Передвиборна метушня: як Віктор Орбан бореться за збереження своїх позицій у владі.

Зображення: Іштван Хузті/Telex.hu Рекламні панелі партії "Фідес" на фасаді житлового будинку в Будапешті.

Парламентські вибори, заплановані на 12 квітня 2026 року в Угорщині, проходитимуть у надзвичайно напруженій обстановці. Опозиційна партія "Тиса" має реальні шанси на створення нового уряду, що може призвести до поразки партії "Фідес", яка вже 16 років утримує конституційну більшість у парламенті, здобуваючи впевнену перемогу на виборах у 2010, 2014, 2018 та 2022 роках.

Різноманітні опитування свідчать про помітну перевагу "Тиси" над "Фідес". Зокрема, свіжі дані від Reuters, опубліковані наприкінці березня, показують, що "Тиса" має 51 % підтримки серед визначених виборців, у той час як "Фідес" отримує лише 38 %. Ці результати відображають загальну втому суспільства від популістського підходу, який використовує багаторічний лідер "Фідес" Віктор Орбан. Він керує урядом з 2010 року, постійно конфліктуючи з політичними інститутами Європейського Союзу, на підтримку яких покладається угорська економіка, а також впроваджуючи в країні елементи квазі-авторитарного управління.

Цікавим є те, що на чолі організації "Тиса" стоїть Петер Мадяр, який раніше багато років був активним членом партії "Фідес". У 2024 році він вийшов з її лав, пояснивши своє рішення усвідомленням того, що концепція "національної, суверенної та заможної Угорщини", проголошена урядом Віктора Орбана, насправді є "політичним піаром", що маскує значну корупцію і перенаправлення ресурсів на користь тих, хто має впливові зв'язки.

Зображення: Європейська комісія Віктор Орбан та Петер Мадяр в Європейському парламенті, 9 жовтня 2024 року.

Попри позитивну динаміку суспільної підтримки, опозиції доведеться зіштовхнутися зі значними перешкодами на шляху до перемоги, оскільки контроль влади над виборчими комісіями, адміністративні важелі та домінування проурядових медіа все ще формують сприятливе політичне поле для "Фідес".

Віктор Орбан активізує підтримку свого електорату, підкреслюючи націоналістичні теми, які поширюються через контрольовані державою засоби масової інформації. Він виступає проти надання допомоги Україні та запровадження антиросійських санкцій, стверджуючи, що ці дії завдають шкоди угорській економіці. Крім того, Орбан позиціонує себе як захисник державного суверенітету, протистоячи "зовнішньому впливу" з боку Європейського Союзу та України.

"Тиса" ж обіцяє боротьбу з корупцією, нормалізацію відносин з ЄС і економічну модернізацію. За оцінками аналітиків, результат виборів залежатиме від розподілу голосів в окремих виборчих округах та залученості нейтрального виборця. Сценарії варіюються від розгромної перемоги "Тиси" з відкритим проєвропейським курсом до створення коаліції "Фідес" з ультраправими партіями, що поглибить напругу із Брюсселем.

Які обставини спонукають "Тису" протистояти Орбану?

Консервативна популістська політична сила "Фідес" (точніше, двопартійний альянс "Fidesz-KDNP") знову зайняла позиції влади в 2010 році, скориставшись глибоким розчаруванням громадян у політиці Угорської соціалістичної партії, яка тривалий час домінувала в політичному житті країни. Завдяки підтримці конституційної більшості в угорському парламенті, Віктор Орбан зумів консолідувати усю владу у своїх руках, майстерно використовуючи чутливі теми на наступних виборах. Серед цих тем була традиційна для східноєвропейських консерваторів риторика, що засуджує імміграцію з Близького Сходу та захист прав ЛГБТ-спільноти, що відповідало загальній політиці Європейського Союзу. Прем'єр-міністр також не забував про інтереси численної угорської національної меншини в сусідніх державах, створюючи образ захисника національних та християнських цінностей. Цей імідж приніс його партії стабільні перемоги протягом більше десяти років, незважаючи на численні корупційні й сексуальні скандали, в які потрапляли його урядовці.

Зображення: EPA Віктор Орбан став символом правих рухів по всьому світу. На знімку: президент Аргентини Хав'єр Мілей та угорський прем'єр на засіданні Ради миру, названій на честь Дональда Трампа, яке відбулося 19 лютого 2026 року.

Дослідження показують, що основними турботами виборців вважаються економічні питання та повсякденне життя: 43% угорців вказують на інфляцію та зростання цін на товари як найбільш нагальні проблеми. 69% населення вважає, що рівень життя в країні погіршився (серед прихильників опозиційних партій цей показник сягає 93%, тоді як лише 38% виборців "Фідес" поділяють цю думку).

Інфляція 2022 року (14,6%) та 2023 року (17,1%), яку уряд Віктора Орбана намагається пояснити зовнішніми факторами, в значній мірі була результатом внутрішніх рішень влади. Напередодні виборів 2022 року уряд запровадив великі фіскальні стимули, серед яких були виплати так званої "13-ї пенсії" та повернення податків для окремих груп населення, що різко збільшило обіг грошей в економіці. Одночасно Орбан ввів адміністративні обмеження цін на ряд товарів, що замість стабілізації ринку призвело до спотворення цінових сигналів і нестачі продукції. Всі ці заходи в сукупності створили класичний проінфляційний ефект, за який в значній мірі несе відповідальність сама економічна політика уряду. Громадяни вже усвідомлюють це і мають запит на зміни.

Тож Петер Мадяр виглядає набагато кращим претендентом на владу в Угорщині в очах виборця, оскільки видається "покращеною" версією Орбана, який розпочинав політичну кар'єру як поміркований правоцентристський політик.

Рейтинги партії "Тиси" демонструють вражаючий ріст упродовж останніх років: на виборах до Європарламенту, які пройшли наприкінці 2024 року, вона отримала близько 30% голосів. Наразі партія активно залучає консервативних виборців, які незадоволені поточною економічною ситуацією. Петер Мадяр презентує своє бачення країни, в якій політика асоціюється не з страхом і шантажем, а з миром, спокоєм та безпекою для всіх громадян. Він підкреслює, що угорська економіка "не демонструє прогресу і застрягла у тупиковій ситуації", звинувачуючи Орбана та його партнерів у корупції, стверджуючи, що державні кошти використовуються для приватних розкішних яхт та інвестиційних фондів через непрозорі процедури закупівель.

Програма "Тиси" включає обіцянку відновити залучення європейських коштів в економіку та пропонує "функціональне бачення економіки: повернути фінансування з фондів ЄС, підтримати малий бізнес і стартапи, залучити високотехнологічні інвестиції, створюючи для угорців нові робочі місця".

Зображення: Даніель Ранкі/Telex.hu Агітаційний захід Петера Мадяра у Мішкольці, квітень 2026 року.

Серед головних напрямків політики, яку планує реалізувати уряд у разі обрання прем'єр-міністром, Мадяр акцентує на економічному зростанні, протидії корупції та відновленні прав і свобод громадянського суспільства. Він виступає проти обмежень на судову владу, академічні свободи, медіа та права меншин. Крім того, він підкреслив, що "Тиса" позиціонує себе як "партія миру", плануючи вжити рішучих заходів стосовно нелегальної міграції, відкидає міграційний пакт, прискорений процес вступу України до Європейського Союзу та не має наміру відновлювати обов'язкову військову службу.

Мадяр не буде простим партнером як для ЄС, так і для України . Але станом на сьогодні для консервативного угорського суспільства риторика "Тиси" є ковтком свіжого повітря в умовах економічного застою й агресивного правого популізму епохи Орбана, а також і здоровою альтернативою "Фідес", оскільки акцентує на національних інтересах Угорщини.

Які причини надають чинному уряду Угорщини більшої стійкості, ніж може здаватися на перший погляд?

Тривале перебування партії "Фідес" при владі в Угорщині зумовлене не лише об'єктивною популярністю її ідей серед населення, але й впровадженням у суспільно-політичне життя країни відверто авторитарних практик, які сприяють збереженню влади в руках чинного уряду. Зокрема, більшість угорців (57%) сумнівається в чесності виборів, а сам режим можна описати як "електократію" — формальну демократію, що базується на маніпуляціях виборчими процесами.

Зображення: EPA/UPG Прем'єр-міністр Угорщини і голова партії "Фідес" Віктор Орбан виступає на передвиборчому заході в Шопроні, 8 квітня 2026 року.

Більшість депутатів угорського парламенту (106 із 199) обираються в рамках одномандатних округів за мажоритарною системою відносної більшості. Ця система має суттєвий недолік — вона відкриває широкі можливості для маніпуляцій з боку влади. Уряд Віктора Орбана використовує зміну меж виборчих округів як інструмент для досягнення політичних переваг, що нагадує практику джеррімендерингу в США. Після приходу до влади партія "Фідес" впровадила реформу виборчої системи, що призвела до зменшення кількості округів і їх перерозподілу, щоб розподілити голоси опозиції і зміцнити позиції своїх прихильників.

Межі округів часто малюють нерівномірно, об'єднуючи різні за політичними вподобаннями території, що знижує шанси опозиційних сил перемагати навіть за значної загальної підтримки. Яскравим прикладом маніпуляцій є останні зміни до складу виборчих округів, які передбачали ліквідацію двох округів у традиційно ліберальному Будапешті, що відправляли до парламенту депутатів від опозиції, та створення двох округів у сусідньому медьє Пешт, де "Фідес" має більшу підтримку.

Джеррімендеринг в Угорщині в комбінації зі змінами у виборчій системі призводить до значної асиметрії, в якій правляча партія здобуває непропорційно велику кількість мандатів у порівнянні з реальною часткою голосів виборців. Наприклад, на парламентських виборах 2022 року, незважаючи на те, що альянс "Fidesz-KDNP" отримав 52,5% підтримки, він здобув 67,8% місць у парламенті. Водночас альянс "Об'єднані за Угорщину" під керівництвом Петера Маркі-Зая, з підтримкою у 36,9%, отримав лише 28,6% від загальної кількості мандатів.

Окрім цього, контроль "Фідес" над медіа-сектором має велике значення. Організації, такі як "Репортери без кордонів", підкреслюють, що медіа, які отримують фінансування від держави через фонд KESMA (Центральноєвропейський фонд преси та медіа), стали рупором урядових позицій. У той же час незалежні ЗМІ стикаються з тиском, нестачею ресурсів та спробами придбання з боку підприємців, які мають дружні зв'язки з Орбаном.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, у виборчій сфері домінує державна пропаганда. На кожному рахунку за комунальні послуги громадянам наголошують на економії коштів, яку нібито забезпечує угорське використання дешевої російської нафти. Соціальні мережі переповнені ботами та дезінформацією: передвиборна кампанія супроводжується активним застосуванням штучного інтелекту для виготовлення фальшивих новин, підроблених акаунтів і теорій змови, що стосуються "зовнішніх загроз" для Угорщини. Деякі аналітики навіть вказують на можливу участь російських пропагандистів у цьому процесі.

Отже, навіть попри сприятливі рейтинги перед виборами, перемога "Тисі" не гарантована, оскільки уряд зберігає у своїх руках вагомі важелі впливу на їхній результат.

Агресивна кампанія Орбана

Стикнувшись із реальним ризиком втрати влади, Віктор Орбан ініціював одну з найрадикальніших кампаній в історії угорських виборів. У своїх виступах прем'єр-міністр, промови якого активно поширюються державними медіа, намагається переконати громадськість, що Угорщина оточена вороже налаштованими країнами, а опозиція діє на користь Брюсселя та Києва, намагаючись втягнути державу у російсько-українську війну. Тому він стверджує, що єдиний шлях подолати складну політико-економічну ситуацію – це об'єднатися навколо національного лідера та його партії, що можна охарактеризувати як стратегію "облоги фортеці".

Фото: EPA Прем'єри Італії Джорджія Мелоні Угорщини Віктор Орбан на засідання Європейської Ради в Брюсселі, 19 березня 2026 рок

Передвиборчий дискурс зосереджується на темах примирення з Росією та опору санкціям проти російських енергоресурсів, які, як стверджується, суперечать економічним інтересам Угорщини. На маршах 15 березня Орбан заявив: "Наші сини не загинуть за Україну, вони житимуть заради Угорщини", хоча питання про військову участь Угорщини у конфлікті ніколи не піднімалося.

В центрі уваги опинилося припинення схвалених ЄС поставок нафти трубопроводом "Дружба", що загострив конфлікт між урядами Угорщини та України. Орбан відкрито звинувачує українську владу в інфраструктурних аваріях та паралельно вдається до тиску на Брюссель: він заблокував виділення Євросоюзом 90 мільярдів євро на підтримку України та обмежує запровадження санкцій проти Москви, вимагаючи відновлення дешевих поставок російської нафти, та вдався до відкритого енергетичного шантажу, зупинивши постачання нашій державі газу.

Угорські чиновники висловили звинувачення на адресу України, стверджуючи, що вона нібито заклала вибухівку біля трубопроводу "Турецький потік", щоб остаточно зупинити постачання російських енергоносіїв до Угорщини. У відповідь на ці обвинувачення Міністерство закордонних справ України їх рішуче спростувало. Петер Мадяр також підкреслив, що "прем'єр, який йде у відставку, слідуючи вказівкам російських агентів, намагається налякати свій народ через операції під чужим прапором".

Сербія припиняє участь у грі. Як найближчий союзник залишив Віктора Орбана.

Фінансові та адміністративні ініціативи партії "Фідес" також орієнтовані на активізацію виборців, створюючи ілюзію захисту національних інтересів. 6 березня Національна податкова та митна служба Угорщини оголосила про затримання інкасаторських автомобілів і співробітників Ощадбанку. Відповідно до інформації відомства, затримання відбулося "за підозрою у відмиванні коштів", а до парламенту було подано законопроєкт, що фактично передбачає арешт рахунків та золота державного банку України.

Зображення: кадр з відео затримання українських інкасаторів на території Угорщини.

У боротьбі за політичну перевагу Орбан не вагається вдаватися до найгірших форм маніпуляцій під час виборів, включаючи підкуп виборців та тиск на своїх опонентів і тих громадян, які виступають проти його режиму. Зокрема, партія "Фідес" застосовувала значні фінансові ресурси, а також наркотичні речовини, щоб підштовхнути людей до "правильного" вибору. Крім того, партія здійснювала тиск на мерів малих депресивних міст Угорщини, намагаючись отримати необхідні результати голосування для уряду. Водночас Управління з захисту конституції Угорщини провело обшук у домівках IT-спеціалістів, які співпрацювали з партією "Тиса" в рамках комплексної шпигунської операції.

Шпигунські скандали в Будапешті: "доклади" Сіярто для Лаврова, підроблені педофіли та "український слід"

Шляхом створення антагоністичних відносин між Україною та Європейським Союзом, уряд прагне посилити підтримку партії "Фідес" на виборах. Це здійснюється через апеляцію до побоювань громадян щодо "зовнішніх загроз" та політичної нестабільності, що виникає після зміни влади, підкріплюючи при цьому образ Орбана як "сильного та досвідченого лідера".

Зовнішнє втручання

Безпідставно критикуючи опозицію за "співробітництво" з іноземними державами, напередодні виборів, прихильник незалежності Угорщини Орбан значною мірою спирається на підтримку своїх союзників як у Вашингтоні, так і в Москві. Яскравим моментом останнього тижня став візит віце-президента США Джей Ді Венса до Будапешта, метою якого була підтримка Орбана. Венс взяв участь у мітингах партії "Фідес", закликаючи угорців виступити проти "бюрократів з Брюсселя" і звинувачуючи українські спецслужби у втручанні в угорські вибори, повторюючи звичні тези Орбана. Така позиція не є несподіваною, оскільки Трамп вже давно називає угорського прем'єра своїм другом і вважає його практично амбасадором своїх ідей в Європі, що ще більше загострює й так напружені стосунки між ЄС і США.

Зображення: EPA Віце-президент США Джей Ді Венс і Віктор Орбан.

Найбільш резонансним скандалом, як в Угорщині, так і за її межами, стала відверта співпраця уряду з Російською Федерацією. Згідно з інформацією з медіа та декількох аналітичних центрів, в країні з'явилися політичні консультанти, пов'язані з ГРУ, які, ймовірно, надавали консультації провладним структурам під час виборчої кампанії. Мова йде не лише про традиційні методи політичного маркетингу, але й про застосування дезінформаційних стратегій та технологій впливу на громадську думку, які вже були помічені в інших країнах. Ця ситуація викликала гостру реакцію з боку опозиційних сил, зокрема й самого Мадяра, а також занепокоєння з боку європейських партнерів, адже ставить під сумнів прозорість виборчого процесу.

До того ж, 8 квітня були опубліковані нові діалоги глав МЗС Петера Сійярто та Сергія Лаврова, у яких міністри узгоджували блокування Угорщиною антиросійських санкцій, а угорська сторона фактично виступала інформатором для РФ щодо таємних обговорень та протоколів у межах ЄС. Зі змісту діалогів можна зрозуміти, що фактично держави встановили повноцінні тіньові партнерські відносини попри гібридну війну, яку Росія веде про ЄС. Сам Сійярто ще 31 березня цинічно підтвердив, що лобіював скасування антиросійських санкцій, які згідно з позицією уряду шкодять Угорщині.Позитивним моментом стало те, що громадяни Угорщини відверто роздратовані такою співпрацею Будапешта з Москвою, вийшовши на мітинги, що однозначно матиме вплив на результат виборів.

Висновки і прогнози

Останні результати опитувань демонструють стабільні позиції "Тиси", проте ці настрої не є гарантією аналогічного результату на парламентських виборах, оскільки напередодні волевиявлення 2022 року також прогнозували успіх опозиції. Найоптимістичнішим варіантом для "Тиси" є досягнення конституційної більшості. Крім того, хоча Петер Мадяр не вважається близьким союзником України, він все ж підтримує цінності європейської єдності та має потенціал для відновлення добросусідських зв'язків між Києвом і Будапештом.

Перемога "Фідес", яка все ж видається менш вірогідною, натомість може спричинити політичну кризу і нову хвилю напруги у відносинах із сусідами, ставлячи під питання подальшу стабільну підтримку України в боротьбі з РФ, оскільки Віктор Орбан зарекомендував себе як радикального противника санкцій та військової допомоги. У будь-якому разі Угорщина опиняється перед серйозним випробуванням для своєї демократичної системи, а подальша динаміка її зовнішніх відносин безпосередньо залежатиме від результату виборів.