Питання мобілізації розколює суспільство - є чоловіки, які воюють та є ті, хто не виходить з дому - на думку експерта, мабуть, все ж таки, треба міняти підходи. Про настрої українців щодо мобілізації та потенційні лінії розколу в суспільстві в інтерв'ю "Радіо Свобода" розповів соціолог, керівник групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Він підкреслив, що питання мобілізації має щонайменше два аспекти. За його спостереженнями, старше покоління в основному підтримує мобілізаційні заходи — більше ніж 50% вважають їх адекватними або навіть вимагають їх посилення. У той же час, молодь частіше висловлює негативну оцінку, вважаючи мобілізацію надмірною або неправомірною в методах її реалізації.
Він зауважив, що основна критика зосереджена не на самої потребі мобілізації, а на певних випадках її реалізації, зокрема на явищі, яке отримало назву "бусифікація".
Одночасно, як зазначив він, більшість українців усвідомлюють, що без мобілізації вести війну буде неможливо. Таким чином, основна проблема полягає у вдосконаленні існуючих механізмів – можливо, шляхом поліпшення процесу набору. Проте, соціолог підкреслив, що на четвертому році конфлікту змінювати стратегії стає важче, оскільки громадська думка вже склалася.
Антипович також зазначив, що старше покоління виявляє менше критичних настроїв, оскільки більшість з них не підлягає мобілізації. Проте ця тема все ж таки має вплив на довіру до інституцій; зокрема, спостерігається певне зниження довіри до представників територіальних центрів комплектування та Національної поліції.
Соціолог зазначив, що проблема мобілізації частково розділяє суспільство. Він навів приклади різних ситуацій в житті: є чоловіки, які беруть участь у бойових діях, а є й ті, хто не залишає своїх домівок. Існують родини, які втратили своїх близьких, та сім'ї, де чоловіки залишаються в тилу. Ці контрасти призводять до складних моральних і соціальних напружень, які суспільству необхідно буде поступово подолати.
"Існують дружини, чий чоловік загинув на фронті, та інші, які мають чоловіків, що залишаються вдома, навіть не виходячи за продуктами. Це реалії, з якими ми стикаємося, і вони певною мірою розділяють українське суспільство. Як одній жінці спілкуватися з іншою? Одна переживає втрату, а інша — бездіяльність свого партнера. Це складні питання. Ми, як суспільство, повинні бути готові до таких викликів. Це війна, і ми тут ні в чому не винні. Ми знайдемо способи, як впоратися з цими проблемами," — зазначив експерт.
Він підкреслив, що незважаючи на наявні внутрішні суперечності, без достатніх резервів та кадрів на передовій неможливо протистояти Росії.
Антипович відзначив, що звична межа "Схід-Захід" вже не є актуальною. Зараз на перший план виходить новий поділ, що розділяє прифронтові території та тилові райони.
За його твердженнями, люди, які проживають у Харкові, Дніпрі, Херсоні, Миколаєві та Одесі, сприймають війну по-іншому, ніж ті, хто живе у Львові чи Полтаві. Чим ближче до фронту, тим інтенсивніше відчувається загроза, особливо зважаючи на точність сучасних атак з боку Росії.
Одночасно мовна проблема перестала бути відкритим чинником для розділень у суспільстві. Українська мова продовжує залишатися єдиною державною, а використання російської в приватному спілкуванні вже не викликає такого напруження, як це було раніше.
"Зараз немає Сходу-Заходу у класичному розумінні, але є прифронт і все, що далі. Російська мова залишилась, але вона вже не є публічним фактором розколу. Українська - єдина державна, ніяких змін. Ті, хто хоче говорити вдома російською, залишаються, а інші критикують, тому що чотири роки війна вже триває", - підкреслив експерт.
Соціолог виокремив важливу межу між молодими людьми та літнім поколінням у їхньому сприйнятті майбутнього. Як зазначив фахівець, старші українці виявляють більшу стійкість і впевненість у перемозі, тоді як молодь часто висловлює песимістичні погляди щодо війни, економічної ситуації та майбутнього країни.
Також він згадав ставлення до українських біженців за кордоном. За його даними, на піку до третини українців ставилися до них негативно, і нині цей показник може бути ще вищим. Водночас багато людей фізично не мають куди повертатися через зруйноване житло або окупацію територій.
Попри наявність різних ліній напруження, Антипович наголосив: жодна з них не підриває базового відчуття державності та територіальної єдності України.
Нагадаємо, міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що вже напрацьовано комплексний план щодо розв'язання проблем з самовільним залишенням частин військовослужбовцями і мобілізацією. За його словами, один із варіантів розв'язання цих проблем - більше залучення іноземців до війська.
Своєю чергою фахівець із систем РЕБ та звʼязку Сергій (Флеш) Бескрестнов розповів про план поповнення лав ЗСУ. Він вважає, що Україні потрібні пункти вербування іноземців по світу для поповнення лав ЗСУ і система роботи з іноземцями.
#Херсон #Росія #Економіка #Мобілізація #Українці #Радіо «Свобода» #Соціологія #Біженець #Збройні сили України #Одеса #Російська мова #Львів #Суспільство #Міністр оборони України #Михайло Федоров #Військовослужбовці #Миколаїв #Дніпро #Харків #Електронна війна #Полтава #Національна поліція України #Передня лінія #Задня частина (військова) #Моральність
