Видання зазначає, що після падіння диктаторського режиму в Росії може виникнути конкуренція за владу між представниками силових структур, урядовцями, військовими та бізнесовими колами.
Пропутінська партія "Єдина Росія", як передбачається, зможе утримати свою більшість у Державній думі після парламентських виборів в Росії. Однак відсутність явного кандидата на місце Володимира Путіна створює невизначеність щодо подальшої структури влади в країні.
Цю інформацію повідомляє видання The Washington Post.
Згідно з інформацією, опублікованою в джерелах, сучасна влада в Росії в значній мірі зосереджена навколо особистого контролю Володимира Путіна. Протягом багатьох років президент Російської Федерації не дозволяв виникненню політичного центру, здатного стати конкурентом для Кремля. Це, в свою чергу, призвело до відсутності помітного наступника.
Після того, як путін залишить свій пост, влада, ймовірно, стане ареною для суперечок між кількома впливовими угрупуваннями — представниками силових структур, військовими, державними чиновниками та бізнесовими елітами.
The Washington Post називає щонайменше сімох потенційних претендентів, які можуть претендувати на ключову роль у постпутінській росії.
Серед них - прем'єр-міністр Михайло Мішустін. У разі дострокового припинення повноважень президента саме прем'єр відповідно до російської Конституції тимчасово перебирає його повноваження. Мішустіна тривалий час сприймали як технократа без власної політичної бази. Водночас його вплив у питаннях економіки та державного управління за останні роки зріс.
Ще одним потенційним претендентом, згаданим у виданні, є Олексій Дюміна — колишній охоронець Володимира Путіна, який служив у російській військовій розвідці та Силах спеціальних операцій. Пізніше він очолив Тульську область. У 2024 році Дюмін був призначений секретарем Державної ради Російської Федерації, а також отримав в Кремлі відповідальність за напрямок оборонно-промислового комплексу.
До потенційних наступників також відносять Дмитра Патрушева, сина колишнього секретаря Ради безпеки рф Миколи Патрушева. У 2024 році він став заступником голови уряду росії. Його кар'єру видання розглядає в контексті посилення впливу представників нового покоління російської силової еліти.
Серед осіб з впливових родин згадують Бориса Ковальчука, сина бізнесмена Юрія Ковальчука, який є близьким до путіна. У 2024 році Борис Ковальчук став головою Рахункової палати Російської Федерації.
Іншим потенційним кандидатом є Денис Мантуров, який протягом тривалого часу координував діяльність російської промисловості. Після початку повномасштабної війни він здобув вагомий вплив у сфері оборонно-промислового комплексу. На даний момент він займає посаду першого заступника голови уряду Російської Федерації.
У переліку також присутній Сергій Собянін, який з 2010 року є мером Москви. Раніше він займав посаду в адміністрації президента Російської Федерації та відповідав за виборчу кампанію Дмитра Медведєва.
Ще одним можливим кандидатом вважають Сергія Кирієнка, який займає позицію першого заступника голови адміністрації президента Росії. Його обов'язки охоплюють управління внутрішньою політикою Кремля, організацію виборчих кампаній, а також аспекти, пов'язані з анексованими українськими територіями.
Кирієнко також курує програми з підготовки нової лояльної до кремля управлінської еліти, зокрема проєкт "Час героїв", орієнтований на ветеранів війни проти України.
Водночас видання зазначає, що жоден із цих кандидатів не має гарантованих шансів стати наступником путіна. Остаточний баланс сил залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація в росії, зокрема від перебігу війни проти України та внутрішньої боротьби між кремлівськими угрупованнями.
Нагадаємо, що керівники російських окупаційних сил нібито зверталися до володимира путіна з проханням розпочати мобілізацію 800 тисяч осіб після виборів у вересні в рф. Проте, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко висловив сумнів щодо здатності росії одночасно мобілізувати таку велику кількість призовників.
Не так давно, під час засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО, генерал-майор Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР МО України, озвучив інформацію про те, що станом на серпень 2026 року Росія втратила приблизно 43 тисячі військовослужбовців у війні з Україною, тоді як до її окупаційних сил вдалося залучити близько 39 тисяч новобранців. У Генеральному штабі Росії вважають, що без посилення мобілізаційних заходів їм не вдасться досягти поставлених цілей. Скібіцький також зазначив, що в період 2026-2027 років Росія має намір залучити близько 600 тисяч нових військовослужбовців.
Нагадуємо, що президент Росії Володимир Путін розглядає можливість масової мобілізації та закриття кордонів країни. Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість розуміння ситуації в російському суспільстві. Він також застеріг, що Кремль може активізувати тисячі кібератак, а Москва продовжить використовувати ракетний тиск і методи залякування.
#НАТО #Росія #Економіка #Україна #Мобілізація #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Московський Кремль #Державна Дума #Кремль (фортифікаційна споруда) #Прем'єр-міністр #Російська мова #Військово-промисловий комплекс #Чиновник #Підприємництво #Глава держави #Повноваження #Дмитро Медведєв #Конституція України #Еліта #Військова розвідка #Головне управління розвідки Міністерства оборони України #Михайло Мішустін #Генерал-майор #Сергій Кирієнко #«Вашингтон Пост» #Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй #«Єдина Росія» #Президент (урядова посада) #Сергій Собянін
