Пентагон встановив терміни конфлікту з Іраном, щоб забезпечити перемогу Сполучених Штатів — Bloomberg.

Помічник президента США заявив, що місія виконується випереджаючими темпами, але американців просять мати терпіння та не зважати на зростання цін на паливо.

Економічний радник президента США Дональда Трампа, Кевін Хассет, зазначив, що Пентагон передбачає тривалість поточної війни з Іраном на рівні чотирьох-шести тижнів. У неділю, під час інтерв'ю на телеканалі CBS, він запевнив, що військова операція відбувається з випередженням запланованих термінів, згідно з інформацією агентства Bloomberg.

Конфлікт стартував більше двох тижнів тому і зараз знаходиться на третьому тижні інтенсивних бойових дій. Хассет зазначив, що остаточне рішення щодо припинення війни залежить від Трампа.

Вплив на глобальну економіку вже проявляється. Іран фактично закриває Ормузьку протоку — один з ключових транспортних вузлів світу, через який проходить близько 20% світового видобутку нафти та приблизно стільки ж скрапленого природного газу. В таких обставинах ціна нафти марки Brent у п'ятницю перевищила позначку $103 за барель.

Міністр енергетики США Кріс Райт у неділю заявив одразу на двох телеканалах, ABC та NBC, що конфлікт завершиться "протягом найближчих кількох тижнів", після чого постачання відновиться і ціни знизяться. Разом із тим він визнав: адміністрація Трампа свідомо йшла на "короткострокові збої" і "певне зростання цін", розпочинаючи цю кампанію.

"Це тимчасові випробування, які ведуть до значно яскравішого майбутнього," - зазначив Райт в інтерв'ю на ABC.

У суботу Трамп звернувся до світової спільноти з проханням відправити військові кораблі для забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Він конкретно вказав на ті країни, від яких розраховує на підтримку:

Міністр енергетики Райт підтвердив, що веде перемовини з представниками цих країн, хоча конкретні деталі залишилися невідомими. Проте реакція союзників поки що стримана: старший посадовець правлячої партії Японії зазначив, що відправлення японських військових кораблів для супроводу танкерів на Близькому Сході стикається з "серйозними юридичними та конституційними труднощами".

Попри те, що іранське керівництво, спустошене американськими та ізраїльськими авіаударами, продовжує демонструвати непохитність, у Білому домі відкидають будь-які натяки на відступ. Хассет зазначив, що ситуація кардинально відрізняється від нафтових криз 1970-х років. Тоді Захід критично залежав від близькосхідного постачання, тоді як сьогодні США є одним із найбільших виробників нафти у світі й значно менш вразливі до таких шоків.

"Вони вважають, що можуть нанести удар по американській економіці і змусити президента Трампа піти на поступки. Це важко навіть уявити — таке безглуздя. У нас є достатньо запасів нафти," — підкреслив Хассет.

Як зазначив Хассет, після закінчення конфлікту глобальна економіка отримає "значний позитивний поштовх".

Раніше Reuters писало, що боротьба між різними таборами всередині Білого дому змушує Трампа змінювати свої публічні заяви щодо перебігу війни з Іраном. Його помічники обговорюють, коли і як оголосити перемогу, попри те, що конфлікт поширюється на весь Близький Схід. Деякі чиновники та радники вже попереджають Трампа, що несприятливі економічні наслідки можуть обернутися політичними втратами, тоді як прихильники жорсткої лінії тиснуть на американського президента, щоб він продовжував війну.

WSJ також писав, що радники Трампа в приватному порядку закликають президента США шукати "план виходу" з війни з Іраном, побоюючись політичного удару. Хоча багато хто з консервативної бази Трампа все ще підтримує операцію, є занепокоєння, що тривала війна може вичерпати цю підтримку.

Водночас повідомлялося, що адміністрація Трампа відхилила спроби союзників на Близькому Сході розпочати дипломатичні переговори з метою припинення війни. Відсутність зацікавленості у переговорах як з боку Вашингтона, так і з боку Тегерана свідчить про те, що сторони готуються до затяжного конфлікту.

Нагадаємо, що 28 лютого вранці ізраїльські збройні сили здійснили серію ударів по Ірану. Також під прицілом виявилися об'єкти терористичної організації "Хезболла" у Лівані. У відповідь на ці дії Іран запустив "десятки" балістичних ракет у бік Ізраїлю та здійснив удар по американській військовій базі в Бахрейні. За інформацією ЗМІ, численні вибухи були зафіксовані в Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті та Катарі, де також розміщені американські військові об'єкти.

Міністерство закордонних справ України закликало українців утриматися від поїздок до Ізраїлю та нагадало дійсну рекомендацію утриматися від поїздок до Ірану і залишити його територію. Після звернення декількох країн провести термінове засідання Ради Безпеки ООН з приводу ситуації на Близькому Сході, було вирішено таке засідання провести 28 лютого. Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації і атакує лише американські військові бази в регіоні Близького Сходу, а не "американців на їхній землі". Також Іран готовий до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.

Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що воєнні дії США та Ізраїлю проти Ірану можуть вплинути на постачання зброї для України, оскільки Сполучені Штати прагнутимуть відновити свої запаси після проведених атак. Водночас прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, керуючись лише йому відомими міркуваннями, висловив думку, що конфлікт на Близькому Сході "подвоює важливість" нафтопроводу "Дружба" і знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.

Згодом голова Об'єднаного комітету начальників штабів, генерал Ден Кейн, висловив думку, що військові дії США проти Ірану не будуть швидкою і простою операцією, а країні варто готуватися до значніших втрат. Варто також зазначити, що кувейтські збройні сили випадково збили три американські F-15 над своєю територією. Об'єднані Арабські Емірати та Катар звернулися до своїх союзників з проханням переконати президента США Дональда Трампа скоротити терміни військової кампанії проти Ірану. Однією з причин цього є обмежені запаси ракет для систем протиповітряної оборони.

В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від "шахедів" у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.

5 березня представник генерального штабу французької армії оголосив, що Франція надала дозвіл американським небойовим літакам на використання авіабази на континенті. Це стало можливим за умови "повної гарантії", що ці літаки "не будуть залучені у жодні операції США в Ірані", а їхня місія обмежується лише захистом регіональних партнерів.

З'явилася інформація, що Сполучені Штати і Ізраїль розглядали можливість відправлення спеціальних підрозділів до Ірану для контролю за запасами високозбагаченого урану у контексті подальшого розвитку конфлікту. Тим часом Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що, хоча вона підтримує мирні переговори щодо врегулювання напружених відносин з США, постійні атаки на королівство та його енергетичну інфраструктуру можуть спонукати Ер-Ріяд вжити заходів у відповідь. Проте, вранці 8 березня, Тегеран став свідком техногенної катастрофи: з неба на місто обрушився дощ, що складався з забрудненої нафти, яка утворила темну плівку на вулицях, автомобілях та вікнах. Палаюча нафта потрапила до системи міської каналізації Тегерана.

Будь-яке застосування сили в цьому регіоні має далекосяжні наслідки для енергетичних ринків, міжнародних альянсів та активних конфліктів. Питання полягає не лише в тому, хто візьме на себе відповідальність, а й у тому, хто зможе виграти від ситуації. Коли на Близькому Сході звучать вибухи, Київ також не може ігнорувати їхні наслідки. Чи зможе новий конфлікт відволікти увагу союзників? Чи зміниться стратегічний баланс між США, Іраном і їхніми противниками? У статті "Після удару по Тегерану: хто виграє від перерозподілу регіону?" член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов досліджує, хто отримує вигоду, а хто ризикує понести більші втрати, ніж очікувалося.