Протягом останніх кількох тижнів президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював звинувачення на адресу України, стверджуючи, що її удари по російських нафтопереробних заводах спричинили світовий дефіцит дизельного пального. Водночас, за словами Зеленського, Україна готова до зниження напруженості, але лише у випадку, якщо Росія зупинить свої атаки на енергетичну інфраструктуру та критично важливі об'єкти.
Ціни на дизельне паливо стрімко зростають. У вересні вони вперше перевищили 6 доларів за галон у США, що на 70% більше в порівнянні з минулим роком. Ця ситуація викликала занепокоєння серед урядів та ринків по всьому світу, оскільки дизель є ключовим паливом для транспортного сектору, промисловості та сільського господарства. Підвищення цін на автозаправках спонукало деяких європейських політиків виступити за відновлення постачань дешевих енергоресурсів з Росії, тоді як Трамп, зі зниженими рейтингами напередодні проміжних виборів, шукає винних десь ще (можливо, в Україні).
Чи дійсно його думка є вірною, і хто ж насправді винен у паливній кризі? ҐРУНТ узагальнив думки економістів та західних медіа, щоб представити основні моменти.
Дизельне пальне виробляють із сирої нафти, на поставки якої вплинула війна між США/Ізраїлем та Іраном, наслідком якої стало перекриття Ормузької протоки для танкерів, які везуть нафту з Перської затоки. У вересні ціна за барель знов перевищила $100. Ще одним чинником стало просування хуситів у Ємені в бік альтернативного маршруту поставок нафти -- Баб-Ель-Мандебської протоки, та пошкодження нафтопроводу в Саудівській Аравії.
Згідно з думкою експертів (1,2), основною причиною світового дефіциту дизельного пального є не стільки брак сирої нафти, скільки обмежені можливості нафтопереробних заводів і порушення логістичних шляхів постачання пального на міжнародному рівні.
За інформацією The Wall Street Journal, до початку конфлікту з Іраном на Близькому Сході протягом десятиліть активно розвивалося будівництво нафтопереробних підприємств. Це сприяло тому, що експорт дизельного пального з цього регіону зріс більш ніж удвічі між 2017 і 2025 роками. Проте, через блокаду Ормузької протоки, країнам, таким як Кувейт, ОАЕ та Ірак, стало важко вивозити солярку морським шляхом, а деякі з їхніх нафтопереробних заводів зазнали ушкоджень в результаті атак.
Порівняно з минулорічними показниками експорт дизелю з Перської затоки зменшився на мільйон барелів на день.
НПЗ в інших куточках світу тепер працюють на повну потужність: завантаженість американських, наприклад, трималася на рівні 95% протягом 12 тижнів поспіль. Такі обсяги переробки востаннє фіксували у 2000 році. Низка НПЗ на Заході переходить на виробництво дизелю, відмовляючись від бензину й авіаційного палива. Як зазначає WSJ, Китай -- єдина країна, крім росії й держав Близького Сходу, яка має значні вільні потужності з переробки. Однак китайські нафтопереробні заводи обмежили закупівлі сирої нафти та намагаються не завантажувати свої об'єкти на сто відсотків. Можливо, тому, що КНР хоче уникнути зростання цін на сиру нафту, адже є найбільшим у світі її імпортером.
Днями Трамп і деякі республіканці в Сенаті підтримали заборону на експорт дизельного палива для стримування зростання цін на енергоносії. Але фахова спільнота вважає, що це матиме зворотний ефект, оскільки нафтопереробникам доведеться скоротити виробництво, а "виробляти менше дизелю означає виробляти менше бензину".
Опиняючись перед такими дилемами, американський президент послався на проблеми з дизелем, спричинені українськими ударами по росії.
Чи можна вважати це справедливим? Давайте спершу розглянемо факти. Згідно з інформацією від компанії Kpler, у минулому році Росія займала друге місце у світі серед експортерів дизельного пального, поступаючись лише США. Вона експортувала понад 800 тисяч барелів на добу, що складало 12% від загального обсягу морського експорту цього виду пального.
У червні переробка нафти в росії скоротилася до 8,7 млн барелів на добу -- на 30% за рік і до найнижчого рівня з травня 2004 року. В середині вересня інформаційне агентство Reuters написало, що половина найбільших російських НПЗ з виробництва солярки скоротила випуск пального або призупинила роботу (мова про Кіришський, Волгоградський НПЗ і завод "НОРСІ").
Згідно з інформацією Bloomberg, після введення Москвою заборони на експорт дизельного пального влітку, постачання скоротилося на 615 тисяч барелів на день у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Влада планує продовжити цю заборону до листопада.
Словом, ці цифри свідчать, що відкидати вплив ударів українських безпілотників по російських НПЗ на перебої на глобальному дизельному ринку не можна. Це додало напруженості ситуації, яка склалася через війну на Близькому Сході, адже в серпні росія та держави Перської затоки разом експортували на 1,6 мільйона барелів дизеля на добу менше, ніж у лютому. Раніше на них припадало майже 45% світової морської торгівлі цим пальним.
Але є інший вимір: звинувачення Трампа лунають у бік держави, яка діє асиметрично, залишившись без прямої американської допомоги і з дефіцитом ракет Patriot через війну з Іраном.
"Трамп закликає Зеленського вчинити політичне самогубство. Він прагне, щоб українці послабили тиск на росію, оскільки побічні ефекти цих атак негативно впливають на шанси республіканців на проміжних виборах. Це справжня безсоромність," — зазначає американський економіст і лауреат Нобелівської премії Пол Круґман.
Емманюель Макрон в цей час повідомив, що Франція працює над запобіганням дефіциту пального, включаючи дипломатичні ініціативи. У Парижі розробляють стратегії для розблокування Ормузької протоки та пропонують двосторонній мораторій: Україні рекомендують утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, а Росії – не атакувати судна в Чорному морі.
Що ж слід сподіватися в майбутньому?
Політолог Костянтин Батозський каже нам у коментарі, що все залежить від динаміки бойових дій -- як у нас, так і в Перській затоці, де хусити взяли під контроль другий маршрут постачання й фактично перебувають у стані війни із Саудівською Аравією -- ключовим постачальником нафти й нафтопродуктів.
На українських АЗС дизельне паливо доступне, проте взимку, особливо при суворих морозах, його кількість на ринку може зменшитися. Пальне закуповується як для військових, так і для цивільних потреб, тому в разі ескалації ситуації знадобляться додаткові фінансові ресурси, і Міністерству фінансів доведеться розглядати можливість перенаправлення коштів з інших статей.
"Водночас ніхто не має права вказувати нам, які цілі слід вражати. Вартість нашого рішення зростає. Ми можемо вимагати: якщо ми зупинимо удари по російській переробці, то вони повинні припинити атаки на нашу цивільну інфраструктуру. Але залишається питання, чи погодиться на це Росія, враховуючи, що ситуація з дизелем у них всередині країни виглядає відносно стабільною", – підсумував Батозський.
#
