Економіка Росії все більше страждає від значних витрат на військові дії, підвищених процентних ставок, нестачі робочої сили та міжнародних санкцій. Однак уряд все ще має можливість підтримувати армію, і одним із вирішальних чинників у цьому процесі є високі світові ціни на нафту.
Цю інформацію повідомляє The Independent.
Економічний розвиток Росії сповільнюється.
Після різкого прискорення у 2023-2024 роках російське економічне зростання суттєво сповільнилося. Уряд РФ очікує лише 0,6% зростання за підсумками 2026 року, тоді як у першому кварталі економіка скоротилася, а в другому продемонструвала лише часткове відновлення.
Одночасно з цим зростає песимізм серед громадян. Індекс споживчих настроїв, що його підраховує Levada Centre, влітку знизився до 94 пунктів, порівняно з 116 навесні та влітку 2025 року. Значення нижче 100 свідчить про те, що негативні оцінки переважають над позитивними.
Для жителів Росії стають все більш очевидними зростання цін на паливо, проблеми з постачанням товарів та наслідки ударів по інфраструктурі нафтопереробки. Тим часом економіст Кріс Віфер характеризує цю ситуацію як "терпиму стабільність": він зазначає, що економіка зазнає тиску, але поки що не досягла стадії рецесії.
Окремо про проблеми російських споживачів повідомляв Reuters: на тлі інфляції та високих ставок бізнес і домогосподарства скорочують витрати, хоча державне фінансування поки підтримує значну частину економічної активності.
Бюджетний дефіцит швидко збільшується.
Одним із головних сигналів проблем для Кремля став стан державних фінансів. Наприкінці липня дефіцит бюджету Росії досяг 2,8% ВВП -- майже вдвічі більше за початковий річний план у 1,6%.
Запаси державних резервів, які є наявними, продовжують зменшуватися, а в умовах високих витрат Москва все більше покладається на внутрішні запозичення. Тим часом процентні ставки на російські облігації досягли 17%, що значно ускладнює обслуговування боргу.
Значна ключова ставка є необхідною для російського Центрального банку, щоб контролювати інфляцію, викликану великими витратами на військові потреби. Проте для цивільного бізнесу це призводить до підвищення вартості кредитів, в той час як компанії оборонної галузі отримують набагато легший доступ до державних фінансових ресурсів.
Кремль намагається знаходити додаткові гроші через підвищення податків, зборів і навантаження на малий бізнес. Водночас частина фінансування оборонних підприємств проходить через приватні кредити від лояльних державі банків і не відображається безпосередньо в бюджетному дефіциті.
Нафта все ще залишається рятівним кругом для Путіна.
Головною опорою для російських фінансів залишаються доходи від продажу енергоносіїв. На тлі високих світових цін на нафту, пов'язаних із війною між Ізраїлем та Іраном, російські нафтові надходження зросли після падіння нижче $10 млрд на місяць напередодні війни.
У червні вони становили $15,8 млрд, а в липні -- $13,8 млрд. Саме ці гроші дають Кремлю додатковий простір для фінансування війни навіть тоді, коли інші частини економіки демонструють слабкість.
Економіст Торбйорн Беккер вважає, що бюджетні обмеження для Росії можуть фактично зникати, доки високі ціни на енергоносії зберігаються. Водночас він наголошує, що нинішня модель розвитку залишається нестійкою, а точний час можливої кризи передбачити неможливо.
Війна сприяє розвитку певних територій, проте водночас позбавляє людей.
Великі витрати держави на оборонний сектор сприяють економічному розвитку менш забезпечених регіонів Росії. Компанії отримують значні контракти, а фінансові виплати за угоди з військовими забезпечують додаткові доходи для місцевих жителів.
Наприклад, компанія Уралвагонзавод, розташована в Нижньому Тагілі, зросла з приблизно 20 тисяч працівників до понад 38 тисяч після впровадження цілодобового режиму виробництва. Завод "Купол", що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів та систем протиповітряної оборони, у 2025 році збільшив обсяги виробництва більш ніж удвічі.
Проте у цієї моделі є й негативний аспект — значний недолік робочої сили. Рівень безробіття в Росії становить приблизно 2,2%, а нестача кваліфікованих кадрів вже гальмує розвиток як оборонних підприємств, так і цивільного сектора економіки.
Санкції призводять до виникнення тривалих труднощів.
Західні санкції поступово обмежують доступ Росії до інвестицій і технологій, необхідних для підвищення продуктивності економіки. На цьому тлі країна одночасно стикається з високими державними витратами, слабким зростанням, дорожчими запозиченнями та накопиченням боргів.
У Кремлі запевняють, що макроекономічна стабільність зберігається. Водночас головний економіст російського держбанку "ВЕБ.РФ" Андрій Клепач попереджав, що через санкції та економічну ізоляцію Росія відстає у технологічній та економічній конкуренції -- після цієї заяви його звільнили.
Нагадаємо, Путін передав російські активи Nestlé та Auchan під тимчасове зовнішнє управління. У Кремлі вже пояснили, чому західні компанії опинилися під контролем російської влади.
#Nestle #Економіст #Інфляція #Нафта #Росія #Економіка #Дефіцит #Бізнес #Москва #Облігація (фінанси) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Володимир Путін #Валовий внутрішній продукт #Ізраїль #Споживач #Модель #Нижній Тагіл #Державні фінанси #Економіка Росії #Дефіцитне фінансування #Борг #Компаній #«The Independent» #Рецесія #Кредит (значення) #Auchan #Центр «Левада» #Я пробіг
