Атака без прямого штурму: що стоїть за загостренням конфлікту в районі Запоріжжя. Роз'яснюємо ситуацію.

Запоріжжя, значний індустріальний вузол на півдні України, протягом кількох років розташоване поруч з лінією фронту та піддається регулярним обстрілам. Однак останнім часом обстановка в цьому регіоні конфлікту стала ще більш тривожною.

Російські сили повільно просуваються у бік міста, зокрема через Гуляйполе і території на південь від Запоріжжя. Проте аналітики вважають це більше за спробу максимально наблизитися до обласного центру, щоб посилити артилерійські обстріли та атаки дронів, а не свідчення про серйозний намір захопити місто.

Детальніше про це пояснить Еспресо.

Станом на 3 лютого, світлина: DeepState.

Загроза для Запоріжжя існувала з перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли росіяни намагалися прорватися з півдня через Василівку та Енергодар. У 2023 році ЗСУ вдалося провести контрнаступальні дії та частково вирівняти лінію фронту і стабілізувати ситуацію на півдні. З того часу здавалося, що на цьому напрямку лінії майже застигли, проте із просуванням окупантів на Донеччині (захопленням міста Вугледар, селища Велика Новосілка) і виходом на кордони Дніпропетровщини, посилився тиск і на Запоріжжя.

У 2025 році росіяни мали активні дії Запорізькому напрямку, де окупанти просунулися вздовж річки Дніпро (вірніше дніпровських плавнів, які утворилися після підриву Каховської ГЕС). Зокрема, наприкінці літа вони закріпилися у селищі Кам'янське, однак надалі українські сили змогли частково стабілізувати ситуацію і бойові дії тривають в районі селища Степногірська.

Ключовий момент відбувся наприкінці 2025 року, коли восени Російська Федерація активізувала свої дії на північному заході Запорізької області, яка контролюється Україною. Вивчаючи карту DeepState, можна помітити, що протягом осені російські війська змогли просунутися через степові території та наблизитися до Гуляйполя. У грудні вже почалися запеклі вуличні бої в цьому населеному пункті. На сьогоднішній день фронт проходить через саме місто: в східній частині закріпилися окупанти, тоді як західна частина залишається під контролем українських сил, які активно протистоять спробам прориву. Росіяни прагнуть оточити українських оборонців, аби створити "оперативне оточення" та посилити тиск на захисників Оріхова, як зазначив військовий аналітик і колишній речник Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов.

Тож ці просування дозволили ворогу скоротити відстань до Запоріжжя: якщо від Гуляйполя до міста - близько 80 км полями, то біля річки Дніпро ситуація виглядає більш загрозливою, де лінія фронту місцями 25-35 км від околиць Запоріжжя.

російські загарбники. Ілюстрація, зображення: Getty Images

Військові експерти та командири одностайні в думці, що для російських військ здійснення масштабного штурму Запоріжжя (міста з населенням приблизно півмільйона) наразі є неможливим через нестачу ресурсів. Адже, щоб наблизитися до цього великого населеного пункту, їм потрібно подолати ще десятки кілометрів, які перебувають під контролем і вогнем Збройних Сил України.

Отже, одним із головних ризиків для Запоріжжя є наближення фронтових ліній, що дасть можливість окупантам здійснювати цілеспрямовані артилерійські обстріли міста, використовуючи безпілотні апарати. Ця стратегія дозволяє їм періодично завдавати ударів по інфраструктурі та житловим кварталам, уникаючи при цьому масштабних штурмів, як це спостерігається в Херсоні.

Зокрема, командир Грузинського легіону у складі ЗСУ Мамука Мамулашвілі нещодавно відзначив, що наступ на великі міста як Дніпро і Запоріжжя у цьому році є неможливим для РФ, однак росіяни спробують максимально підійти, щоб бити по житловій інфраструктурі околиць.

"Якщо в зоні доступу присутні житлові райони, російські військові можуть відкривати вогонь по цивільному населенню. Це є характерною рисою дій російської армії, і їхні агресивні дії відбуваються не лише в Україні, але й в інших регіонах. Тому існує серйозна загроза, що території, які знаходяться ближче до лінії фронту та в зоні дії артилерії, можуть стати мішенню для обстрілів з боку Росії," - зазначив військовослужбовець.

Військовий експерт і співголова громадської ініціативи "Права Справа" Дмитро Снєгирьов зазначає, що ворожі стратегічні наміри на Запорізькому напрямку не включають термінового захоплення обласного центру. Основною метою є досягти позицій, з яких можна буде обстрілювати житлові райони Запоріжжя з використанням ствольної артилерії, що передбачає просування на 10-15 кілометрів.

"Не отримавши повного контролю над Покровськом, Мирноградом і Куп'янськом, вони зосередили свої зусилля саме в цьому регіоні. Гуляйполе є другим за величиною населеним пунктом на території Запорізької області, яка знаходиться під нашим контролем. Вони прагнуть підвищити свою суб'єктність у процесі переговорів, демонструючи реальні досягнення, зокрема в напрямку Запоріжжя. Це частина військово-політичного тиску, спрямованого не лише на Україну, але також і на Сполучені Штати," - зазначає Дмитро Снєгирьов.

Експерти підкреслюють, що стратегічною метою ворога є блокування комунікацій та логістичних маршрутів українських сил, особливо в північних районах Запорізької області. Це створило б серйозні проблеми з постачанням підрозділів на інших ділянках фронту. Отже, основним завданням Збройних сил України на даний момент є запобігання просуванню противника на таку відстань, з якої він зможе ефективно завдавати вогневих ударів по Запоріжжю.

"Варто розуміти, чим є Запоріжжя. Це величезний промисловий осередок нашої держави, де розташована чимала кількість підприємств, які працюють загалом на економіку України, а також частково обслуговують і військово-промисловий комплекс. Місто Запоріжжя доволі велике за своїми розмірами й знищити його повною мірою ракетним озброєнням або "Шахедами" противнику точно не вдасться. Для цього ворогу треба сформувати передумову, аби наблизитися до міста так, щоб взяти його під вогневий контроль системами реактивного вогню та артилерією. Ось чого прагне противник", - на початку лютого заявив командир 429 окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко.

Завдяки масштабному загостренню конфлікту та повільному просуванню російських військових, села в прифронтовій зоні Запорізької області поступово залишаються без жителів. Поліцейські та волонтери займаються евакуацією людей, як повідомляє Reuters під заголовком: "Ніхто не бажає загинути".

наслідки атаки на Запоріжжя, фото: Запорізька ОВА

Враховуючи поточні обставини, баланс сил та експертні оцінки, можна виокремити три потенційні сценарії розвитку подій у Запоріжжі в цьому році, якщо не вдасться припинити військові дії:

Слід усвідомлювати, що нинішня основна мета Російської Федерації полягає не в захопленні Запоріжжя, а в здійсненні терористичних актів: руйнування інфраструктури, створенні психологічного тиску на місцеве населення та відволіканні Збройних Сил України від інших важливих напрямків (наприклад, Покровськ, Костянтинівка). Це є частиною стратегії "війни на виснаження". Загроза для Запоріжжя дійсно існує, але в даний момент вона виявляється в посиленні обстрілів, а не у вуличних боях. Наступні кілька місяців можуть стати вирішальними: якщо російські війська не отримають суттєвого підкріплення, їх наступальні дії можуть сповільнитися. Сили оборони продовжують утримувати позиції противника, проте ситуація потребує зміцнення оборонних ліній, зокрема в Гуляйпільському та сусідніх районах.

Крім того, Україна отримала несподівану та значущу підтримку від мільярдера Ілона Маска, який у співпраці з компанією SpaceX оперативно відреагував на звернення Міністерства оборони. В результаті було заблоковано незареєстровані ("сірі") термінали Starlink на території країни. Це завдало серйозного удару по російським військам, оскільки з 4-5 лютого їхні військові кореспонденти та Z-канали повідомляють про масштабну кризу — термінали, використовувані окупантами, масово вийшли з ладу на всьому фронті. Внаслідок цього зв'язок з командуванням та дронами обірвався, і наступальні дії в кількох напрямках були призупинені, що фактично призвело до повернення до стану, характерного для початку повномасштабної війни.