В Україні вже триває четвертий рік повномасштабної агресії, що означає понад 1500 днів незламного опору. У 2022 році Росія сподівалася захопити Київ "за три дні", але цей план зазнав невдачі. Столиця не тільки витримала натиск, а й за цим стоять тисячі історій мужності, рішень і відповідальності, як повідомляє Фокус.
Ключову роль у тому, що ворог не зміг прорватися до Києва, відіграла мужність українських захисників і злагоджена робота на рівні державного управління. Рішення Президента України Володимира Зеленського та досвід бойового генерала Олександра Павлюка, який відповідав за цей напрямок, дозволили вибудувати оборону, що зірвала плани ворога.
Призначення Павлюка на пост голови Київської обласної військової адміністрації стало важливим кроком у цей критичний період: управління регіоном було довірено особі з бойовим досвідом, яка спроможна діяти як військовий лідер і кризовий менеджер водночас. Об'єднавши цивільну посаду з командуванням Угруповання сил оборони Києва, він фактично створив єдину вертикаль управління, де рішення на рівні президента і дії на місцях діяли узгоджено.
Оборонна структура Києва формувалася з самого початку як складна система, що включала укріплення, мінні поля і артилерійські позиції, які забезпечували багаторівневий захист навколо столиці. Як підкреслював Павлюк, межа з Білоруссю була ретельно укріплена, щоб при можливій новій атаці Сили оборони могли зупинити противника ще до того, як він підійде близько.
"Ми сформували групу на кордоні з Білоруссю, яка готова з гідністю зустріти агресора. Київська область належно підготувалася до можливого нового наступу. Встановлено кілька оборонних рубежів навколо Києва, загальна довжина яких становить близько 1000 км. Базуючись на фортифікаційних позиціях та довгострокових оборонних спорудах, ми створили потужну оборонну систему, пройти яку буде надзвичайно складно", - зазначив він в ефірі національного телемарафону в січні 2023 року.
Після відбиття першого наступу ця система стала ще більш потужною: довкола Києва з’явилося кілька оборонних ліній та сотні кілометрів укріплень, що фактично зробило неможливим варіант раптового прориву ворога.
На початковому етапі вторгнення саме в зоні відповідальності Павлюка вдалося стримати просування російських військ, порушити їхню логістику та завдати значних втрат ударним підрозділам. Це стало одним із факторів, який зламав сценарій бліцкригу і не дозволив ворогу зайти до столиці.
Після деокупації Київщини перед державою постало два ключових завдання: відновити життєдіяльність регіону та водночас підготувати його до можливого повторного наступу. Рішення ухвалювалися швидко і системно - з акцентом на те, щоб виключити можливість раптового заходу ворога до столиці, про що сам генерал неодноразово заявляв публічно.
Тільки за оцінкою експертів Світового банку, на відбудову Київської області після війни необхідно 37,6 мільярдів доларів, і піде на це щонайменше 10 років. Лише у 2022 році внаслідок артобстрілів, авіанальотів та ракетних ударів постраждало 66% територіальних громад Київської області - 46 з 69.
Було пошкоджено близько 27 тисяч об'єктів - більше 24 тисяч приватних і багатоквартирних будинків, більше 200 шкіл і дитячих садочків, понад 100 закладів охорони здоровʼя, 725 об'єктів життєзабезпечення. Сотні тисяч жителів області стали біженцями. Руйнування від ворожих ударів продовжуються і зараз, але їх не можна порівняти із жахливою руїною, яку залишили по собі окупанти у 2022 році.
Попри це, вже у перші дні після звільнення області під керівництвом Павлюка розпочалися масштабні роботи. Лише за два місяці сапери обстежили близько 14 тисяч гектарів території та знешкодили понад 30 тисяч вибухонебезпечних предметів. Паралельно навколо Києва сформували три кільця оборони, включно з напрямками, які раніше не розглядалися як потенційно небезпечні. Це означало, що навіть у разі повторної атаки ворог уже не міг розраховувати на швидкий прорив.
Відбувалося і те, що виглядало майже неможливим у воєнних умовах - відновлення інфраструктури. Уже за п'ять днів після деокупації було змонтовано тимчасовий міст на трасі Київ-Житомир. Загалом побудували 28 тимчасових переправ, ще на дев'яти мостах розпочалися відновлювальні роботи. У короткі строки відновили транспортне сполучення між усіма населеними пунктами та запустили понад 280 автобусних маршрутів.
Поступово почали повертали базові послуги. До електромережі підключили понад 260 тисяч споживачів, газопостачання відновили у понад 100 населених пунктах. Уже в квітні мешканці почали масово повертатися додому, а Київщина навіть почала приймати переселенців з інших регіонів.
Ключовим управлінським кроком стало ухвалення рішення сприяти місцевим підприємствам і підрядникам. Це не лише прискорило процес відновлення, але й дало змогу підтримати економічну стабільність регіону та забезпечити населення робочими місцями в складний час.
Одночасно з відновленням проводилася комплексна діяльність щодо зміцнення обороноздатності. У цей час розпочалося створення багаторівневої системи протиповітряної оборони над Києвом, досвід якої згодом був поширений на всю територію країни.
"Очолюючи Київську ОВА, Олександр Павлюк зміг посилити взаємодію між військовими, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування в регіоні. З використанням військового досвіду роботи в складних умовах протистояння ворогу навколо Києва були створені нові потужні оборонні лінії. Саме під час головування Олександра Павлюка Київська область була повністю звільнена від російських окупантів. Одразу після цього розпочалася робота з відновлення інфраструктури регіону", - заявили в Офісі президента.
До кінця весни Київська область була повністю звільнена від російських військ, а ключові завдання, поставлені керівництвом держави, виконані.
За дві місяці відновити повноцінне мирне життя в регіоні з триваючими бойовими діями - завдання із зірочкою. У світовій історії небагато таких прикладів. Досвід столиці має стати орієнтиром і для решти областей, які потерпають від війни. Станом на лютий 2026 року, 388 громад у 10 областях України перебували у зоні підвищених ризиків - в повній або частковій окупації, на територіях активних і можливих бойових дій.
Досвід Київської області продемонстрував, що в найвикликаніших обставинах ключовими є не лише наявні ресурси, а й ефективне управління. Синергія політичної волі президента та практичного досвіду бойового генерала на місці стала вирішальним фактором, який не лише зупинив агресора, але й сприяв оперативному відновленню життя в регіоні.
#Росія #Україна #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Київська область #Логістика #Інфраструктура #Світовий банк #Ворожий комбатант #Білорусь #Бойові дії #Рубіж оборони #Протиповітряна оборона #Фортифікаційна споруда #Лінія оборони #Мінне поле #Артилерійський вогонь #Сапер #Мужність #«Фокус» (український журнал) #Російська імперська армія #Наступальна (військова) #Бліцкриг #Укріплення #Переправа через річку
