Обіцяли країну можливостей. Яким чином ініціативи Трампа і Харріс вплинуть на економіку США та глобальні ринки?

5 листопада громадяни США обирали нового президента з-поміж кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа та кандидатки від Демократичної партії Камали Гарріс. Станом на 7:00 ранку за київським часом попередні результати голосування вказують на перевагу Трампа. Згідно з даними видання The New York Times, йому прогнозують 91% ймовірності на перемогу.

Незважаючи на численні зовнішньополітичні труднощі, включаючи конфлікти в Україні та на Близькому Сході, для американців найважливішими залишалися внутрішні питання, зокрема, економічна ситуація в країні.

Це не є сюрпризом, оскільки практично кожен виборець відчув на собі безпрецедентний рівень інфляції, який спостерігається в останні десятиліття. Окрім того, зростаюча кількість американців стикається з труднощами у придбанні власного житла, яке стало не просто частиною "американської мрії", а недосяжною розкішшю, особливо для молодих сімей.

Кожен з президентських претендентів зосередив значну частину своїх політичних програм на вирішенні цих питань. Проте їхні стратегії суттєво різняться, що, безперечно, вплине не лише на економічну ситуацію в США, а й на глобальну економіку в цілому.

Яка економічна стратегія була оголошена Трампом і Гарріс? І яким чином фінансові ринки реагують на результати попередніх американських виборів?

Протягом останніх двох років фінансові ринки прискіпливо спостерігали за намаганнями Федеральної резервної системи (ФРС) США віднайти баланс між бажаннями побороти високу інфляцію та не допустити падіння економіки. І схоже, що американському центральному банку це таки вдалося.

Статистичні показники демонструють, що валовий внутрішній продукт Сполучених Штатів стабільно збільшується приблизно на 3% щорічно, рівень безробіття залишається на низькому рівні (4%), а заробітні плати зростають швидше за інфляцію. Однак, незважаючи на позитивні макроекономічні дані, вони не стали головним чинником, що визначає емоції виборців.

Згідно з результатами опитувань, більшість людей у США вважають, що їхня фінансова ситуація за останні кілька років значно погіршилася. Приблизно 70% виборців переконані, що країна йде в неправильному напрямку.

Головною проблемою, що найбільше впливає на добробут жителів США, є інфляція. Річні темпи зростання цін у 2021-2022 роках досягли 6-9%. Для звичайних американців, які звикли до інфляційних показників на рівні 2-3%, це стало серйозним викликом.

Актуальна хвиля інфляції бере свій початок у 2020 році, коли внаслідок пандемії COVID-19 були введені карантинні заходи. У той час американська влада та Федеральна резервна система ініціювали потужну програму монетарного стимулювання з метою підтримки економічної стабільності. Іншими словами, у США почали активно "друкувати" гроші, які спочатку потрапили на фондовий ринок, а згодом вплинули на ринок сировини, що в результаті призвело до підвищення цін у магазинах.

Цей процес отримував додатковий імпульс завдяки геополітичній напрузі між Вашингтоном і Пекіном, порушеним пандемією функціонуванню логістичних мереж та вторгненню Росії в Україну. Останній фактор став каталізатором різкого зростання світових цін на продовольство та енергетичні ресурси.

Щоб боротися з інфляційними процесами, Федеральна резервна система (ФРС) вирішила підвищити основну процентну ставку. Це призвело до здорожчання державних запозичень і вплинуло на умови кредитування як для компаній, так і для населення, зокрема, на вартість іпотечних кредитів.

Зростання вартості кредитів на придбання житла співпало з різким підвищенням цін на ринку нерухомості. За інформацією Федерального резервного банку Сент-Луїса, середня ціна на продані будинки в США з 2020 року піднялася на 35%, досягнувши 500 тисяч доларів.

Зросли й ціни на оренду житла. Згідно з дослідженням Гарвардського університету, понад 22 мільйони американських домогосподарств витрачають більше 30% своїх доходів на оренду, тоді як 12,1 мільйона сімей віддають на житло понад половину свого бюджету.

Особисте житло, яке раніше вважалося основним символом "американської мрії", стало предметом розкоші, особливо для молодих сімей у США. Тим часом, багато американців переконані, що економіка переживає рецесію, незважаючи на те, що офіційні показники свідчать про інше.

На фоні цих подій у соціальних мережах почав активно розповсюджуватися тренд під назвою "тиха депресія". Молоді люди в США висловлюють своє невдоволення, стверджуючи, що економічна ситуація в країні є ще більш складною, ніж під час Великої депресії в 1929-1930 роках. Вони особливо підкреслюють труднощі з отриманням таких базових речей, як автомобіль або власне житло.

Тож не викликає здивування, що економічна політика стала центральною темою всієї виборчої кампанії. Обидва кандидати обіцяли громадянам США поліпшити їхнє фінансове становище. Проте, методи реалізації цього "покращення" суттєво різняться.

Основним елементом економічної стратегії обох кандидатів виступають податки. Це цілком зрозуміло, оскільки у 2025 році закінчується дія податкових пільг, запроваджених Законом про скорочення податків і створення робочих місць (Tax Cuts and Jobs Act або TCJA), який був ухвалений під час попереднього терміну президентства Трампа і значно зменшив податкові ставки як для підприємств, так і для громадян.

Попри закиди, що найбільше від нього виграли найбагатші американці, за каденції Джо Байдена ці податкові послаблення не скасували та не переглядали. Тепер майбутньому президенту необхідно вирішити, чи продовжувати дію TCJA (на чому наполягає Трамп) або ж переглянути податкову політику, зробивши акцент на підтримці найбільш вразливих громадян (пропонує Гарріс).

Хай там як, проте пропозиції обох кандидатів можуть дорого обійтися американській економіці. За розрахунками Комітету за відповідальний федеральний бюджет (неприбуткової та позапартійної організації), економічний план Гарріс призведе до зростання розміру боргу США на 3,95 трлн дол., а Трампа - на 7,75 трлн дол. у період до 2035 року.

Несмотря на те, що позиції кандидатів у президенти щодо податкової політики в США суттєво варіюються, їх об'єднує одна спільна ідея - обіцянка звільнити від оподаткування "чайові".

Податкова політика Камали Гарріс передбачає підвищення податків лише для найбагатших американців, які заробляють понад 400 тис. дол. на рік. Це означає, що для тих, хто отримує менше, податки не змінюватимуться, а запроваджені у 2017 році податкові послаблення продовжать.

Гарріс планує збільшити ставку податку на приріст капіталу, який стягується з прибутків від продажу цінних паперів та інших активів, з 20% до 28%. Крім того, податок на корпоративний прибуток буде підвищено з 21% до 28%. Віцепрезидентка також має намір ввести "податок на мільярдерів", який торкнеться осіб, чия чиста вартість активів перевищує 100 мільйонів доларів.

Замість цього вона пропонує ввести податковий кредит для дітей до 18 років у сумі 3600 доларів, а також додатковий кредит у розмірі 6000 доларів для дітей, які виховуються в сім'ях середнього класу та сім'ях з обмеженими фінансовими можливостями, протягом першого року їхнього життя.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податків може зменшити свої зобов'язання перед державою. Камала обіцяє, що у разі, якщо обсяг податкових зобов'язань буде меншим за суму податкового кредиту, то "зайві" пробачені державою кошти громадяни зможуть отримати на руки.

Віцепрезидент США оголосила про намір заборонити необґрунтоване підвищення цін на продукти в супермаркетах. Щодо вирішення проблеми на ринку нерухомості, вона планує активізувати будівництво нових житлових об'єктів через податкові пільги, а також пропонує американцям, які вперше купують житло, податковий кредит на 6 тисяч доларів і початковий внесок у розмірі 25 тисяч доларів.

Кандидат, який представляє Республіканську партію, пообіцяв продовжити дію Закону про зниження податків і створення робочих місць (TCJA) та навіть запровадити ще більш значні зменшення податкових ставок для корпорацій. Він пропонував знизити ставку корпоративного податку з нинішніх 21% до 15% для певних компаній.

Замість цього 45-й президент США висуває пропозицію ввести додаткові мита на імпортовані товари з усіх країн у межах 10-20%. Для китайських товарів цей показник може сягати 60%, а компанії, які оберуть перенести своє виробництво з території США до Мексики, можуть зіткнутися з митами у 100-200%. Наприклад, у вересні він висловлював ці загрози відомому виробнику сільськогосподарської техніки John Deere.

Серед негативних наслідків такої стратегії фахівці вказують на можливе зростання цін для звичайних американців через істотне подорожчання імпортованих товарів, а також на зниження обсягів експорту США, оскільки інші держави можуть запровадити мита на американську продукцію як реакцію на ці дії.

Трамп першим запропонував звільнити "чайові" від оподаткування, проте, на відміну від Гарріс, він хоче звільнити від податків ще й доходи за понаднормову працю. Щоправда, таке рішення може призвести до того, що у майбутньому такі працівники отримуватимуть менші соціальні виплати, зокрема пенсії.

З метою підтримки звичайних американців під час кризи вартості життя, республіканець запропонував ідею вирахування відсотків, сплачених за автокредитами, з оподатковуваного доходу громадян. Для допомоги літнім людям він обіцяв запровадити податкові пільги для тих, хто надає їм догляд на дому. Крім того, Трамп висловив намір встановити максимальну процентну ставку за кредитами на рівні 10%.

Боротися з високими цінами кандидат-республіканець хоче, стимулюючи видобуток нафти у США. На його думку, такий крок має знизити ціни на пальне та витрати на доставку товарів. Знизити ціни на житло Трамп збирався, скоротивши кількість необхідних дозволів на його зведення, спростивши бюрократичні процедури та вивільнивши для масштабних проєктів з будівництва будинків деякі федеральні землі.

Ще одна зобов'язання Трампа, орієнтоване на вирішення проблеми зростання вартості життя, - це широкомасштабна депортація нелегальних іммігрантів. Суть цього заходу полягає в тому, що іммігранти збільшують попит на житло та його оренду, а також на різноманітні товари і послуги, що, в свою чергу, сприяє підвищенню цін.

Дивно, але багато виборців переконані, що Трамп здатний більш ефективно вирішувати економічні виклики, ніж Харріс. Вони зазначають, що "він має бізнесменський підхід" (практично як господар).

Однак, якщо розглянути історичні дані, можна помітити, що економіка США демонструвала значно вищі темпи зростання під час президентства демократів у порівнянні з республіканцями. Дослідження, проведене професором Прінстонського університету Аланом Блайндером, показує, що середній річний темп економічного зростання за часів демократів становить 4,3%, тоді як за республіканців цей показник лише 2,5%.

Окрім того, журналісти DW провели аналіз і з'ясували, що під час президентства демократів рівень безробіття в США знижується в середньому на 0,8%, тоді як при республіканцях, навпаки, він зростає на 1,1%. Крім того, 90% останніх економічних рецесій розпочиналися за президентства республіканців.

Напередодні виборів фінансові ринки ставили переважно на кандидата-республіканця. Зокрема, через його план знизити ставку корпоративного податку, а також через те, що його опонентка навпаки обіцяла підвищити податки, зокрема на доходи від продажу акцій. Тож з перемогою Гарріс аналітики очікували на незначну корекцію ринків.

Крім цього, з Трампом пов'язують потенційне зміцнення долара. Оскільки запропоноване ним підвищення мит на імпортні товари призведе до росту цін, то у разі її реалізації ФРС доведеться заморозити процес пом'якшення монетарної політики. А відтак, процентні ставки у США будуть високими набагато довше, ніж очікувалося раніше.

Початкові дані голосування свідчать про те, що кандидат від республіканців має більшу ймовірність здобуття перемоги. На ранок 6 листопада індекс долара, який відображає вартість американської валюти стосовно кошика інших світових валют, зріс на 1,14%.

Основні фондові індекси США також демонструють зростання. Інститут S&P 500, що відображає капіталізацію 500 провідних американських компаній, піднявся на 1,2%. Індекс NASDAQ, який охоплює виключно технологічні фірми, зріс на 1,4%, в той час як індекс Dow Jones показав підвищення приблизно на 1%.

Акції Tesla, що належать Ілону Маску, який відкрито висловлював підтримку Дональду Трампу, піднялися на 3,5%. Водночас ціни на нафту відреагували на попередні результати виборів незначним зниженням: вартість нафти марки Brent знизилася приблизно на 1,2%. На фоні цих подій криптовалюта, яку Трамп обіцяв легалізувати, демонструє зростання: Bitcoin піднявся більш ніж на 9%, встановивши новий історичний максимум на рівні 74 тисяч доларів, а Etherum виріс на 7,2%.