Не всі громади зможуть отримати академічний ліцей: які зміни чекають на освітню мережу в Україні.

Для реформи старшої школи готують понад 50 пансіонів і тисячі нових профорієнтаційних місць

У Львові відбувся форум на тему "Реформа старшої профільної школи: можливості та виклики для громад", де представники урядових структур, парламенту, освітні фахівці та місцеві керівники обговорювали підготовку до нового етапу реформи Нової української школи. Серед ключових питань, що розглядалися, були створення мережі академічних ліцеїв, фінансування освітньої інфраструктури, забезпечення доступу до професійної освіти, а також активна участь бізнесу у профорієнтації учнів.

Однією з основних дат проведення реформи стане 1 вересня 2027 року, коли планується відкриття академічних ліцеїв у рамках нової концепції старшої профільної освіти.

2090 академічних ліцеїв: не кожна громада матиме власний заклад

Як зазначила Валентина Полторак, головна менеджерка швейцарсько-українського проєкту підтримки освітніх реформ DECIDE, наразі вже створено мережу з 2090 академічних ліцеїв. Проте ця структура ще не є остаточною моделлю для забезпечення належної якості профільної освіти. Згідно зі стандартами старшої профільної школи, оптимальна кількість учнів у таких ліцеях повинна становити не менше 300 у сільських районах і 600 у містах.

Вона зазначила, що академічні ліцеї повинні мати достатню кількість учнів, щоб надавати можливість вибору між різними профілями та навчальними дисциплінами. Проте демографічні умови, особливо в громадах, що знаходяться поблизу лінії фронту, ускладнюють створення таких навчальних закладів у кожному регіоні.

У ході консультацій, що відбулися в 24 регіонах України, громади не висловлювали заперечень щодо концепції реформи. Однак вони акцентували увагу на відсутності дітей, питаннях безпеки, стані доріг та освітній інфраструктурі.

"Академічні ліцеї мають бути великими, з великою кількістю дітей. Саме тоді ми забезпечимо реальний вибір предметів, профілів, реальну якість освіти", - наголосила Валентина Полторак. За її оцінкою, формування повноцінної мережі триватиме щонайменше десятиліття.

Одним з можливих варіантів для громад, які не зможуть створити власні академічні ліцеї, є міжмуніципальне партнерство. Кілька населених пунктів можуть об'єднати зусилля для організації доступу дітей до навчального закладу, узгоджуючи питання фінансування та транспортного забезпечення.

В рамках зазначеної грантової програми вже 108 громад починають укладати угоди про співпрацю. Після підписання цих угод учасники зможуть отримати по 1 млн грн для створення лабораторій в академічних ліцеях. Крім того, програма передбачає фінансування для придбання автобусів та облаштування пансіонів.

Проводять навчання для керівників громад і їх заступників, а також для співробітників відділів освіти, щоб вони могли ефективно залучати додаткові фінансові ресурси – інвестиції з Європейського Союзу.

На що спрямують освітні кошти у 2027 році

На форумі особливу увагу було звернено на державне фінансування реформи. Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Софієнко поділилася ключовими аспектами інвестицій, які закладені в проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Серед цих:

* Укриття. Заплановано продовження програми субвенцій для зведення укриттів. Вона залишиться актуальною не лише для шкіл, а й для дитячих садочків. При виборі проєктів перевага буде надана новим академічним ліцеям.

* Техніка для ліцеїв. Для Нової української школи заплановано 3 мільярди гривень — така ж сума, як і в попередньому році. Одним із ключових напрямків стане оснащення академічних ліцеїв.

* Професійна освіта. Влада має намір продовжити виділення коштів на підтримку майстерень та лабораторій для навчальних закладів професійної та фахової передвищої освіти.

* Харчування в школах. На обладнання харчоблоків виділено 1 мільярд гривень.

Шкільні автобуси. Для модернізації автопарку планують виділити 2 мільярди гривень.

* Дошкільна освіта. У державному бюджеті вперше передбачили окрему субвенцію на інвестиції в дошкілля.

Також уряд розглядає можливість фінансування енергетичної ефективності закладів освіти та житлових просторів - пансіонів при академічних ліцеях. Вони потрібні насамперед дітям із віддалених населених пунктів, які навчатимуться в закладах інших громад.

Анастасія Софієнко підкреслила, що для успішної реалізації проєктів необхідно не тільки планувати фінансування, а й гарантувати якісне виконання цих проєктів. Зокрема, ефективність використання субвенцій відіграє ключову роль у можливості отримання додаткових коштів від Європейської комісії в рамках програми Ukraine Facility.

Ще один практичний інструмент для громад - попереднє рейтингування інвестиційних проєктів. Рейтинг має допомогти громадам визначити, які обʼєкти мають більше шансів отримати державне фінансування, перш ніж витрачати місцеві кошти на підготовку або коригування проєктно-кошторисної документації.

Професійна орієнтація: учнів ознайомлять з актуальними професіями.

Головна мета цієї реформи полягає у створенні зв'язку між освітою і ринком праці, підкреслила Валентина Полторак. Саме тому спеціалісти в галузі освіти займаються розробкою сучасної системи профорієнтації, яка покликана допомогти молоді свідомо обирати свою майбутню професію, беручи до уваги не лише власні інтереси, а й актуальні потреби ринку праці.

"Протягом багатьох років Україна інвестувала мільярди гривень у підготовку спеціалістів, які, на жаль, не могли знайти себе на ринку праці. Сьогодні ми більше не можемо дозволити собі таку розкіш. Необхідно планувати освітній процес так, щоб він відповідав вимогам економіки та сприяв відновленню й розвитку нашої країни", - підкреслила експертка.

Валентина Полторак зазначила, що традиційні методи профорієнтації вже не відповідають вимогам сучасної економіки. Сьогодні необхідно встановити постійну співпрацю між навчальними закладами, органами місцевого самоврядування та бізнесом. З 2024 року нову модель спочатку тестували в дев'яти громадах, після чого розпочався національний пілотний проект, до якого долучилися 390 громад. Торік профорієнтаційні заходи охопили 75 тисяч дітей, а в цьому році планують залучити понад 100 тисяч.

До ініціативи долучилися близько 3000 компаній. Учні мають можливість відвідувати виробничі підприємства, знайомитися з професіоналами, отримувати інформацію про умови праці та вимоги до майбутніх спеціалістів. Для тих дітей, які не можуть особисто відвідати підприємства, організовуються онлайн-екскурсії. Серед партнерів є компанії з енергетичного, аграрного, фармацевтичного секторів та інших галузей. Наприклад, Рівненська атомна електростанція за три місяці реалізувала профорієнтаційні програми для 800 дітей.

Окремий напрям - створення профорієнтаційних хабів, де школярі можуть не лише почути про професію, а й спробувати виконати практичні завдання на спеціальному обладнанні. Наприклад, у таких просторах використовують симулятори зварювання, керування кранами, комбайнами та тракторами. Цього навчального року в межах грантової програми мають зʼявитися 52 нові профорієнтаційні хаби. На їхнє створення передбачили гранти по 400 тисяч гривень.

Валентина Полторак зазначила, що така діяльність вже має вплив на рішення учнів. Наприклад, у Решетилівській громаді, після введення профорієнтаційних ініціатив, спостерігається збільшення числа абітурієнтів до місцевого професійного навчального закладу на 30%.

У той же час, профорієнтація повинна сприяти усуненню дисонансу між сподіваннями молоді та вимогами ринку праці. За словами експертки, в багатьох регіонах близько 70% обраних спеціальностей мають гуманітарну спрямованість, тоді як країні необхідні спеціалісти з технічних напрямків - фізики, хіміки, інженери, особливо для підтримки промислового розвитку та оборонної галузі. В Україні наразі спостерігається дефіцит робітничих професій, що перевищує 35%.

Головні труднощі – це викладачі, забезпечення безпеки та доступ до освіти.

Під час обговорення учасники форуму акцентували увагу на викликах, які можуть перешкодити успішній реалізації реформи. Народна депутатка та секретар комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа підкреслила, що для створення якісної профільної школи недостатньо лише змінити структуру закладів освіти. Необхідні мотивовані вчителі, комфортні умови праці, актуальні навчальні програми, а також підтримка педагогів з боку фахівців, таких як психологи, методисти та старші вчителі.

Вона також акцентувала увагу на важливості встановлення правил для застосування штучного інтелекту в навчальному процесі, а також на питаннях цифрової безпеки та використання електронних пристроїв у навчальних закладах.

Проблема нестачі вчителів у галузі природничих наук залишається актуальною. Валентина Полторак підкреслила брак спеціалістів з фізики, хімії та біології, які є необхідними для ефективного навчання за відповідними профілями. Внаслідок цього, грантові програми переважно фокусуються на підтримці STEM-ініціатив.

Ще один виклик - доступність академічних ліцеїв для дітей із невеликих і віддалених громад. Якщо учень навчатиметься в іншому населеному пункті, необхідно забезпечити його підвезення, а в окремих випадках - проживання в пансіоні. За оцінкою Валентини Полторак, потреба в таких пансіонах є більш ніж у 50 випадках по Україні. Переважно йдеться про ремонт і пристосування вже наявних приміщень.

Народний депутат, голова підкомітету адміністрації та місцевого самоврядування Олександр Аліксійчук також наголосив, що держава має забезпечити рівні освітні можливості для дітей незалежно від того, живуть вони в обласному центрі чи невеликому селі. Для цього потрібні не лише лабораторії та сучасні освітні простори, а й укриття, транспорт і належні умови навчання під час повітряних тривог.

Учасники форуму погодилися, що успіх реформи залежатиме від спільної роботи держави, громад, освітян і бізнесу. Адже її метою є дати підліткам можливість здобути якісну освіту, свідомо обрати професію та знайти перспективи для свого майбутнього в Україні.

#Транспорт #Українська гривня #Економіка #Україна #Дефіцит #Інвестиції #Бізнес #Європейська комісія #Інфраструктура #Львів #Демографія #Українська мова #Парламент #Ринок праці #Модель #Державний бюджет #Ліцей #Фізика #Дитячий садок #Рівненська атомна електростанція #Купа #Буде #Компаній #Європейський Союз #Оцінка #Член парламенту

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
УКД: Всі магістри спеціальності "Публічне управління та адміністрування" успішно пройшли ЄДКІ.
Історичні зміни навколо Трампа: чому 2027 рік може стати вирішальним моментом для України та Сполучених Штатів
NYT: Десятиліття після Brexit: Великобританія коригує свій шлях | Основні новини України
Теги