Уявіть собі два паралельні всесвіти. В одному з них футболісти після виснажливого тренування занурюються в кріосауни, їхній фізичний стан аналізує цілий штат реабілітологів, а контракти з багатьма нулями захищені юристами. Команда подорожує на комфортабельному клубному автобусі, а її бюджет вимірюється мільйонами доларів. Це реалії сучасного житомирського Полісся - лідера української Прем'єр-ліги.
А тепер погляньте на інший всесвіт. Тут футболісти прокидаються о шостій ранку, щоб встигнути відпрацювати зміну на виробництві, розвезти товар по магазинах або провести тренування для дітей. Вони вирушають на матчі власними легковими автівками, "скидаючись" на бензин. Після ігор під осіннім дощем забирають брудне екіпіювання додому, щоб самостійно випрати, адже завтра зранку знову на роботу.
Ці два світи зустрінуться 28 жовтня на розкішному газоні "Центрального стадіону" в Житомирі. Скромний аматорський клуб з Нового Роздолу, що на Львівщині й представляє громаду з 37 тисяч мешканців, здобув неймовірний успіх, ставши одним із двох аматорських колективів, які дійшли до цієї стадії турніру.
Для цієї громади ця гра є набагато більше, ніж просто поєдинок з представником еліти. Це можливість вийти на поле, про яке більшість аматорських команд може лише мріяти, і перевірити, чи дійсно бюджет завжди визначає переможця. За цією історією стоять чотири роки наполегливої праці, віри у власні сили та невгасимої любові до футболу, яка не зникає через війну, фінансові труднощі чи брак належних умов. Саме в таких матчах видно, чому ми обожнюємо Кубок України: тут навіть команда з іншого футбольного світу може поставити в складне становище фаворита.
Відродження у тіні великої війни
Аби зрозуміти феномен цієї команди, треба відчути контекст самого місця. Новий Розділ - це дуже молоде місто на Львівщині, яке не може похвалитися середньовічними замками чи тисячолітньою історією. Воно було засноване у 1953 році у зв'язку з освоєнням велетенського родовища сірки. Літопис міста - куди прагматичніший: колись уся життєдіяльність утворювалася навколо гірничо-хімічного комбінату. Завод давав роботу тисячам людей, будував інфраструктуру і, по суті, задавав ритм усьому регіону.
Час змінюється, а епоха промислових гігантів залишилася в історії. Проте місто Новий Розділ не зупинилося на досягнутому. Сьогодні воно активно розвивається, шукає нові можливості та відновлює економіку завдяки зусиллям місцевих підприємців. Незважаючи на свою відносну молодість, Новий Розділ став батьківщиною багатьох відомих особистостей. Тут провів свої шкільні роки легендарний музикант Кузьма Скрябін (Андрій Кузьменко), а також народилися популярні телеведучі Юрій Горбунов та Ольга Фреймут. Саме в місцевій спортивній школі свої перші кроки у великому футболі зробив колишній гравець київського Динамо Андрій Баль.
Цей молодий та амбітний дух прогресу, поєднаний із прагненням організувати своє велике свято, став ідеальною основою для народження футбольної казки.
У Новому Роздолі великий футбол не мав місця вже тривалий час. Остання команда, що представляла місто, зникла з футбольної сцени приблизно у 2015-2016 роках, залишивши по собі лише ностальгію у вболівальників. Місцеві футболісти змушені були шукати можливості в сусідніх регіонах, а громада залишалася без свого основного спортивного свята.
Усе змінилося в кінці 2021 року, коли Андрій Гарапцьо, корінний мешканець Нового Роздолу та колишній футболіст, завітав до міської ради з амбітним планом — відродити місцевий футбол. Він знайшов підтримку серед небайдужих громадян, місцевих підприємців та депутатів. Президентом спортивного клубу обрали Ігоря Складановського, а за рік до команди приєднався нинішній віцепрезидент Ігор Пістун. Вони самі зазначають, що їх об'єднала спільна мета.
Громадську організацію "Футбольний клуб Новий Розділ" офіційно зареєстрували 4 лютого 2022 року, за двадцять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії.
"Ця команда була очікувана всіма в клубі, - згадує президент Ігор Складановський про ті події весни. - Коли розпочалося вторгнення, багато з нас вступили до місцевої тероборони. Ми цілодобово патрулювали місто та околиці. Усе було призупинено, навіть Федерація футболу не могла визначити, чи відбудеться чемпіонат. Але як тільки ми отримали дозвіл, без роздумів повернулися до гри. Розпочали з Третьої ліги, адже найголовніше було зберегти футбол."
Протягом чотирьох років команда здійснила неймовірний прогрес. У 2023 році вона здобула титул чемпіона Третьої ліги. У 2025 році новороздільці стали переможцями Першої ліги Львівщини, завоювавши золоті медалі, а також виграли Кубок Львівщини, проявивши справжню відвагу. У фінальній грі, незважаючи на те, що в їхньому складі було всього 14 гравців через численні травми, команда зуміла перемогти чинного володаря трофею в серії пенальті. Це був перший випадок з 2009 року, коли Кубок області виграла команда з нижчого дивізіону.
Економіка ентузіастського дива
Секрет успіху Нового Роздолу не у грошах. За клубом не стоїть всеукраїнський агрохолдинг чи олігарх з бездонними кишенями. Клуб фінансують небайдужі місцеві підприємці за часткової, посильної в умовах війни, підтримки міської ради.
Загальний фінансовий план організації, що об'єднує основну команду (актуально грає у Прем'єр-лізі області), резервний склад та дитячу академію з 120 учнями, становить приблизно 4-5 мільйонів гривень на рік. Ця сума дорівнює витратам, які провідні клуби УПЛ можуть витрачати на місячну зарплату одного гравця основного складу.
"Футбол – це заняття, що вимагає значних витрат. Керівництво клубу визнає: «Ми маємо відповідальність перед людьми та фінансові зобов'язання. Немає жодних матеріальних вигод. Це справжній ентузіазм, емоції та спілкування. Якби не було бажання та можливості, ми б не займалися цим".
Командний побут має дуже приземлений характер. Медична підтримка представлена лише однією особою – Романом Матвіївим, який виконує обов’язки лікаря та масажиста для команди.
Інфраструктура залишається ще однією серйозною проблемою. Стадіон "Галичина", який колись був символом успіху, пережив кращі часи. Проте завдяки спільним зусиллям, тут вдалося провести косметичний ремонт, встановити бойлери та телевізор для тактичних аналізів. Однак, система освітлення охоплює лише одну з воріт. В осінній період, коли сутеніє раніше, команда вимушена тренуватися на половині поля, а взимку клуб за власний рахунок орендує поле зі штучним покриттям у Львові.
Восени, коли темніє рано, команда змушена тренуватися на одній половині поля, а взимку клуб власним коштом орендує поле зі штучним покриттям у Львові.
Перевезення на основі довіри
У Новому Роздолі відсутні професійні контракти. Внаслідок цього немає й традиційного трансферного ринку або фінансових компенсацій. Згідно з юридичними нормами, футболіст може забити 45 м’ячів за сезон, отримати пропозицію від професійної команди, зібрати свої речі та покинути клуб абсолютно безкоштовно. Це створює значний ризик для будь-якої аматорської команди, яка досягла успіху в Кубку.
Як у таких умовах збирати конкурентоздатний склад і втримувати лідерів? Керівництво клубу знайшло просту, але дієву формулу: абсолютний карт-бланш головному тренеру та залізна фінансова стабільність.
"Уся селекційна діяльність передана тренеру. Ми не втручаємося в процес підготовки, вважаючи це невірним. Тренер самостійно обирає гравців, які відповідають його уявленню про футбол, а також нашій атакуючій, швидкісній та верховій грі. Він несе відповідальність за результати. Наша ж задача - забезпечити фінансову стабільність. Зарплати та премії виплачуються без затримок, строго відповідно до домовленостей", - поділився своїми думками президент клубу.
Гравці у футбол отримують фіксовані зарплати, які варіюються від 8 до 18 тисяч гривень щомісячно, а також мають можливість отримати бонуси: три тисячі гривень за перемогу, як на домашньому полі, так і під час виїздів.
Основним фактором, що визначає вибір гравців для Андрія Гарапцьо, є не тільки їхній талант, але й уміння організувати аматорський футбол у своєму розкладі роботи.
Перш за все, виникає питання: чи здатна людина займатися тренуваннями? Безумовно. Якщо особа має можливість після роботи приїздити на заняття, то ми вже можемо починати обговорення. На початкових етапах, коли ми грали в нижчих лігах, було дуже складно залучити кваліфікованих футболістів. Багато хто вагається приєднуватися до невідомого проєкту. Але коли команда почала демонструвати результати та розвиватися, спілкування з новими гравцями стало значно легшим. Вони самі бачать, що тут є істотний прогрес.
Через гучний успіх у Кубку України команда опинилася під радарами професійних скаутів. На запитання, чи не боїться тренер, що взимку його команду просто розберуть багатші клуби, Гарапцьо відповідає прямо:
Безумовно, наші гравці викликають зацікавленість. Причому не лише один з них. На мою думку, в даний момент 70-80% моїх футболістів здатні без труднощів грати у професійних клубах Першої та Другої ліг. Проте я сподіваюся, що команду не розпустять. Хлопці вірні клубу, вони усвідомлюють, що керівництво цінує їхню працю, і вже емоційно прив'язалися до цієї команди.
"Архітектор" без ліцензії та його дисципліна
Основним мотором команди є Андрій Гарапцьо. Він не тільки веде гру з бровки, але й відчуває її всім серцем. Його розклад настільки насичений, що міг би підкорити навіть найвитривалішу людину. Проживаючи у Львові та працюючи в Новояворівську, він щосереди та щоп'ятниці вирушає до Нового Роздолу, долаючи близько 200 кілометрів за день, щоб тренувати свою команду.
У цьому контексті Гарапцьо рішуче відмовляється від отримання тренерської ліцензії УЄФА та не має наміру переходити до професійного футболу.
"Я не прагну стати професійним тренером," – відверто зізнається Андрій Васильович. "Молодому спеціалісту важко потрапити в Прем'єр-лігу. А працювати в Другій лізі... це означає залишити родину, переїхати в інше місто і отримувати 30-50 тисяч гривень. Для чоловіка з сім'єю ці гроші не такі вже значні, щоб залишати все. Мене повністю влаштовує моя фінансова ситуація і можливість займатися улюбленою справою тут, у Новому Роздолі."
Хоча команда є аматорською, у ній діє сувора дисциплінарна система. Якщо гравець пропускає тренування без вагомої причини, він втрачає 10% своєї місячної зарплати. Тим не менш, тренер визнає, що хлопці настільки віддані футболу, що навіть якщо ці штрафи скасують, ніхто не перестане з'являтися на базі.
Трудовий клас та чемпіони кубка
Склад Нового Роздолу - це звичайні українці, які щодня працюють, а у вільний час виходять на футбольне поле. Тут немає зірок із великими контрактами, проте є люди, для яких футбол є пристрастю і можливістю творити маленькі сенсації.
У нашій команді чимало людей займаються діяльністю торгових агентів або мають оригінальні способи заробітку. Однією з яскравих постатей є Богдан Адам, який став ініціатором вражаючого камбеку в матчі 1/16 фіналу Кубка України проти Агротеха, завершившогося з рахунком 3:1. У звичайному житті Богдан займається виготовленням домовин.
"Мій досвід на цій роботі триває більше десяти років. Усе залежить від виконаної продукції. Вранці прокидаєшся, займаєшся своїми обов’язками від початку до кінця, а після обіду отримуєш вільний час. Іноді потрібно підніматися вже о шостій ранку, щоб все встигнути, але це прекрасно поєднується з моїм захопленням футболом."
Голкіпер Артем Денега, який у матчі кваліфікації Кубка України проти Миколаєва успішно зупинив два пенальті, також виконує обов'язки дитячого тренера в академії львівських Карпат.
"Деколи буває важко, не хочеться кудись їхати після роботи, але в мене є графік. Основну ставку в житті я зараз роблю саме на тренерство, а гра за область - це, можна сказати, додатково".
Проте особлива розповідь стосується Валерія Дорошенка. Як батько чотирьох дітей, він добровільно вирішив долучитися до Збройних Сил України, водночас продовжуючи брати участь у тренуваннях та змаганнях своєї команди.
"Мати в команді такого футболіста - це справжня честь. Він віддає всю свою енергію на полі, а в дні відпочинку на 90% з'являється на наших тренуваннях. Без сумніву, він вирушить з нами до Житомира на цей матч," - з захопленням ділиться тренер.
Окремим феноменом команди є серії післяматчевих пенальті. На шляху до 1/8 фіналу Новий Розділ виграв дві футбольні лотереї, реалізувавши 9 з 9 ударів! Особливою фішкою стали заміни від Гарапцьо. Місцевий гравець Андрій Богдан двічі виходив на поле на 90+ хвилинах спеціально під удари з позначки і обидва рази впевнено розводив воротаря та м'яч по різних кутах.
"Це не якась особлива стратегія, - усміхається тренер. - Просто перед одним із поєдинків Андрій сказав мені: 'Васильович, під час розминки я забиваю п'ять з п'яти. Я готовий до бою'. Коли гравець має таку впевненість у своїх силах, я просто не міг не довіритися йому."
Апетити з'являються під час гри: як розвивається Новий Розділ.
Коли аматорський клуб досягає значних успіхів у Кубку України, виникає природне питання: чи стане цей успіх винятковим випадком, і які перспективи чекають на команду в майбутньому? Керівництво та тренерський склад мають чітке уявлення про подальший розвиток. Наразі основне завдання команди - завершити справи на обласному рівні.
"Ми ще не досягли всіх своїх цілей. Наше головне завдання – виграти чемпіонат Прем'єр-ліги Львівщини. Хочемо подарувати це свято нашим вболівальникам, які нас щиро підтримують, а також керівництву. Щодо переходу на всеукраїнський рівень... ми не можемо передбачити, що принесе завтрашній день. Однак я впевнений: якщо ми зможемо залучити кілька якісних новачків, ці хлопці здатні заявити про себе на чемпіонаті України серед аматорів", – зазначив Гарапцьо.
Основна мета керівництва клубу полягає в створенні стабільної основи на довгострокову перспективу. У 2023 році футбольний клуб Новий Розділ відкрив власну дитячу футбольну академію. Наразі понад 120 юних спортсменів з місцевості безкоштовно займаються у семи вікових групах, починаючи з дошкільного віку.
За словами керівництва, місту необхідно подолати ще три або чотири роки перехідної фази, щоб нова генерація молодих спортсменів змогла прийняти естафету від нинішніх основних гравців. Головна мета проєкту полягає в створенні стабільної системи, яка забезпечить вихід місцевих талантів на футбольні поля Галичини на багато років уперед.
Житомирський рубікон: без побоювань, але з шаною.
Домашні матчі Нового Роздолу перетворилися на найбільшу подію для всієї громади. На стадіон приходять сім'ями, клуб самостійно організовує трансляції на YouTube із власними коментаторами, яких фінансує керівництво, щоб ті, хто за кордоном чи на фронті, могли підтримати команду.
Поєдинок з Поліссям став кульмінацією їхнього шляху. Керівництво команди аматорів відноситься до опонента з великою пошаною, проте без жодного страху.
"Головне, щоб Усик не виходив на поле. А якщо говорити серйозно, то Полісся не повинно забувати, що вони також колись стартували з аматорських рівнів. Я пам'ятаю, як у 2016 році ми зустрічалися з ними в Кубку України серед аматорів. Їм велика честь і повага за те, що змогли вирости до рівня грандів українського футболу. Для наших хлопців це був безцінний досвід", - згадує Ігор Пістун, який тоді обіймав посаду президента СКК Демня.
Головний тренер команди Андрій Гарапцьо готується до матчу в спокійному режимі:
"Розібрати гру Полісся - це справжній виклик, адже їхній склад вражає, і ми не можемо точно передбачити, хто вийде на поле проти нас. Проте ми будемо грати у свій стиль футболу. Команда боротиметься за себе, своїх рідних, наше місто та всю Львівщину."
Вже у середу, 28 жовтня, о 13:00 за київським часом пролунає стартовий свисток. Можливо, кубкова казка Нового Роздолу на цьому завершиться, проте свою головну перемогу ці хлопці вже здобули. Вони довели всій країні, що великий футбол народжується там, де втомлений після робочої зміни слюсар чи торговий агент взуває бутси, виходить на напівтемне поле рідного стадіону і, попри все, вірить у мрію та насолоджується моментом.
#
