Захоплюючий порядок денний. Які теми обговорюватимуть Україна та Європа з командою Трампа на цьому тижні?

Активність США, України та Європи щодо завершення війни виходить на новий рівень.

Напередодні інавгурації Трампа, РБК-Україна інформувало про відсутність чіткого плану у його команді щодо вирішення війни. Радники президента США визнали, що ситуація в Україні виявилася значно більш складною, ніж, наприклад, конфлікт навколо Ізраїлю та Сектора Газа. До того ж, Україна і Росія мають надто великий рівень автономії у цьому контексті.

Існують лише можливі загальні напрямки: припинення бойових дій та відтермінування вступу України до НАТО. На минулому тижні Bloomberg доповнила цю інформацію кількома новими деталями: згідно з даними агентства, елементами плану можуть стати замороження конфлікту, залишення територій, окупованих Росією, у стані невизначеності, а також надання Україні гарантій безпеки, які унеможливлять нову агресію з боку Москви.

Одночасно спостерігається пожвавлення взаємодії між більшістю учасників, так чи інакше пов'язаних із конфліктом.

Спілкування між Україною та командою Трампа значно пожвавилося на початку лютого.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів телефонну бесіду з радником Трампа з питань національної безпеки Майком Волцом. Під час розмови були розглянуті бойові дії, процес мобілізації та основні виклики, з якими стикається Україна.

Також президент України Володимир Зеленський підтвердив, що відбувається діалог зі спецпредставником президента США щодо України та Росії Кітом Келлогом. Його візит в Київ очікується у 20-х числах лютого. А сам Дональд Трамп заявив про можливу зустріч із Зеленським цього тижня - згодом на Банковій повідомили, що зараз йдеться-таки про контакти на рівні команд.

Українське керівництво намагається використати прагматичний підхід Трампа. 3 лютого президент США виявив інтерес до родовищ рідкоземельних металів в Україні, які є надзвичайно важливими для високотехнологічних секторів американської економіки. Наразі ж більшість світових запасів цих металів контролює Китай, що, згідно з Трампом, є основним конкурентом Сполучених Штатів на міжнародній арені.

У відповідь на це Зеленський звернувся до американських компаній з пропозицією розглянути можливість виходу на український ринок.

"Чому так? Тому що якщо все залишиться під контролем Росії, інші країни та компанії обов'язково почнуть втручатися. Я переконаний, що сюди можуть прийти, зокрема, Іран та Північна Корея," - підкреслив Зеленський.

Українське керівництво також публічно озвучило інші пропозиції: інвестувати в українські АЕС та надати свої газові сховища для американського газу, що може постачатися Європі тощо. Майже всі ці ідеї розраховані на довгу перспективу. Реалізувати швидше можна хіба що пропозицію щодо українських газосховищ.

Про таку можливість йшлося давно, ще коли почались перші комерційні постачання американського скрапленого газу в Європу, сказав РБК-Україна президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Перший танкер якраз за часів Трампа прийшов у 2017 році, розвантажився на терміналах в Нідерландах і в Польщі. Тоді ще заговорили про те, що а чому би і нам не брати цей скраплений газ і для себе, ну, звичайно, в регазофікованому вигляді", - зазначив він.

За його словами, сплеск інтересу до українських сховищ був у 2020 році коли в них закачали 10 мільярдів кубометрів газу при загальній їх місткості - 31 мільярд.

У подальшому ми спостерігали зменшення інтересу через вплив військових факторів. Серед тринадцяти атак на енергетичну інфраструктуру минулого року, у семи випадках вони були спрямовані на об'єкти підземного зберігання газу та газовидобування. Військові загрози залишаються основною проблемою, - зазначив Гончар.

Проте наразі це лише ідеї. І залишається відкритим питання, чи зможуть вони конкурувати з тим, що Трамп отримає від Путіна.

Путін може запропонувати Трампу не менше, ніж Україна, а, можливо, навіть більше. Існує чимало точок взаємодії між США та Росією. Це стосується як питань ядерної зброї та кібербезпеки, так і російського впливу на Іран і Північну Корею. Хоча діалог між Москвою та Вашингтоном у цих сферах давно призупинився, під час першого терміну Трампа він був досить активним. Також важливо враховувати роль Китаю в цій ситуації.

Трамп неодноразово зазначав, що його переговори з Росією проходять "досить успішно", так само, як і з Україною. 9 лютого президент США підтвердив, що у нього відбулась особиста телефонна бесіда з російським лідером. Крім того, Трамп планує зустрітися з Путіним. Як повідомляє Reuters, високопрофільні російські урядовці нещодавно відвідали Саудівську Аравію та Об'єднані Арабські Емірати, розглядаючи ці країни як можливі локації для зустрічі Трампа і Путіна. Проте, існують сумніви щодо того, чи Путін готовий до швидкого врегулювання ситуації.

"На даному етапі ми не спостерігаємо, що Росія серйозно налаштована на переговори або на досягнення миру. Умови, які Путін висунув минулого року, не були достатніми для того, щоб можна було сподіватися на конструктивний діалог з боку суверенної держави," - підкреслив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі під час пресконференції у Києві 5 лютого. Президент Зеленський також зазначив, що наміри агресора щодо збільшення військових сил ще раз підтверджують, що Путін не зацікавлений у мирному вирішенні конфлікту.

Поки що у Росії є час і можливості для продовження війни. Як писало РБК-Україна, економіка РФ перебудована на військові рейки і принаймні ще рік може витримати. Так само на фронті російські війська повільно, але наступають.

"Російська Федерація має намір затягувати переговори, щоб спостерігати за подіями у світі та оцінити, наскільки ефективним буде Трамп. Вони хочуть зрозуміти, чи зможе його політика дати реальні результати, чи вона зупиниться на місці," - заявив політолог та аналітик Центру масштабування технологічних рішень Максим Несвітайлов у інтерв'ю для YouTube-каналу РБК-Україна.

Це явно не влаштовує Штати, судячи із риторики Трампа та його команди про необхідність швидко завершити війну. Тож поки що президент США з одного боку висловлював повагу до Путіна особисто, з іншого - погрожував жорсткими заходами.

Цього тижня на європейському континенті пройдуть декілька значних міжнародних заходів. Серед них — Саміт з питань штучного інтелекту в Парижі та Мюнхенська конференція з безпеки. У зв'язку з цими подіями очікується прибуття кількох представників команди Дональда Трампа. Зокрема, вже підтверджено, що візити здійснять віце-президент США Джей Ді Венс та спеціальний представник по Україні і Росії Кіт Келлог.

Якщо порядок денний Венса охоплює широкий спектр тем, починаючи від митних тарифів і закінчуючи участю європейських держав у НАТО, то місія Келлога матиме більш обмежений фокус. Спеціальний представник Трампа повідомив, що його основна увага буде зосереджена на варіантах для досягнення миру в Україні, а конкретні пропозиції щодо завершення російсько-українського конфлікту представить особисто Дональд Трамп у більш пізній час.

"На думку Максима Несвітайлова, для Келлога Мюнхенська конференція з безпеки стане зручним майданчиком для отримання думок європейських лідерів щодо їхнього бачення завершення конфлікту", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.

Візит Келлога та Венса викликає значний інтерес серед європейських лідерів. У багатьох європейських столицях існує занепокоєння, що Трамп і Путін можуть провести "нова Ялтинська конференція", ухвалюючи рішення без урахування інтересів України та самої Європи.

"Найбільша хиба, як мені здається, американського підходу, в спробі поставити на одну дошку і агресора, і жертву агресії. Що там якась бійня йде, дві сторони зійшлися, але це означає відразу закласти деформацію в цей план. І дати фору агресору. Тому, це так чи інакше неприйнятно і для нас, і для Європи", - підкреслив у розмові з РБК-Україна Михайло Гончар.

Наскільки ймовірний цей сценарій, стане зрозуміло ближче до весни. Основне завдання української влади полягає в тому, щоб підтримувати принцип "нічого про Україну без України" і в майбутньому.