Дональд Трамп, окрім своїх зусиль щодо України, розпочав активні дії на Близькому Сході. Які кроки він має намір зробити для вирішення конфліктів у Секторі Газа та Ірані, а також як через цей регіон може вплинути на Росію – у матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Зміст
Після завершення Мюнхенської конференції з питань безпеки, президент України Володимир Зеленський відправився до Об'єднаних Арабських Еміратів. Тим часом, численна українська делегація активно веде переговори в Саудівській Аравії, куди Зеленський також планує прибути найближчим часом.
У Саудівській Аравії намічені переговори між США та Росією, в яких візьмуть участь держсекретар США Марко Рубіо і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Українська сторона поки що не приєднається до цих зустрічей. Водночас у Києві заплановані двосторонні переговори між Україною та США без участі Росії.
Вибір Саудівської Аравії як майданчика для переговорів з Росією не випадковий. Більше того, він пов'язаний не лише з російським контекстом. Президент США Дональд Трамп взявся закінчувати не тільки війну Росії проти України. Не менш активно він замирює Близький Схід, де Саудівська Аравія відіграє важливу роль.
Після 7 жовтня 2023 року цей регіон перетворився на другу найгарячішу точку у світі, поступаючись лише Україні. Атака ХАМАС на Ізраїль, що відбулася незабаром, викликала справедливу відповідь у вигляді ізраїльських військових дій в Секторі Газа. Це призвело до втягування "Хезболли", інших іранських союзників, а також самого Ірану у конфлікт, що створило загрозу регіональної ескалації, яку до цього часу вдавалося уникнути завдяки дипломатичним зусиллям.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп неодноразово підкреслював, що одним із способів тиску на Росію та Іран можуть стати низькі ціни на нафту, які мають коливатися в межах 45-50 доларів за барель. Досягнення таких цін неможливе без участі Саудівської Аравії, що є одним із провідних постачальників нафти у світі. Щоб спостерігати зниження цін, країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, повинні збільшити обсяги видобутку нафти, що призведе до зростання її пропозиції та, як наслідок, до зниження цін.
Не дивно, що до переговорів між США та Росією приєднався спецпредставник Трампа по Близькому Сходу Стівен Віткофф. Саме він 11 лютого відвідав Москву з метою повернення американського заручника Марка Фогеля. Згідно з інформацією Fox News, Віткофф мав тривалу бесіду з російським президентом Путіним, яка тривала близько 3,5 години. Напередодні цього візиту представник Трампа також обговорював питання завершення конфлікту з лідерами Саудівської Аравії та Катару.
Стівен Віткофф (зображення: Getty Images)
Держави Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, володіють необхідними ресурсами для відновлення або реформування Сектору Газа. Окрім цього, Трамп проявляє інтерес до арабських інвестицій у США, які можуть здійснюватися як безпосередньо, так і через придбання американської військової техніки.
Ця країна також прагне відновити активну співпрацю зі Сполученими Штатами, оскільки за часів адміністрації Байдена відносини між державами не були на порядку денному у Вашингтоні.
"Саудівська Аравія зустріла прихід адміністрації Трампа з великими сподіваннями, що він продасть їй зброю та технології, проти постачання яких США раніше заперечували. І головне - підтримає її в розробці ядерної програми та наданні певних гарантій оборони", - зазначив в коментарі РБК-Україна науковий співробітник Інституту досліджень національної безпеки та Центру Моше Даяна при Тель-Авівському університеті Ілан Залаят.
Протягом свого президентства Джо Байден запровадив обмеження на продаж високоточних боєприпасів та іншої військової техніки, прагнучи змусити Саудівську Аравію зупинити свою військову операцію проти хуситів у Ємені. Крім того, він висловлював занепокоєння щодо питань прав людини та мав непрості стосунки з фактичним лідером країни, спадкоємним принцом Мухаммадом ібн Салманом. Внаслідок цього, протягом тривалого часу в Ер-Ріяді відмовлялися збільшити видобуток нафти, незважаючи на численні прохання команди Байдена.
В обмін на зброю та технології від Трампа Саудівська Аравія уже оголосила, що інвестує 600 мільярдів доларів у США протягом наступних чотирьох років. Однак тут існують і обмеження. Країна реалізує амбітну програму модернізації "Vision 2030", яка спрямована на реформування економіки країни, аби знизити залежність від нафти. І саме на цю програму йшла більшість "вільних" коштів.
Саудівське керівництво непрямо підтвердило готовність посприяти зниженню цін. "Позиція королівства, позиція ОПЕК, спрямована на довгострокову стабільність ринку, щоб гарантувати достатню пропозицію для зростаючого попиту", зокрема з боку США і штучного інтелекту, - заявив на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 24 січня міністр економіки Саудівської Аравії Фейсал Алібрагім.
Проте, формування угод між США та Саудівською Аравією залежить також від розвитку ситуації в регіоні, зокрема, навколо Ізраїлю та Ірану.
В часи Байдена американська дипломатія приділяла Ізраїлю та ХАМАС не менше уваги, ніж Україні. А за кількістю візитів Держсекретаря США Ентоні Блінкена в регіон - навіть більше. Втім, ефективність таких поїздок була сумнівною. Переговори про призупинення бойових дій та повернення ізраїльських заручників йшли місяцями без особливого успіху.
Все змінилося з приходом Дональда Трампа. Ще до своєї інавгурації спецпредставник нового президента США Стівен Віткофф за одну поїздку зробив більше, ніж вся команда Байдена за рік. І це визнали навіть ізраїльські посадовці. За посередництва вже згаданого Стівена Віткоффа, Ізраїль та ХАМАС були змушені піти на перемир'я, яке до кінця не влаштувало жодну зі сторін.
Попри постійний ризик зриву домовленості, тепер постало питання відбудови Сектора Газа. Там потрібно, перш за все, подолати гуманітарну катастрофу, до якої довела агресія ХАМАС проти Ізраїлю та подальші бойові дії. Крім того, саме соціальна база із мільйонів обездолених палестинців дозволяє терористам раз-по-раз відновлювати свої сили, використовуючи наратив, що у всіх бідах винен лише Ізраїль, а не ХАМАС.
Для розв’язання цієї ситуації Трамп висунув сміливу ініціативу – перемістити близько двох мільйонів палестинців з території Сектора Газа. Він пропонує, щоб на місці зруйнованого регіону з’явилися сучасні житлові та комерційні комплекси. Цю ідею він озвучив під час зустрічі з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху в США.
Дональд Трамп та Беньямін Нетаньяху (зображення: Getty Images)
Далеко не факт, що цей задум спрацює. Та при всій неймовірності ідеї переселення, Трамп її не залишає, хоч і з корективами. Зокрема, він обговорював тимчасове переселення із Сектора Газа із королем Йорданії Абдаллою ІІ під час візиту останнього у США 11 лютого.
У регіоні існують різні думки щодо ініціативи Трампа. Згідно з опитуванням, 69% ізраїльтян надають підтримку ідеї виселення мешканців Сектора Газа в інші держави. Однак, результати нещодавнього дослідження, проведеного ізраїльським 12 телеканалом, показують, що більшість населення вважає цей план неосуществимим.
В арабських країнах ставлення радше негативне. ХАМАС у багатьох державах сприймається як ворожа сила, частина мережі "Братів-мусульман", які часто працюють на підрив традиційних владних інститутів. Проте відносно палестинців у широкому сенсі існує історичний сентимент.
"Я не бачу, як жодна країна в цьому регіоні зможе прийняти ідею масового переселення палестинців. По-перше, це стане серйозним економічним тягарем. По-друге, арабські країни протягом останніх восьми десятиліть формували образ підтримки палестинців у їхній боротьбі за незалежність. Тому вони не можуть раптово погодитися на те, щоб палестинці залишили свої території, навіть якщо їм запропонують фінансову допомогу", - зазначив Ілан Залаят.
Різко відкинута ідея про Єгипет як можливий варіант для переселення, оскільки ця країна має спільний кордон із Сектором Газа і розглядається Трампом. У той же час, Єгипет планує представити концепцію "всеосяжного підходу до відновлення Гази", щоб забезпечити палестинському народу "можливість залишатися на своїй землі відповідно до його законних прав". Це бачення також відповідає поглядам Йорданії, ще однієї сусідньої країни Ізраїлю, а також більшості інших держав у регіоні.
"Відновлення Гази без переміщення палестинського населення та вирішення критичної гуманітарної ситуації повинні стати головними завданнями для всіх", - підкреслив король Йорданії після зустрічі з Трампом. Він зазначив, що діалог між ними був "конструктивним", але його країна залишається занепокоєною пропозицією Трампа. Так чи інакше, ідея переселення, ймовірно, продовжить розвиватися, адже США мають значні важелі впливу на Єгипет і Йорданію.
"По-перше, обидві держави мають значну залежність від Сполучених Штатів у сфері безпеки. Вони використовують американське озброєння і отримують підтримку для його придбання, що є вагомим чинником. По-друге, особливо в Єгипті ситуація з економікою залишає бажати кращого. Країна має потребу в фінансових ресурсах та партнерстві на ринку кредитів", - зазначив у коментарі для РБК-Україна Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень у Києві.
Лідери країн Близького Сходу мають намір обговорити свої реакції на дії Трампа під час саміту Ліги арабських держав, запланованого на 27 лютого.
На фоні подій, що відбуваються навколо Ізраїлю та Сектора Газа, Трамп висловив намір укласти нову угоду в галузі ядерної безпеки з Іраном. Ці два питання мають значний взаємозв'язок, зважаючи на підтримку, яку Іран надає Росії, а також на тривале суперництво з Саудівською Аравією.
Коли Ізраїль розпочав військову операцію проти ХАМАС, Іран на знак солідарності також активізував атаки проти єврейської держави. Спочатку - через підконтрольні організації в Лівані та Ємені. Після того, як Ізраїль відповів на атаки, Іран безпосередньо почав завдавати по ньому ракетні і дронові удари. Такий обмін ударами кілька разів доводив весь Близький Схід до межі великої регіональної війни, проте градус напруги вдавалося знизити.
Одним з наслідків цих дій стало значне послаблення багатьох союзників Ірану в регіоні. Ізраїль суттєво знизив бойову спроможність ХАМАС у Секторі Газа та "Хезболли" в Лівані, в той час як режим Асада в Сирії зазнав падіння після тривалого занепаду під тиском повстанців. Іранське керівництво сприймало свою мережу союзників як знаряддя впливу, а також як спосіб захисту від можливої агресії проти самого Ірану, навіть якщо цей сценарій видається дещо параноїдальним.
Внаслідок цього, ідея розробки ядерної зброї набирає все більшої популярності серед іранських еліт. Як повідомляє видання The Telegraph, командування Корпусу вартових ісламської революції, що відповідає за захист чинного режиму, закликало верховного лідера Ірану Алі Хаменеї скасувати фетву, яка забороняє розробку ядерної зброї. Як зазначає РБК-Україна, Іран наразі перебуває на порозі здобуття ядерної зброї, оскільки володіє необхідними технологіями та ресурсами, проте поки що не розпочав цей процес.
Зараз таємна команда іранських науковців займається розробкою способів швидкого перетворення запасів ядерного пального на озброєння, повідомляє The New York Times, посилаючись на інформацію від своїх інформаторів, обізнаних з розвідувальними даними. Згідно з цими джерелами, Іран має уран, збагачений до 60%, що достатньо для створення чотирьох-п'яти ядерних боєголовок. Однак цей уран потребує додаткового збагачення до 90%.
"Я бажаю, щоб Іран став потужною і процвітаючою нацією, але без ядерної зброї. Повідомлення про те, що США в співпраці з Ізраїлем планують знищити Іран у 'пух і прах', є значно перебільшеними. Я віддаю перевагу надійній мирній угоді в галузі ядерної безпеки, яка дозволить Ірану розвиватися й процвітати в мирному руслі," - написав Трамп у своєму пості на платформі Truth Social 5 лютого.
Це не перша спроба світового співтовариства взяти під контроль іранську ядерну програму. У 2015 році п'ять постійних членів Радбезу ООН - США, Китай, Росія, Франція, Великобританія, а також Німеччина уклали з Іраном угоду під назвою "Спільний всеосяжний план дій". Вона передбачала допуск спостерігачів на ядерні об'єкти Ірану, аби контролювати, що країна не розробляти ядерну зброю. В обмін на це з Ірану зняли частину санкцій. Однак у 2018 році Трамп вивів США з "ядерної угоди" і відновив тиск на Іран.
Іранська ракета серед натовпу в центрі Тегерана (зображення: Getty Images)
Відповідаючи на заяви Трампа, верховний іранський лідер аятолла Алі Хаменеї 7 лютого категорично відкинув ідею нових переговорів зі Сполученими Штатами, посилаючись на негативний досвід минулого. "З таким урядом (Трампа) не має бути жодних перемовин, оскільки це не тільки нерозумно, але й недоцільно та негідно", – підкреслив Хаменеї.
Це публічна заява, однак на менш формальному рівні все складніше. "У випадку з Іраном, ймовірно, що за лаштунками говорять інші речі, ніж у публічних заявах. Іран боїться нерозсудливості Трампа і готовий досягти певної угоди. Тим не менш, незрозуміло, чи існує якась формула, яку прийняли б обидві сторони на поточному етапі програми ядерної угоди Ірану (яка є набагато просунутішою, ніж під час підписання Плану дій у 2015 році)", - зазначив Ілан Залаят.
Одночасно із заявою про переговори Трамп підписав меморандум про відновлення тиску на Іран, який наказує Міністерству фінансів США чинити "максимальний економічний тиск" на Іран за допомогою санкцій і механізмів примусу до фізичних і юридичних осіб.
Після цього міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі зазначив, що будь-які переговори можуть відбутися лише за умови відмови від політики "максимального тиску" і часткового зняття санкцій. Водночас, Трамп встановив умови, які ставлять Іран у невигідну позицію, де час працює проти нього.
"Головний фактор тиску вже задіяно. Почалися проблеми з нафтовим експортом Ірану. Вони досить серйозно підтискають можливості постачати нафту в Азійсько-Тихоокеанський регіон. Враховуючи важку ситуацію в економіці і з бюджетом, залишитись без доходів від нафти буде катастрофою", - зазначив Сергій Данилов.
За його словами, ще один чинник, яким можна тиснути на Тегеран - це погрози ударів по ядерних об'єктах Ірану. Чи з боку самих США, чи інших держав. Ще в грудні The Times of Israel з посиланням на військових чиновників повідомляло, що Ізраїль розробляє такі плани про всяк випадок. Ба більше, подібний досвід вже є. У 1981 році ізраїльські ВПС знищили ядерний реактор "Осірак" на території Іраку.
Члени команди Трампа поки що утримуються від чітких заяв на підтримку таких намірів, що створює атмосферу стратегічної невизначеності. "Ізраїль і США об'єднані в боротьбі проти загрози, яку становить Іран. Ми дійшли згоди, що аятола не повинен володіти ядерною зброєю, а також з необхідністю зупинити агресивні дії Ірану в регіоні," – заявив держсекретар США Марко Рубіо під час пресконференції в Тель-Авіві 17 лютого.
Якщо сценарій військових дій втілиться в життя, регіон може зіткнутися з масштабним конфліктом. У такому випадку Трампу може бути не до українських справ. Таким чином, російська агресія проти України та дедалі складніша ситуація на Близькому Сході стають все більш взаємопов’язаними. Хоча не завжди зрозуміло, як події в цьому регіоні можуть вплинути на Україну чи Росію, можливостей для маневру з часом стає все більше.
#ОПЕК #Дональд Трамп #Башар Асад #Катар #Нафта #Росія #Економіка #Україна #РБК-Україна #Київ #Володимир Зеленський #Москва #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Ядерна зброя #Вашингтон, округ Колумбія #Близький Схід #Ізраїль #Озброєння #Перебудова #Іран #Єгипет #Getty Images #Бойові дії #Тегеран #Араби #Диктатор. #Мюнхен #ХАМАС #Міністр закордонних справ (Україна) #Фокс Ньюс #Саудівська Аравія #Ємен #Тель-Авів #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Військова операція #Сергій Лавров #Біньямін Нетаньяху #Сектор Газа #Всесвітній економічний форум #Хезболла #Рух хуситів #Йорданія #Місто Газа #Перська затока #Ер-Ріяд #Палестинці #Палестина (регіон) #Мухаммеде. #Тероризм #Алі Хаменеї #Моше Даян #Аятола
