Курс євро перевищив позначку в 50 гривень. Яка причина цього зростання?

На початку липня на валютному ринку відзначено встановлення нових рекордів. Офіційний курс євро перевищив 49 гривень і невпинно наближається до важливої психологічної межі у 50 гривень.

Фактори, що впливають на український ринок, переважно мають зовнішнє походження. Нестабільність у діях президента США Дональда Трампа викликала тривогу серед інвесторів і призвела до безпрецедентного зниження вартості долара, який є основною резервною валютою світу. Як результат, курс долара в Україні залишається на незмінному рівні, в той час як європейська валюта встановлює нові рекорди.

Які прогнози щодо майбутнього курсу євро?

Станом на 3 липня Національний банк оголосив офіційний курс євро на позначці 49,13 грн. Однак на валютному ринку ця психологічна межа вже була перевищена: в ряді банків європейську валюту вже не можна купити за менш ніж 50 грн.

У цьому курсовому "ралі" найбільше вражає не лише цифра 50, а й швидкість, з якою євро досягло цього рівня. На початку березня 2025 року офіційний курс євро становив 43,5 грн, а до липня він зріс майже на 6 грн, що перевищує 13,5%.

У той же час, традиційний індикатор валютного ринку в Україні - курс американського долара - залишився практично стабільним. З початку року курс коливався в межах 41,1-41,9 гривень, а в порівнянні з січнем навіть знизився на 0,4%.

В Україні саме долар є основною курсоутворюючою валютою. Це означає, що щодня Національний банк розраховує саме його офіційний курс у гривнях, а курси решти валют встановлює на підставі їхньої вартості відносно долара.

Участь НБУ у сесіях на міжбанківському ринку має на меті, насамперед, уникнути різких коливань курсу долара щодо гривні, а також згладжувати різкі сплески попиту, що можуть виникати під час торгів. Проте, як зазначає провідний експерт департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Євген Міюц, навряд чи регулятор буде стримувати курс євро/гривня на рівні 50 або вище, якщо таке підвищення стане наслідком лише ринкових умов.

На даний момент НБУ не має наміру змінювати основну валюту курсоутворення з долара на євро, оскільки більшість валютних операцій все ще здійснюється в американській валюті. Більш того, нещодавно частка розрахунків у доларах навіть зросла: до початку великої війни 85% операцій проводилися в доларах і 13% в євро, тоді як за підсумками 2024 року частка доларових операцій піднялася до 95%.

Як зазначили в Національному банку, коливання курсу долара на міжнародних ринках призвели до зростання частки розрахунків в євро, яка досягла 9% на кінець квітня 2025 року.

"Національний банк на сьогодні не планує змінювати основну валюту для курсоутворення з долара США на євро, а лише проводить дослідження цього питання. Більше того, цей процес було ініційовано ще минулого року," - повідомили в НБУ, підкресливши, що така зміна явно не є питанням найближчого майбутнього.

Попри можливі зміни в основній валюті, що визначає курс в Україні, різниця між курсами долара та євро залишиться незмінною. Причина цього явища криється у загальному зниженні американської валюти на світовій арені.

На початку 2025 року курс долара США впав на 10,8% порівняно з основними світовими валютами. Це стало для "зеленого" найгіршим стартом року з 1973-го, коли завершилася Бреттон-Вудська валютна система, що закріплювала золотий еквівалент долара (вартість золота була фіксована на рівні 35 доларів за тройську унцію). У тому ж році долар втратив 15% своєї вартості вже в перші шість місяців.

Знецінення долара США пов'язане з впливом Трампа. Його непередбачувані та часом дивні дії на політичній арені викликають занепокоєння у інвесторів і ставлять під сумнів стабільність американської економіки.

Найбільше на долар тиснуть три страхи. По-перше, непередбачувана торговельна політика США. На початку квітня Трамп проголосив "днем звільнення Америки", фактично розпочавши митну війну всьому світу - як геополітичним суперникам (таким як Китай), так і союзниками (наприклад, Канаді та ЄС).

"День звільнення Америки" в Україні відчувався здорожчанням євро одразу на 1,22 грн (2,7%) за добу. Знецінився долар і відносно решти світових валют на тлі побоювань, що рішення Трампа можуть нашкодити передусім економіці самих Сполучених Штатів.

Інвестори та аналітики були стурбовані не лише самим введенням високих мит, а й тим, як це буде обгрунтовано та які наслідки це може мати для цінового зростання в США. Збільшення інфляції є тривожним сигналом для економіки, оскільки в такій ситуації Федеральній резервній системі (ФРС) доведеться підвищити облікову ставку. Це, в свою чергу, може призвести до сповільнення темпів економічного розвитку в США або навіть до початку рецесії.

"Однією з ключових причин, що призводять до зниження вартості долара в даний час, є наближення крайнього терміну для укладення тарифних угод між США та іншими державами в липні. Після цього можуть бути введені "дзеркальні" мита з американського боку. Цей ризик вже відображено в курсі євро, оскільки введення імпортних тарифів в першу чергу негативно позначиться на економіці Сполучених Штатів", - зазначає Юрій Крохмаль, керівник відділу продажів "Банку Авангард".

Трамп вводить мита з такою ж несподіваністю, з якою їх скасовує або відкладає. Його непередбачувані рішення негативно позначаються на бізнес-середовищі та інвестиційних процесах. Великим компаніям важко визначити, чи варто переносити виробництва до США, адже президент може змінити свою позицію, і такі інвестиції виявляться недоцільними. Ця нестабільність прямо впливає на стан найбільшої економіки світу.

По-друге, і, можливо, навіть найважливіше, - це загроза автономії Федеральної резервної системи. Трамп не раз висловлював критику на адресу Джерома Пауелла, голови американського центробанку, якого він сам призначив під час свого першого терміна. Він вважає, що Пауел недостатньо оперативно знижує процентні ставки, що, в свою чергу, гальмує економічний ріст.

"Світові ринки були дуже сильно стурбовані минулого тижня зростаючим тиском президента США на ФРС щодо пом'якшення монетарної політики і зниження ключової ставки на більшу величину раніше, аніж керівництво ФРС це вбачає з огляду на поточні проінфляційні ризики", - зазначає директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.

Останнім часом президент США не соромиться у висловлюваннях, називаючи головного керівника ФРС "недоумком", "недалекоглядом" та "дурнем", вимагаючи термінового зниження процентних ставок у країні. Такий тиск ставить Джерома Пауелла в складну ситуацію: якщо ФРС вирішить зменшити ставку, ринок може сприйняти цей крок як результат впливу Трампа, що, в свою чергу, викликатиме сумніви в незалежності одного з найважливіших центральних банків світу.

Офіційно Пауелл не коментує принизливі образи Трампа, сухо відповідаючи, що ФРС сфокусована лише на приборканні інфляції та здоровому ринку праці і "не бере до уваги політичний фактор". Така стійкість голови американського центробанку викликає захоплення як в економістів, так і у представників центробанків інших країн світу. У Пауелла є чому повчитися й очільникам українського НБУ: за останні п'ять років двоє з ексголів центробанку пішли у відставку із заявами про політичний тиск.

В останні дні червня Трамп висловив можливість перегляду своєї позиції стосовно звільнення Пауелла, термін повноважень якого завершується у травні 2026 року. Незабаром президент планує оголосити ім'я особи, яку вважає своїм кандидатом на пост нового голови ФРС, хоча зазвичай інформацію про наступника розкривають безпосередньо перед його призначенням.

Загроза незалежності Федеральної резервної системи викликає занепокоєння на фінансових ринках. Якщо центральний банк підпорядковується політичним вимогам, це може призвести до подальшого знецінення долара та зростання інфляції. Для інвесторів це ще один аргумент проти інвестицій в американські активи. Зниження довіри до долара є серйозною проблемою для Трампа, адже в такій ситуації уряду США стане значно важче залучати позикові кошти та виконувати зобов'язання за державним боргом.

По-третє, неконтрольоване зростання американського державного боргу, до якого може призвести ухвалення "великого красивого закону". Напередодні законопроєкт підтримав Сенат і невдовзі його має фінально схвалити Палата представників.

За розрахунками незалежних аналітиків, ці зміни можуть збільшити держборг США на додаткові 3,2 трлн дол. у наступні 10 років. Це попри те, що сам Трамп став президентом, обіцяючи зменшити розмір боргу та скоротити дефіцит бюджету країни.

Чим більшим стає державний борг, тим складніше США його обслуговувати. Вже сьогодні уряд країни витрачає по 2,6 млрд дол. на добу на сплату процентів за облігаціями. Зі зростанням обсягу запозичень зростатимуть і видатки на їхнє обслуговування, що лише посилюватиме ймовірність настання дефолту, яка поки що залишається суто гіпотетичною.

На фоні обговорення "великого красивого закону", зростання небезпеки незалежності ФРС та активізації торговельної війни в США, дедалі частіше звучать прогнози щодо нової економічної кризи. Зазвичай у такі періоди інвестори прагнуть уникнути ризикових активів, переходячи до так званих "тихих гаваней". До таких активів традиційно відносять державні облігації країн з найвищими кредитними рейтингами, зокрема Німеччини, Японії та США.

Унікальність нинішньої кризи полягає в тому, що облігації державного боргу США (трежеріс) більше не сприймаються інвесторами як надійний актив. Причин цьому кілька: по-перше, країна вперше з 1917 року втратила свій бездоганний кредитний рейтинг, а по-друге, політика Дональда Трампа викликає дедалі більше сумнівів щодо майбутнього американської економіки, що, в свою чергу, може суттєво вплинути на статус долара на міжнародній арені.

"Проте основним тривалим ризиком для долара залишається можливість втрати його статусу світової резервної валюти, що викликано непослідовністю та непередбачуваністю політики Сполучених Штатів, що, в свою чергу, знижує глобальний попит на долар", - зазначає Печерицин.

В результаті, інвестиційні потоки починають переміщатися в інші "тихі гавані". У цьому контексті спостерігається зростання вартості золота, яке досягає нових історичних максимумів. Також зміцнюється курс євро, оскільки інвестори вважають економіку Євросоюзу реальною альтернативою США. Це особливо помітно на фоні рішень ЄС про збільшення державних витрат на переозброєння.

Незважаючи на безпрецедентне падіння долара, яке не спостерігалося більше ніж півстоліття, експерти не вважають його кінцева доля вирішеною. "На сьогодні немає серйозних загроз для статусу долара як глобальної резервної валюти, проте це не виключає можливості його значного знецінення", - зазначив головний інвестиційний директор PIMCO Ендрю Болз у коментарі для FT.

В Україні не поспішатимуть з "попрощанням" з доларом, зазначив голова Національного банку Андрій Пишний. "Чи існує загроза для долара? Мова йде про його волатильність. Американська економіка є потужною, а ринки капіталів — стійкими. Твердження про необхідність "попрощатися" з доларом є безпідставним. Він продовжуватиме виконувати свою важливу роль", — підкреслив він.

Теоретично, сам Нацбанк міг би відкоригувати офіційний курс долара та євро таким чином, аби останній не перевищив позначку у 50 грн, проте опитані ЕП аналітики не вважають, що регулятор планує це робити. У самому Нацбанку традиційно кажуть, що "не прогнозують курс гривні до інших валют та не ставлять жодних цілей щодо його рівня".

"Основною метою Національного банку України є підтримка стабільності на валютному ринку. Це передбачає контроль над коливаннями курсу в обох напрямках, які не створюють ризиків для досягнення цільового рівня інфляції в 5% у рамках монетарної політики. І ця задача успішно реалізується," - зазначили у банку.

Отже, подальший розвиток курсу євро в Україні, в першу чергу, визначається його співвідношенням з американським доларом та швидкістю його знецінення. "На кінець року очікуємо курс гривні до долара в межах 41,5-43,5, а курс до євро - від 46,5 до 51,5, залежно від глобальних подій та можливих змін у політиці США", - коментує Крохмаль з "Банку Авангард".

Наразі аналітики все частіше прогнозують значення євро на рівні 1,2-1,25 долара на кінець 2025 року, додає Міюц. Проте все ще може змінитися, залежно від розвитку подій навколо торгівельної війни та тиску Трампа на ФРС.

"В будь-якому разі, ґрунтуючись на балансі фундаментальних факторів, поки що наш прогноз євро/долар на кінець року лишається на рівні 1,17", - зазначає Печерицин.