поступаючись лише компанії МХП.

У даній ситуації найсумніше те, що жодна українська компанія не може бути впевнена у своїй безпеці. З моменту прийняття нового Кримінального Процесуального Кодексу України у 2013 році, процес відкриття кримінальних справ став надзвичайно простим. Для цього не потрібно надавати докази – достатньо лише мати бажання. Кожен громадянин має право подати заяву про злочин, і вона зобов'язана бути зареєстрованою. Водночас органи досудового розслідування зобов'язані провести відповідну перевірку.

Тому наразі реєструються і розслідуються сотні тисяч кримінальних проваджень. Як правило вони не доходять до суду через відсутність складу злочину. Але проблема в тому, що немає фільтрів, які б відкидали безпідставні звинувачення. З одного боку СБУ змушена, згідно з буквою закону, проводити ці розслідування. З іншого - бізнес вимушений проходити через велику кількість перевірок. Але тут нічого не поробиш - так вимагає законодавство.

Водночас українське суспільство неправильно сприймає факт відкриття кримінального провадження. Для більшості це означає, що хтось щось обовʼязково накоїв. В результаті страждає репутація компанії. Обшуки, вилучення документів, майна - все це теж аж ніяк не сприяє веденню бізнесу.

На сьогоднішній день бізнес стикається з ситуацією, в якій він фактично позбавлений можливості довести свою позицію під час досудового розслідування. Це право він отримує лише під час судового процесу. Якщо б в Україні функціонував інститут бізнес-омбудсмена, ситуація виглядала б інакше. До початку повномасштабної війни ця система була дієвим механізмом захисту бізнесу. Орган працював незалежно, виступаючи консультативним підрозділом, і мав змогу безпосередньо взаємодіяти з Офісом генерального прокурора. Цей орган користувався авторитетом, оскільки бізнес-омбудсмен мав певні повноваження, і Офіс генерального прокурора прислухався до його рекомендацій.

На жаль, сьогодні цей інститут фактично не працює. Тобто бізнес де-факто позбавлений реальних можливостей захисту від перевірок з боку правоохоронних органів. І це зовсім не пов'язано з політикою держави, а часто з тим, що дуже багато фахових правоохоронців пішли на фронт і сьогодні їхнє місце зайняли молоді фахівці, які з обʼєктивних причин не дуже добре знаються на процесуальному чи майновому праві. Тому не можна сказати, що сьогоднішня ситуація - політика держави. В більшості - це непрофесіоналізм деяких працівників правоохоронних органів на місцях. Але маємо те, що маємо.

Очевидно, що в будь-якій ситуації завжди присутній людський фактор. Проте для того, щоб Україна змогла зберегти свою економічну стабільність, правоохоронні органи мають діяти виключно на користь держави, а не на користь однієї з конфліктуючих сторін. Я вірю, що саме так і буде, просто потрібен час, щоб все стало на свої місця.