Як можна змусити Путіна зупинити війну, якщо немає жодних важелів впливу? Слід звернутися до тих, хто може мати вплив на кремлівського лідера. Це, передусім, Китай, який постійно підтримує Росію у її агресії проти України, а також Індія, що має свої економічні інтереси з Кремлем. Виникає питання: чи підуть вони на зустріч пропозиціям американського президента, чи, можливо, вирішать об'єднатися проти нього?
Як Сполучені Штати намагаються залучити Індію та Китай до тиску на Росію, і чи існує можливість для них відмовитися від імпорту російської нафти.
Передусім зафіксуємо: ні Індія, ні Китай не робили жодних офіційних заяв про те, що вони продовжуватимуть купувати російську нафту. Усе, що ми бачимо в медіа, - це вільні інтерпретації та клікбейтні заголовки. Реальність дещо інша.
Китай: баланс між національними інтересами та повним митом. Вся аналітика, що стосується позиції Китаю, зводиться до трактування однієї фрази речника Міністерства закордонних справ КНР: "Китай вживе розумних заходів для забезпечення енергетичної безпеки, спираючись на свої національні інтереси". На цю заяву з іронічним підтекстом відреагував міністр фінансів США Скотт Бессент: "Китаю дуже важливий їхній суверенітет. Ми не прагнемо зазіхати на їхні інтереси, тому, напевно, вони будуть готові сплатити 100% мит".
Ясно, що Китай не дав чіткої відповіді про можливість відмови від російської нафти. Лише загально згадуються національні інтереси, без конкретних деталей. Глава Мінфіну США, в свою чергу, іронізує над цією відповіддю. Його коментар можна сприймати як тролінг, мовляв: "Суверенітет - це чудово, але 100% мито на китайські товари також має свої переваги".
В будь-якому випадку, Сполучені Штати навмисно ставлять Китай перед вибором: купувати російську нафту чи здійснювати торгівлю зі США. Існує також третя опція - чинити тиск на Росію, щоб вона погодилася на завершення війни в Україні. У цьому випадку питання торгівлі автоматично вирішиться на користь самого Китаю.
Саме на це, очевидно, покладається адміністрація Дональда Трампа. Щоб зрозуміти підходи Китаю, не варто обмежуватися категоріями "друг-ворог". Китай не підтримує Росію з любові до росіян. Він просто реалізує свої інтереси, продаючи Москві те, що приносить прибуток. Для Китаю важливо лише отримати вигоду, незалежно від того, кому вона належить. Варто зазначити, що Китай також заробляє і на Україні — він вже багато років залишається одним із наших ключових торгових партнерів.
Крім того, коли Україна розпочне процес відновлення, ймовірно, що Китай займе ключову позицію в цьому процесі. Це зумовлено наявністю у нього необхідного обладнання, технологій та підготовлених кадрів. Таким чином, китайські пропозиції можуть виявитися більш ефективними та економічними в порівнянні з тими, що надходять з Європейського Союзу.
Отже, можна стверджувати, що Китай завжди діє в своїх інтересах. Сьогодні адміністрація США формує обставини, в яких для Китаю найкращим варіантом буде завершення конфлікту в Україні. Чи здатен Китай реально вплинути на Росію - це питання залишається відкритим. Минулого тижня я вже розглядав цю можливість на своїй сторінці, і наразі немає однозначної відповіді. Проте, безсумнівно, Китай має певний потенціал для цього.
Індія: балансуючи між знижками на нафту та тиском з боку Вашингтона. Ситуація в Індії виглядає інакше. Вона не є союзником ні Росії, ні, тим більше, Китаю. Російська нафта привертає її увагу переважно через свою вартість. До 2022 року Індія практично не імпортувала нафту з Росії, оскільки їй було вигідніше купувати паливо з країн Перської затоки.
Після введення санкцій Росія почала реалізовувати нафту за значно зниженими цінами, що привело до активізації закупівель з боку Індії, яка робить це виключно з економічних причин. У Індії російську нафту переробляють на дизельне паливо, яке потім широко експортується, зокрема, до країн Європейського Союзу. Місяць тому ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій, який частково можна вважати "антиіндійським". Згідно з новими правилами, імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сировини, заборонено. Це є чітким сигналом для індійських заводів з переробки нафти.
Ця норма набуде чинності 21 січня 2026 року. До цього часу Індія має визначитися, що з цим робити. На сьогодні Індія може купувати російську нафту в межах встановленої цінової стелі (нині - $60 за барель, з вересня - $47,6). Але ситуацію для них ускладнює позиція президента США Дональда Трампа, який погрожує "штрафними тарифами" за співпрацю з Росією і регулярно наголошує на ролі Індії у фінансуванні війни проти України.
Отже, питання придбання російської нафти вже не є лише економічним аспектом – воно стало глобальним. Таким чином, імпорт нафти з Росії може суттєво вплинути на всю економіку Індії.
На ділі, Сполучені Штати змушують Індію (як і Китай) зробити непростий вибір: або російські нафтові постачання, або ж можливість виходу на американський ринок. Або ж, щоб зберегти обидва варіанти, потрібно виконати "небагато" – чинити тиск на Путіна з метою припинення війни.
Як усе закінчиться - дізнаємося вже дуже скоро.
#Дональд Трамп #Китай #Нафтопродукт #Нафта #Європейський Союз #Росія #Імпорт #Україна #Товари #Москва #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Долар #Вашингтон, округ Колумбія #Російська мова #Бочка (одиниця) #Індія #Сполучені Штати #Міністерство закордонних справ (Україна) #Суверенітет #Логіка #Американці #Енергетична безпека #Торгівля #Мито (податок) #Ханьська мова. #Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки #Місяць #Перська затока #Дизельне паливо
