Олександр Левченко: Загострення економічної кризи в Росії — Блоги

Тривала агресія проти України, разом із прорахунками економічної політики Кремля, призвели до суттєвого погіршення фінансового становища російського корпоративного сектору. У першій половині 2026 року в Росії спостерігалося різке збільшення випадків корпоративних банкрутств. За інформацією ЗМІ, кількість компаній, які були офіційно визнані неплатоспроможними, зросла на 10,8%, досягнувши позначки у 3,55 тисячі, в той час як кількість процедур спостереження за підприємствами піднялася на 20,9% і становила майже 3 тисячі.

Причини цієї тенденції мають системний характер і є наслідком накопиченого фінансового тиску на бізнес упродовж 2024-2025 років. Висока ключова ставка Центрального банку РФ суттєво підвищила вартість кредитних ресурсів та спровокувала гострий дефіцит ліквідності. Одночасно зростали податкове навантаження, витрати на оплату праці та інфляційні витрати. У результаті значна частина підприємств втратила фінансову стійкість і вичерпала сформовані раніше резерви.

У другому кварталі 2026 року ситуація на ринку різко погіршилася. Кількість корпоративних банкрутств зросла на 21%, а нових процедур спостереження — на майже 25%, що вказує на те, що криза неплатоспроможності перейшла в активну стадію. Одночасно спостерігалися значні зміни в поведінці бізнесу. Згідно з даними Федерального ресурсу, кількість заяв на добровільне банкрутство зросла на 43% у порівнянні з 2025 роком і на 83% — з 2024 роком. Це свідчить про те, що дедалі більше компаній обирають контрольоване банкрутство як спосіб зменшення втрат та уникнення ризиків субсидіарної відповідальності.

Основні причини сучасної кризи мають безпосереднє відношення до війни в Україні. Небачене збільшення військових витрат призвело до перегрівання фінансової системи та швидкого зростання інфляції. Наприкінці 2024 року Центральний банк РФ був змушений підвищити базову процентну ставку до рекордних 21% річних. Це стало причиною різкого здорожчання кредитів, зменшення обсягів іпотечного фінансування та значного зниження споживчого попиту. Усі ці чинники сприяли виникненню серйозної кризи ліквідності, яка повною мірою виявилася в 2026 році. Бізнес, позбавлений доступу до фінансування та під тиском зростаючих податків, вичерпав свої фінансові резерви. Додатковим негативним фактором стало підвищення ставки ПДВ до 22% і скасування пільгових страхових внесків для малого бізнесу, що практично знищило прибутковість багатьох підприємств.

Особливо вразливим виявився сектор малого та середнього підприємництва. Компанії, які раніше працювали на межі рентабельності, були змушені або перейти в тіньовий сектор, або різко підвищити ціни на свої товари та послуги. За відсутності доступу до кредитних ресурсів і в умовах вилучення значної частини оборотних коштів через посилення фіскального навантаження підприємці фактично втратили можливість покривати касові розриви. У таких умовах банкрутство дедалі частіше ставало єдиним способом припинити накопичення боргових зобов'язань. Ілюзія стійкості, яка ще зберігалася у 2025 році, остаточно зникла після вичерпання фінансових резервів бізнесу. Масові банкрутства стали індикатором глибокої структурної кризи, що охопила цілі галузі російської економіки.

Податкові органи намагаються якомога швидше накласти арешт на активи боржників, щоб уникнути їх знецінення або виведення власниками. Ця стратегія практично позбавляє підприємства шансів на фінансове відновлення або добровільну реструктуризацію боргів. В таких умовах власники бізнесу все частіше відмовляються від спроб врятувати справу і самостійно запускають процес банкрутства.

Системна економічна криза дедалі більше впливає на туристичну індустрію. У першій половині 2026 року в Росії закрилися близько 2,7 тисячі туристичних компаній, що на 52,3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Причиною цього стало значне зменшення попиту на туристичні послуги. Внутрішній туризм втрачає свою привабливість, тоді як міжнародні напрямки не змогли компенсувати цей спад. Навіть ті мандрівники, які продовжують подорожувати, все частіше обирають бюджетні варіанти, що суттєво знижує доходи туристичних агентств. За інформацією Travelata.ru, у першій половині 2026 року кількість заброньованих пакетних турів по Росії зменшилася на 31%. Сподівання операторів на зростання попиту на закордонні подорожі також не виправдалися. Через загострення конфлікту на Близькому Сході продажі турів до низки країн фактично зупинилися, а авіасполучення було суттєво обмежене. Туроператорам довелося повертати гроші за скасовані поїздки, що, за оцінками фахівців, обійшлося галузі у понад 19 мільярдів рублів. Пізніше аналогічні фінансові втрати сталися через масові скасування подорожей до окупованого Криму та Сочі.

Додатковим чинником, що сприяв поглибленню економічної кризи, стало різке зростання витрат на логістику. Згідно з інформацією ЗМІ, тарифи на автомобільні вантажні перевезення в Росії підвищилися на 28,8% у річному обчисленні і на 17,5% з кінця травня. Основною причиною цього став серйозний дефіцит пального, через який перевізники змушені були скорочувати маршрути і витрачати все більше часу в чергах на автозаправках. У деяких напрямках тарифи зросли більш ніж на 50%. Логістичні компанії все частіше відмовляються від далеких перевезень, зосереджуючи увагу на міських і приміських маршрутах, де ризик вичерпання пального є меншим. У той же час, кількість заявок на експортні перевезення у другому кварталі знизилася на 19%.

Атаки українських безпілотників на логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейса Wildberries завдали серйозного удару по електронній комерції. За інформацією ЗМІ, розподільчі центри компанії в таких містах, як Електросталь і Котовськ, зазнали істотних руйнувань. Це призвело до критичного фінансового становища для тисяч підприємців, які торгували через цю платформу. За попередніми оцінками, близько 15% складських потужностей було пошкоджено. Важливо зазначити, що ані програма компенсацій Wildberries, ані добровільне страхування не покривали збитків, завданих ударами безпілотників, що фактично поклало весь фінансовий тягар на плечі продавців. Особливо відчутною стала втрата розподільчого центру в Електросталі, що був другим за величиною логістичним вузлом компанії в Росії. Цей комплекс обробляв значну частину з понад 20 мільйонів щоденних замовлень, і його закриття призвело до затримок у доставці, значних фінансових втрат та дестабілізації роботи всієї логістичної системи.

За наявними оцінками, лише удари по логістичних хабах Wildberries у Котовську та Електросталі завдали збитків, що перевищують 100 млрд рублів. Було втрачено товарні запаси тисяч продавців, які практично миттєво залишилися без оборотного капіталу. Відсутність ефективного механізму компенсації поставила під загрозу подальше існування значної частини малого бізнесу, залученого до електронної комерції. Натомість державна підтримка обмежилася лише можливістю відтермінування кредитних платежів на шість місяців, що не компенсує втрат підприємців, які фактично залишилися без товарів, оборотних коштів і джерел доходу.

Війна, яку Кремль розв'язав проти України, суттєво вплинула на економічну ситуацію в Росії, спричинивши серйозну кризу та масове зменшення підприємницької активності. Як повідомляють ЗМІ, за даними аудиторсько-консалтингової компанії FinExpertiza, у першій половині 2026 року кількість нових комерційних реєстрацій у Росії досягла найнижчого показника за останні 17 років. Лише 66,7 тисячі нових підприємств було зареєстровано протягом шести місяців, що на 23,6% менше, ніж у відповідному періоді 2025 року. Тенденція до зменшення підприємницької активності триває вже три роки поспіль. Водночас за цей час 118,7 тисячі підприємств припинили свою діяльність, що майже в 1,8 рази перевищує кількість нових реєстрацій.

Темпи інфляції в ряді російських регіонів демонструють тенденцію до подальшого прискорення. Найзначніше подорожчання спостерігається в ціні на паливо: у Севастополі його вартість за рік зросла майже на 80%, у Республіці Тива – на понад 65%, а на Камчатці – на 18,5%. Загалом, помітне прискорення цін на паливні ресурси було зафіксовано в 49 регіонах країни.

Окрім різкого зростання витрат на логістику, інфляційний тиск підсилювався девальвацією рубля та зростанням вартості зв'язкових послуг. За даними російського регулятора, у червні курс рубля впав на 10%, що призвело до автоматичного збільшення витрат на імпортовані товари та комплектуючі. Також дефіцит бензину став причиною значного подорожчання зрідженого вуглеводневого газу, роздрібна ціна якого зросла ще на 12%.

Гостра нестача нафтопродуктів у Росії, а також подальше зростання цін на пальне, виникли внаслідок регулярних атак українських безпілотників на важливі російські нафтопереробні заводи, які стали відповіддю на агресію Росії проти України. Російська влада несе пряму відповідальність за посилення паливної кризи та збільшення інфляційних процесів, оскільки саме війна, розв'язана Кремлем, стала основною причиною дестабілізації внутрішнього ринку. Переважне використання фінансових ресурсів для військових потреб на шкоду цивільній економіці лише посилює інфляційний тиск. Це є свідченням глибоких структурних дисбалансів у російській економіці та обмеженої здатності влади забезпечувати макроекономічну стабільність і захищати економічні інтереси громадян.