Китай стикається з ризиком демографічної кризи, яка може мати глобальні наслідки.

Зменшення населення Китаю відбувається швидше, ніж у інших держав.

Найбільший виклик, з яким зараз стикається Китай, -- не адміністрація Трампа та її кампанія з роз'єднання двох найбільших економік світу. Він походить зсередини: Китай переживає скорочення населення в масштабах і зі швидкістю, яких світ ніколи не бачив, пише Washington Post.

В публікації підкреслюється, що стрімке скорочення населення Китаю вплине не лише на саму країну, а й на глобальну арену. Це, зокрема, може поставити під загрозу амбіції Пекіна стати світовим лідером, здатним змагатися зі Сполученими Штатами або навіть витіснити їх з цього статусу.

Директорка азійського економічного відділу дослідницької компанії Oxford Economics, Луїза Лу, підкреслила, що відновити демографічний баланс у Китаї практично неможливо. Вона прогнозує, що зменшення чисельності трудових ресурсів у країні може призвести до зниження річного зростання валового внутрішнього продукту на 0,5% протягом наступних десяти років.

За даними ООН, у 1990 році середній вік населення Китаю становив 23,7 року. У середньому на китаянку припадало 2,51 дитини, що значно перевищує коефіцієнт заміщення населення в 2,1, необхідного для підтримки стабільності населення.

Проте до 2023 року демографічна ситуація суттєво змінилася. Середній вік населення склав 39,1 року, а жінки в середньому народжували лише одну дитину. Згідно з даними перепису 2022 року, населення Китаю досягло рекордної позначки в 1,4 мільярда людей, але наразі спостерігається його зменшення.

Згідно з прогнозами Організації Об'єднаних Націй, до 2050 року чисельність населення Китаю зменшиться до 1,26 мільярда людей. Також очікується погіршення вікової структури: приблизно 10% населення становитимуть особи молодші 15 років, в той час як близько 40% будуть у віці старше 60 років.

За прогнозами ООН, до 2100 року чисельність населення Китаю зменшиться більш ніж у два рази, сягнувши 633 мільйонів осіб. Лише 49 мільйонів людей, що становитиме 7,8 відсотка, будуть молодше 15 років. Натомість майже половина населення — вражаючі 52 відсотки — перевищать 60-річний вік.

Центральною причиною нинішніх проблем Китаю є заходи щодо контролю над народжуваністю, запроваджені у 1970-х роках. Урядова кампанія за пізніші шлюби, менше дітей та збільшення перерв між народженнями призвела до різкого зниження народжуваності на початку 1970-х років.

Незабаром Китай запровадив політику, що дозволяє родині мати лише одну дитину. Влада часто застосовувала примусові стерилізації та аборти, щоб впровадити цю ініціативу, накладаючи значні штрафи за перевищення установленого ліміту народжень.

У результаті спостерігалося значне зниження народжуваності, що змусило уряд внести зміни до політики у 2015 році, дозволивши батькам мати двох дітей у 2016 році, а згодом — трьох дітей у 2021 році. Проте, попри ці зміни, показники народжуваності не відновилися. Насправді, після скасування обмежень на народжуваність, ситуація погіршилася ще більше — з 1,77 дитини на жінку у 2016 році до 1,12 у 2021 році.

Зниження статистичних показників, ймовірно, пов'язане з підвищенням витрат на виховання дітей у Китаї, які в середньому складають приблизно 74 963 долари. Ця сума включає витрати на харчування, медичне страхування та освіту з моменту народження до закінчення коледжу. У великих мегаполісах, таких як Шанхай, витрати ще більші — виховання дитини тут обійдеться в 140 747 доларів.

Китайський уряд зараз субсидує кошти на збільшення народжуваності, але, можливо, це занадто мало і занадто пізно - багатьох майбутніх батьків лякають фінансові труднощі та тягар способу життя, які несуть із собою діти.

Щоб спробувати змінити ситуацію з рівнем народжуваності, китайський уряд намагається переконати дедалі скептичніше налаштоване покоління Z одружитися. За даними Міністерства цивільних справ Китаю, у 2024 році зареєструвалося лише 6,1 мільйона китайських пар, що менше половини від 13,5 мільйонів, які одружилися у 2013 році.

Проте значна частина китайців ще не готова зробити цей крок. Для тих, хто вступає в шлюб, уряд продовжує займати активну позицію: представники органів контролю за народжуваністю, які раніше були спрямовані на обмеження кількості народжуваних, тепер турбують молодих подружжя запитаннями про їхні плани щодо дітей та останні менструації.

Не тільки маленьких китайців стало менше, але й літні китайці тепер живуть довше. Очікується, що кількість людей похилого віку подвоїться протягом наступних 30 років.

Старіння населення Китаю призведе до небаченого тягаря для пенсійної системи країни, основні витрати якої покриваються за рахунок податкових надходжень. Як повідомляє ООН, до 2100 року кількість осіб, які не працюють, перевищить число працюючих.

Протягом багатьох років Китай слугував "глобальною фабрикою", використовуючи свою численну робочу силу для швидкого та економічного виготовлення товарів. Однак, з різким зменшенням кількості працездатних людей у країні, ця ера, ймовірно, наближається до свого завершення.

"Виробничі потужності Китаю наразі становлять 30 відсотків від загальносвітових. Але вони скоротяться, оскільки Китай не матиме достатньої продуктивності праці. Крах виробничих потужностей Китаю неминучий", - зазначив демограф з Університету Вісконсина в Медісоні І Фусянь.

Він зазначив, що питання не лише в кількості.

"Китай, який здобув статус глобальної фабрики, став таким завдяки поколінню, що виросло в період з 1960 по 1980 роки. Ці люди мали високу готовність виконувати трудову діяльність на виробництвах. Однак нинішня молодь не проявляє бажання працювати на фабриках," - підкреслив він.

Якщо інші держави вирішують питання дефіциту робочої сили через імміграцію, то Пекін надає пріоритет культурній однорідності і не схильний до цього підходу. Натомість Китай все активніше впроваджує робототехніку, хоча варто зазначити, що автоматизація не зможе суттєво змінити ситуацію в певних сферах, зокрема у сфері послуг.

"Якщо виробничі потужності Китаю скоротяться занадто швидко, інші країни -- Індія, країни Південно-Східної Азії, інші країни -- не матимуть часу наростити свої виробничі потужності та замінити китайські робочі місця", -- зазначив демограф.

Внаслідок цього споживачі по всьому світу зіткнуться з менш продуктивним виробництвом та зростанням цін на певні товари.