Велика війна істотно трансформувала обличчя українського бізнесу. Проте, крім знищень і втрат, виникли нові потреби та ринкові сегменти. За запитом NV, фахівці визначили найперспективніші сфери для інвестування в 2025 році.
Збільшення частки переробної промисловості, розвиток оборонного комплексу та підтримка відновлення країни -- ось ключові напрямки, які визначатимуть економічний ландшафт України у 2025 році. Про це розповіли NV експерти з практичним досвідом.
Бізнесмен Ігор Тинний, заступник голови комітету Верховної Ради з економічних питань Дмитро Кисилевський та голова Української асоціації приватного і венчурного капіталу Андрій Колодюк поділилися своїми прогнозами щодо найбільш привабливих ринків для інвесторів. Тим часом, Анна Савеня, член правління ПроКредит Банку, що відповідає за розвиток сегменту бізнес-клієнтів, розповіла про фінансові інструменти, які можуть стати у нагоді підприємцям для розширення їхньої діяльності.
Україна рухається у бік економічної стійкості, і одним із ключових завдань залишається розвиток переробної промисловості. Народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський каже, що цей напрям -- стратегічний.
Перед початком масштабного вторгнення частка переробного сектора в валовому внутрішньому продукті становила 10%, тоді як в країнах OECD (Організації економічного співробітництва і розвитку) цей показник зазвичай досягає 20%. — зазначає Кисилевський. — Низька доля переробної промисловості у ВВП має тісний зв'язок з рівнем бідності. Тому держава планує активізувати підтримку розвитку переробного сектора за допомогою різних економічних та промислових інструментів.
Аграрний сектор залишається ключовим елементом економіки України, але, за словами Кисилевського, нині необхідні суттєві зміни в експортних стратегіях. "Досвід, отриманий під час повномасштабного вторгнення, показав, що як наші союзники, так і противники однаково активно заважають логістиці сировинних товарів. Шлях до ЄС лише ускладнить цю ситуацію", -- зазначає він. Кисилевський підкреслює, що інвестування в переробку аграрних сировин, включаючи глибоку переробку, є ефективним методом адаптації до сучасних і майбутніх торгових викликів. Крім того, інвестиції в тваринництво, зокрема в молочні ферми, можуть виявитися дуже перспективними.
Привабливий -- оборонно-промисловий комплекс (ОПК), включаючи "данську модель" фінансування закупівель (пряме зовнішнє фінансування замовлень українського ВПК для Сил оборони -- Ред.). Наприклад, в Україні нараховується вже понад тисяча виробників дронів, і їхня кількість постійно збільшується. Майже 40% озброєння від загальних потреб ЗСУ виробляється в Україні, а всі нові розробки викликають неабиякий інтерес у різних країн. Поки експортувати продукцію defense tech заборонено, проте зняття обмежень надасть новий поштовх для розвитку цієї галузі.
Дмитро Кисилевський підкреслює, що розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК) неможливий без потужного машинобудування. Він зауважує, що держава має намір стимулювати збільшення попиту на українську продукцію в інших галузях, таких як сільськогосподарська техніка, громадський та комунальний транспорт, спеціалізоване обладнання і енергетичні системи. Кисилевський також акцентує на важливості залучення іноземних компаній, які починають розглядати Україну як перспективний центр виробництва. "Витрати на ті ж виробничі процеси в Україні значно нижчі, а українські інженери та конструктори пропонують високоякісні рішення", — додає він.
Підприємець та співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний поділився своїми думками з NV Бізнес щодо того, як малий та середній бізнес швидко реагує на зміни в попиті та намагається їх задовольнити. У 2025 році він радить підприємцям, які планують нові проєкти, звернути увагу на імпортозаміщення продуктів харчування, експорт українських товарів, розвиток розподіленої генерації, заміну природного газу, а також на автоматизацію застарілих виробництв у зв'язку з нестачею робочої сили. Також важливо активно боротися за оборонні замовлення. "Звичайно, чим більше бізнесу відкриють можливостей для постачання до ЗСУ, тим краще", — зазначив підприємець.
Відновлення після війни вимагає великих фінансових вкладень, що вже сьогодні спонукає до інвестицій у виробництво будматеріалів. "Французька компанія Saint-Gobain відкрила завод з виробництва будівельних сумішей у Прикарпатті, німецька Knauf запустила фабрику з виготовлення гіпсокартону, а австрійський Kronospan розпочав нову лінію для виготовлення дерев'яних плит. Високий попит на будівельні та оздоблювальні матеріали, меблі та інші товари, необхідні для відновлення, очевидний. Ті, хто встигне вчасно інвестувати, зможуть скористатися цими можливостями," -- підкреслює Кисилевський.
Голова Української асоціації венчурного та приватного капіталу Андрій Колодюк перспективними назвав технології подвійного призначення та медицину. Експерт стверджує, що зараз хороший час для інвестицій через доступ до чималого капіталу. Наприклад, інвестиційна програма Європейської комісії в Україну на суму 9,3 мільярда євро відкрита для фінансування приватного сектора до 2027 року. "Щойно було розпочато нову програму фінансування на суму 1,6 мільярда євро, яка пропонує кредитну та грантову підтримку через міжнародні установи тільки для МСБ. Наразі вже 27 фондів збирають 4 мільярди в нові фонди для інвестицій в МСБ", -- сказав він.
Більше ніж 40% кредитного портфеля бізнес-клієнтів ПроКредит Банку складає аграрний сектор, а понад 30% займає промислове виробництво, зазначає Анна Савеня, член правління банку. Вона також підкреслює, що банк підтримує підприємства, які інвестують у енергоефективні технології, відновлювальні джерела енергії та інші екологічні ініціативи. "В даний час 17,5% нашого портфеля займають 'зелені' кредити, які сприяють сталому розвитку бізнесу та енергетичній незалежності", — додає Савеня. Наприклад, на сьогоднішній день можна отримати позику під 3,8% річних в євро. Цю програму в основному призначено для експортерів, хоча можливі винятки для стабільних фінансово компаній.
Фахівець зазначає, що ПроКредит Банк вже більше двох десятків років функціонує в Україні, спеціалізуючись на малих та середніх підприємствах, і має глибоке розуміння значення цього сектору для економічної стабільності країни. У портфелі банку бізнес-клієнти займають вражаючі 98%. «Ми не пред'являємо суворих стандартних вимог для отримання бізнес-кредиту: у нашому портфелі можуть бути як невеликі пекарні, так і великі заводи з виробництва сиру, – підкреслює Анна Савеня. – Найголовніше для нас – це прозорість ведення бізнесу, легальність діяльності та надійна фінансова звітність. Якщо компанія працює в рамках закону і відкрито, ми готові розглянути можливість її фінансування та запропонувати оптимальні умови для подальшого розвитку».
#Європейський Союз #Україна #Товари #Інвестиції #Бізнес #Європейська комісія #Логістика #Експорт #Євро #Німеччина #Попит #Валовий внутрішній продукт #Українська мова #Економіка України #Озброєння #Військово-промисловий комплекс #Данія #Держава (політичний устрій) #Підприємництво #Перша світова війна #Австрія #Тваринництво #Пейзаж #Переробна промисловість #ОЕСР #Капітал (економіка) #ПроКредит Холдинг #ПроКредит Банк (Україна) #Сен-Гобен
