Переведення годинників у 2025 році: як перехід на зимовий час позначиться на вашому сні та загальному стані здоров’я.

Які кроки вжити, щоб полегшити адаптацію до нового часового режиму: рекомендації від лікаря

Україна та ще близько семи десятків країн двічі на рік переводять годинники. Європарламент ще у 2019 році ухвалив рішення скасувати перехід на літній і зимовий час в Євросоюзі з 2021 року, втім по факту від цієї практики не відмовився досі.

Верховна Рада України минулого року ухвалила рішення про скасування переходу на літній та зимовий час, але закон залишився нездійсненим через те, що президент Володимир Зеленський не підписав його.

Ідею раціональніше використовувати світловий день вперше запропонував Бенджамін Франклін у XVIII столітті. Згодом її розвинув британець Вільям Віллет, але тільки у 1908 році годинники вперше перевели. Це відбулося у Великій Британії.

В Україні ж уперше перехід на літній час здійснили у 1916 році - на територіях, що входили до складу Австро-Угорщини, а на підконтрольних Російській імперії - у 1917 році. Надалі у різні роки змінювалися і дати, і різниця у часі - зокрема, у 1980-х літній час відрізнявся від поясного на дві години. З 90-х років Україна в останню неділю березня переходить на літній час, а в останню неділю жовтня - на зимовий.

У світі близько 70 країн впроваджують цю практику, тоді як ще 130 держав або ніколи її не застосовували, або вже відмовились від неї.

Близько 85% території нашої країни розташовані в межах другого часового поясу (що відповідає зимовому часу). Частина Закарпаття належить до першого, тоді як Луганська, частина Донецької, східні райони Харківської областей - до третього. Через це між найзахіднішою та найсхіднішою точками України є різниця понад годину від стандартного часу.

Дебати щодо доцільності зміни часу в Україні тривають вже більше десяти років. Перша ініціатива скасування цього процесу була запропонована ще в 2011 році, але з того часу в суспільстві не сформувалося єдиного думки з цього питання.

Торік Верховна Рада підтримала законопроєкт №4201, яким пропонується закріпити на території України зимовий час на постійній основі. Втім президент Володимир Зеленський вже понад рік не підписує документ.

Опитування соціологічної групи "Рейтинг" у 2024-му показало, що 55% українців підтримують ініціативу скасування переведення годинників на зимовий час восени та на літній час навесні. 39% респондентів висловились проти.

Часові відхилення у крайніх регіонах України від стандартного часу: найзахідніша область спостерігає відставання на 31 хвилину і 27 секунд, тоді як найсхідніша точка випереджає на 40 хвилин і 55 секунд (джерело: Вікіпедія).

Перехід на зимовий і літній час, введений колись для зменшення споживання електроенергії, сьогодні, на думку Бориса Кушнірука, голови експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру" та економічного експерта, втратив свою практичну цінність.

"Вплив, що виникав від переходу на зимовий та літній час у минулі роки, вже втратив свою актуальність. Економічна структура, спосіб життя населення та споживання електроенергії зазнали значних змін. Сьогодні в домогосподарствах з'явилося безліч пристроїв, які продовжують споживати електрику, навіть якщо їх власників немає вдома," - зазначає аналітик.

В минулому, зауважує він, коли більшість людей прокидалася та йшла спати приблизно в один і той же час, зміна графіку була економічно виправданою – це допомагало знизити навантаження на енергетичну систему в години пікових навантажень.

"Зараз люди вже давно не живуть у тому режимі, в якому жили 70 чи 80 років тому. Тому з цієї точки зору від переходу на зимовий час потрібно відмовлятися", - додає Кушнірук.

Економіст вважає, що дискусія про те, чи варто залишити зимовий чи літній час, є другорядною. Він пропонує більш гнучкий підхід: коригувати початок робочого дня відповідно до специфіки кожного регіону.

"Україна займає значну площу і розташована між двома часовими зонами. Для східної частини країни оптимальним є одне зсування, тоді як для західної - інше. Однак, насправді, питання можна вирішити досить просто: в деяких регіонах робочий день може стартувати о восьмій годині, в інших - о дев'ятій. Це дозволить уникнути труднощів як для державних установ, так і для підприємств", - зазначає він.

Кушнірук підкреслює, що підприємництво функціонує за своїм власним розкладом і не підпорядковується державним рішенням щодо зміни часу.

Зазначимо, що згідно з розрахунками, нині економія від зміни часу складає не більше 2%.

Економія електроенергії від переходу на зимовий та літній час зараз незначна (фото: Freepik)

Більшість країн ЄС також підтримують скасування переведення годинників. У 2018 році 84% громадян Євросоюзу під час опитування заявили, що втомилися від цієї практики, наступного року Європарламент проголосував за її скасування, однак рішення досі не набуло чинності.

"Проблема скасування переведення годинників в Україні полягає в тому, що це має сенс робити, узгодивши з ЄС. Якщо ми зробимо це самостійно, а європейські країни продовжуватимуть переводити час, то двічі на рік матимемо проблеми з узгодженням руху транспорту. Будуть постійні нестиковки", - зазначає Кушнірук.

Він додає, що Україна повинна діяти синхронно з європейськими партнерами, аби уникнути логістичних труднощів, особливо з країнами-сусідами.

"Економіст зазначає: 'Як тільки Європейський Союз прийме остаточне рішення щодо скасування переходу на літній та зимовий час, ми повинні діяти в унісон з ними.'"

Дослідники з Американської академії медицини сну та Американської асоціації серця дійшли спільного висновку: зміна часу на годинниках має шкідливий вплив на людський організм, порушуючи його природний циркадний ритм, або ж внутрішній біологічний годинник.

Академія закликає відмовитися від сезонної зміни часу і перейти на постійний стандартний час, який краще узгоджується з біологічним годинником людини. Причина - численні ризики, пов'язані зі зміною часу, зокрема підвищення ризику серцевих нападів, інсультів.

"Перехід на літній час супроводжується втратою години сну, що може викликати суттєве недосипання та підвищення рівня стресових гормонів. Це також призводить до того, що вранці стає темніше, а ввечері світліше, що порушує наш біологічний годинник", - зазначає кардіолог, кандидат медичних наук, доцент Київського медичного університету Олена Соломко.

За її словами, численні дослідження показують, що біологічний ритм не переходить на літній час навіть через кілька місяців після зміни. Це може призводити до невідповідності між вродженим біологічним годинником та годинником зовнішнього середовища.

"Перехід на літній час пов'язаний зі зростанням серцево-судинних подій - інфарктів, інсультів, фібриляцій передсердь, особливо у перший тиждень після переведення годинників. Основна причина - недосип і порушення біологічної синхронізації", - каже лікарка.

Дані з різних країн підтверджують ці ризики. В американському штаті Мічиган після переходу на літній час кількість серцевих нападів у понеділок зросла на 24%, у Фінляндії рівень ішемічного інсульту - на 8%. Метааналіз німецького медвидання Deutsches Ärzteblatt International показав збільшення ризику інфаркту на 4%.

Медичні працівники також відзначають збільшення випадків госпіталізації через аритмію в перші дні після зміни часу.

"Циркадний ритм - універсальне явище, тому результати цих досліджень повністю стосуються й українців. А через війну наші ритми додатково порушені, тому найбільший ризик мають люди з хворобами серця", - підсумовує Олена Соломко.

За словами кардіолога, "додаткова" година може порушити звичний ритм життя — вплинути на сон, час прийому їжі та фізичну активність.

"Деякі люди відчувають легкі симптоми, схожі на 'міні-джетлаг'. Також, ранні заходи сонця та зменшення тривалості світлового дня можуть призвести до погіршення настрою, оскільки брак сонячного світла зменшує вироблення серотоніну", - додає Соломко.

Результати дослідження думки українців про відміну переходу на літній та зимовий час (інфографіка "Рейтинг")

Незважаючи на труднощі, спричинені війною, перебоями у електропостачанні та браком сну, більшість українців сьогодні адаптуються до зміни часу значно легше, ніж це було кілька років тому, стверджує психіатр і невролог Євген Скрипник.

"Три роки тому ми спостерігали часті сплески тривожних і депресивних розладів під час переходу на зимовий або літній час. Наразі ж такі випадки стали значно рідшими. Українці, на жаль, вже 'зміцнилися' через війну, постійні стресові ситуації та відключення електроенергії. У цьому контексті зміна часу вже не є основним чинником впливу", - зазначає психіатр.

Одночасно лікар зазначає, що, незважаючи на адаптаційні процеси, зміна часу може викликати тимчасові загострення, особливо в осінній сезон.

"Під час переведення годинника можуть посилюватися симптоми депресії, тривожні чи панічні розлади, а також мігрені. Можливі коливання артеріального тиску, загострення серцево-судинних чи шлункових захворювань. Це не означає, що ці хвороби з'являться - вони загостряться на тлі зміни ритму", - зазначає лікар.

Скрипник рекомендує українцям зберігати психологічну витривалість, навіть в умовах війни, що є дуже складними.

"Потрібно мати надію. Ми повинні знати, що війна і всі труднощі колись закінчаться. Варто планувати майбутнє - роботу, навчання, відпочинок, ремонти. Це дає відчуття контролю й сенсу життя", - говорить лікар.

Він підкреслює, що рухова активність є найефективнішим засобом для боротьби зі стресом.

"Якщо відчуваєте напругу чи дратівливість - ходіть пішки. 7-10 тисяч кроків на день зменшують рівень кортизолу та адреналіну, які накопичуються під час стресу. Люди, які більше рухаються, менше страждають на тривожні розлади та безсоння. Ще один важливий аспект - інформаційна гігієна. Менше моніторте новини", - радить фахівець.

Скрипник підкреслює, що люди можуть адаптуватися до різних сезонів - будь то літо чи зима. Основна проблема виникає під час переходу, коли спостерігаються порушення сну.

"Перехід на зимовий час викликає менше напруження, ніж перехід на літній, оскільки зимовий час відповідає природним ритмам нашого організму," - зазначає сомнолог Дар'я Пилипенко.

Експерт пояснює, що люди живуть за трьома "годинниками" - біологічним, соціальним і сонячним. Біологічний годинник мозку не залежить від зовнішніх умов, у нього є свій добовий ритм сну і неспання. Соціальний годинник - це розклад, коли людина йде роботу, забирає дітей із садка тощо. А сонячний годинник задає ритм світлом - природним або штучним.

"Коли ці три системи не знаходяться в гармонії, організм функціонує в режимі стресу. Це саме те, що трапляється після зміни часу," - зазначає Пилипенко.

Згідно з численними дослідженнями, після переведення годинників на літній час спостерігається 6% збільшення випадків дорожньо-транспортних пригод, а також зростання травматизму на підприємствах і помилок у медицині.

"Коли внутрішній годинник людини перенастроюється, це все ще призводить до втрати сну. А якщо ми вже й так недосипаємо, як це відчувають більшість українців сьогодні, це стає подвійним ударом. Українці постійно живуть у стані очікування небезпеки - через тривоги, вибухи та укриття. Це підвищує рівень кортизолу, гормону стресу. При зміні часу саме мелатонін і кортизол зазнають найбільших змін. В результаті люди стають більш дратівливими, відчувають виснаження, а їхня здатність до концентрації знижується", - зазначає експерт.

Зміна часу на годинниках впливає на якість сну (зображення: Freepik)

Після переходу на зимовий час тривалість світлового дня зменшується, що може позначитися на нашому емоційному благополуччі.

"Ми піднімаємося з ліжка до світанку і повертаємося додому, коли настає ніч. В організмі починає раніше вироблятися мелатонін, а рівень серотоніну, відомого як гормон щастя, зменшується. Це призводить до збільшення сонливості, апатії, дратівливості та зниження продуктивності", - зазначає сомнолог.

Зміна часу також може впливати на функціонування кишечника.

"Кишківник також має свій власний біологічний годинник, який регулює вироблення гормонів. Тому, коли порушуються звичні ритми сну та харчування, це може призвести до запальних процесів і дисбалансу мікробіому. Як зазначили мої колеги, в цей період спостерігається збільшення кількості пацієнтів, які звертаються до гастроентеролога," - наголошує Пилипенко.

"Вплинути на рішення держави, звичайно, не в наших силах, тому я рекомендую зайнятися власними діями, щоб легше адаптуватися до зміни часу. Якщо у людини немає супутніх захворювань, вона загалом здорова та дотримується здорового способу життя, то адаптація займає близько 48-72 годин. А якщо вже є проблеми зі сном, то процес може тривати не менше тижня," - зазначає Пилипенко.

Сомнолог радить:

Лікарі запевняють, хоч осінній перехід на годину назад здається незначним, він впливає на всі системи тіла - від мозку до серця. Тому головне - не ігнорувати сигнали організму, висипатися, більше бувати на світлі й дозволити собі адаптуватися.