Металургійна індустрія має потенціал стати важливим двигуном економічного відновлення. Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими перевагами в цій сфері. Розв'язання існуючих проблем буде одним з ключових завдань Міністерства економіки та екології, підкреслив новий керівник відомства Олександр Кравченко.
"Цей сектор активно підтримує економічну стабільність країни, але водночас він став одним з найбільш постраждалих внаслідок війни. Вирішення проблем, з якими стикається українська гірничо-металургійна промисловість, є одним з основних завдань моєї діяльності," - зазначив він у неділю на своїй сторінці в Facebook, присвяченій Дню працівників металургійної та гірничодобувної галузі.
Кравченко нагадав, що попри військові ризики, руйнування та логістичні витрати у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів, близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме ГМК.
Міністр додав, що галузь також забезпечує 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. - у суміжних галузях.
Він вважає, що Україна має потенціал стати важливим постачальником високоякісної залізної руди та інших товарів, які потрібні для декарбонізації європейської металургійної галузі. Це відкриває нові горизонти для промислової співпраці, залучення інвестицій та більш глибокої інтеграції в європейські виробничі мережі.
Як повідомлялося із посиланням на дані "Укрметалургпрому", українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 2,94 млн тонн, виплавка сталі скоротилась на 3,2% - до 3,57 млн тонн, чавуну - на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні було зафіксовано зростання виробництва прокату на 4,8% у порівнянні з 2024 роком, досягнувши обсягу 6,52 млн тонн. Виробництво чавуну зросло на 11,2%, склавши 7,88 млн тонн. Водночас, виплавка сталі зменшилася на 2,2%, досягнувши 7,41 млн тонн.
У 2021 році, до початку війни, виробництво склало 21,175 мільйона тонн чавуну, 21,37 мільйона тонн сталі та 19,08 мільйона тонн прокату.
Металургійна спільнота України висловила невдоволення попереднім урядом через недостатній, на їхню думку, захист у торговельних відносинах з Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про введення CBAM на початку року та скорочення безмитних квот на експорт з середини року. Крім того, галузеві представники виступають проти планованого підвищення тарифів "Укрзалізниці" на 30% і просять врахувати специфіку металургійного сектора при формуванні цін на електроенергію.
У середині вересня минулого року Міністерство економіки оголосило про проведення координаційної зустрічі з представниками гірничо-металургійного комплексу, Міністерства енергетики, Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також компаній "Укрзалізниця" і "Укренерго". Тодішній міністр Олексій Соболев зазначив, що метою цього заходу було "розробити стратегії для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств і підтримки виробництва". Він підкреслив, що серед ключових тем обговорення були ціни на електроенергію для металургійної галузі, логістичні витрати та проблеми з дефіцитом сировини. З початку поточного року в Україні було введено заборону на експорт металобрухту.
#Facebook #Електрична енергія #Економіка #Україна #Дефіцит #Інвестиції #Логістика #Експорт #Валовий внутрішній продукт #Співпраця #тонна #Природне середовище #Металургія #Локомотив #Чавун #День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості #Металопрокат #Компаній #Зробити #«День» (Київ) #Європейський Союз #Залізниці України #Стебло
