ПДВ на імпортні посилки: хто виграє від нових норм?

Уряд знову підтримав законопроєкт, що передбачає скасування пільги з податку на додану вартість для імпортних товарів вартістю до 150 євро, які купуються на міжнародних торгових платформах. Які причини цього кроку і чи прийме парламент зміни цього разу?

На сьогоднішній день товари, вартість яких не перевищує 150 євро, які надходять в Україну через міжнародні поштові служби, не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (ПДВ). Однак, українська влада знову ініціює скасування цього винятку, прагнучи привести національні правила у відповідність до норм Європейського Союзу. Це питання також є одним із структурних "маяків" Міжнародного валютного фонду (МВФ), необхідних для отримання нового траншу для України. Уряд має намір внести відповідний законопроєкт на розгляд Верховної Ради.

Приватні безоплатні подарунки вартістю до 45 євро, кажуть в уряді, й надалі оподатковуватися не будуть. Якщо Рада ухвалить закон, нові правила запрацюють не раніше 2027 року - бізнесу, маркетплейсам і операторам доставки обіцяють дати час на підготовку. У Кабміні розраховують, що скасування пільги приноситиме бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку.

"Ми повинні створити рівні умови для всіх учасників ринку. Це питання підтримки українських виробників і чесної конкуренції. Очікуємо, що це рішення забезпечить понад 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету щороку. Це ресурс для фінансування оборони, стійкості держави та розвитку української економіки", - написав у Telegram прем'єр-міністр України Сергій Корецький.

Не всі підтримують цю ідею, але аргументи проти неї відрізняються.

Володимир Поперешнюк, співвласник групи компаній NOVA, до якої входить мережа "Нова пошта", висловив свою критику щодо нещодавнього рішення уряду в дописі на Facebook. Він вважає, що уряд завдає удару по бізнесу в той момент, коли ворог атакує поштові термінали, а країна переходить у нову стадію війни, що веде до виснаження економік. Поперешнюк підкреслив, що українській економіці потрібні не нові податки, а більша свобода для ведення бізнесу. "Менше податків, обмежень і бюрократії — це швидший шлях до знаходження нових рішень, інвестицій та відновлення. І навпаки, чим більше держава ускладнює бізнесу і споживачам, тим легше ворог досягає своїх цілей", - зазначив він.

Сергій Корецький зазначає, що запроваджені нові ініціативи принесуть користь українським виробникам і продавцям, оскільки в умовах сучасної ситуації частина імпортних товарів має податкові переваги. "Це абсолютно неприйнятно. Не можна допустити, щоб українські виробники, зокрема з сектору легкої промисловості, сплачували податки, в той час як споживачі купують одяг на іноземних маркетплейсах, і ці самі товари залишаються без оподаткування", - підкреслив прем'єр.

Податкова економія штучно сприяє розвитку іноземного виробництва.

Пояснюючи суть законопроєкту, економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький у коментарі DW наголосив, що йдеться передусім про вирівнювання умов між українським виробником і закордонним, адже український виробник платить ПДВ, а покупець сплачує його під час купівлі всередині країни, тоді як замовлення на іноземній платформі вартістю до 150 євро наразі ПДВ не оподатковується. Ця податкова економія, за його словами, штучно підтримує іноземного виробника, роблячи його дешевшим, хоча умови мають бути рівними, бо це узгоджується і з курсом на локалізацію виробництва в Україні.

Водночас економіст підкреслив, що навіть після прийняття нового законодавства ситуація не стане абсолютно рівною. Окрім існуючої різниці між українськими та іноземними виробниками, існує також проблема недобросовісних імпортерів, які розбивають поставки на менші партії. Наприклад, замість однієї посилки на 1500 євро, вони можуть ввозити десять по 150 євро, щоб уникнути сплати мит і ПДВ. За словами Слуцького, законопроєкт лише робить перший крок до вирівнювання умов для місцевих виробників і для боротьби з недобросовісним імпортом. При цьому, на даний момент, мито не вводиться, але, за його прогнозами, це питання буде розглянуте на наступному етапі.

Слуцький нагадав про приклад Європейського Союзу, де з 2021 року діє ПДВ на посилки, а з 1 липня 2026 року буде введено додаткове мито у розмірі 3 євро за кожну товарну позицію, що міститься в посилці. Як зазначив експерт, це вказує на те, що в ЄС також помічають загрозу дешевому імпорту, переважно з Китаю, який негативно впливає на місцевих виробників і викликає екологічні проблеми через утилізацію неякісних товарів. За його словами, Молдова, яка є кандидатом на вступ до ЄС, вже прийняла подібний закон, який набуде чинності з 1 жовтня. Водночас Україна, навіть якщо законопроєкт буде підтримано, ризикує не встигнути до нового терміну, встановленого МВФ. Економіст вважає, що якщо законопроєкт буде ухвалений у вересні, це можна буде вважати позитивним досягненням.

Слуцький також розвіяв тривоги стосовно потенційного колапсу на митниці у зв'язку з введенням нових норм. Він зазначив, що митниця готується до змін ще з 2023 року, і за умови належного фінансування зможе успішно справитися з цими викликами.

Гроші за оподаткування посилок можуть підтримувати оборону країни

Експерт Мережі захисту національних інтересів "ANTS" Ілля Несходовський у коментарі DW зазначив, що вже й не полічити, яка це за рахунком спроба уряду ухвалити такий законопроєкт, і що суттєвих змін у самій пропозиції немає, а по суті, йдеться лише про механізм реалізації рішення.

Проте, згідно з його думкою, прийняте рішення є безумовно обґрунтованим з принаймні двох причин: по-перше, це виконання зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом, а по-друге, в умовах війни доцільніше оподатковувати імпорт, а не національне виробництво. Як зазначає Несходовський, внутрішнє виробництво вже стикається з додатковими ризиками та витратами через ракетні обстріли, підвищення цін на електроенергію, необхідність забезпечувати захист працівників та складнощі в логістиці. Тому оподаткування імпорту допомагає вирівняти конкурентні умови між вітчизняними виробниками та імпортованими товарами.

Експерт представив статистику, яка свідчить про те, що обсяги доставок через маркетплейси щорічно зростають на 40-50%. Це призводить до значних втрат бюджету, які вимірюються в мільярдах, і, за його прогнозами, така тенденція продовжить погіршуватися. Він зазначив, що всі податкові надходження в даний час йдуть на забезпечення армії, а не на фінансування державних структур. Отже, додаткові кошти від оподаткування посилок можуть стати важливим ресурсом для підтримки оборони.

Чи прийме Верховна Рада цього разу законопроєкт?

Проте, незважаючи на всі наведені доводи, Несходовський визнав, що цей крок наразі не користується популярністю серед українського населення, а політики підживлюють ці настрої. Він вбачає в ситуації прояв популізму, і, отже, прогнозує, що парламент знову не зможе ухвалити рішення.

На його думку, корінь проблеми полягає у тому, що уряд із самого початку неналежно комунікував із суспільством і депутатами про саму потребу закону, подаючи його винятково як вимогу МВФ, замість того, щоб пояснити простішу логіку, а саме, що пільговий китайський імпорт витісняє українського виробника, і саме тому внутрішнє виробництво не зростає. Через таку комунікацію, вважає експерт, будь-яка аргументація нині сприймається радше як тиск з метою виконати вимоги МВФ, а не як пояснення того, що потрібно самій Україні.