"Ситуация в Иране может обернуться глобальным продовольственным кризисом, что окажется даже более серьезным, чем последствия вторжения в Украину", – сообщает Financial Times.

Протягом перших двох тижнів конфлікту на Близькому Сході основні новини зосереджувалися на зупинці постачання нафти та зрідженого газу, оскільки Іран заблокував Ормузьку протоку.

Однак регіон також є одним із найбільших постачальників добрив. Війна в ньому може спровокувати глобальний продовольчий шок, пише Financial Times.

"Якщо перебої в постачанні триватимуть, ситуація буде набагато гіршою, ніж 2022 року", коли криза була спричинена російським вторгненням в Україну, сказала газеті Вероніка Най, старший економіст американської галузевої асоціації The Fertilizer Institute.

З країн Перської затоки експортується близько 50% світового обсягу карбаміду (найпоширенішого азотного добрива у світі), 30% аміаку, 41% сірки (необхідна для фосфорних добрив) та низка інших добрив, наводить дані Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money. Якщо уявити сільське господарство як процес перетворення газу і фосфатів на харчові продукти, то ніяка сировина для виробництва останніх з регіону зараз не вивозиться, зазначає він: "Відповідно, дорожчають не тільки добрива, але їхній дефіцит може призвести і до зростання цін на сільгосппродукцію".

Головними експортерами добрив з цього регіону стали Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Катар. Удари Ірану призвели до зупинки виробництва значної частини карбаміду. Нестача газу змусила виробників добрив в Південній Азії зменшити обсяги випуску.

Індія зобов'язала підприємства, що займаються виробництвом добрив, зменшити використання газу до приблизно 70% від звичного обсягу. У Бангладеш та Пакистані почали закриватися виробництва, і, за словами джерел, які ознайомлені з ситуацією, один з провідних виробників добрив, компанія Agritech Limited, призупинила виробництво карбаміду.

Уряд Китаю дав вказівку експортерам призупинити відвантаження азотно-калійних добрив, повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела, обізнані зі справою. Крім того, Пекін підтвердив існуючі обмеження на експорт карбаміду, що розвіяло сподівання трейдерів на швидке отримання нових квот.

Катарська компанія QAFCO призупинила функціонування свого заводу з виробництва карбаміду, потужність якого складає 5,6 мільйона тонн на рік. Це рішення було прийнято у зв'язку з тим, що виробник зрідженого природного газу QatarEnergy зупинив свою діяльність через війну.

Ціни на добрива для агрокультур вже зросли: згідно з інформацією CRU, вартість карбаміду з початку конфлікту зросла більш ніж на 40%.

"Навіть короткочасне підвищення цін на добрива може мати тривалі негативні наслідки для глобального агровиробництва", – зазначає Альваро Ларіо, керівник Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку ООН.

"Кожен день конфлікту в Перській затоці все більше демонструє, що нестача нафти є лише верхівкою айсберга майбутніх економічних викликів", — зазначають експерти російського Інституту енергетики та фінансів (ІЕФ). Після шоку 1970-х років світ значно диверсифікував свої постачання нафти, але сьогодні країни Перської затоки також виступають важливими експортерами "нових" ресурсів економіки, таких як етиленгліколь, гелій, сірка, метанол, карбамід, аміак та інші, а також скраплені вуглеводневі гази (СВГ).

Раніше повідомлялося, що протягом першого тижня березня 2026 року в Україні різко зросли ціни на азотні добрива, зокрема середня ціна на КАС підвищилася приблизно на 1000 грн/т, а на карбамід -- майже на 1500 грн/т.