Майбутнє без американської підтримки: влада не прагне відмовитися від популістських обіцянок.

США зупинили військову допомогу Україні, що, крім очевидних проблем на фронті та у тилу, загрожує поглибленням "бюджетних дір" через необхідність нарощувати військові витрати. У таких умовах критично важливою стає економія усіх державних коштів.

Українці звикли щоранку прокидатися із поганими новинами зі Сполучених Штатів - що на цей раз нам підготував Дональд Трамп? Учора американський президент зупинив усю військову допомогу від Штатів, навіть ту, що вже була в дорозі. Сьогодні ж стало відомо, що США на додачу заборонили Великій Британії ділитися з Україною американськими розвідданими.

Після конфлікту з президентом України у Овальному кабінеті, Трамп, очевидно, вирішив посилити тиск на нашу країну, прагнучи нав'язати "мир", що насправді виявляється капітуляцією. Найприкріше, що призупинення цієї допомоги може суттєво вплинути на можливості української протиповітряної оборони захищати міста від російських ракет. Адже ця допомога включала ракети для комплексів Patriot, які не мають альтернатив у боротьбі з російськими балістичними ракетами.

Попри допис Зеленського у Х, де він виразив жаль, що зустріч українського та американського президентів пройшла не так, як хотілося б, і яку американці встигли зарахувати як "вибачення", подальші поставки американської допомоги - як військової, так і фінансової - під великим питанням. До того ж вчора стало відомо, що Угорщина руками путінського посіпаки Орбана заблокувала виділення Європейським Союзом 20 мільярдів євро військової підтримки для України.

Яким чином втрата американської допомоги вплине на фінансову спроможність України? Наразі, звісно, більше від цього постраждає фронт. За запевненнями українських чиновників та експертів, бюджетні видатки України на цей рік повністю забезпечені партнерами. Але в умовах припинення постачання американської зброї нашій державі доведеться шукати альтернативу і, відповідно, збільшувати військові видатки. І в такій ситуації не зайвим буде економити бюджетні кошти. Та чи готова до цього держава?

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конференції 4 березня заявив, що цьогорічний дефіцит бюджету очікується на рівні 38 мільярдів доларів.

"Проте на даний момент ми ясно усвідомлюємо, звідки надійдуть ці фінансові ресурси," - зауважив керівник уряду.

Він згадав про нещодавній перегляд програми від МВФ, що відкриває доступ до чергового траншу, та інші програми фінансової підтримки - Ukraine Facility та програму ERA на 50 млрд доларів, яка забезпечується доходами від російських заморожених активів. За його словами, метою України є конфіскація всіх 300 мільярдів доларів російських активів, які зберігаються на рахунках міжнародних фінансових інституцій. Проте нещодавно європейські партнери ставили під сумнів цю ідею, вчергове апелюючи до міжнародного права.

Ярослав Железняк, народний депутат і заступник голови парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики, представляє аналіз бюджетних потреб України та обсяги необхідної міжнародної підтримки.

На його думку, у 2025 році Україні знадобиться приблизно 42 мільярди доларів зовнішнього фінансування, що, в теорії, може бути покрито за рахунок іноземних інвестицій. Народний депутат вказує на ключові джерела фінансування:

"Європейський Союз в рамках тих самих коштів, які надходять від прибутків активів Росії, планує виділити ще 20 мільярдів доларів. Ці кошти бажано отримати в цьому році. Канада, Японія та Велика Британія також готові надати близько 10 мільярдів доларів, зокрема Великобританія навіть на військові потреби. Я вважаю, що можна залучити ще деякі фінансові ресурси від Норвегії, Австралії та інших держав і організацій", - зазначає депутат.

Він зазначає, що сумарно ці кошти перекривають потребу на 2025 рік у розмірі необхідних $42 мільярдів, і також можна зберегти певну суму на 2026 рік.

"У цій ситуації США не відіграють ролі. Трамп має лише умовну можливість вплинути на дві організації - Міжнародний валютний фонд та Світовий Банк. Проте, навіть враховуючи це, прогноз на цей рік залишається оптимістичним. Це радує," - зазначив Железняк.

При цьому він наголосив, що майже всі ці кошти (окрім 3 млрд дол. від Великої Британії) складають невійськові видатки, тоді як війну Україна так само майже повністю фінансує "за свої". З цим, за словами нардепа, поки що все добре: січень та лютий Україна пройшла вже з невеликим, але перевиконанням плану.

Проте є ризики.

"Головний ризик - це як ми будемо перекривати закупівлю зброї, яку раніше надавали США. Очевидно, наші військові видатки дуже вірогідно можуть значно зрости. Тобто потреба у збільшені внутрішніх надходжень. Тому терміново нам треба взагалі забути про будь-які невійськові видатки та ініціативи, які фінансуються за наші внутрішні ресурси", - підкреслив народний депутат.

Пропозиція зменшити витрати на другорядні та явно популістичні статті бюджету, що вже довели свою неефективність, обговорюється в урядових та експертних середовищах уже протягом декількох місяців. В умовах призупинення американської допомоги ця проблема набула ще більшої важливості.

"Абсурдна ідея з кешбеком та роздачею 1000 гривень. Хоча ця програма вже завершилася, раніше звучали обіцянки про її продовження. Крім того, є безглузде та корупційне рішення витратити 30-40 мільярдів гривень на придбання російських атомних відходів у болгарських постачальників. Необхідно також зменшити контрабанду, корупцію на державних підприємствах і контроль над "чорними ринками", щоб зменшити звичні джерела доходів влади", - підкреслив Железняк, зазначивши, що це дозволить заощадити бюджету "десятки мільярдів".

Про важливість суворого контролю за бюджетними витратами говорив і колега Железняка, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він висловив ідею впровадження "військової цензури витрат" та закликав до зупинки фінансування "експериментів окремих міністрів, таких як невдалий кешбек".

"Нам необхідно розподілити гарантоване пільгове фінансування в розмірі 50 мільярдів доларів не на один рік, а на три роки. Системна детінізація і економія ресурсів - саме те, що є актуальним на сьогодні", - підкреслив він.

Обидва депутати наводили програму "Національний кешбек" як приклад безглуздих витрат, що була запроваджена восени минулого року. Ідея полягала у виплаті громадянам десятої частини вартості їхніх покупок українських товарів, що подавалася як підтримка вітчизняного виробництва. Проте, відповідно до офіційних даних Міністерства економіки, кілька місяців роботи програми, на яку витратили 400 мільйонів гривень, призвели до зростання ВВП лише на 0,001%.

"Зимова єПідтримка", яку в народі охрестили "тисячею Зеленського", також не принесла суттєвої користі економіці. Наприкінці листопада минулого року президент оголосив, що всі громадяни, що перебувають в Україні, мають можливість отримати тисячу гривень на "підтримку в умовах важкої зими". Зима минула майже без перебоїв у постачанні електроенергії, але на виплату цих грошей з державного бюджету було витрачено близько 8 мільярдів гривень, у тому числі на допомогу тим, хто не потребував фінансової підтримки. Це призвело до зростання ВВП лише на 0,023%. Крім того, було виділено по 908 гривень на книги для 18-річних українців.

Якщо інші програми економічного розвитку, такі як бізнес-кредити "5-7-9%", гранти "єРобота" та іпотечні кредити "єОселя", надають українцям можливість знайти роботу, забезпечити житло, вести бізнес і створювати нові робочі місця (хоча їхня економічна ефективність піддається критиці з боку деяких експертів), то безглузда роздача фінансів у часи війни, особливо з урахуванням ризиків, які постають перед країною внаслідок втрати стратегічного партнера, викликає почуття глибокого збентеження.

Несмотря на критику со стороны депутатов, экономистов и граждан, правительство считает эти программы значимыми и необходимыми. Оно не планирует их сворачивать ни сейчас, ни в ближайшие годы.

4 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості програми "Зимової єПідтримки", яка, за його словами, допомогла українцям "пройти чергову важку зиму".

"Ми не знали, які виклики будуть зимою, тому пакет зимової підтримки був важливим", - зазначив він.

Глава уряду високо оцінив програму національного кешбеку, зазначивши, що вона "має на меті запровадити позитивну динаміку економічного розвитку для українського підприємництва".

"Ця програма не має на меті зупинятися; вона є стратегічною ініціативою, яка розрахована на тривалий термін і буде продовжуватися впродовж наступних років," - зазначив Шмигаль.

Відповідаючи на запитання УНІАН про можливе скорочення бюджетних витрат, прем'єр зазначив, що уряд активно працює над пошуком можливостей для оптимізації, щоб забезпечити максимально ефективне використання коштів.

"Ми зменшили чисельність державних службовців на майже 30%, що перевищує 30 тисяч осіб. Це є важливим кроком у напрямку економії бюджету за три роки війни. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб за рахунок цифровізації прискорити процес надання послуг, а також цифровізація відкриває можливості для оптимізації кількості бюрократів і чиновників," - підкреслив Шмигаль.

Які можливості для економії бюджетних коштів існують на сьогодні? Чи є потреба в цьому, чи можемо ми розраховувати на подальшу підтримку наших партнерів? Народний депутат Данило Гетманцев у коментарі для УНІАН зазначив, що в державному бюджеті є дві ключові статті витрат, які потребують особливого захисту. Це витрати на безпеку та оборону, а також соціальні витрати, які відповідно до нашого законодавства та Конституції не можуть бути зменшені.

Народний депутат не відкидає можливість збільшення військових витрат вище запланованих на цей рік.

"Військова підтримка, особливо з боку Сполучених Штатів, може бути зменшена: запаси арсеналів союзників наближаються до критичної межі, а темпи збільшення виробництва в оборонній промисловості залишаються досить повільними (згадаємо про ініціативу щодо 'мільйона снарядів до весни-2024'). Європейські ресурси також мають свої обмеження, тому нам буде потрібно знайти способи компенсувати це шляхом збільшення фінансування нашого власного оборонного комплексу," - зазначає Гетманцев.

На думку народного депутата, до інших витрат слід підходити з практичною позицією. Він навів приклад невдалої спроби минулого року, коли намагалися відновити суперечливі витрати на "дороги та бруківку", куди планували направити більше ніж 40 мільярдів гривень.

"У ситуації, коли соціальні стандарти були заморожені (неприємний, але необхідний крок), прокурори та судді, які є найбільш вразливими з точки зору соціального захисту, намагалися знайти способи поліпшити свої умови. Це особливо актуально для прокурорів, адже в цій професії спостерігається суттєва проблема 'професійної інвалідизації', як зазначає народний депутат."

За його словами, в Україні існує роздута та неефективна бюрократична система, яка, за минулий рік, отримала значне підвищення фінансування — в окремих відомствах воно зросло в 2-3 або навіть 4 рази до кінця 2024 року.

Загадує Данило Гетманцев і про той самий нацкешбек, віддача від якого - "в межах статистичної похибки".

"Ми витрачаємо значні кошти на різні програми, ефективність яких викликає сумніви, такі як національний кешбек. Це свідчить про критичну ситуацію в економічному плануванні та прогнозуванні," - підкреслює він.

Серед ключових програм, які наразі стикаються з недостатнім фінансуванням, Гетманцев виділяє "Доступні кредити 5-7-9%", попит на які перевищує заплановані 18 мільярдів гривень. Як зазначив нардеп, на кінець минулого року заборгованість за відшкодуванням процентних ставок зросла на 3 мільярди, досягнувши майже 10 мільярдів гривень. При цьому, згідно з даними Міністерства економіки, економічний вплив цієї програми не досяг навіть 1% ВВП, хоча вона продемонструвала кращі результати в порівнянні з іншими статтями витрат, ефект яких у 2024 році склав менше 0,1%.

"Ще один приклад - гуманітарне розмінування, для якого в бюджеті-2025 передбачено 1 мільярд гривень, що значно менше за торішні 3 мільярди. Чи можна стверджувати, що війна вже закінчилася і це питання більше не актуальне?" - зазначає депутат.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай у коментарі УНІАН зазначає, що "військова цензура видатків", запропонована Гетманцевим, є, по суті, звичайним посиленням фіскальної дисципліни, що завжди доречно.

"За три роки повномасштабного вторгнення ми вже урізали багато "цивільних" видатків у реальному виразі. Однак доцільно провести жорсткий і якісний функціональний огляд витрат, щоб підпорядкувати їх цілям воєнного часу, що досі не було зроблено", - каже економіст.

Серед можливих кроків він називає зупинку капітальних видатків, які не стосуються критичної інфраструктури та відбудови житла, припинення фінансування "мертвих" вузів та оптимізація їх мережі, припинення "вертольотної" роздачі грошей (усім підряд). Крім цього, Гайдай пропонує обмежити державне субсидіювання кредитів для бізнесу та населення, підпорядкувати всі програми державної підтримки стратегічним цілям - розбудові оборонної промисловості, стимулам для військовослужбовців, підтримці придбання житла для тих, хто втратив його внаслідок війни.

"З огляду на невизначеність фінансування на 2026 рік, існує ймовірність термінової потреби у забезпеченні військової допомоги з боку США, якщо вона буде зупинена. Таким чином, справді актуальною є необхідність створення резерву на наступний рік", - зазначає фахівець.

Скільки грошей бюджету може зекономити урізання програм, що не є першочерговими у воєнний час? Юрій Гайдай припускає, що ефект від зазначених ним кроків може сягати 100 мільярдів гривень (за поточного курсу - понад 2 мільярди доларів) у річному вимірі, що дозволить краще фінансувати армію, не нарощуючи податкове навантаження на підприємців та громадян.

За словами президента, він повинен нарешті затвердити ухвалений закон, що передбачає підвищення акцизів на тютюн, який, згідно з прогнозами, має принести понад 10 мільярдів гривень лише в 2025 році. Водночас нардеп Ярослав Железняк зазначає, що на 4 березня невиконання підписання цього закону вже обернулося для державного бюджету втратами в розмірі 1,6 мільярда гривень з 1 січня.

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначає, що зменшення витрат на неефективний державний апарат може призвести до економії щонайменше 7 мільярдів гривень у 2025 році, які можна було б використати для вирішення більш нагальних проблем.

"Ми підтримуємо безліч різноманітних національних і державних цільових програм, але рідко запитуємо про результати їх реалізації. Насправді, жодна з програм не була виконана в повному обсязі і вчасно! При цьому, чи чули ви про те, щоб хоча б один високопосадовець поніс відповідальність за невиконання державної програми, за яку відповідав? Нам необхідно ретельно переглянути кожен "видаток на розвиток" - чи є він актуальним, а ще більше - критично оцінити всі "видатки на споживання", - зазначає народний депутат.

Струмок воєнної допомоги від партнерів для України звужується, фінансової - поки що тримається, та невизначеність щодо 2026 року і різкі рухи США мають тримати держчиновників у напрузі. В Україні наразі не має бути неефективних, незрозумілих та непотрібних витрат.

Наприклад, лише вчора уряд виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з державного бюджету на сприяння поверненню українських біженців. Чи нагальна ця потреба зараз, коли бойові дії в Україні продовжуються, і біженці, які втекли від війни, точно не планують повертатися додому? Чи не розумніше спрямувати ці кошти на оборону або, якщо це кошти партнерів на невійськові видатки, підтримати тих же ВПО? Питання риторичне. І, на жаль, таких риторичних питань до влади щодо раціонального використання бюджетних коштів ще чимало.