З нарешті не "двійкою"! Яким чином Україна дотримується екологічних стандартів ЄС і чи можливо підтримати заданий темп?

Нинішні плани уряду спрямовані на дерегуляцію екологічних оцінок. Очевидно, що такий підхід не сприятиме виконанню рекомендацій Єврокомісії

4 листопада 2025 року Європейська комісія представила Звіт у рамках пакета розширення на 2025 рік, в якому оцінювався прогрес України. Цей документ виявився надзвичайно позитивним для нашої країни.

Попри загальний оптимізм щодо прогресу України навіть в час війни та обіцянки влади й надалі рухатися в такому темпі, звіт потребує детального аналізу в розрізі окремих переговорних глав, зокрема щодо його політичних меседжів і захованих за формальними оцінками змістів.

Зосередимо увагу на розділі 27, присвяченому "Оточуючому середовищу та змінам клімату". Цей розділ включає понад 200 нормативно-правових актів ЄС, а також екологічні та кліматичні стратегії, цілі та завдання. Він містить детальне регулювання та політичні настанови для восьми ключових секторів, охоплюючи питання від кліматичних змін до збереження природи.

Ця сфера вимагає значних капіталовкладень, впровадження інноваційних фінансових механізмів, а також активної участі державних установ і підприємств.

Ця частина тексту є предметом затримки в реалізації, що пояснюється нестачею ресурсів та умовами війни.

І одночасно - ця глава має значний суспільний інтерес, а її належна імплементація матиме значні вигоди для держави, суспільства, наступних поколінь та навіть бізнесу. Від збільшення тривалості життя до підвищення конкурентоспроможності українських товарів на ринку ЄС, від охорони зникаючих видів до зменшення кількості дітей, які не можуть навчитися читати через вплив шуму на їхнє здоров'я.

Цьогорічна оцінка України за главою 27 позначена як "хороший прогрес за звітний період".

Оцінка базується на кількох ключових подіях та ухвалених рішеннях. Найбільше з них стосується кліматичної сфери: відновлення моніторингових, звітних та верифікаційних процесів щодо викидів парникових газів (МЗВ), затвердження плану впровадження системи торгівлі викидами парникових газів (СТВ), а також прийняття рамкового закону в галузі клімату, який визначає мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.

У галузі екологічного захисту відбулося кілька важливих подій: затверджено Національний план управління відходами, введено в дію закон про промислові викиди, ухвалено плани для управління річковими басейнами, а також розроблено стратегію реформування екологічного контролю.

Проте, глибокий аналіз кожного з тематичних аспектів глави 27 свідчить про те, що жодне з питань, на думку Європейської комісії, не отримує найвищої оцінки. Це стосується особливо тих областей, в яких ми зазвичай демонструємо значний прогрес, зокрема: оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВД), стратегічна екологічна оцінка (СЕО), геопросторові дані, доступ до екологічної інформації та залучення громадськості.

У документі значну увагу приділено аналізу оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Європейський Союз виступає проти будь-яких загальних винятків, навіть якщо вони мають тимчасовий характер.

Загалом блок горизонтального законодавства особливо важливий з двох причин.

Перш за все, аспекти горизонтального блоку є вирішальними для дотримання принципів ефективного екологічного управління та підтримки екологічної демократії. Саме від їх реалізації значною мірою залежить впровадження інших тематичних напрямків.

По-друге, для директив і регламентів горизонтального блоку Україна не може просити перехідні періоди чи відступи в переговорному процесі. Тобто на момент вступу в ЄС у цій сфері має бути не лише прийняте відповідне українське законодавство, а й все ідеально має працювати на практиці.

Натомість плани уряду спрямовані на дерегуляцію екологічних оцінок.

Цілком зрозуміло, що такий метод не допоможе у реалізації рекомендацій Європейської комісії.

Окремі висновки звіту виглядають незвично через свою застарілість та суперечливість.

Наприклад, варто відзначити, що "недофінансування Орхуського центру" є залишком минулого, адже ця структура вже давно не виконує своїх функцій у сфері забезпечення доступу до екологічної інформації.

З іншого боку, звіт не згадує про роль неурядових екологічних організацій, які, особливо у воєнний час та час інституційних змін, відіграють велику роль у процесі євроінтеграції: від виконання традиційної функції watch dogs та адвокації необхідних реформ до допомоги уряду в переговорному процесі.

Цьогоріч Європейська комісія застосовує більш технократичний підхід до оцінки тематичних секторів, в той час як попередні два звіти давали більш політичні оцінки.

Можливо, це пов'язано з тим, що Єврокомісія завершила роботу над скринінговим звітом за главою 27. Однак, деякі оцінки в звіті щодо розширення не співпадають з тими, що були представлені Україні в нещодавньому скринінговому звіті.

Наприклад, в контексті проблеми шумового забруднення, захисту навколишнього середовища або ж горизонтальних екологічних нормативів.

Традиційно важливими у звіті є рекомендації. Їх не багато і вони досить конкретні.

Отже, відповідно до думки Єврокомісії, перше, що слід зробити, це:

Проте, ми повинні усвідомлювати, що необхідно зосередитися на всіх напрямках, адже існує безліч актів, і ступінь їх реалізації в багатьох випадках є лише частковим.

Якщо ми прагнемо приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року, нам необхідно діяти швидше і не зволікати з впровадженням змін, очікуючи на рекомендації від ЄС протягом двох-трьох років.

Більше того, невиконані рекомендації з попередніх звітів нікуди не зникають: їх також потрібно виконувати.

І хоча звіт говорить про потребу в посиленні спроможності відповідальних органів, він не дає основного політичного сигналу, який потрібен для ефективної імплементації глави 27.

Проблеми екології не можуть бути вирішені за залишковим принципом. Новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, незважаючи на свої амбітні заяви, стикається з труднощами у виконанні великого обсягу робіт у галузі охорони навколишнього середовища та зміни клімату.

Цьогорічний звіт - це оцінка діяльності Міністерства захисту довкілля, яке нещодавно було ліквідоване. Натомість Мінекономіки потрібно докласти ще багато зусиль, щоб зберегти заданий темп.

Нам потрібно не лише зберегти його, а й прискорити процес, якщо ми дійсно прагнемо завершити переговори до 2028 року.