Киргизстан стикається з викликами у реалізації західних санкцій проти Російської Федерації.

Експерти зазначають, що уряд Киргизстану стикається з труднощами у виконанні заходів західних санкцій щодо підприємств, які постачають товари та обладнання подвійного призначення до Росії. Основними перешкодами є бізнес-інтереси, брак адміністративних ресурсів та побоювання викликати гнів Кремля.

З 2022 року уряди США та Європейського Союзу виявили ряд киргизьких компаній, які порушують міжнародні санкції, накладені на Росію. Як зазначено на сайті Міністерства фінансів США, "компанії, що функціонують у Киргизстані, часто займаються експортом контролюючих електронних компонентів та інших технологій до Росії після початку її повномасштабного вторгнення в Україну. Через ці поставки, чутливі товари подвійного призначення в подальшому потрапляли до підприємств російського оборонного сектора."

Після початку агресії Москви проти України у 2022 році, обсяги торгівлі між Киргизстаном і Росією суттєво зросли. Згідно з інформацією, наданою Державним комітетом статистики Киргизстану, за 11 місяців поточного року експорт киргизьких товарів до Росії збільшився на 47% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Киргизстан та Росія є частиною Євразійського економічного союзу, до якого також входять Вірменія, Білорусь і Казахстан. Згідно з повідомленнями деяких ЗМІ, Кремль може використовувати членство Киргизстану в цьому об'єднанні як спосіб уникнення санкцій.

Дії Західних країн, націлені на киргизькі підприємства, викликали невдоволення серед місцевих чиновників. У відповідь вони вжили ряд заходів для того, щоб запобігти подальшим санкціям. У жовтні 2022 року банки Киргизстану зупинили обробку транзакцій, виконаних за допомогою російських карток "МИР", які є головною платіжною системою для громадян Росії.

У серпні цього року уряд Киргизстану заснував нову державну торгову компанію, яка має на меті активну участь у зовнішній торгівлі та контроль за приватними імпортними та експортними транзакціями.

За місяць після ухвалення урядової постанови киргизькі банки отримали наказ призупинити фінансові операції для всіх місцевих та міжнародних компаній, які займаються реекспортом товарів з Китаю, Південної Кореї та Європейського Союзу через територію Киргизстану до Росії. Водночас, державна торговельна компанія отримала exemption від цієї вимоги.

Киргизькі урядовці охарактеризували ці дії як успішні, а міністр економіки та торгівлі Даніяр Амангельдієв у жовтні прокоментував: "Ми маємо свої зобов'язання, і виконуємо їх. Тому такі [підсанкційні] товари ніколи не потрапляли до нас і не проходили через нашу територію".

Проте регіональні експерти змальовують іншу картину.

Політолог з Бішкека Еміль Джураєв у своїй електронній переписці з Голосом Америки зазначив, що можливості Киргизстану дотримуватися західних санкцій є обмеженими.

"Ця задача покладена на митну службу [Киргизстану], яка повинна володіти всією необхідною інформацією щодо товарів, що експортуються та імпортуються. Таким чином, можна було б відстежувати, які вантажі надходять до Росії. Однак у нашій країні такі [підсанкційні] продукти потрапляють через контрабандні [маршрути]", - зазначив він.

Тим часом дії уряду щодо контролю над зовнішньою торгівлею через Державну торгову компанію викликали острах серед киргизького бізнесу. Аскар Сидиков, голова Міжнародної ділової ради, бізнес-асоціації, розташованої в Бішкеку, сказав під час круглого столу в Бішкеку 15 жовтня, що кількість комерційних транзакцій може сягати сотень і тисяч, з чим уряд, ймовірно, не в змозі впоратися.

"Враховуючи, що компанія лише нещодавно почала свою діяльність і їй не вистачає досвіду у проведенні подібних операцій, -- зазначив він, говорячи про Державну торгову компанію, -- це може призвести до серйозних [негативних] наслідків для інтересів держави, а також вплинути на прибутковість банківського сектору та бізнес-спільноти."

Сидиков також додав, що киргизькі підприємці мають розпливчасті уявлення про те, що таке підсанкційні "товари подвійного призначення", маючи на увазі, що влада Киргизстану повинна зробити більше для підвищення обізнаності про це питання серед експортноорієнтованих бізнесів.

Киргизька влада стикається з труднощами в застосуванні покарань до підприємств, що беруть участь в ухиленні від санкцій. На грудень уряд Киргизстану анулював реєстрацію лише двох місцевих компаній, які потрапили до списку санкцій США.

"Закриття декількох підприємств не вплине суттєво на ситуацію", -- зазначила киргизька бізнесвумен Назіра, чия компанія займається імпортом товарів з Китаю, в розмові з Голосом Америки, при цьому побажавши залишитися анонімною.

"У цій сфері діяльності беруть участь численні [киргизькі] підприємства," -- зазначила вона, говорячи про уникнення санкцій.

На пресконференції 25 листопада посол Росії в Киргизстані Сергій Вакунов розкритикував вторинні санкції Заходу проти киргизьких компаній, назвавши їх "прямим втручанням іноземних держав у справи суверенної країни, такої як Киргизстан".

Киргизький експерт з політики, який спілкувався з Голосом Америки під умовами анонімності через страх репресій з боку уряду, зазначив, що киргизька влада не прагне вжити дій, які могли б викликати незадоволення Росії.

На початку жовтня в інтерв'ю російським державним ЗМІ президент Киргизстану Садир Джапаров розкритикував тиск Заходу на Киргизстан.

За його словами, подорожуючи Європою, він чує, як посадовці ЄС з одного боку кажуть, що Росію треба покарати за вторгнення в Україну, але ці країни продовжують співпрацювати з Росією.

"Вони не повинні вказувати нам або просити нас не співпрацювати з Росією чи СНД", - сказав він, маючи на увазі Співдружність Незалежних Держав, альянс ряду колишніх радянських республік.

Західні дипломати, безсумнівно, усвідомлюють, що надмірний тиск може спонукати Киргизстан до зближення з Росією. У березневому інтерв'ю киргизьким ЗМІ, посол США в Киргизстані Лесслі Вігері зазначив, що санкції "не спрямовані на те, щоб заважати Киргизстану підтримувати економічні зв'язки з Росією", підкресливши, що "такої мети ми не ставимо".

Однак, західні держави не мають наміру ослаблювати тиск на Киргизьку Республіку.

Наприкінці жовтня уряд Сполучених Штатів розширив свій санкційний список, включивши до нього ще чотири компанії з Центральної Азії, серед яких була й одна з Киргизстану. Це вказує на те, що нелегальна торгівля триває.

Кілька фахівців висловлюють сумніви щодо можливого впливу цього останнього заходу.

Джоанна Лілліс, журналістка з Алмати у Казахстані й авторка книги "Темні тіні: всередині таємного світу Казахстану", сказала Голосу Америки: "Очевидно, що нинішня система не діє як достатній фактор стримування, й необхідно вжити подальших заходів, щоб перешкодити цій торгівлі".

"Цілком можливо, -- сказала вона, -- що запровадження санкцій проти окремих осіб, а не компаній, може посилити фактор стримування".