Зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте з президентом Дональдом Трампом у резиденції президента США. Вашингтон, 13 березня 2025 року.
Через кілька годин у Гаазі офіційно стартує саміт НАТО.
Це стане першою зустріччю лідерів у новому терміні Трампа. Перший саміт для Нідерландів. Крім того, цей захід матиме статус найкоротшого в історії Альянсу. Нідерландські ЗМІ та навіть співробітники служби безпеки Альянсу вважають, що він також є найдорожчим.
Місцеві ЗМІ проводять свої підрахунки (хоча й спрощені, проте вражаючі), згідно з якими кожна хвилина спілкування між лідерами обійдеться державному бюджету більш ніж у 1 мільйон євро.
Для забезпечення безпеки саміту буде задіяно більше половини всіх поліцейських сил Нідерландів, що само по собі вражає. Як завжди, не минеться і без суттєвих обмежень, які супроводжують міжнародні візити президента США.
Проте ще більш значущим є те, які результати буде досягнуто на саміті.
Головна задача, яку в НАТО ставили публічно і заради якої Трамп та його команда "ламали" партнерів, буде досягнута: усі країни НАТО зобов'яжуться витрачати на оборону 5% ВВП.
Є свої недоліки: досягнення цього індикатора буде можливе лише через десять років, а не за п'ять, як наполягали США. Деякі країни навіть відкрито заявляють, що не мають наміру виконувати дані зобов’язання.
Незважаючи на всі свої недоліки, це рішення НАТО стане знаковим для альянсу і принесе користь Україні. Хоча саміт у Гаазі не обіцяє чудес, він, безсумнівно, матиме свої переваги. Одним із важливих аспектів є те, що під час підготовки до цього заходу США визнали незворотність євроатлантичного курсу України.
А от у питанні взаємодії з Далеким Сходом "саміт Трампа" однозначно зазнає провалу. І відповідальність за це - особисто на президентові США.
Пояснюємо все це детальніше.
Жорсткі безпекові обмеження, що заважають мешканцям міст, де проходить саміт - традиційна деталь для зустрічей лідерів НАТО. І хоча у цьому сенсі саміт у Гаазі є далеко не найжорсткішим, мешканцям нідерландської столиці доведеться стикнутися з реальними проблемами.
Перекриті на кілька днів ключові автомагістралі міста - дороги S100, S200 та S101, а також одне з двох шосе, ще веде до столиці з аеропорту. Ізольована та огороджена триметровим парканом частина Гааги, куди заборонений доступ абсолютно усім, крім гостей саміту та спецслужб. Ще більша зона посиленої безпеки, де у вас кілька разів перевірять документи.
І хоча у тому ж Вашингтоні, де Байден проводив свій "прощальний" саміт у 2024 році, обмеження були ще масштабнішими - але для Гааги це в новинку. Нідерланди - це одна з держав держав-засновниць НАТО, але вона досі ще ніколи не приймала саміти блоку.
Уряд Нідерландів підійшов до забезпечення безпеки лідерів блоку з особливою серйозністю. Варто зазначити, що згідно з офіційними даними, для охорони під час саміту буде задіяно понад половину всіх поліцейських країни — близько 27 тисяч правоохоронців.
Національний координатор з контртероризму та безпеки Пітер Яап Алберсберг, який відповідає за охорону учасників саміту, заявив в інтерв'ю нідерландському суспільному мовнику NOS, що Нідерланди діяли "на грані своїх ресурсів" під час підготовки до заходу. "Якщо б кількість осіб, які потребують охорони, зросла ще на 50, ми, напевно, не впоралися б і були б змушені звертатися за міжнародною підтримкою", - підкреслив він.
Не всі жителі Нідерландів погоджуються з такою великою мірою підготовки.
Навіть охоронці, що перевіряли журналістів на вході до периметра саміту, не втримувалися від скарг з цього приводу.
"Ви в курсі, що це найдорожче забезпечення безпеки за всю історію самітів НАТО?" - почав один з учасників, оглядаючи обладнання, яке було встановлено для перевірок, і додав: "Ціна питання склала 200 мільйонів євро!"
Справді, витрати на саміт, значна частина яких пов'язана з питаннями безпеки, стали предметом активних дискусій у суспільстві. Це особливо загострилося після того, як уряд оголосив, що загальна вартість саміту склала 183,4 мільйона євро, що майже вдвічі перевищує початкові прогнози.
Це - дійсно дуже дорого. Особливо якщо порівняти з самітом у Вільнюсі у 2023 році, який обійшовся вшестеро дешевше, попри те, що Литва має серйозний виклик у вигляді кордону з Білоруссю та РФ.
Досить популярним стало порівняння, яке представило видання AD.
"Згідно з інформацією видання, вартість однієї хвилини саміту перевищує мільйон євро, що робить цю зустріч найдорогою в історії."
Журналісти зазначили, що саміт у Гаазі буде найкоротшим в історії Альянсу за останні роки. У прагненні адаптуватися до стилю Трампа, який не схильний до тривалих обговорень, змістовну та неформальну частину заходу скоротили до однієї панелі, що триватиме 2,5 години.
І хоча з коректністю такого підрахунку можна сперечатися, він став популярною темою для обговорень у країні.
"Європейська правда" детально висвітлювала, що основним питанням обговорення серед країн НАТО перед самітом стало фінансування витрат на оборону.
Трамп публічно виступив з вимогою збільшити частку витрат на оборону до 5% ВВП. Зважаючи на те, що нині чинний в Альянсі рівень - 2% ВВП, це - неймовірне зростання. Частина членів НАТО - передусім ті, що розташовані далі від Росії та не відчувають безпосередньої військової загрози, - були категорично проти таких амбітних зобов'язань.
Зрештою генсек НАТО Марк Рютте у переговорах з США виторгував певне послаблення - зійшлися на показнику 3,5% ВВП, і ще 1,5% перенесли у категорію "м'якої безпеки", куди можна зараховувати невійськові інфраструктурні проєкти. Також США пішли на поступки щодо строків зростання. Ще на початку червня лунала вимога про те, щоб європейці збільшили витрати за п'ять років. Утім, у фінальному тексті рішення домовилися, що йдеться про десятирічний період зростання витрат.
Цей критерій виявився прийнятним для більшості учасників, тому на ньому було зосереджено увагу при формуванні саміту НАТО та ухваленні рішень. Лише одна країна тривалий час відмовлялася погодитися навіть на "м'яке" збільшення витрат на оборону, ставлячи під загрозу саміт у цілому.
"Іспанія стала руйнівником Альянсу."
Тут зійшлися одночасно кілька причин.
По-перше, географія - іспанці не надто переймаються російською загрозою, тож зростання оборонних витрат тут не дуже популярне.
По-друге, варто звернути увагу на економічну ситуацію. В Іспанії існують серйозні бюджетні та боргові труднощі, а значне збільшення витрат створює додаткові виклики для урядових структур.
По-третє - ідеологія. Чинний іспанський уряд формують дві ліві партії, а ліва ідеологія завжди схильна до пацифізму. До того ж серед іспанських лівих ставлення до "вказівок США" традиційно є дуже критичним, а до ультраправого президента Трампа і поготів.
По-четверте, важливим аспектом є внутрішня політика. Прем'єр-міністр Педро Санчес останнім часом опинився в досить складному становищі, зокрема через звинувачення в корупції. Його уряд є меншості, що означає, що він не має стабільної підтримки в парламенті, і йому доводиться постійно шукати голоси серед інших фракцій.
За цих умов Санчес має бути особливо обережним.
Як кажуть, неофіційно іспанців просили погодитися на вимогу Трампа, навіть якщо вони насправді не планують її виконувати. Зрештою, "це ж було вже", і не раз. На саміті в Уельсі у 2014 році, після початку російської агресії в Криму та на Сході України, всі члени НАТО вже брали зобов'язання збільшити витрати до 2% ВВП, але в реальності не поспішали це робити.
Проте для Санчеса навіть таке політичне зобов'язання виглядало ризикованим. Іспанія відкрито заперечувала проти збільшення витрат понад 2% від ВВП, а її вето могло зірвати ухвалення рішення. За інформацією "ЄП", зустріч лідерів була на межі невдачі.
На минулому тижні Трамп почав давати зрозуміти, що, можливо, не планує відвідати саміт.
Посол США при НАТО, Метью Вітакер, у п'ятницю вирішив скасувати прес-конференцію.
Вихід з кризи знайшли лише у неділю.
22 червня генеральний секретар Рютте надіслав листа Санчесу, в якому містилися письмові запевнення про те, що Іспанія після саміту отримуватиме "необхідну гнучкість для визначення власного шляху досягнення цілей у сфері оборонної спроможності та ресурсів, включаючи частку ВВП, а також можливість подати свої річні плани для досягнення цих показників".
Санчес терміново оприлюднив цей лист, представивши його як свій успіх. Це дозволило провести саміт: Іспанія підтвердила, що не накладатиме вето на спільне рішення.
Проте насправді це не вирішило конфлікту, а лише відсунуло його на потім.
Адже уряд Санчеса тепер представлятиме цей лист як дозвіл з боку НАТО на те, щоб Іспанія навіть не готувалася витрачати 5% ВВП на оборону, а виділяла, скільки вважатиме за необхідне для підтримання обороноздатності. Мовляв, нам же пообіцяли "гнучкість щодо частки ВВП".
В Брюсселі наполягають на тому, що обіцяна "гнучкість" не стосується загального обсягу витрат Іспанії на оборону, а лише способу досягнення цієї мети. Наприклад, країна може збільшувати свої витрати не рівномірно протягом 10 років, а зосередити зростання ближче до кінця цього періоду. Генеральний секретар Рютте та інші лідери вже висловилися про те, що вимога досягти 5% протягом десяти років є обов'язковою для всіх держав без винятків.
Отже, даний конфлікт не був розв'язаний, а лише замаскований, з надією, що це дозволить провести саміт без ескалації. Проте ці надії виявилися безплідними.
Наразі вже дві держави, Бельгія та Словаччина, зробили заяви зі змістом "ей, а ми? ми не гірші за Іспанію, теж заслуговуємо на гнучкість!".
Тож на саміті цю тему не вдасться оминути. А Іспанії, імовірно, доведеться або змінювати публічну позицію, або ж до неї почнуть публічно долучатися й інші члени НАТО, які прагнуть уникнути зростання оборонних витрат.
У порівнянні з ускладненими стосунками між країнами НАТО, можна з упевненістю стверджувати, що для України результати саміту в Гаазі обіцяють виключно сприятливі новини.
По-перше, збільшення оборонних витрат країн-членів Альянсу (навіть якщо деякі з них не дотримуватимуться спільних домовленостей) є позитивним сигналом для нас. Вищі витрати на придбання озброєння європейськими країнами та розвиток оборонно-промислового комплексу означають, що більше зброї буде доступно для передачі Збройним Силам України.
На початку червня "ЄвроПравда" детально висвітлила інформацію, отриману з джерел, про рішення, яке планується ухвалити під час зустрічі керівників Альянсу (див. статтю "Які плани має саміт НАТО в Гаазі для України та її союзників"). Всі ці факти наразі знайшли своє підтвердження.
Основним аспектом цього рішення НАТО є те, що воно безпосередньо передбачає та стимулює фінансування Збройних Сил України. Ці фінансові ресурси будуть зараховані країнам-учасницям як їхні "витрати на оборону", що сприятиме досягненню запланованих показників.
Текст підсумкового рішення саміту НАТО поки не оприлюднюється, але генсек Рютте вже визнав, що там буде ця норма.
"В комюніке, яке вже узгодила Північноатлантична рада, ви побачите важливі формулювання щодо України, зокрема про виділення коштів на оборону України до 2035 року та необхідність, щоб Україна продовжувала боротьбу", - заявив він.
Зазначене висловлювання Рютте свідчить про те, що, незважаючи на публічний спротив, Угорщина погодилася на це формулювання. Це не є випадковістю. Орбан активно використовує у своїх піар-кампаніях ганебну тезу про те, що "Україні варто зупинити постачання зброї для досягнення миру". Проте його позиція значною мірою залежить від думки США, тому він не може перешкоджати реалізації тих норм, які підтримує адміністрація Трампа.
Ще більш вагомими є висловлення щодо прогресу України на шляху до членства в НАТО.
Як повідомлялося в статті "Європейської правди" про підготовку до саміту, узгоджений план виглядає наступним чином: щоб уникнути провокацій щодо Трампа і запобігти можливим конфліктам, Альянс свідомо утримуватиметься від обговорення питання українського членства. Це юридично означатиме, що вигідне для нас рішення, прийняте на Вашингтонському саміті, яке стосується незворотності вступу України, залишиться в силі.
Якщо ігнорувати це питання, американська адміністрація не буде в цьому зацікавлена.
Проте в даний момент ситуація виглядає ще більш сприятливою.
Справді, у підсумковому документі саміту, як і передбачалося, не знайдеться жодного згадки про прагнення України до вступу. Загалом, рішення буде дуже компактним, приблизно на три абзаци, тому більшість питань залишаться поза його рамками.
Проте, як з'ясувалося, цю тему не збираються обходити мовчанням. Марк Рютте неодноразово, зокрема під час важливої пресконференції напередодні саміту, підкреслив, що Альянс вважає, що рішення про незворотність вступу України до НАТО залишається в силі, а "незворотний шлях до членства" продовжиться після зустрічі з Трампом.
Ці заяви генсека не могли би звучати перед самітом, та ще й багаторазово, якби вони не були погоджені із США.
І наостанок - про проблему, яка не стосується України, але характеризує те, наскільки хаотичним є розвиток подій у відносинах США (і, як наслідок, також НАТО) з рештою держав світу.
Поки для України та наших європейських партнерів найбільш пріоритетним є європейський аспект трансатлантичної безпеки, зокрема, протидія та стримування Росії, для США ключовим викликом залишається конкуренція з Китаєм. Американська сторона виступала за включення згадки про Китай у фінальну декларацію саміту, а також проявила інтерес до організації окремої зустрічі, що об'єднала б усіх членів НАТО разом із чотирма основними партнерами Альянсу в Тихоокеанському регіоні — Японією, Південною Кореєю, Австралією та Новою Зеландією.
Лідерам цієї групи було направлено запрошення, і вони мали намір відвідати Гаагу, сподіваючись на можливість провести або двосторонні, або колективні переговори з Трампом.
А потім відбулася невдача на саміті G7 в Канаді.
Нагадаємо, що ми вже детально аналізували цю ситуацію у статті "Велика шістка: Як Трамп зруйнував саміт G7". Тиждень тому Трамп несподівано залишив саміт "сімки", скасувавши всі заплановані на другий день зустрічі, зокрема й переговори з Володимиром Зеленським. Проте це питання не обмежується лише Україною. Від'їзд Трампа призвів до скасування його першої зустрічі з прем'єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе за весь час його президентства, що стало серйозним політичним ударом по позиціях Альбанезе в Австралії.
Не було жодних причин для такого "плювка" — Трамп просто ухвалив рішення про завершення свого візиту. Це стало додатковим сигналом для інших, що й у Гаазі з ними можуть вчинити аналогічно.
Для австралійського прем'єра подібне приниження вдруге могло спричинити серйозні наслідки, тому він оголосив, що надішле до Гааги лише міністра. Аналогічно вчинив президент Південної Кореї Лі Чже Мьон. А в неділю свій візит на саміт скасував японський прем'єр Сігеру Ісіба.
Єдиним з четвірки, хто зберіг плани і приїде на саміт НАТО, стане новозеландський прем'єр Крістофер Лаксон. Але показово, що до Гааги він прилетить… з Китаю з переговорів із Сі Цзіньпіном. Це точно не той сигнал, який хотів би побачити Трамп. Утім, стратегія хаосу, яку сповідує чинний президент США, іноді дає неочікувану віддачу. І це - ще одна складова нової геополітично реальності, яку створюють дії президента США.
Автор: Сергій Сидоренко,
#НАТО #бюджет #Дональд Трамп #Литва #Європа #Росія #Українська правда #Економіка #Україна #Володимир Зеленський #Європейський парламент #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Брюссель #Євро #Інфраструктура #Гаага #Вашингтон, округ Колумбія #Журналіст #Прем'єр-міністр #Японія #Валовий внутрішній продукт #Російська мова #Політика #Білий дім #Нідерланди #Суспільство #Аеропорт #Словаччина #Іспанія #Ідеологія #Вільнюс #Нова Зеландія #Білорусь #Марк Рютте #Крим #Поліція. #Сі Цзіньпін #Австралія #Країни-члени НАТО #Пацифізм #Педро Санчес #Зустріч у верхах #Саміт НАТО #Далекий Схід #Уельс
