"Втрата 2,5 мільярда доларів в експортних надходженнях – це, звісно, неприємна ситуація, проте..." – коментар експерта щодо заборони роботи українських портів.

"Це складність, але її неодмінно розв'яжуть."

У другій половині року Україна може втратити приблизно 2,5 мільярда доларів у валютних надходженнях внаслідок блокади українських портів Росією. Яке значення має ця сума для національної економіки та як вона впливає на дії Національного банку?

На мою думку, найбільші труднощі через це відчувають аграрії, оскільки значну частину своїх товарів вони експортували морем. Але я хотів би підкреслити два важливі моменти. По-перше, у 2023 році, коли Росія в односторонньому порядку фактично скасувала так званий Чорноморський зерновий коридор, який функціонував близько року, Україні вдалося впоратися з цими обставинами. Незважаючи на скасування російських гарантій щодо перевезень з одеських портів, Україна все ж знайшла спосіб адаптуватися, і експорт відновився. Я впевнений, що ми зможемо повторити цей успіх. По-друге, хоча втрата 2,5 мільярдів доларів експортної виручки є значною, це все ж таки не йде в жодне порівняння зі зростанням зовнішньої допомоги цього року. З точки зору валютної стабільності це не матиме суттєвого впливу. Проблеми можуть виникнути для аграрних виробників, фермерів і трейдерів, і важливо, щоб вони змогли заробити достатньо коштів у поточному маркетинговому році для посіву в наступному, 2027 році. Якщо виникнуть затримки з експортом продукції, Національний банк вже сигналізує про можливість запровадження додаткового кредитування для цих галузей, щоб вони змогли завершити посівну кампанію і не залежали від темпів експорту врожаю. Ризики усвідомлені, і для їхнього зменшення вже розробляються відповідні заходи. Тому я вважаю, що хоча ця проблема існує, вона, безумовно, буде вирішена.

Олександр Крамаренко. Фото: interfax.com.ua

"Ці канали поступово розвивалися в останні роки, і тепер вони стануть надзвичайно актуальними."

Суходільні маршрути можуть стати альтернативою морському транспорту. У нашій країні існують залізничні та автомобільні дороги, які можна використовувати для перевезення вантажів. Однак, чи достатньо уваги приділяється розвитку цих шляхів? Чи можливо розширити кількість напрямків перевезень та їх вантажопідйомність? І головне – чи зможуть ці альтернативи компенсувати втрати, які виникають при використанні морського транспорту?

Ці шляхи дійсно існують. Два ключових напрямки - через Румунію і Польщу. До речі, румуни в цьому сенсі діяли максимально прагматично в попередні роки. Вони створювали найбільші можливості, які тільки могли додати українцям для того, щоб залізницею і автомобілями можна було доправляти вантажі в румунські порти, перевантажувати і відправляти далі. Це, звісно, немає економічного сенсу для використання, коли експортується, наприклад, залізорудна сировина. Тут дійсно є проблема. А щодо сільськогосподарської продукції, то ці канали розширювались у минулі роки і зараз вони будуть дуже доречні.

Вважаю, що після такого "холодного душу" політичний курс Варшави стане більш раціональним.

Є ще польський напрямок. Там є певне політичне забарвлення. Ми пам'ятаємо ці намагання блокувати український транзит агропродукції через Польщу. Але тут є цікава річ. Коли це все відбувалося, коли українські компанії почали переспрямовувати свої експортні потоки не через Польщу, а альтернативними шляхами, наприклад, на Одеські морські порти, через Румунію, Словаччину, то в Польщі почався доволі сильний шум. Вони були дуже занепокоєні тим, що польські порти втрачають, польські перевізники втрачають від цього гроші. І я думаю, що після такого "холодного душу", наслідків, які були минулого разу від блокування, політична позиція Варшави стане прагматичнішою і цей шлях також буде відновлений, можливо посилений. Побачимо. Там непроста політична ситуація. Через рік у них вибори. Там будуть певні політичні сили гратися в ці ігри, в тому числі і не без російського впливу, на жаль. Але я думаю, що прагматизм візьме гору і кінець кінцем ми якось порозуміємося на цю тему також. Тобто, проблема є. Ця проблема існує і вона битиме передусім по виробниках агропродукції, бо внутрішні ціни на їхню продукцію підуть вниз, але вона вирішується. Вона може бути вирішена. Хоча, звісно, краще, щоб таких проблем не було.