Кешбек на паливо: уряд вкладе десятки мільярдів у заправку дорогих автомобілів.

В Україні стартувала програма кешбеку на пальне, яка обіцяє водіям повернення від 5% до 15% вартості заправки. На тлі дефіциту бюджету та ризиків недоотримання міжнародної допомоги експерти ставлять під сумнів ефективність такої допомоги.

В Україні з 20 березня стартувала нова програма кешбеку на паливо, яка дозволяє водіям отримувати назад від 5% до 15% від суми заправки на автозаправних станціях. Згідно з офіційними заявами уряду, ця ініціатива має на меті знизити фінансовий тягар для громадян, який зріс через різке підвищення цін на пальне, викликане конфліктом на Близькому Сході.

Це могло б виглядати як турбота уряду про населення, якби не одне важливе "але": Україна вже п'ятий рік переживає повномасштабну війну та вступила у весняний період з постійним бюджетним дефіцитом і зростаючою невизначеністю щодо зовнішнього фінансування. Основні джерела підтримки стали під загрозою: кредит у 90 мільярдів євро від ЄС заблоковано через позицію Угорщини, а програма Міжнародного валютного фонду затримується через небажання депутатів вжити непопулярні заходи, зокрема запровадити нові податки, які сама влада пропонувала під час переговорів із кредитором.

У Міжнародному валютному фонді вже почали вказувати на потенційні ризики.

"Я дійсно стурбована", - висловила свою думку представниця фонду Прісцилла Тоффано, коментуючи затримку в ухваленні законодавчих ініціатив. У цьому контексті експерти та чиновники застерігають, що бюджетний запас ресурсів є досить обмеженим: при наявному фінансуванні коштів може вистачити лише до початку травня.

У контексті поточної ситуації, рішення уряду ввести кешбек на пальне виглядає неоднозначним: фактично, держава навантажує себе додатковими витратами. Якщо до цього додати анонсовані виплати в 1500 гривень для пенсіонерів, бюджет, який і так зазнає дефіциту, втратить ще кілька десятків мільярдів гривень.

Зовсім нещодавно, взимку, державні органи надали тисячу гривень кожному українцеві, що подав заявку, у межах програми "Зимова підтримка". І вже тепер акція безпрецедентної щедрості триває!

Усе розпочалося з оголошення президента Володимира Зеленського про запуск двох нових ініціатив підтримки – для людей похилого віку та споживачів пального.

"Міністерство соціальної політики України має підготувати на квітень програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих груп нашого суспільства, які отримують соціальну допомогу. Таку доплату отримають щонайменше 13 мільйонів українців, її обсяг становитиме 1500 гривень", - повідомив Зеленський.

Слід зазначити, що в березні відбулася щорічна індексація пенсій, тож цього місяця пенсіонери вже отримали підвищені виплати. І в квітні влада пообіцяла їм новий бонус.

Пенсіонери, особи з інвалідністю, малозабезпечені родини, внутрішньо переміщені особи, що користуються соціальною допомогою, а також сім'ї з дітьми та інші категорії отримувачів базових соціальних виплат можуть розраховувати на суму в 1500 гривень.

Крім цього, міністерства економіки та енергетики підготували програму підтримки для людей, які зараз "відчувають особливий тиск" через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану та скорочення постачання нафти на світовий ринок.

"За словами Зеленського, ініціатива буде спрямована на водіїв, які використовують дизель, бензин та автомобільний газ в Україні, і передбачає впровадження системи кешбеку, що дозволить частково відшкодовувати витрати на паливо."

Згодом уряд ухвалив ці програми і презентував деталі.

У Кабінеті Міністрів повідомили, що протягом місяця кожен громадянин зможе отримати до 1000 гривень у вигляді кешбеку. Розмір цієї винагороди залежатиме від виду пального: 15% - за дизельне паливо, 10% - за бензин і 5% - за автогаз. Кошти зараховуватимуться на картку "Національний кешбек". Програма діятиме до 1 травня.

Конфлікт між США та Ізраїлем проти Ірану призвів до глобальних збоїв у постачанні енергії. Уряди багатьох країн вже розробляють стратегії для боротьби з цими проблемами. Проте навіть ті держави, які мають стійку економіку і не постраждали від війни, не вважають за доцільне безпосередньо виплачувати гроші всім власникам автомобілів.

В Данії мешканців заохочують зменшити енергоспоживання та, якщо є така можливість, уникати використання автомобілів. Тим часом, у Великій Британії автоорганізації просять водіїв відмовитися від «необхідних поїздок» і адаптувати свій стиль водіння для зменшення витрат на пальне.

У Індії уряд дав зелене світло для використання більш забруднюючих видів пального, таких як вугілля, дрова та керосин, у відповідь на попередження ресторанів про можливість закриття через брак газу. Водночас крематорії, зіштовхнувшись із дефіцитом газу, переходять з газових систем на електричні печі, щоб уникнути скупчення тіл.

Національна асоціація ресторанів Індії вже рекомендувала своїм 500 тисячам членів подумати про зменшення робочих годин, зупинити приготування страв, які вимагають тривалого тушкування та фритюрного смаження, а також використовувати кришки під час готування для зниження витрат енергії.

В Бангладеш уряд вживає серйозних заходів, запроваджуючи широкомасштабне нормування газу. Додатково, усі університети були закриті, а канікули перенесені. Державним підприємствам, що займаються виробництвом добрив, також наказано призупинити діяльність на 15 днів, аби перенаправити газ на електростанції і запобігти значним відключенням електроенергії.

У Пакистані уряд прийняв рішення призупинити роботу шкіл до кінця місяця, перевівши всі заняття в університетах в онлайн-формат. Також було введено чотириденний робочий тиждень для більшості державних установ. Додатково, ціни на бензин зросли на 20%.

Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму рекомендувало підприємствам активніше впроваджувати віддалену роботу та зменшувати кількість поїздок з метою зменшення споживання пального. У свою чергу, уряд Філіппін запровадив у деяких державних органах тимчасовий робочий тиждень тривалістю чотири дні.

У Новій Зеландії ж чиновники обговорювали використання законодавства, прийнятого ще в 1979 році, для врегулювання потенційної кризи. Згідно з цими законами, власники автомобілів повинні будуть призначити один день на тиждень, коли вони не зможуть користуватися своїм транспортним засобом, і їм загрожуватимуть великі штрафи, якщо їх спіймають.

Шрі-Ланка запровадила чотириденний робочий тиждень для всіх державних установ, а також шкіл та університетів, через поглиблення паливної кризи. Також влада припинила всі публічні церемонії та закликала державних службовців працювати з дому, де це можливо, щоб скоротити використання палива.

"І тільки український уряд пішов унікальним шляхом - замість економії запровадив заохочувальний "кешбек" на купівлю пального за рахунок державних коштів", - прокоментував народний депутат Ярослав Железняк.

Нова ініціатива уряду отримала одностайну критику з боку економічних аналітиків. Хоча деякі вважають одноразову виплату для пенсіонерів перевагою, стосовно кешбеку на пальне думки експертів є категорично негативними.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський висловив думку, що програма повернення коштів за пальне передбачає, що платники податків, у тому числі й найбідніші верстви населення, будуть фінансово сприяти забезпеченню бензином усіх автомобілістів.

"Уряд планує надавати субсидії на пальне власникам автомобілів з великим об'ємом двигунів. У звичайний час це виглядало б нерозумно. Проте в умовах війни така політика набуває ознак диверсії," - зазначає економіст.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман у коментарі для УНІАН підкреслив, що ця програма вписується в ряд популістичних ініціатив, які вже реалізовувалися раніше, зокрема, таких як виплата зимової тисячі та "Національний кешбек".

"Такого популізму за останні роки накопичилася певна кількість і були витрачені десятки мільярдів гривень. Нічого вже дивного немає. Уряд, на жаль, якісь рейтинги хоче собі зберігати, хоча під час війни це абсолютно не доцільно. Тож це черговий популізм, який коштуватиме нам десятки мільярдів гривень", - сказав Гетьман.

Експерт оцінив, що виплата по 1500 гривень для більше ніж 12 мільйонів пенсіонерів коштуватиме державі понад 15 мільярдів гривень, що становить значну суму. Щодо повернення коштів на пальне, розрахунки витрат варіюються в межах від 10 до 20 мільярдів гривень.

"Ці кошти – значні, загалом понад 30 мільярдів гривень, і вони були б надзвичайно корисними для інших секторів. Перш за все, їх слід спрямувати на зміцнення обороноздатності, такі як радіоелектронна боротьба, безпілотники, а також на компенсацію збитків для тих, чий бізнес або майно постраждало. Важливо також розглянути страхування від воєнних ризиків. Існує безліч більш актуальних напрямків, які справді можуть принести користь країні та економіці, замість бездумного розподілу фінансів," - підкреслив економіст.

Гетьман повідомив, що фінансування цієї програми буде здійснене за рахунок резервного фонду державного бюджету, який Кабінет Міністрів використовує для вирішення різних питань. Проте, як підкреслив спеціаліст, ці кошти могли б бути витрачені на більш пріоритетні завдання.

На думку Гетьмана, міжнародні партнери, такі як МВФ, Світовий банк та ЄС, значно більше зосереджені на тому, що Україна не дотримується ключових умов, які є основою для отримання близько 30 мільярдів доларів цього року, ніж на черговому розподілі фінансових ресурсів.

"Без цих коштів ми ніяк не протягнемо. Я так розумію, що міжнародники дивляться на роздачу грошей крізь пальці, бо це лише один мільярд доларів. В той час як виконання зобов'язань Україною призведе до надання 30 мільярдів доларів. Тому вони набагато більше зосереджені на тому, щоб ми виконали своє "домашнє завдання" - прийняли ті законопроєкти, які зараз блокує український парламент", - сказав економіст.

Він зазначив, що у разі, якщо парламентарі не почнуть підтримувати важливі законодавчі ініціативи, міжнародні партнери можуть відмовитися від надання фінансової допомоги Україні.

"Зібрані податки вичерпаються наприкінці весняного сезону, і в подальшому можуть бути скорочення або затримки у виплатах бюджетникам, внутрішньо переміщеним особам та іншим категоріям", - зазначає експерт.

Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський висловлює своє здивування щодо "поблажливого ставлення партнерів до всіх цих роздач".

Він усвідомлює, що пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші уразливі групи потребують допомоги. Проте у нього виникають сумніви щодо ефективності механізму надання такої підтримки.

"Швидше за все, значна частина цих коштів буде використана для покриття витрат на комунальні послуги, що дозволяє уряду підтримувати фінансову стабільність у сфері комунального господарства. Проте цей метод є досить непрямим і виглядає як прояв популізму", - зазначає Дубровський.

Одночасно фахівець попереджає, що цей популістичний підхід триває на фоні зростання податкового навантаження на підприємства і населення.

"МВФ наполягає на збільшенні податкових ставок для активних платників, зокрема на підвищенні ПДВ для спрощених систем оподаткування, і робить це у надзвичайно жорсткій манері. Це більше стосується витрат на адміністрування, ніж самого податку. Аналогічна ситуація спостерігається і з оподаткуванням посилок: митні та податкові служби ще не готові до нововведень, але вже відбувається посилення контролю. У той же час, паралельно проводяться виплати населенню", - підкреслив експерт.

Щодо самого кешбеку на пальне, експерт підкреслює дискримінаційний ефект на користь великих АЗС, які "тримають високі ціни і, мабуть, пролобіювали цю ініціативу". Також він звернув увагу, що для найекологічнішого пального автогазу кешбек найменший - втричі менший за найбільш шкідливий дизель.

"Це є прикладом дискримінації, за якою стоять мережі автозаправок. Такі дії не мають на меті підтримку населення. Люди, які часто користуються автомобілями, не є настільки незабезпеченими, щоб потребувати допомоги," - підкреслив Дубровський.

Економіст Олег Пендзин охарактеризував ініціативу з нарахуванням кешбеку на пальне як є "повний треш", аналогічно до попередньої програми "єПідтримка". При цьому виплату 1500 гривень для пенсіонерів експерт підтримує.

"Необхідно підтримувати тих, хто має обмежені фінансові можливості та дійсно потребує допомоги. Система кешбеку розроблена таким чином: чим більші витрати, тим більше можна отримати допомоги. Це механізм підтримки середнього класу, який у всьому світі виступає як джерело наповнення бюджету, але в нашій країні раптом став отримувачем державної допомоги," - зазначив Пендзин в інтерв'ю для УНІАН.

Оба фахівця визнають, що реальна вигода від кешбеку для тих, кому дійсно потрібна допомога, є незначною. Дубровський також зазначає, що ці фінансові ресурси було б розумніше використати для інших потреб.

"На мою думку, такі дії є досить невиправданими. Набагато доцільніше було б інвестувати додаткові кошти в забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Ця програма страждає від серйозного недофінансування, що стосується компенсацій за оренду житла. Це є головною проблемою, через яку багато людей змушені виїжджати з України, оскільки не можуть дозволити собі оренду, в той час як за кордоном їм надають фінансову підтримку", - зазначає економіст.

...Фахівці одностайно зазначають, що кошти на кешбек і одноразові виплати для пенсіонерів можна було б ефективніше спрямувати на пріоритетні потреби: посилення обороноздатності, відновлення критичної інфраструктури, підтримку житлом внутрішньо переміщених осіб.

Поки фінансові резерви України швидко зменшуються, а міжнародна підтримка затримується через союзника Путіна Орбана, уряд незмінно продовжує виділяти десятки мільярдів гривень "на різні потреби", що виглядає як явний фінансовий ризик для держави.