Президент Росії Володимир Путін висловив свій протест щодо смерті верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, охарактеризувавши її як "цинічне вбивство". Проте, він обмежився лише словами співчуття, не пропонуючи жодної конкретної підтримки Тегерану.
У повідомленні Кремля зазначається, що Путін направив співчуття президенту Ірану Масуду Пезешкіану, родині Хаменеї та іранському народу. У листі він заявив, що вбивство верховного лідера Ісламської Республіки було здійснене "у цинічне порушення всіх норм людської моралі та міжнародного права".
Алі Хаменеї став третім союзником Москви, який втратив свою позицію протягом останніх півтора років після краху проросійських лідерів у Сирії та Венесуелі, зазначає Reuters. Його відсторонення вважається суттєвим стратегічним ударом по російським позиціям на Близькому Сході, де Кремль вже тривалий час прагне зміцнити свій вплив.
У Москві висловили думку, що авіаудари США та Ізраїлю по Ірану призвели до значного загострення ситуації в регіоні, поставивши його на межу великої кризи. Тим часом, іранські джерела повідомляють, що в умовах найгострішої кризи з часу революції 1979 року Тегеран не отримав суттєвої підтримки від Росії.
Путін підтримував постійний зв'язок із Хаменеї. Після початку великої війни проти України його перша закордонна подорож поза межами колишнього СРСР відбулася саме до Тегерана, де він зустрівся з іранським керівником. Через занепокоєння щодо можливого прослуховування, сторони іноді обирали для спілкування письмові повідомлення або передавали їх через довірених осіб.
Незважаючи на укладення угоди про стратегічне партнерство в 2025 році, в документі не міститься положень про взаємну військову підтримку. Це свідчить про те, що, хоча Іран надавав Росії безпілотники та ракети для ведення війни проти України, Москва не має зобов'язань вступати в конфлікт на стороні Тегерана.
Російський політолог Федір Лук'янов заявив, що загибель Хаменеї нагадує події 2011 року, коли був убитий лідер Лівії Муаммар Каддафі, а також страту Саддама Хусейна у 2006 році, і зробив висновок, що переговори зі США не мають сенсу.
У Кремлі підкреслили, що Хаменеї залишиться в пам'яті росіян як політичний лідер, який суттєво вплинув на зміцнення російсько-іранських зв'язків, вивівши їх на рівень стратегічного партнерства.
Аналітики зазначають, що подальший розвиток ситуації в Ірані може вплинути і на енергетичні ринки, а перебої з постачанням нафти з Перської затоки здатні збільшити доходи Росії, що підтримає її військову економіку.
#Нафта #Росія #Економіка #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Політолог #Радянський Союз #Володимир Путін #Близький Схід #Ізраїль #Іран #Міжнародне право #Тегеран #Венесуела #Сирія #Жовтнева революція #Перська затока #Лівія #Алі Хаменеї #Муаммар Каддафі #Саддам Хусейн #Рейтер #Президент (урядова посада) #Моральність
