Інноваційні рішення стали рятівним колом для України, а тепер настав момент для промислового зростання: генерал Девід Грандж говорить про оборонні стратегії, Збройні сили України та авіаційну галузь | УНН

Генерал Девід Л. Грандж, голова наглядової ради української "Авіакомпанії Константа" з 2024 року, ділиться думками про трансформацію ЗСУ, уроки війни та майбутнє української авіації.

З 2024 року українська авіакомпанія "Авіакомпанія Константа" зміцнила свою команду, призначивши на посаду голови наглядової ради Девіда Л. Гранджа, який є генерал-майором армії США у відставці з багатим військовим досвідом. Протягом своєї 30-річної служби генерал Грандж працював у 101-й повітрянодесантній дивізії під час війни у В'єтнамі, очолював ескадрилью в елітному підрозділі "Дельта" під час вторгнення в Гренаду, керував оперативною групою під час війни в Перській затоці, командував полком рейнджерів і очолював 1-шу піхотну дивізію "Велика червона" перед виходом на пенсію у 2000 році.

В Україні Девід Грандж здобув популярність завдяки створенню Фонду Osprey Global Solutions Ukraine, який забезпечує безкоштовну підготовку українських рятувальників і військових за стандартами НАТО. Фонд фокусується на навчанні з розмінування, знешкодження вибухонебезпечних предметів та наданні екстреної медичної допомоги. Генерал Гранж має спеціалізацію в кризовому управлінні і, окрім інших ініціатив у конфліктних зонах, брав участь в евакуації людей з Афганістану в період з 2021 по 2023 роки.

Як голова наглядової ради "Авіакомпанії Константа", Девід Грандж активно займається міжнародною діяльністю та досліджує можливості розвитку компанії, враховуючи майбутню відбудову України.

В інтерв'ю для УНН генерал-майор ділиться думками про еволюцію Збройних Сил України, готовність до довгострокових загроз, необхідні кроки для зміцнення оборони, виклики безпеки, включаючи розмінування та майбутнє української авіації.

Генерале Грандж, спостерігаючи за українськими військовими з 1995 року, як би ви охарактеризували їхню трансформацію від сил радянського зразка до сьогоднішньої загартованої боями армії? Які були ключові поворотні моменти цих змін?

Мій перший візит до України відбувся в 1995 році під час одного із навчань "Партнерства заради миру" на полігоні поблизу Львова з українськими повітрянодесантними та механізованими бронетанковими підрозділами. На той час я був помічником командира дивізії 3-ї піхотної дивізії армії США, дислокованої в Німеччині.

Під час навчань мене одразу вразила основа, на якій вони ґрунтувалися — радянська модель. До падіння Берлінської стіни, що стало символом кінця епохи СРСР та краху радянської військової стратегії, здавалося, що радянські збройні сили мають незаперечну перевагу. Проте, під час тренувань виявилося, що, незважаючи на високий моральний дух та фізичну підготовленість особового складу, існували серйозні системні недоліки: незадовільне обслуговування техніки, недостатня підготовка та проблема з командуванням. Виникла нагальна потреба в запровадженні західних стандартів. Хоча не все, що робить Захід, є ідеальним, їхній підхід безумовно виявився кращим за радянський. Я спостерігав це в інших країнах Східної Європи, на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. У 2014 році між Україною та США, а також іншими країнами НАТО, такими як Великобританія та Бельгія, діяли ефективні програми обміну, які суттєво допомогли обом сторонам.

Коли у лютому 2022 року розпочалася війна і російські війська вторглися в Україну, українська армія опинилася в умовах жорстокої боротьби за виживання. Багато цивільних осіб, включаючи рятувальників і фермерів, також взялися за зброю, щоб захистити свою батьківщину. Вони здійснили неймовірні подвиги, зупинивши російське просування переважно завдяки протитанковій зброї. Українці вміло використали вразливі місця противника, такі як проблеми з логістикою, обслуговуванням, управлінням та нездатність швидко реагувати на нові виклики.

Дякувати Богу, агресія була зупинена, і українська армія швидко змогла перегрупувати свої сили, зводячи все необхідне в умовах надзвичайної ситуації. В результаті їй вдалося відкинути російські війська в численних регіонах. Хоча Крим та кілька областей залишалися під тимчасовою окупацією, українцям вдалося повернути багато втрачених територій.

Але росіяни перегрупувалися, і лінії стали дуже статичними. Багато українських генералів зауважують, що це схоже на Першу світову війну - статичну оборону з гібридними військовими інноваціями. Проблема з моделлю траншейної війни полягає в тому, що це просто перемелювання солдатів і цивільного населення, і ці жертви зростають щодня.

Інноваційні рішення стали рятівним колом для України в критичний момент. Українці швидше адаптували нові технології, ніж їхні супротивники. Російська армія, навпаки, спирається на чисельність, використовуючи тисячі солдатів для атак, а також велику кількість броньованої техніки, ракет і дронів. Проте українські інновації не обмежуються лише дронами, які здобули популярність. Серед новацій - також вдосконалені тактики, включаючи методи протидії радіоелектронній боротьбі, стратегії роботи з соціальними мережами, а також партизанські дії за лінією фронту та глибокі атаки в тилу російських сил.

Завдяки ракетним ударам та використанню дронів проти російських об'єктів, таких як логістичні пункти та аеродроми, що базують стратегічні бомбардувальники, Україна змогла вибороти контроль над Чорним морем, незважаючи на відсутність власного флоту та застосування нетрадиційних методів ведення війни. Я вважаю, що українські сили завдали удару, в результаті якого було знищено приблизно третину російського Чорноморського флоту.

Проте тепер ми опинилися у безвихідному становищі, де кожна зі сторін має у своєму арсеналі дрони, засоби радіоелектронної боротьби та активно використовує соціальні мережі. На всій лінії конфлікту триває гібридна війна.

Набуті українськими військовими знання та досвід, які активно передаються країнам НАТО, зокрема Сполученим Штатам, є унікальними. США прагнуть інтегрувати уроки, отримані українськими військовими під час цього конфлікту, що поєднує традиційні військові стратегії з нетрадиційними формами боротьби.

Ви щойно згадали уроки, засвоєні українською армією, які можуть бути використані не лише Україною, але й США та рештою світу. Якщо коротко назвати ці уроки, що б ви сказали?

Явно, що в даний час мова йде про застосування безпілотників. Кожна війна в історії має свої визначальні елементи, які виникають внаслідок еволюції технологій і військової стратегії. У Першій світовій війні таким елементом стали танки, в той час як у Другій війні ключовою тактикою був бліцкриг. Вертольоти також істотно вплинули на хід бойових дій.

Дрон став ключовим елементом у цій війні, але не менш важливу роль відіграє й радіоелектронна боротьба, а також техніки маскування на полі бою. Укриття від артилерійських обстрілів, повітряних атак та ракетних ударів стало критично важливим. Вміння впроваджувати інноваційні рішення на суші, морі та в повітрі є визначальним фактором, і географічні особливості відіграють значну роль. Як оптимально використовувати рельєф місцевості? Яким чином приховати великі військові формування? Як забезпечити зв'язок у умовах активної радіоелектронної боротьби?

Усі говорять про безпілотники, проте існує безліч тактик і процедур, які з часом можуть сформуватися в нову військову доктрину — тобто в методи ведення бойових дій. Наступне питання полягає в тому, як адаптувати ці досягнення до різних видів військових конфліктів?

Виклик, з яким стикаються Сполучені Штати, полягає у широкому спектрі військових дій – від операцій зі звільнення заручників і боротьби з тероризмом до ймовірних масштабних конфліктів з такими державами, як Росія та Китай. США змушені впроваджувати інноваційні рішення, розроблені в Україні, адаптуючи їх до специфічних завдань своїх збройних сил. Американські військовослужбовці щодня здійснюють свою діяльність у більше ніж 100 країнах, і умови їхньої роботи суттєво відрізняються в кожному з цих регіонів.

Збройні сили США не є особливо великими. В армії налічується менше ніж мільйон військовослужбовців, готових до активних дій, і значна частина з них зайнята в інших сферах. Хоча ми маємо перевагу в технологічному оснащенні, це не означає, що маємо рішення на всі виклики, тому ми спираємося на партнерів, як-от Україна.

Які специфічні інновації та тактичні висновки з українського досвіду повинні бути вивчені військовими по всьому світу? Які з цих розробок ви вважаєте найбільш революційними?

Доцільно аналізувати це крізь призму різних військових функцій - атака, оборона, маневр, повітряна підтримка, непрямий вогонь, мінна справа чи медичне забезпечення. Саме в медичному напрямку я мав найбільше досвіду. Ми працюємо в Україні з перших місяців після вторгнення 2022 року, переважно в галузі медичного забезпечення - постачаємо хірургічне обладнання, проводимо вишкіл медиків з травматологічної допомоги, а також займаємось розмінуванням території.

Тактика, техніка та процедури, які збройні сили США застосовують для медичної підтримки поранених та їхньої евакуації, не працюватимуть належним чином у цьому типі війни. "Золота година" - час, необхідний для евакуації пораненого бійця з передової до наступного рівня медичної допомоги - не гарантує виживання без повного контролю над повітряним простором. Сполучені Штати зазвичай мають повітряну перевагу, що забезпечує свободу дій командирів та політичного керівництва.

Однак це не буде ефективно, якщо ми опинимося в конфлікті з Росією чи Китаєм, а також з деякими країнами, що мають менший рівень розвитку, через загрозу ракет класу "земля-повітря" чи тактики, вивчені в Сомалі із застосуванням РПГ. Медична евакуація є важливою відповідальністю для командирів і державних лідерів. Ми працюємо разом з Україною над поліпшенням методів евакуації, щоб рятувати поранених солдатів, оскільки це суттєво впливає на бойовий дух і є нашим моральним зобов'язанням.

По завершенні вогняного режиму, які ключові військові спроможності Україна повинна зберегти для протидії потенційній російській агресії? Яким чином країна повинна знайти баланс між демобілізацією та забезпеченням тривалої готовності?

Якщо поглянути на досвід Сполучених Штатів після Другої світової війни, можна побачити, що американці були втомлені від конфліктів, подібно до нинішньої ситуації в Україні. Ніхто не бажав продовження бойових дій. Проте, всього через п'ять років після цього, спалахнула війна в Кореї. Ми не звернули уваги на підготовку до можливих загроз: зменшили чисельність армії, призупинили закупівлі нового обладнання і не займалися розвитком технологій. Північна Корея стала для нас несподіванкою.

Схожа ситуація повторилася після В'єтнаму. Суспільство відмовлялося від війни, ми стикнулися з проблемами інформаційного простору та пропаганди. Американці перестали підтримувати військових. Після В'єтнамської війни настав період, коли наша армія переживала скрутні часи. Підготовка була на вкрай низькому рівні. Про військову сферу воліли не згадувати. Ми виявилися неготовими до наступних викликів. Ситуацію виправив президент Рейган.

Коли Україна досягне певних угод з Росією, не слід розслаблятися. Україні потрібно створити надійну основу для набору та підготовки людських ресурсів. Навіть якщо громадяни пройдуть військову підготовку і повернуться до цивільного життя, вони повинні бути готові до швидкого призову. Україні варто наслідувати ізраїльську модель у зв'язку з існуючими загрозами. Потрібні підготовлені фахівці, які зможуть оперативно повернутися на військову службу. Коли пролунає перший постріл, часу на розробку складної системи мобілізації вже не залишиться.

Якщо буде укладено припинення вогню, воно неминуче буде порушено. Імовірно, Путін зробить тактичну паузу. Але Україна має бути постійно готова до протистояння на суші, на морі та в повітрі, використовуючи наявні ресурси, те, що можна отримати від партнерів, і те, що здатна виробити самостійно.

Для цього слід піклуватися про військовослужбовців, незалежно від їх подальшої долі в цивільному житті. Ключовим є забезпечення безперервної підтримки з моменту початку служби до моменту звільнення, що включає в себе доступ до медичних центрів для ветеранів, які спеціалізуються на протезуванні та лікуванні посттравматичного стресового розладу, а також надання допомоги сім'ям військових. Без такої комплексної системи підтримки військові можуть втратити моральну стійкість і мотивацію повертатися на службу, коли це буде потрібно.

Коли Україна отримує військову техніку, важливо забезпечити її належне обслуговування та регулярно проводити навчання. Сила України полягає в оборонній стратегії, яка зазвичай є менш складною, ніж наступальні операції. Ви захищаєте свою рідну землю, включаючи соняшникові й пшеничні поля, а також міста та села. Ваша незламна рішучість у захисті своєї батьківщини є ключовим фактором у цій боротьбі.

Продовжуйте розвивати технологічний потенціал, розбудовувати Збройні Сили і наголошувати на посиленні Сил оборони, як це роблять країни Балтії, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Військова готовність не може припинитися - ви живете в складному геополітичному регіоні.

Які економічні та інституційні зміни є найважливішими для забезпечення військової спроможності України на тривалу перспективу? Які, на вашу думку, основні труднощі можуть виникнути при формуванні самодостатньої оборонно-промислової інфраструктури?

Україна повинна зосередитися на створенні партнерств між державними структурами та приватними підприємствами у військовій сфері. У США ми активно реалізуємо такі ініціативи, незважаючи на численні труднощі, зокрема бюрократичні процедури, які часто виявляються занадто повільними для сучасних викликів.

Створення надійної промислової інфраструктури є надзвичайно важливим завданням. Для України, що не має членства в НАТО, особливо актуальними стають двосторонні домовленості з такими країнами, як Сполучені Штати, Велика Британія та інші стратегічні партнери.

Україна має великий потенціал для розвитку міжнародної співпраці. Сполученим Штатам важливо забезпечити свою військово-промислову інфраструктуру надійними джерелами сировини, і саме Україна має одні з найбагатших у Європі родовищ рідкісноземельних металів та елементів. Вкрай необхідно терміново укладати стратегічні угоди зі США, дотримуючись обдуманого підходу – приймати нинішні пропозиції та розвивати партнерські зв'язки. Ці ресурси є критично важливими для Сполучених Штатів і Європи у виробництві всього, починаючи від мобільних телефонів і комп'ютерів до супутників і військової техніки.

Невідкладно потрібно зосередитися на залученні іноземних інвестицій та технологій в Україну, як під час війни, так і в період після відновлення миру. Економічний розвиток є пріоритетним завданням. В Україні існують бюрократичні бар'єри, подібні до тих, що є в США, а також проблеми з корупцією, які характерні для багатьох країн, що створює перешкоди для залучення потенційних інвесторів. Під час зустрічей з конгресменами та сенаторами часто обговорюються питання корупції, неефективності та надмірного регулювання, які ускладнюють співпрацю приватного сектору з Україною. Ці проблеми вимагають термінових змін.

З огляду на те, що Україна переживає одну з найбільших у світі криз, пов'язаних із розмінуванням, які кроки є найважливішими, і як міжнародна спільнота повинна визначити пріоритети у наданні допомоги в цій сфері?

Ця тема викликає у мене глибоке занепокоєння. Я особисто брав участь у розмінуванні в Боснії та Герцеговині після закінчення балканського конфлікту. Схожі труднощі спостерігаються в Камбоджі, а також у багатьох країнах Близького Сходу та Африки, однак Україна наразі стикається з найсерйознішими викликами в цій галузі.

Проблема розмінування в Україні має кілька рівнів складності: по-перше, це сільськогосподарські угіддя - соняшникові та пшеничні поля з масштабним мінним забрудненням, що потребують спеціальної техніки та міжнародної підтримки; по-друге, це специфічні загрози у вигляді мін, саморобних вибухових пристроїв та пасток у населених пунктах, школах і на дитячих майданчиках, встановлених групою Вагнера, чеченськими формуваннями та іншими російськими структурами, нейтралізація яких вимагає високої індивідуальної кваліфікації саперів.

Затримка в процесі розмінування тільки поглиблює проблему. Коли в зруйнованих внаслідок артилерійських обстрілів або ракетних атак зонах починає відновлюватися рослинність, це ускладнює розмінування. Міни можуть зміщуватися в ґрунті через вплив погодних умов, таких як замерзання та відтавання, а також паводків. Терміново потрібно посилити зусилля з розмінування цих територій.

Численні міжнародні партнери вирішили відкласти надання допомоги Україні в даному питанні до моменту досягнення миру, проте такий підхід є помилковим. Процес розмінування слід розпочати без зволікань. Це питання має стати одним із найважливіших пріоритетів, поряд з відновленням критично важливої інфраструктури, такої як електропостачання, водопостачання та забезпечення паливом.

Необхідно розширити навчальні програми та збільшити кількість контрактів від інших країн та міжнародних організацій для підтримки розмінування. Отримання міжнародної допомоги для гуманітарного розмінування значно простіше, ніж для бойових операцій, через його гуманітарну спрямованість. Наша некомерційна організація, попри невеликий розмір, продовжує надавати підтримку в розмінуванні територій.

Ви приєдналися до складу наглядової ради "Авіакомпанії Константа" у квітні 2024 року, в часи війни. Що стало причиною вашого вибору? Яким чином компанія наразі здійснює свою міжнародну діяльність і які кроки вживає для підготовки до відновлення України в майбутньому?

Мені знадобилося серйозно проаналізувати цю пропозицію. У Сполучених Штатах приєднання до іноземної наглядової ради підлягає суворим правилам. Я повинен був упевнитися, що не виникне жодних неприємних ситуацій, тому провів власне розслідування, щоб підтвердити бездоганну репутацію компанії та високий рівень професіоналізму її керівників.

Крім того, я проаналізував міжнародну діяльність компанії в таких регіонах, як Африка, Центральна Азія та деякі країни Європи. "Авіакомпанія Константа" активно функціонує на глобальному ринку, використовуючи свій власний флот та команди. Компанія має досвідчених пілотів і забезпечує високий рівень технічного обслуговування, що є надзвичайно важливим у будь-якій точці світу. Завдяки цьому, вона здобула визнання на міжнародній арені.

Після встановлення режиму припинення вогню "Константа" зможе сприяти відновленню України, здійснюючи моніторинг вздовж лінії розмежування чи інших визначених зон. Компанія готова негайно розгорнути діяльність завдяки своєму міжнародному досвіду - забезпечувати логістичні поставки, медичну евакуацію, транспортування продовольства та підтримку гуманітарних місій з відбудови України, а також відновити авіасполучення між Україною та європейськими країнами.

Для цього в компанії є всі необхідні передумови: можливості, професійне керівництво та бездоганна репутація надійної організації. Вони повністю готові до роботи, і я пишаюся своєю причетністю до цієї компанії.

Авіаційний сектор України сьогодні стикається з безпрецедентними викликами. Які конкретні стратегії збереження є необхідними зараз, і чому ви вважаєте авіацію критичним компонентом як національної безпеки, так і економічного відновлення в майбутньому України?

Я б висловив аналогічну думку щодо судноплавної галузі, як і щодо авіаційної. Україні слід діяти як повноцінна держава в повітряному, наземному та морському просторі. Кожна країна має своє повітряне простір і суходіл, проте не всі мають доступ до морських шляхів.

Якщо буде оголошено про припинення вогню, яку роль відіграватиме авіація? Україні слід почати підготовку вже зараз. Вкрай важливо підтримувати "Константу" в її міжнародних місіях, аби компанія була готова швидко відновити свою діяльність в Україні. Процес виготовлення нових літаків і їх сертифікації займає чимало часу. Тому необхідно підтримувати тих, хто вже сьогодні демонструє готовність до роботи – це забезпечить адекватну підготовленість, коли повітряний простір знову стане доступним для активної експлуатації.

Бюрократичні процедури, які здатні ускладнювати рух, потребують спрощення для сприяння розвитку авіаційної та морської галузей. Якби я очолював Україну, я б активно домагався цього, адже важливо бути готовими до будь-яких викликів, які можуть виникнути. Уряд має взяти на себе відповідальність за забезпечення ефективної діяльності на землі, на воді та в повітрі, щоб підтримувати своїх громадян, економіку та збройні сили.

Беручи до уваги весь потенціал сектора, починаючи з виробництва і закінчуючи людським капіталом, які дії уряду слід вжити для стимулювання та розвитку цієї важливої галузі? Які ваші рекомендації?

Географія має значення. Геополітична ситуація має значення. Україна розташована у стратегічно унікальному місці на перехресті шляхів для всієї Європи. Хоча багато говорять про НАТО, варто розуміти, що жодна країна Альянсу не має намірів нападати на Росію. НАТО створювалося саме для взаємного захисту своїх членів.

Необхідно якнайшвидше укладати двосторонні угоди для посилення обороноздатності та забезпечення майбутнього України. Проте Україна також має надавати цінність своїм партнерам - вони повинні отримувати конкретні переваги від такої співпраці. Це не може бути одностороннім процесом на кшталт "дайте нам, ми заслуговуємо". Натомість має формуватися справжнє партнерство, що приносить користь обом сторонам.

На світовій геополітичній арені Сполученим Штатам доводиться стикатися зі складними викликами через їхню широкомасштабну присутність. Лише військові сили США щодня перебувають у більш ніж 100 країнах. Америці потрібно одночасно зосереджувати увагу на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Європі, Україні та Близькому Сході. Україні слід усвідомлювати ці обставини та розробляти партнерські угоди, що також враховують інтереси Сполучених Штатів.

Економічні фактори мають вирішальне значення, особливо в контексті рідкісноземельних елементів і мінералів. Проте не менш важливим є й технологічний обмін. Україна володіє значним технологічним потенціалом і досягла високих показників у сфері інновацій. Це означає, що країна матиме можливість успішно підтримувати авіаційну галузь та морську індустрію. Завдяки інтелектуальному капіталу свого населення, Україна має всі шанси на успіх. Сподіваюся, що багато українців, які наразі перебувають за кордоном, вирішать повернутися і взяти участь у розбудові нової етапи розвитку нашої країни.

Я з гордістю представляю компанію Osprey Solutions Ukraine. Ми стоїмо на захисті свободи України та її територіальної цілісності, і налаштовані робити все можливе для підтримки цих цінностей.