Хто з українських мігрантів готовий повернутися на батьківщину: як еволюціонують їхні настрої та які чинники на це впливають?

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк, коментуючи результати опитування Info Sapiens на замовлення Центру економічної стратегії.

Для вирішення цієї проблеми в Україні запускають нові державні установи, які сприятимуть поверненню громадян на батьківщину. Ці організації взаємодіятимуть з українцями, які перебувають за межами країни. Проте, надзвичайно важливо створити в Україні умови, які спонукатимуть людей повертатися додому.

За її словами, опитування, яке проводилося наприкінці минулого року, підтверджує результати попередніх досліджень, які вказують на те, що кількість громадян, які готові повертатися в Україну, продовжує зменшуватись.

"Спостерігаємо, що негативна тенденція продовжує зберігатися: з тривалістю війни зменшується кількість наших громадян, готових до повернення в Україну. За даними нещодавнього дослідження, нині менше половини біженців має намір повернутися; наприкінці 2024 року ця цифра вперше опустилася нижче 50% серед опитаних. Люди, які раніше впевнено або з певним ступенем ймовірності планували повернення, переглянули свої плани на користь залишення за кордоном. Деякі біженці, котрі на початку 2024 року мали намір повернутися, вже здійснили цей крок", - зазначила Шуляк.

Згідно з результатами аналізу, проведеного Центром економічної стратегії, наміри повернення до України значно варіюються серед різних категорій біженців. Це стосується, умовно кажучи, політичних біженців, квазітрудових мігрантів, традиційних біженців та осіб, які перебувають у зонах бойових дій.

Найбільше прагнення повернутися демонструють представники групи патріотичних біженців. Вони мають найміцніші зв'язки з Україною та мінімальні - з країною перебування. Логічно, що 86% із них планують повернутися додому. Натомість "Квазітрудові мігранти" виїхали здебільшого з економічних, а не з безпекових причин. Лише 13,5% із них хочуть повернутися. Це може свідчити про те, що вони знайшли за кордоном кращі умови життя.

Ось чому надзвичайно важливо вирішувати питання, що стосуються працевлаштування українців. Відповідно до дослідження ринку праці в Україні, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА), наявність стабільної роботи є ключовим чинником для повернення 41% респондентів. Крім того, попередні дослідження показують, що найбільше бажають повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії – таку думку висловили 70% учасників опитування ЕВА. Серед тих українців, які наразі не мають роботи, також 68% висловили бажання повернутися додому, - зазначила Шуляк.

Як свідчить дослідження Центру економічної стратегії, не особливо прагнуть повертатися і класичні біженці - переважно жінки з дітьми, які виїхали в перші місяці війни. Серед них про готовність повернутися заявили лише 23% опитаних. Ця група найбільше змінила свої наміри щодо повернення порівняно з минулим роком. Багато хто з них успішно інтегрувався в життя країни перебування, а ті, хто твердо планував повернення, уже це зробили.

Шуляк також зазначила, що результати опитування серед тих, хто покинув зону бойових дій, є дуже показовими. Незважаючи на те, що ці люди найбільше постраждали від наслідків війни та багато з них втратили свої домівки, 43% з них мають намір повернутися в Україну. Для досягнення цієї мети, підкреслила парламентарка, Україні вкрай важливо продовжувати ініціативи, такі як "єВідновлення", розширити доступність іпотечної програми "єОселя" та розробити ефективну житлову політику, яка дозволить кожному українцеві знайти розв'язання своїх житлових проблем.

"Хоча це важко визнати, я переконана, що після перемоги в Україні залишиться певна частина людей, повернути яких буде надзвичайно складно. Ми усвідомлюємо, наскільки важливим є людський капітал для нашої країни. Це основа економічного розвитку, ключ до відновлення та основа державності, адже вона безпосередньо залежить від кожного з нас," - зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що в даний час держава активно займається питанням репатріації своїх громадян. Зокрема, ведеться робота над створенням державних установ, які допомагатимуть людям повернутися на батьківщину. Ці інституції взаємодіятимуть з українцями за кордоном, проте надзвичайно важливо також в Україні забезпечити умови, які спонукатимуть наших співвітчизників повертатися додому.

"Навіть після перемоги значна кількість українців продовжуватиме вважати першочерговим фактором повернення саме безпековий. Але не менш важливо, щоб громадяни розуміли свої перспективи тут - чи зможуть вони тут вільно працювати і самореалізовуватись, чи є тут непохитне право власності, чи є тут прозора судова система, чи ведеться тут боротьба з корупцією, чи очікують тут кожну інвестицію і готові її супроводжувати. Але не можна забувати і про такий важливий фактор як наявність житла", - резюмувала Олена Шуляк.

Нагадуємо, що адміністрація президента США Дональда Трампа має намір анулювати тимчасовий правовий статус приблизно 240 тисяч українців, які опинилися в США внаслідок війни.

#Дональд Трамп #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #РБК-Україна #Українці #Верховна Рада #Біженець #Мігрант #Корупція #Стратегія #Держава (політичний устрій) #Слуга народу (політична партія) #Судова система #Бойові дії #Європейська бізнес асоціація #Державна влада #Капітал (економіка) #Патріотизм #Політичний притулок

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Експосол Ващук зазначає, що напруга між США та Канадою посилюється.
Складення уряду в Німеччині: політичні сили Мерца та Шольца досягли угоди щодо утворення коаліційного альянсу.
Командувач Військово-Морських Сил України дав зрозуміти, що може бути здійснено третю атаку на Кримський міст | УНН
Теги