Новий законопроєкт в США, запропонований сенатором Ліндсі Гремом, має потенціал завдати серйозного удару по економіці Росії та її енергетичному сектору. Проте, цей документ містить ряд неоднозначних аспектів, які можуть спровокувати значні торговельні суперечки і суттєво розширити повноваження президента США у сфері введення мит. Такі висновки наводяться в аналітичній статті колумніста та старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута, опублікованій у The Washington Post.
Автор статті підкреслює, що давно виступає за посилення санкцій проти Росії, проте нова версія законопроєкту викликає у нього змішані почуття. Він вважає, що документ пропонує дієві інструменти для економічного тиску, але деякі його положення можуть суттєво знизити досягнуті результати або ж спровокувати нові ризики в сфері міжнародної торгівлі.
Проект закону передбачає значне посилення санкцій стосовно російського політичного та військового керівництва, державних компаній, олігархів, фінансових установ та енергетичних ініціатив. Крім того, обмеження торкнуться іноземних компаній, які мають партнерські відносини з російським оборонно-промисловим сектором. Окремий розділ санкцій буде присвячений так званому "тіньовому флоту", який використовується для обходу існуючих обмежень при експорті російських енергоносіїв.
Окрім цього, у документі закладені суворі фінансові санкції для підприємств, що співпрацюють з організаціями, які підпадають під санкції. Зокрема, такі компанії можуть бути позбавлені доступу до міжнародної банківської системи SWIFT, що фактично ускладнить виконання більшості міжнародних фінансових операцій і суттєво підвищить ризики ведення бізнесу з Росією.
Втім, як зазначає Бут, однією з головних проблем законопроєкту є положення, яке дозволяє президенту США тимчасово призупиняти дію санкцій після відповідного повідомлення Конгресу. На думку автора, така норма створює можливість фактичного пом'якшення або навіть блокування санкційного механізму незалежно від намірів законодавців.
Ще більші побоювання викликає розділ, що надає президенту країни повноваження запроваджувати мита до 100% на імпорт російської нафти та природного газу від найбільших постачальників. Крім того, для деяких російських товарів, що надходять до США, передбачено можливість встановлення тарифів до 500%.
Згідно з інформацією, наданою в статті, основними споживачами російської нафти залишаються Китай, Індія, Туреччина, країни ЄС та М'янма. Щодо імпорту російського газу, то тут лідирують Європейський Союз, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. Серед країн Євросоюзу найбільші обсяги закупівель здійснюють Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина.
Документ містить положення, що дозволяють зробити винятки для країн, які поступово зменшують імпорт російських енергоресурсів. Проте остаточне оцінювання того, чи є ці заходи адекватними, залишатиметься на розсуді адміністрації президента США.
Також законопроєкт дозволяє застосовувати аналогічні мита до країн, які сприяють обходу санкцій проти Росії. Серед потенційних держав, яких це може стосуватися, згадуються Китай, Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати, Вірменія та Казахстан. Водночас Дональд Трамп пропонує поширити відповідні тарифні механізми і на Іран.
На думку автора публікації, закон фактично відкриває президенту США можливість використовувати митну політику не лише для тиску на Росію, а й для запровадження масштабних торговельних обмежень проти інших держав. Він наголошує, що документ не містить достатніх запобіжників, які б унеможливили застосування цих інструментів з інших політичних або економічних причин.
Бут також звертає увагу на попередню тарифну політику Дональда Трампа, зазначаючи, що президент уже використовував різні юридичні підстави для введення нових мит після скасування окремих тарифних рішень судами. Саме тому, на його думку, Конгресу не варто розширювати президентські повноваження у сфері торговельної політики.
Автор вважає, що під час обговорення документа Палата представників повинна виключити пункти, що стосуються значних мит, при цьому інші санкції слід зробити обов'язковими для виконання. Додатково, він пропонує інтегрувати цей законопроєкт з ініціативою про передачу Україні заморожених російських активів, що знаходяться під контролем Сполучених Штатів.
На закінчення Бут підкреслює свою підтримку більш суворих санкцій щодо Росії, але водночас вважає, що документ потребує доопрацювання перед фінальним голосуванням. Він вважає, що усунення спірних положень допоможе зробити законодавство більш дієвим і зменшить ймовірність виникнення нових міжнародних торговельних суперечок.
Нагадаємо, що в Волгограді після удару безпілотників виникли пожежі на нафтопереробному заводі "Лукойл" та в логістичному центрі компанії Wildberries. У Волгограді, внаслідок атаки дронів, спалахнули вогнища на НПЗ "Лукойл" і в складі Wildberries.
#Дональд Трамп #Казахстан #суд #Природний газ #Нафта #Росія #Економіка #Імпорт #Товари #Бізнес #Китай (регіон) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Експорт #Японія #Туреччина #Індія #Угорщина #Південна Корея #Безпілотний літальний апарат #Словаччина #Іспанія #Документ #Вірменія #Франція #Повноваження #Міжнародні відносини #Бельгія #Торгівля #Олігархія #Волгоград #Сенат Сполучених Штатів #Конгрес Сполучених Штатів #Податок (економіка) #«Вашингтон Пост» #Європейський Союз #«Лукойл» #Об’єднані Арабські Емірати #Палата представників Сполучених Штатів #Іран #Президент (урядове звання) #М'янма
