Понад два роки Україна системно нищить російську нафтову галузь ударами по НПЗ, нафтобазах та об'єктах транспортної інфраструктури. Якщо на початку кампанії головною метою було позбавлення російської армії пального, то згодом завдання розширилося до провокування системної кризи всієї економіки агресора.
Упродовж останніх тижнів спостерігається зміна у характері цих операцій: безпілотники все частіше націлюються на морську логістику супротивника. Під ударами опинилися танкери, суховантажні судна, буксири та пороми, що здійснюють перевезення в Азовському та Чорному морях.
Основним завданням кампанії є ускладнити використання морських шляхів, через які Росія постачає паливо до анексованого Криму, транспортує військові вантажі та здійснює експорт нафти і нафтопродуктів.
Після численних атак на Керченський міст та ускладнень у наземній логістиці цей шлях перетворився для Кремля на один з ключових каналів постачання ресурсів для окупаційних сил у Криму.
Через нього проходять невеликі танкери класу "ріка-море", які доставляють нафтопродукти до півострова, а також перевозять пальне для перевантаження на великі океанські танкери. У чому унікальність цієї операції, яких результатів уже вдалося досягти та яку стратегічну мету вона має?
Хірургічна діяльність
Масштаб операції "МоЛоЧКа" ("Москва Ляже Через Крим") вражає навіть на тлі попередніх успішних кампаній. За даними Сил безпілотних систем (СБС), за 18 днів липня безпілотники вразили 196 суден, що забезпечували російську морську логістику. З них 126 впольовано в Азовському морі, 70 - у Чорному.
Серед цілей операції виявилися танкери, суховантажні судна, пороми, буксири та спеціалізовані кораблі, які транспортували нафтопродукти та військові вантажі. Важливою особливістю цієї акції стало не лише число уражених об'єктів, а й характер нанесених пошкоджень. Як зазначає президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, українські сили свідомо ухиляються від затоплення суден.
"Ураження танкерів здійснюється за допомогою "хірургічного" підходу. У випадку з морським дроном, основною метою є гвинто-рульова група в кормовій частині судна, що призводить до втрати керованості. Якщо ж атаку проводить безпілотний літальний апарат, то ціллю стає капітанський місток, де зосереджується управлінська функція. Це призводить до виходу з ладу системи управління, яка потребує ремонту. Такий підхід не викликає розливу нафти і не створює загрози для екології", - підкреслює він.
Пошкоджені судна дрейфують у морі та потребують буксирування, що ускладнює рух інших кораблів. Одночасно Росія змушена витрачати ресурси на ремонт, евакуацію та пошук заміни для пошкодженого флоту.
Україна таким чином формує умови, за яких навіть незначні пошкодження стають серйозною проблемою для всієї логістичної мережі супротивника. Чим більше таких суден виявляється під ударом, тим важче забезпечити безперервні постачання пального до Криму та здійснювати експорт російських нафтопродуктів.
Крім того, така тактика мінімізує ризики масштабного забруднення моря нафтою і дозволяє досягати головної військової мети: паралізувати функціонування транспортного флоту. Утім, уникнути розливу пального вдається не завжди.
Наслідки атак
Попри майже дві сотні вражень, про зупинення російського морського експорту не йдеться. Однак перші наслідки операції вже помітні. Найбільшого удару зазнала логістика в Азовському морі, де працює "фідерний" флот - невеликі танкери, які перевозять нафтопродукти до окупованого Криму та Керченської протоки.
"Паралізований флот РФ ускладнює експорт нафти з портових баз і терміналів країни через Волго-Донський канал та Азовське море до великих танкерів. Вони не можуть зайти в порти та здійснюють завантаження з танкерів-курʼєрів у Чорному морі на рейді, беручи на борт обсяги, що відповідають 12-15 таких суден", - зазначив командувач СБС Роберт Бровді ("Мадяр").
Після початку української військової кампанії цей шлях втратив свою безпеку. Андрій Клименко, головний редактор BlackSeaNews, повідомляє, що морський експорт нафтопродуктів з портів Азовського моря зупинився, а ще до його повної зупинки в першій половині липня обсяги експорту та кількість рейсів зменшилися вдвічі.
Наслідки відчули й порти Чорного моря. "За перші двадцять днів липня експорт нафтопродуктів з чорноморських портів упав майже вдвічі до мільйона тонн, а кількість танкерів зменшилася з 55 до 27. Найімовірніше, це пов'язано саме з порушенням логістичних ланцюгів унаслідок атак", - наголошує Клименко.
Тепер Москві потрібно зайнятися відновленням пошкоджених кораблів. За інформацією Клименка, спочатку кожне ушкоджене судно потрібно буде відвести в безпечну зону, але для цього не вистачає ремонтних потужностей. "На судноремонтних підприємствах утворилися величезні черги. Вартість одного ремонту може становити від 2 до 5 мільйонів доларів", – зазначає він.
Гончар пропонує оцінювати результати кампанії в контексті атак на російські нафтопереробні заводи. "Усі ці удари призвели до зупинки експорту ключових нафтопродуктів. Росія більше не постачає бензин, експорт авіаційного пального зупинився, а обсяги постачання дизельного пального зменшилися до мінімуму – лише 4% у порівнянні з даними до початку дронових нападів на НПЗ та іншу нафтову й логістичну інфраструктуру", – зазначає експерт.
На його думку, якщо темпи українських атак залишаться на тому ж рівні, то до кінця 2026 року фінансові збитки Росії можуть сягнути десятків мільярдів доларів. "Визначити точну суму наразі неможливо, але якщо інтенсивність ударів не зменшиться, мова піде про втрату кількох десятків мільярдів доларів", - підкреслює Гончар.
Що далі
На перший погляд може здатися, що основна мета "МоЛоЧКи" полягає в ускладненні постачання пального до анексованого Криму. Однак, експерти, з якими поспілкувалася ЕП, впевнені, що за цим криється більш глобальний план. Як зазначив Гончар, Україна поступово створює умови для впровадження повної морської блокади російських портів на Чорному морі.
"Під удар потрапляють не лише танкери з нафтою, а й суховантажі. Ідеться про вогневий контроль над східною частиною Чорного моря", - каже він.
Це б'є і по аграрному експорту Росії. "Прутня вам, а не валютну виручку від експорту збіжжя чорноморським шляхом, хробаки", - попереджав Бровді, констатуючи зупинку судноплавства Азово-Донським каналом. Через цей маршрут агресор вивозив близько 30% свого зерна.
Замість цього Росія здійснює напади на експорт українського зерна. Внаслідок російських обстрілів морських портів поблизу Великої Одеси Україна втратила третину своїх експортних можливостей. 22 липня український морський зерновий коридор припинив свою діяльність. Президент Володимир Зеленський визнає, що удари по суднах лише збільшуватимуться.
Постачання пшениці з України та Росії, що становлять більше 25% світового експорту, опинилися під загрозою зупинки. Це викликало зниження цін на українське зерно всередині країни, в той час як на глобальному ринку ціни продовжують зростати. Проте Росія не зможе скористатися цією ситуацією, поки українські дрони контролюють її морські води.
Російська Федерація повідомила всі судна про ризики, пов'язані з навігацією в своїй виключній економічній зоні в Чорному морі. З метою протидії українським безпілотникам вона направляє для захисту тіньового флоту операторів БПЛА "Рубікон" з фронтових позицій.
Гончар наголошує, що досягти відчутного результату можна лише за умови, що українська кампанія матиме тривалий і системний характер. "Це операція без визначених термінів. Її потрібно підтримувати постійно. Щойно вогневий вплив припиниться - логістика почне швидко відновлюватися", - вважає експерт.
Наступним логічним кроком він називає поєднання безпілотників з далекобійними ракетами. "Якщо до морських та повітряних дронів додати ракетну компоненту, можна ще більше обмежити зовнішню торгівлю Росії через Чорне море. Так свого часу росіяни блокували українські порти", - наголошує Гончар.
"Мадяр" сформулював стратегічну мету чітко: тіньовий флот має зникнути. "Усі танкери ідентифіковані, входять до складу тіньового флоту і перебувають під міжнародними санкціями. Кожен плавзасіб перетворюватимемо на дрейфуючу баржу, сліпу і глуху. Знищення цілей триватиме безстроково", - підсумував він.
#
