Інновації, що пройшли випробування війною: Україна перетворюється на постачальника рішень у сферах безпеки та фінансів.

Керівник Національного банку України

LIGA.net публікує виступ Голови НБУ Андрія Пишного в Брюсселі на Конференції високого рівня для керівників центробанків Регіональної групи країн-членів МВФ "2025 рік: кінець епохи? Що далі?" у програмі "Інновації в економіці нової (холодної) війни".

Доброго дня, шановні колеги!

Війна - це криза в чистому вигляді. Це сукупність негативних факторів, що сходяться в одній точці за умов обмежених ресурсів і колосального внутрішнього та зовнішнього тиску.

Чи можливі в цій ситуації інновації? Відповідь – однозначно так. І Україна щодня це підтверджує.

Більше того, війна виступає потужним каталізатором інновацій. Ви не можете звернутися до підручника — його просто не існує.

Ніхто не надав вам керівництво щодо дій. Ми щодня створюємо цей посібник у реальних умовах.

Україна вражає інноваціями на всіх фронтах: від державного управління до фінансових установ та центрального банку. Ті приклади інновацій, які я збираюся представити, не стосуються лише боротьби за виживання. Це рішення, які вже зараз мають потенціал для розширення за межі українських кордонів.

Перед тим як перейти до прикладів, хочу поділитися своїм особистим спостереженням.

Я пам'ятаю свій перший досвід участі в конференції в ролі Голови Національного банку України. Це сталося в 2023 році в Амстердамі. В той момент минуло вже півроку з тих пір, як я очолив центральний банк під час повномасштабної війни. Цей конфлікт став невід'ємною частиною нашого повсякденного життя і впливав на всі наші рішення. Проте на порядку денному європейських учасників війна не фігурувала, лише побіжно згадувалась.

Центральні банки аналізували вплив війни в Україні на економічні системи своїх країн через звичайні механізми, такі як наслідки високої інфляції. Проте ніхто не звертав уваги на те, що цей конфлікт і його подальші наслідки можуть створити для європейських держав зовсім нові екзистенційні виклики.

Те саме відбувалося під час першого візиту на Весняні збори МВФ та Світового банку. На регіональному сніданку звучали дуже важливі доповіді про "зеленийˮ перехід, структурні реформи, довгострокові тренди європейського регіону - але в цих доповідях не було війни, не було оборонних бюджетів Європи.

Війна залишалася за дверима кімнати. А потім ми побачили, як вона не просто потрапила в кімнату, а й "сіла" за стіл, почала визначати тональність чи не кожної доповіді.

Я усвідомлюю, що війна викликає страх через свою непередбачуваність та масштабність. Вона породжує ілюзію, що, можливо, краще почекати, адже, можливо, ситуація зміниться, і вже завтра не буде потреби згадувати про це.

На жаль, ні.

Повномасштабна війна, розв'язана Росією проти України, триває вже 1451 день. Це вже на місяць перевищує тривалість "Великої Вітчизняної війни", яка мала місце в часи СРСР проти Німеччини.

На початку 2026 року ми відзначаємо четверту річницю повномасштабної війни в моїй державі. Я знову присутній на міжнародній конференції високого рівня.

Конфлікт вже не є другорядним питанням. Він став головною темою обговорення. Це стосується не лише України, а й усієї європейської території та глобальної спільноти.

І якщо ви запитаєте мене, чи буде війна в Європі, то я відповім словами колеги, голови центрального банку Латвії: "Наївно думати, що ми не перебуваємо у стані війни з Росією".

Якою буде ця війна - залежить не від агресора, а від вашої готовності.

І саме в цій точці ми знову звертаємося до питання інновацій. Я щиро вірю, спираючись на свій досвід: інноваційні рішення в поєднанні з антикризовим менеджментом створюють стійкі системи. Тепер я готовий поділитися прикладами.

У 2022-2025 роках Україна вибудувала повноцінну державну MILTECH-екосистему, що об'єднала державу, приватні компанії, науку та сили оборони в єдиний контур швидких рішень - від розробки й тестування до сертифікації, закупівель і масштабування.

Завдяки інституційним механізмам, зокрема Brave1, процес впровадження оборонних технологій — таких як безпілотники, автономні системи, рішення на базі штучного інтелекту, а також засоби зв'язку і радіоелектронної боротьби — було суттєво скорочено, із постійною адаптацією до реальних бойових умов. Україна фактично перетворилася на унікальне експериментальне середовище, де технології тестуються не в лабораторних умовах, а в польових. Розробка проектів від концепції до реалізації та тестування займає лише кілька місяців. Для партнерів це означає зменшення часу на навчання, зниження ризиків і доступ до рішень, які вже підтвердили свою ефективність у реальних умовах.

Ми, як фінансовий регулятор, започаткували новий напрямок підтримки оборонно-промислового комплексу, зокрема впровадивши регуляторні послаблення для стимулювання кредитування підприємств цього сектора.

В Україні діє особливий правовий режим для бізнесу у сфері ОПК - Defence City, щоб сформувати максимально сприятливі умови для розвитку оборонної промисловості та залучення до неї інвестицій. Це означає, відповідно, й окремий податковий і регуляторний режими, в які інтегровані з нашого боку й спеціальні умови валютного контролю.

Перш за все, я маю на увазі цифрову платформу "Дія", яка дозволила повністю перенести взаємодію між державними органами та громадянами в смартфон. Це включає ідентифікацію, подачу заявок, доступ до реєстрів та різноманітні сервіси підтримки. Завдяки цьому значно зменшилася потреба в фізичній логістиці.

Фактично всі ключові документи українського громадянина тепер доступні у його смартфоні завдяки застосунку Дія: паспорт, водійське посвідчення, довідка внутрішньо переміщеної особи та інші важливі документи. В умовах, коли мільйони людей в Україні та за її межами стали вимушеними переселенцями, значення цього рішення важко переоцінити.

Якщо ваші документи були втрачені або знищені вогнем, їх копії доступні на вашому телефоні і мають таку ж юридичну силу, як і їхні паперові варіанти. Додаток Дія стане у нагоді під час оформлення фінансової або соціальної допомоги, а також для отримання різних довідок і витягів. З точки зору швидкості, зручності та безпеки, це дійсно революційне рішення.

Платформа активно вдосконалюється. Наприклад, за допомогою Дії українці мають можливість купувати військові облігації, знаходити найближчі укриття, а також відвідувати відділення банківської мережі POWER BANKING, яка продовжує обслуговувати клієнтів навіть під час блекаутів. Крім того, через Дію можна оформити шлюб або розірвання шлюбу в Україні.

Або ж розпочати свою справу, зареєструвавши ФОП, тому що онбордінг, фінансовий моніторинг, ідентифікація - все необхідне вже інтегроване в платформу.

До завершення 2025 року кількість користувачів програми "Дія" перевищила 23 мільйони.

Я не можу не згадати про українських енергетиків. Сьогодні про них варто було б сказати насамперед.

Енергетичний терор, геноцид цивільного населення під час морозів більше ніж -20 градусів - ось те, що Росія робить саме зараз. Тільки в січні 2026 року РФ випустила по Україні понад 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб і 158 ракет різних типів. Цілі - енергетика, залізниця, логістика, житлові будинки, лікарні.

Українські енергетики навчилися відновлювати системи за лічені години, перепрошивати логіку їх роботи, комбінувати резервні схеми. Це приклад того, як система і люди навчаються швидше, ніж її намагаються зруйнувати.

Ніхто у світі, напевне, зараз не розбирається краще в розподіленій генерації, ніж українці, а отже, не побудує в майбутньому максимально автономну й безпечну енергетичну інфраструктуру.

Конфлікт суттєво ускладнив доступ до фінансових послуг, розширивши коло клієнтів, які потребують індивідуального підходу. Серед них ветерани, які повертаються до мирного життя і потребують гнучких та чуйних фінансових рішень для свого обслуговування та реінтеграції, а також жителі прифронтових і звільнених територій, де неможливо забезпечити фізичну присутність банків.

Відповіддю на цю ситуацію стали переважно практичні нововведення, зокрема, мобільні банківські відділення, які відвідують райони без стаціонарної інфраструктури. Якщо буде можливість, я з радістю покажу вам фотографії.

Ми робимо важливий крок вперед - запускаємо нову банківську структуру, що спеціалізується на фінансовій інклюзії. Цей банк отримає обмежену банківську ліцензію і буде доступний для бізнесів, які вже мають розвинену мережу та довіру клієнтів, таких як рітейлери, поштові служби та сервісні компанії. Це абсолютно новий підхід: фінансові послуги надаються у місцях, де перебувають наші люди, а не навпаки. Фактично, ми пропонуємо інституційну інновацію, здатну змінити уявлення про банківські послуги в умовах кризи.

Забезпечення безперервної роботи банківської та платіжної систем стало нашим абсолютним пріоритетом з перших днів повномасштабної війни. Українська платіжна інфраструктура показала виняткову стійкість: без перебільшення - це перша війна, під час якої продовжували працювати Apple Pay та Google Pay, безготівкові розрахунки.

Але, коли Росія перейшла до системного знищення енергетики, цього вже було недостатньо. Потрібне було нове рішення - і ним стала об'єднана мережа банківських відділень POWER BANKING, які працюють під час блекауту. Це понад 2400 відділень по всій країні - фактично кожне друге відділення країни, забезпечене резервним живленням і зв'язком.

Фактично ми створили інфраструктуру воєнного часу, яка гарантує людям доступ до фінансових послуг за будь-яких умов.

Цей антикризовий захід став прикладом того, як інновації народжуються під тиском і одразу масштабуються на всю країну.

Я регулярно беру участь у засіданнях уряду. І те, що під час технологічних або погодних криз не виникає жодних проблем у функціонуванні банківської системи, є найкращим свідченням ефективності наших рішень. Про банки просто не згадують, оскільки вони виконують свої функції. У найважчі місяці масштабних атак не було жодного звернення до контакт-центру НБУ щодо недоступності основних послуг.

До речі, як я вже зазначав, громадяни можуть дізнатися про найближче відділення POWER BANKING, яке функціонує, за допомогою додатку Дія, де доступна карта всієї мережі. Як можна помітити, фінансовий сектор України у період війни переживає процес трансформації, розробляючи моделі, які можуть виявитися корисними для інших країн у разі майбутніх криз.

В Україні під час війни виникло надзвичайне явище — волонтерство, яке охоплює всю країну, а також масова фінансова підтримка з боку громадян для збройних сил через донати. Я не зустрічав подібних прикладів в інших країнах. Люди готові щоденно вкладати свої кошти у фінансування боротьби та підтримки держави.

Для досягнення такого рівня необхідно було розробити відповідну інфраструктуру для проведення зборів.

Фінансовий сектор, зокрема банки, зіграв важливу роль, надаючи конкретні функціональні рішення для банківських додатків. Це включає можливість швидко формувати групи та збори, ділитися ними через посилання, відстежувати прогрес у режимі реального часу, здійснювати миттєві перекази одним натисканням кнопки, автоматизувати регулярні донати, приймати міжнародні перекази, закривати збори та формувати звіти.

Банки й платіжні системи змагаються у створенні сервісів, що полегшують участь у благодійності, а головне - забезпечують прозорість і підзвітність зборів.

Такі інноваційні інструменти зробили культуру донатів масовим явищем, а для багатьох користувачів ‒ щоденною дією.

Загалом волонтерські організації стали в Україні великими шлюзами, які акумулюють і направляють мільйони благодійних коштів на підтримку країни. Три найбільші благодійні фонди - United24, "Повернись живим" і Фонд Притули - зібрали у 2025 році рекордні 105,87 млрд грн донатів. Це на 37% більше, ніж за три попередні роки разом.

В Україні вже зафіксовані виняткові випадки отримання фінансової допомоги від урядів європейських держав. Наприклад, фонд "Повернись живим" отримав рекордні 19 мільярдів гривень на потреби військових. Без повної довіри та відкритої звітності це було б просто неможливо.

Мене цікавить питання: які межі інновацій у період війни? З 24 лютого 2022 року, коли вся система координат зазнала руйнування, а традиційні інструменти виявилися неефективними, будь-яке рішення, яке не має аналогів і приносить результати, стає інновацією.

Фактично кожне рішення НБУ з початку повномасштабної війни було неконвенційним. Ми починали з безпрецедентних антикризових заходів, необхідних для стабілізації в умовах шоку, а далі свідомо і поступово переходили до рішень, які вже мали іншу мету: утримати макрофінансову стабільність і паралельно створити умови для відновлення економіки. Це постійний баланс між захистом і розвитком - і саме в ньому народжувалися інновації.

Ми насправді формували нові об'єкти та концепції.

Наприклад, режим керованої гнучкості обмінного курсу став рішенням, яке не вписувалося в традиційні моделі, а було адаптоване до умов війни, ризиків і невизначеності. Це також вимагало переосмислення підходів до комунікації: складні монетарні та валютні рішення почали подавати через концепцію "пакетів" та етапів, з використанням елементів маркетингових стратегій. Це можна побачити на прикладах стимулюючої валютної лібералізації або створення мережі POWER BANKING. Комунікація вже не була лише супутнім елементом, а стала важливим інструментом політики.

Ми не лише розширили свої можливості, але й створили нові перспективи для наших партнерів. Отримання Україною програми МВФ в умовах масштабної війни та значних зовнішніх викликів стало свідченням змін у підходах самого Фонду. Це також можна вважати інноваційним кроком, адже досвід однієї країни може трансформувати глобальні правила, забезпечуючи можливість доступу до програми для інших держав.

І, зрештою, інновації не завжди пов'язані з фінансовими інструментами. Чи можна вважати інновацією рішення центрального банку створити дитячі кімнати, щоб працівники могли брати своїх дітей на роботу під час блекаутів, забезпечуючи безперервність критичних процесів? Або відкриття "пунктів незламності", коли температура падає до -20 °C, і в холодних домівках не вдається залишитися на ніч? Я вважаю, що так. У умовах війни інституційна стійкість починається з людей — їхньої здатності працювати, ухвалювати рішення і підтримувати функціонування системи.

Саме так ми й розглядали цю ідею: інновації не обмежуються лише зовнішнім виглядом, а є реакцією на виклики, які постають перед нами. Цей підхід, вироблений у період війни, вже сьогодні має значення, що виходить далеко за межі України.

Сьогодні питання вже не в тому, чим світ може допомогти Україні. Питання вже в тому, що Україна може дати світу.

Війна продемонструвала дуже просту, але часто недооцінену істину: безпека - обов'язкова передумова сталого економічного розвитку, фінансової стабільності. Як сказала президентка ЄЦБ Крістін Лагард у своїй промові в Берліні: "Європа має забезпечити міцну й надійну геополітичну основу, зберігаючи непохитну відданість відкритій торгівлі, підкріплюючи її безпековими можливостями".

Цей заклик полягає в координації зусиль для зміцнення оборонних можливостей, що є необхідною умовою для підвищення глобальної значущості Європи, зокрема євро.

Дозвольте мені розвинути цю тему. Сьогоднішня безпека Європи складається з численних складових. Це не лише військові сили та витрати на оборону. До цього також належать технології, промислові ланцюги, енергетична стійкість, а також цифрова і енергетична інфраструктура. Важливими є також фінансові системи, які можуть функціонувати в умовах криз, і інституції, які зберігають свою незалежність.

І в усіх цих аспектах Україна має потенціал для надання готових рішень.

Безумовно, головною причиною є найсильніша армія в Європі та MILTECH-екосистема, яка була випробувана в умовах справжніх бойових дій.

Коли Президент України виступає у Давосі з словами: "Європа повинна мати можливість захищати себе", це свідчить про те, що ми готові запропонувати конкретні рішення. "Якщо російські військові кораблі безперешкодно курсують поблизу Гренландії, Україна може стати в пригоді. У нас є необхідні знання та озброєння, щоб забезпечити, щоб жоден з цих кораблів там не залишився".

Це вже чітка військова та економічна ініціатива.

Однак, Україна володіє не лише потужними військовими знаннями.

Це також фінансові, регуляторні й інституційні рішення, які довели свою ефективність під час повномасштабної війни - від забезпечення безперервності платіжних систем до управління макрофінансовою стабільністю в умовах екзистенційного шоку.

Ми відкриті до обміну цими знаннями з нашими партнерами.

Отже, ми вже маємо намір реалізувати 19 заходів у рамках технічної підтримки, що її забезпечує Національний банк України, у 2026 році.

Інновації, що пройшли випробування в умовах війни, перетворюються на світове суспільне благо.

Я дозволю собі повторити фразу, сказану мною на відкритті нашої Щорічної дослідницької конференції: "Україна - не питання. Україна - відповідь".

Альянс з Україною є вкладом у стійкість майбутнього Європи та світової економіки.