Згідно з інформацією від Міністерства економіки, адаптація до стандартів Європейського Союзу може обійтися аграрному сектору в $2 мільярди щорічно та призвести до зниження врожайності на 20%. -- Delo.ua

Цю інформацію в інтерв'ю для Delo.ua поділив заступник міністра економіки, екології та аграрної політики Тарас Висоцький.

Ви заявляли про адаптацію до норм ЄС до 2028 року. Які конкретні KPI уряд ставить на 2026-2027 роки?

На сьогоднішній день фіналізовані KPI ще не опубліковані. Україна вже отримала попередні порівняльні показники від Європейського Союзу і наразі працює над їх адаптацією разом із представниками Європейської комісії.

Після затвердження ці бенчмарки слугуватимуть фундаментом для розробки конкретних показників ефективності на 2026-2027 роки.

Мова йде, перш за все, про реалізацію законодавчих норм у таких сферах, як засоби захисту рослин, безпечність харчових продуктів та добробут тварин. Це також включає створення і запуск необхідних систем контролю та сертифікації, а також адаптацію аграріїв до вимог європейського ринку.

Одним із важливих напрямків є розробка інтегрованої системи адміністрування та контролю IACS. Це стосується основної цифрової інфраструктури, яка є необхідною для ефективного управління аграрною підтримкою відповідно до принципів Спільної аграрної політики ЄС. Згідно з урядовим планом, вже до 2026 року 80% державних субсидій повинні надаватися через Державний аграрний реєстр, буде розроблена організаційна модель Виплатної агенції, а до кінця 2026 року планується створення IACS як підсистеми ДАР.

Фактично, IACS покликаний інтегрувати земельний сегмент через LPIS, реєстрацію тварин, геомоніторинг, перевірку відповідності умовам підтримки та контроль за виплатами. Це є суттєвим не лише для забезпечення прозорості державних субсидій, але й для гармонізації української системи з європейськими нормами контролю, аудиту та звітності.

Тобто у 2026-2027 роках ключове завдання, не просто задекларувати KPI, а синхронізувати їх із вимогами ЄС, щоб вони були взаємно визнані і працювали на інтеграцію до єдиного ринку.

Засоби захисту рослин (ЗЗР): яким чином українські фермери пристосовуються до суворих європейських стандартів щодо застосування пестицидів та агрохімічних препаратів?

Адаптація до стандартів Європейського Союзу в галузі засобів захисту рослин уже реалізується і має комплексний характер. Це не лише зміна окремих препаратів, а й трансформація в нову модель регулювання, що ґрунтується на аналізі ризиків для здоров'я людей, екосистеми та принципів сталого розвитку.

Ми гармонізуємо законодавство з ЄС, впроваджуємо інтегрований захист рослин і скорочуємо використання найризикованіших речовин. Контроль за ЗЗР посилюється.

Для фермерів це передбачає трансформацію виробничих технологій: акцент на агрономічні практики, точніше використання засобів захисту рослин, впровадження альтернативних підходів та ретельне планування сівозмін.

Одночасно ми усвідомлюємо економічні труднощі, пов'язані з цим переходом. За прогнозами, ці зміни можуть торкнутися приблизно 40% оброблювальних земель і викликати тимчасове зниження врожайності в середньому до 20%, що може призвести до втрат щонайменше $2 мільярдів на рік.

Саме з цієї причини адаптація проходить поетапно. Подібно до практик Європейського Союзу, ми впроваджуємо механізми підтримки для фермерів, щоб допомогти їм покрити частину витрат і забезпечити плавний перехід.

Основні аспекти - перехід до сучасної та ефективної системи агровиробництва, яка забезпечує українським виробникам безперешкодний доступ до ринку Європейського Союзу.

Які конкретно активні компоненти планується заборонити в першу чергу, і чи існує вже відкритий план дій для фермерів? Згідно з ринковими оцінками, витрати на засоби захисту рослин можуть зрости на 70-150 €/га. Які реальні дані має міністерство?

- На сьогодні ми не формуємо окремий "шорт-лист" речовин, які будуть заборонені першими. Україна рухається за європейською логікою: з ринку поступово виводяться ті діючі речовини, які вже заборонені в ЄС через високі ризики для людини і довкілля.

Отже, це не просто миттєве ухвалення рішення або політичний перелік, а комплексний процес узгодження з нормами ЄС. Саме тому дорожня карта не є єдиним документом, а передбачає поетапне впровадження європейських законодавчих актів, що дозволить бізнесу мати достатньо часу для адаптації.

Щодо ціни. Оцінки ринку, що коливаються в межах 70-150 €/га, частково відображають дійсність. Однак важливо усвідомити, що збільшення витрат зумовлене не лише підвищенням цін на препарати.

Ключові фактори: зменшення обсягів врожаю під час переходу, використання більш витратних або менш продуктивних альтернатив, а також виконання додаткових агротехнічних заходів.

Тому доцільніше обговорювати не тільки €/га, а й всебічні зміни в економіці виробництва. При цьому цей перехід не відбувається без підтримки. Подібно до практики в ЄС, ми впроваджуємо механізми, які повинні компенсувати частину витрат, щоб адаптація відбувалася поступово, а не різко, що допоможе аграріям.

Чи існують оцінки, яким чином це відіб'ється на витратах виробництва основних культур, таких як пшениця, кукурудза та ріпак? Чи передбачаються компенсації або субсидії для фермерів малого та середнього бізнесу?

- Так, такі розрахунки є, і вони показують, що вплив буде відчутним, але його важливо правильно інтерпретувати.

Згідно з даними галузевих досліджень, впровадження європейських стандартів регулювання засобів захисту рослин може торкнутися понад 10 мільйонів гектарів, що становить приблизно 40% усіх сільськогосподарських угідь. При цьому прогнозується, що врожайність знизиться в середньому на 20%: для кукурудзи це складе близько 13%, а для деяких культур, таких як соняшник, – до 26%. Мінімальні втрати для аграрного сектора оцінюються щонайменше у $2 мільярди щорічно.

Отже, коли йдеться про підвищення собівартості, важливо усвідомлювати, що це явище виникає не лише внаслідок зростання цін на засоби захисту рослин. Це результат складного взаємодії факторів: частково - через впровадження дорожчих або біологічних альтернатив, а також завдяки додатковим технологічним процесам. Значну роль у цьому грає також тимчасове зменшення врожайності в період переходу.

Щодо підтримки - це принципова позиція. Європейський Союз ніколи не впроваджує екологічні вимоги без фінансових інструментів для фермерів. Ми рухаємося тим самим шляхом.

У процесі реалізації нового законодавства створюються механізми для покриття витрат, підтримки малих і середніх фермерських господарств, а також для зменшення втрат у врожайності під час перехідного періоду. Основний акцент робиться не на підвищенні цін, а на переході до конкурентоспроможної моделі агровиробництва в контексті європейського ринку.

ГМО-регулювання: як працюватиме процедура реєстрації ГМО, яка стає обов'язковою з вересня 2026 року? Оцініть, наскільки готовий до неї ринок?

З початку вересня 2026 року в Україні запровадять обов'язкову державну реєстрацію ГМО, яка відповідатиме європейським стандартам.

Процес є зрозумілим і відкритим: спочатку компанія подає заявку, після чого спеціальна державна комісія проводить науковий аналіз ризиків. Після завершення оцінки Міністерство економіки приймає рішення щодо реєстрації ГМО або відмови, а також вносить відповідну інформацію до державного реєстру. Розгляд триває до 180 днів.

Основне положення: жоден генетично модифікований організм або продукт, що містить його, не може з'явитися на ринку без відповідної реєстрації.

Щодо готовності ринку: по суті, мова не про нову вимогу, а про запуск механізму, який раніше фактично не працював. В Україні і зараз заборонено обіг ГМО без реєстрації, але з 2007 року не було зареєстровано жодного ГМО.

Тобто нова система ліквідовує "сіру зону" і робить правила зрозумілими та однаковими для всіх. Важливо, що це регулювання в першу чергу стосується виробників і розробників ГМО, переважно великих міжнародних компаній. Для більшості аграріїв модель не змінюється: вони зможуть використовувати лише ті продукти, які офіційно зареєстровані.

Водночас посилюється контроль за нелегальним обігом і запроваджується повноцінний державний реєстр. Фактично ми вперше запускаємо в Україні реальний, а не формальний контроль за ГМО. Ринок не стане іншим - він стане прозорим і зрозумілим, як у ЄС.

Яка буде вартість повної процедури реєстрації генетично модифікованих організмів для компанії, і хто в реальності покриє ці витрати? Чи призведе нове регулювання до витіснення малих агровиробників з ринку?

- На сьогодні точна вартість повної процедури реєстрації ГМО ще формується, відповідний порядок розрахунку вартості послуг наразі розробляється і буде побудований за європейськими принципами.

Водночас слід усвідомлювати, що ці витрати стосуються не аграріїв, а розробників ГМО — великих біотехнологічних корпорацій, які займаються створенням і виведенням подібних продуктів на ринок.

Сама процедура включає наукову оцінку ризиків і державну реєстрацію, і обидві ці послуги будуть платними.

Які завдання щодо врожайності та експорту планує реалізувати уряд у 2026 році?

- Уряд не встановлює жорстких планових показників, але є чіткі орієнтири. Базою є результати 2025 року: близько 60 млн тонн зернових і до 20 млн тонн олійних, з яких приблизно дві третини йдуть на експорт. На 2026 рік ключова ціль зберегти ці обсяги і стабілізувати виробництво.

Щодо продуктивності, спостерігається поступове підвищення. У 2025 році цей показник досяг 5,08 т/га, що всього на 14% менше середнього рівня в Європейському Союзі. Основне завдання полягає в тому, щоб зменшити цю різницю через впровадження нових технологій і залучення інвестицій.

У частині експорту акцент робиться не лише на обсягах, а й на структурі: збільшення частки продукції з доданою вартістю та розширення ринків збуту.

Які обсяги та вартість експорту агропродукції Україна прогнозує на 2026 рік за ключовими групами культур і продукції тваринництва?

Основою для прогнозування служать результати 2025 року, а для 2026 року передбачено сценарій стабілізації.

У 2025 році: загальний експорт агропродукції становив $22,6 млрд, загальний агропродовольчий обіг - близько $31 млрд. Саме ці показники є орієнтиром і на 2026 рік без різкого зростання, але зі збереженням ключових позицій.

Основна тенденція на 2026 рік полягає не лише в збільшенні обсягів експорту, а й у трансформації його структури: очікується зростання частки продукції з доданою вартістю (такої як олії та перероблені товари), посилення ролі тваринництва, зокрема птахівництва, а також розширення ринків збуту.

Одночасно остаточні обсяги будуть визначатися врожайністю, логістичними умовами та рівнем безпеки.

У 2026 році Україна планує досягти експорту в межах $22-24 млрд, продовжуючи утримувати лідерство у сфері зернових та олійних культур. Проте, спостерігається поступове перенаправлення уваги на продукцію з вищою доданою вартістю.

На які глобальні ринки спрямовує уряд українських виробників і які основні цілі щодо виходу на ринки Європейського Союзу, Азії та Африки?

Наш головний пріоритет — це Європейський Союз. Наша мета полягає не лише в експорті, а й у глибокій інтеграції в аграрний ринок Європи. Ми прагнемо впроваджувати європейські стандарти, поступово усувати митні бар'єри та квоти, а також забезпечити доступ до єдиного ринку.

У той же час Україна активно зміцнює свої позиції в Азії, Африці та на Близькому Сході. Ці регіони відкривають нові можливості для розширення експорту та зниження ризиків. Зокрема, реалізуються ініціативи аграрної дипломатії, серед яких програма "Food from Ukraine".

Головними перешкодами в цьому контексті є логістичні аспекти та безпекові чинники, які визначають можливість виходу на ці ринки та впливають на витрати на доставку.

Отже, стратегія є двосторонньою: Європейський Союз виступає в ролі основного та найприбутковішого ринку, тоді як Азія та Африка розглядаються як перспективні регіони для зростання та збільшення обсягів.