Китайський вплив: чому Пекін підтримує російську економіку та які кроки планують вжити США та Європейський Союз у відповідь.

#Політика

Чому Китай продовжує підтримувати Росію у конфлікті, які дії вживають західні союзники України для зміни ситуації та чому їх зусилля поки не приносять результатів - дізнайтеся з дослідження журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Головне:

"Сподіваюся, Китай зможе допомогти нам зупинити війну, зокрема, між Росією й Україною. Вони мають великий вплив на цю ситуацію, і ми будемо працювати з ними", - таку заяву зробив Дональд Трамп ще 23 січня, у перші дні свого президентства.

Ці слова були очікуваними. Україна давно намагається донести до партнерів тезу, що саме завдяки Китаю Росія досі може продовжувати війну. Як показують заяви європейських і американських політиків, у Брюсселі та Вашингтоні розуміють деструктивну роль Піднебесної, однак далі з'являються нюанси. Тож до реальних заходів з обмеження китайської ролі у війні доходить рідко.

Тим не менш, протягом останніх місяців контакти між США та Китаєм, а також Китаю з Євросоюзом активізувалися. А це дає бодай примарну, але перспективу дещо змінити позицію Піднебесної.

З офіційними заявами Пекін підкреслює свою нейтральність, закликаючи до "переговорів, припинення вогню та встановлення миру". Проте, як повідомило РБК-Україна, з Китаю практично безпосередньо надходять всі необхідні ресурси для підтримки військових дій Росії. Відповідно до інформації, отриманої від Служби зовнішньої розвідки України, до початку 2025 року 80% критично важливої електроніки, що використовується в російських дронах, буде походити з КНР.

Зрештою, Китай вигідно використовує ситуацію, опосередковано підтримуючи російську агресію через закупівлю нафти та газу у Кремля. Москва запропонувала Пекіну спеціальні умови - згідно з інформацією Мінекономрозвитку Росії, до 2027 року ціна російського газу для Китаю буде на 28% нижчою, ніж для Європи та Туреччини.

Точна сума прибутків, які Росія отримує від експорту до Китаю, залишається невідомою. Остаточна вартість нафти є комерційною таємницею. Проте навіть незначні доходи є вигідними для росіян, оскільки дозволяють утримувати свердловини в робочому стані, замість того щоб інвестувати в складний і витратний процес їх консервації.

"Якщо б відбулася така герметизація російського нафтового експорту, це, безумовно, створило б для Росії серйозні труднощі - куди подіти видобуту нафту. По-перше, виникла б проблема зменшення фінансових надходжень від продажу нафти. По-друге, постало б питання, що робити з обсягами видобутку," - зазначив раніше в інтерв'ю РБК-Україна президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.

Проте існують й інші помітні тренди. Наприклад, починаючи з кінця минулого року, експорт російського вугілля до Китаю зазнав різкого зниження. В поєднанні з закриттям європейського ринку для Російської Федерації, це вже призвело до масових зупинок роботи шахт у вугільних регіонах країни та спричинило локальні економічні кризи. Як зазначає видання Moscow Times, під загрозою закриття опинилося 51 з 179 вугільних підприємств у Росії. Окрім того, Китай зупинив закупівлі озимої пшениці та ячменю з Росії, що негативно позначається на російських аграріях.

Таке підходження, при якому Китай з одного боку надає Росії певну підтримку, а з іншого – поступово її зменшує, має зрозумілу логіку з точки зору Пекіна.

"Китай, безумовно, зацікавлений у тому, щоб Росія залишалася під контролем нинішнього режиму, який очолює Путін. Для Пекіна неприйнятним є наявність прозахідного уряду на кордоні, що простягається на 3200 кілометрів. Тому оптимальним для Китаю є ситуація затяжної війни, де Росія не зазнає ані поразки, ані перемоги", - зазначив в інтерв'ю РБК-Україна дипломат і колишній посол України в Японії Сергій Корсунський.

Якщо Росія зазнає поразки у війні, виникає відразу кілька потенційних варіантів розвитку подій. Найбільш небезпечним для Китаю є можливе усунення путінського режиму та прихід до влади сил, які прагнуть відновити зв'язки із Заходом.

Сі Цзіньпін і Володимир Путін (фото: Getty images)

У разі перемоги Росії у війні, режим Путіна стане ще більш агресивним і нахабним, не тільки по відношенню до Європи, але й до самого Китаю. Хоча між Китаєм і Росією існують декларації про стратегічне партнерство, насправді між цими країнами існує безліч суперечностей, зокрема територіального характеру. Відзначимо, що Росія зможе підвищити свої вимоги до Китаю щодо постачання енергоресурсів.

Саме тому, приміром, поки що не йдеться про прямі постачання китайської зброї в Росію. А вона могла б значно посилити агресора. Тож поки що Росія отримує пряму військову допомогу лише від Північної Кореї та почасти від Ірану.

Та головним у стратегічних розрахунках Китаю залишається контекст відносин зі США. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї нещодавно заявив головній дипломатці ЄС Каї Каллас, що Китай "не може змиритися з програшем Росії у війні проти України, оскільки це може дозволити Сполученим Штатам зосередити всю свою увагу на Китаї". Хоч ці слова оприлюднила гонконзька газета South China Morning Post з посиланням на неназвані джерела, є всі ознаки, що такий злив був контрольованим, тобто Китай послав чіткий сигнал всьому світу.

Між США та Китаєм - двома найпотужнішими державами сучасного світу, вже давно триває конкуренція за вплив - від Південно-Східної Азії до Африки та Латинської Америки. Особисто у Трампа занепокоєння викликає серйозний дисбаланс у торгівлі з Китаєм. І зрештою, між двома державами триває боротьба за технологічне лідерство у світі, зокрема, щодо штучного інтелекту. Всі ці чинники накладаються один на одного.

"Китаю потрібно мати доступ до доступних енергетичних ресурсів, оскільки країна веде конкурентну боротьбу зі Сполученими Штатами в галузі штучного інтелекту. Розвиток ШІ вимагає величезних обсягів енергії. Для цього необхідно забезпечити наявність таких джерел. Росія, безумовно, є ідеальним постачальником", - підкреслив у розмові з журналістами Сергій Корсунський.

У цьому контексті Тайвань має велике значення для Китаю, оскільки його міжнародний статус є доволі специфічним. Острів також славиться наявністю високотехнологічних компаній, що спеціалізуються на виробництві мікросхем. Офіційно Китай висловлює намір "відновити" контроль над Тайванем, проте поки що не вживав конкретних заходів для реалізації цього плану. Тим не менш, на думку експерта Корсунського, така можливість є цілком реальною. Це, в свою чергу, може призвести до активізації США в обороні Тайваню і, можливо, навіть до повномасштабного конфлікту з Китаєм.

На сьогоднішній день США подають явні сигнали, що спрямовані на зниження напруги в регіоні Тайваню. Наприклад, 29 липня американська влада надала дозвіл компанії NVIDIA на експорт передових чіпів для штучного інтелекту H20 до Китаю.

"Це те, що Китаю не вистачає. Він це може взяти тільки на Тайвані. І те, що США дозволили NVIDIA постачати їх в Китай, це певний компроміс", - сказав Сергій Корсунський.

Одночасно тривають переговори між США і Китаєм стосовно торговельних відносин. У 2024 році Китай відправив до Сполучених Штатів товарів на суму близько 439 мільярдів доларів, в той час як американський експорт до Китаю склав лише 144 мільярди доларів. Таким чином, торговельний дефіцит досяг 295 мільярдів доларів, що приблизно відповідає 1% валового внутрішнього продукту США.

Основна мета Трампа під час переговорного процесу полягає у встановленні умов для поступового зменшення торгового дефіциту, а також у отриманні вигідних умов для американських постачальників на китайському ринку. Зустріч делегацій з цього питання відбулася 28-29 липня у Стокгольмі. Хоча угоди укласти не вдалося, обидві сторони висловили готовність продовжувати діалог.

Якщо не вдасться досягти прогресу, Трамп попереджає про можливість відновлення жорстких торгових тарифів на всі товари, що імпортуються з Китаю. У зв'язку з цим з боку США дедалі частіше висловлюється пропозиція ввести вторинні тарифи. Це фактично стане додатковим "податком" на покупку російських енергетичних ресурсів, який накладеться на існуючі тарифи. Варто зазначити, що минулого тижня вже було зафіксовано подібний прецедент.

6 серпня Трамп видав указ, згідно з яким був введений додатковий 25% тариф на імпорт товарів з Індії, що купувала російську нафту. Відповідно до цього документа, якщо буде виявлено, що будь-яка інша країна прямо або опосередковано імпортує російську нафту, президент США отримає пропозиції щодо запровадження аналогічного 25%-го мита проти цієї країни.

У цьому контексті Індія та Китай мають різну вагу для Сполучених Штатів. Хоча обсяги торгівлі між США та Індією є досить значними в абсолютних цифрах, вони все ж не мають критичного впливу на всю американську економіку. Натомість Пекін виступає важливим торговим партнером Вашингтона, тому введення 25%-них тарифів суттєво позначиться на вартості китайських товарів для звичайних американців, а також на економічній ситуації в країні в цілому. У деяких галузях, зокрема в сфері рідкоземельних металів, залежність США від Китаю є вкрай серйозною. Ці фактори Трамп має враховувати у своїй політиці.

Президент США уже ненадовго запроваджував торгові тарифи проти Китаю у травні цього року, але потім призупинив їх на 90 днів. Цей термін спливає сьогодні, 12 серпня. Але буквально за лічені години до делайну Трамп, як повідомляє CNBC, відклав тарифи проти КНР ще на три місяці.

Одночасно для Китаю критично важливим є стан його економіки. В країні вже існують структурні труднощі, зокрема, у зв'язку з поглибленням кризи на ринку нерухомості, збільшенням боргового навантаження місцевих адміністрацій та зниженням рівня внутрішнього споживання. Додаткові втрати, викликані новими тарифами з боку США, можуть ще більше ускладнити ситуацію.

Очевидно, фінальне рішення і щодо Росії, і щодо ширшої угоди зі США Китай ухвалюватиме з огляду на комплекс всіх цих чинників і після відповідних кроків з боку США, якщо вони будуть. 3 вересня для цього буде хороший привід - очікується зустріч Дональда Трампа із лідером Китаю Сі Цзіньпіном з нагоди 80-річчя закінчення Другої світової війни.

Однак, угода стосовно Росії, якщо вона й увійде до пакету домовленостей Трампа та Сі, навряд чи буде оголошена публічно, враховуючи специфіку китайського мислення.

"Китай не має можливості відкрито прийняти цей тиск. Висловлювання про їхній енергетичний суверенітет, що вони самостійно визначатимуть, у кого і що купувати, - це єдиний спосіб, яким вони можуть висловити свою позицію. У цій ситуації їм важливо зберегти обличчя", - підкреслив політолог Ігор Рейтерович у інтерв'ю Youtube-каналу РБК-Україна.

Нафтопровід "Східний Сибір - Тихий океан", який сполучає Росію з Китаєм (зображення: Getty Images)

В українських урядових колах аналізують два можливих сценарії подальшого розвитку подій. Перший варіант передбачає, що Китай вирішить утриматися від загострення відносин зі Сполученими Штатами та поступово стимулюватиме Росію до завершення конфлікту. Другий сценарій полягає в тому, що Китай обере шлях ескалації з США, що може призвести до продовження або навіть посилення підтримки Росії.

Навіть якщо не вдасться укласти пряму угоду з Китаєм, США мають можливості для обмеження доступу Росії до ряду товарів, що можуть використовуватися в кількох цілях. Найважливіше - це наявність політичної волі.

"Контроль над ринком напівпровідників здійснюється чотирма американськими корпораціями: NVIDIA, Intel, AMD та Applied Materials. Вже вжиті певні початкові заходи, такі як включення в контракти пунктів про заборону продажів до Росії та вжиття превентивних заходів. Проте наразі компанії не надають коментарів щодо ефективності цих дій, якщо вони не принесуть результатів", - зазначив в інтерв'ю РБК-Україна радник з санкційної політики Київської школи економіки Павло Шкуренко.

На його думку, необхідно впровадити суворе регулювання, а не просто рекомендаційні норми. В ідеальному сценарії, якщо виявлено компонент у російських озброєннях, такі компанії, як Intel чи AMD, повинні нести фінансову відповідальність у вигляді штрафів. Це спонукатиме їх самостійно стежити за тим, куди постачається їхня продукція.

"На даний момент ринок лише намагається відмовитися від прямих постачань, проте у випадку, якщо деталі потраплять до Росії, це не сприймається як проблема для виробників", - зазначив Шкуренко.

В контексті тиску на Китай США намагаються об'єднати зусилля з Євросоюзом, який є другим за розміром ринком збуту для китайської продукції. 21 липня міністр фінансів США Скот Бессент прямо закликав Європу приєднатися до вторинних торгових тарифів, які США планують ввести щодо торгових партнерів Росії.

Ймовірність цього збільшується, особливо враховуючи, що в останні місяці відносини між Вашингтоном і Брюсселем стали більш теплими. 28 липня Сполучені Штати і Європейський Союз підписали нову торгову угоду, яка забезпечує американським товарам безмитний доступ на європейський ринок, в той час як продукція з ЄС підлягатиме 15% миту на більшість експорту до США.

Угода також передбачає збільшення обсягу постачань американських енергоносіїв до країн Європейського Союзу, що може стати альтернативою російським енергоресурсам. Додатково, сторони домовилися про розширення експорту американської зброї та військової техніки для європейських партнерів. У Брюсселі відкрито визнають, що низка поступок, наданих Трампом у сфері економіки, має на меті підтримання військової присутності США в Європі та надання допомоги Україні.

Проте щодо Китаю позиція Євросоюзу досі половинчаста. Приміром, санкції проти китайських компаній є, але в малих обсягах.

"Усі рішення щодо санкцій приймаються одноголосно державами-членами ЄС у Раді (Євросоюзу, - ред.). Низка китайських компаній вже підлягає посиленому експортному контролю", - йдеться у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.

До цього списку можна додати компанії, які, як виявилося, підтримують військово-промисловий комплекс Росії або займаються обходом санкцій ЄС, йдеться у відповіді Єврокомісії. Це означає, що ЄС заборонено експортувати товари подвійного використання, технології та передові технологічні вироби цим компаніям, якщо не застосовуються дуже конкретні винятки. Загалом мова йде про 25 компаній з Китаю та Гонконгу.

"Слід зазначити, що це не означає, що ми покладаємо відповідальність за їхні дії на юрисдикцію (третю країну), в якій вони працюють", - вказали в Єврокомісії.

Крім того, в останньому санкційному пакеті під обмеження потрапили два китайські банки - Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank, йдеться в заяві Ради ЄС. За інформацією Євросоюзу, вони займалися криптовалютними операціями, які підривали ефективність санкцій. За даними Politico, готуються ще санкції проти китайських компаній. Разом із тим, деталі європейських виробників і досі надходять в Росію через Китай та низку інших країн.

До того ж у Євросоюзу поки що немає позиції щодо можливого приєднання до вторинних тарифів, якими США погрожують покупцям російських енергоресурсів. "Ми не будемо спекулювати щодо якихось заходів, які ще не ухвалені", - йдеться у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.

Як і в випадку зі США, Європейський Союз ретельно аналізує наслідки тиску на Китай, враховуючи не лише загальноєвропейські інтереси, але й потреби окремих країн-членів. Наразі одним з найбільш складних питань є торгові мита на електромобілі з Китаю, які ставлять під загрозу позиції європейських виробників автомобілів. У червні минулого року ЄС запровадив антидотаційні мита на китайські електромобілі, які можуть досягати 38%.

Китай, у свою чергу, володіє значними важелями впливу на Європейський Союз, адже контролює 90% світових постачань рідкоземельних елементів. У квітні цього року Пекін ввів обмеження на експорт цих матеріалів, що негативно позначається на автомобільній промисловості, аерокосмічному секторі та виробниках мікрочіпів.

Спроби досягти компромісу поки що не увінчалися успіхом. На саміті ЄС-Китай, що відбувся 24 липня, єдиним підписаним документом стала заява щодо боротьби із зміною клімату. Крім того, китайська сторона скоротила тривалість саміту до одного дня замість раніше запланованих двох, що частково було зумовлено російським контекстом.

Переговори Китаю та ЄС у Пекіні (фото: Getty Images)

В ході саміту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта закликали китайського лідера Сі Цзіньпіна чинити тиск на Росію та не надавати жодної матеріальної підтримки російському військово-промисловому комплексу.

Сі Цзіньпін відповів фон дер Ляєн та Кошті, що виклики, з якими стикається Європа, походять не від Китаю та закликав ЄС "належним чином вирішувати розбіжності та тертя".

"Є надія, що європейська сторона збереже ринок відкритим для торгівлі та інвестицій і утримається від використання обмежувальних економічних та торговельних інструментів", - підкреслив Сі Цзіньпін.

Після завершення переговорів, представник Європейського Союзу, який побажав залишитися анонімним, поділився з агентством AFP, що ЄС не ставить перед Китаєм умову щодо розірвання відносин з Росією, але закликає до посилення контролю, щоб зменшити матеріальну підтримку Москви.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

У підсумку, Сполучені Штати та Європейський Союз дійсно володіють інструментами впливу на Китай. Однак вони ще не активували їх у повному обсязі. Як у Вашингтоні, так і в Брюсселі розглядають питання завершення конфлікту між Росією та Україною лише як одну з складових більш широкого процесу налаштування своїх стосунків з Піднебесною.

Все це автоматично означає відсутність будь-яких рішучих дій щодо Китаю, акцент робитиметься на дипломатію. Проте наразі вся поведінка американських та європейських посадовців свідчить, що остаточні рішення вони ухвалюватимуть за результатами переговорів на Алясці. Але досі незрозуміло, чи це не є просто черговим приводом відкласти неприємні рішення щодо Пекіну.