У ніч з 31 серпня на 1 вересня російські війська здійснили балістичний удар по залізничному депо в Києві, внаслідок чого загинуло сім осіб, серед яких шість працівників компанії, про що повідомляє Forbes.ua. Противник змінив свою тактику, намагаючись націлити удари на цивільні потяги та ремонтні майстерні.
Росія змінила свою стратегію і почала активно атакувати залізничну інфраструктуру України, зокрема намагаючись уразити депо, локомотиви та ремонтні майстерні, повідомляє The Guardian.
БЕЗ ТАБУ аналізує, які наслідки ця зміна матиме не лише для функціонування "Укрзалізниці", а також для пасажирів, економічної ситуації та логістичних процесів під час війни.
Вночі 1 вересня російські військові здійснили ракетний обстріл залізничного депо в Києві, використовуючи балістичну ракету. Ця атака призвела до загибелі співробітників компанії, а також завдала шкоди не лише столиці, але й іншим залізничним об'єктам.
Згідно з інформацією, на яку спирається стаття, останні атаки стали елементом більш масштабної кампанії проти української залізниці. Якщо раніше російські удари зосереджувалися на мостах і електричних підстанціях, то зараз вони дедалі частіше намагаються знищити рухомий склад та цивільну інфраструктуру, яка є критично важливою для функціонування транспортної системи.
Залізниця як мета.
Член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко охарактеризував залізничний транспорт як "основу української економіки". Він зазначив, що залізниця виконує важливу роль як ключова логістична артерія для військових потреб, промисловості та цивільних перевезень, що змушує Росію систематично намагатися зруйнувати її функціонування.
З початку року, як повідомляє Лещенко, агресор здійснив більше 1500 нападів на залізничну інфраструктуру України. В результаті цих атак було знищено сотні вагонів та близько 500 локомотивів.
Поїзди та депо стали новими об'єктами для атаки – така тактика виявляється надзвичайно ризикованою, особливо з урахуванням нестачі засобів протиповітряної оборони.
Лещенко пояснив, що Росія більше не обмежується ударами по інфраструктурі, яку можна відносно швидко відновити. Тепер вона використовує прямі атаки на цивільні локомотиви, а в окремих випадках - навіть на потяги під час руху чи стоянки в депо.
Що відбувається з пасажирами
Для пасажирів ця тактика означає системні затримки, евакуації під час повітряних тривог і вимушені зупинки рейсів. За словами представників залізниці, якщо дрон наближається до потяга на небезпечну відстань, рух зупиняють, а людей переводять в укриття або виводять із вагонів.
Подібні ситуації стали звичними не лише під час нічних, але й денних поїздок. У матеріалі The Guardian зазначається, що пасажири вимушені годинами очікувати, іноді навіть у полі або на безлюдних ділянках, поки небезпека не мине.
Українська журналістка Тетяна Заєць описала в Facebook, як під час однієї з поїздок їй довелося ховатися від російських безпілотників. Вона розповіла, що пасажири лежали під товарним вагоном, поки над ними кружляли дрони.
"Це був справжній кошмар. Потяг зупинився посеред ночі в центральній Україні. Я ледь чула, як провідник промовив: 'Евакуація'", - зазначила вона.
Журналістка зазначила, що в цьому потязі перебували також діти, яких транспортували після лікування. Після цього інциденту вона вирішила утриматися від подорожей залізницею до закінчення військових дій.
Окреме видання звертає увагу на атакування потяга в Одеській області, в якому перебували приблизно 600 осіб, серед яких діти. Свідки подій ділилися враженнями, зазначаючи, що після удару почули вибухи та бачили пожежу, а деяких людей евакуювали просто з поля.
Чому це негативно впливає на економіку?
Залізничний транспорт в Україні продовжує бути основним засобом переміщення по величезній території країни, особливо у світлі обмежень на авіаперевезення. Крім того, він грає важливу роль у перевезеннях пасажирів, вантажів та гуманітарних вантажів.
Атаки з боку Росії вже позначаються на експорті, зокрема на транспортуванні зерна до чорноморських портів. Це викликає додаткові труднощі як у внутрішній логістиці, так і в міжнародній торгівлі.
За словами Лещенка, Київ потребує від західних партнерів додаткових засобів ППО, щоб захистити потяги та інфраструктуру від ракет і безпілотників. Інакше, наголосив він, атаки на залізницю триватимуть, бо саме вона лишається одним із головних елементів функціонування країни під час війни.
В останні дні Росія використала більше 1500 безпілотників для атак на Україну, серед яких є і реактивні моделі, які важче знищити. Як вказує британське видання, це демонструє перехід до практики майже постійного тиску на цивільні об'єкти інфраструктури.
Від початку повномасштабного вторгнення залізниця вже стала однією з найбільш вразливих, але й найбільш незамінних систем у країні. Саме нею до України прибувають іноземні лідери, нею виїжджають і повертаються мільйони людей, а також перевозяться вантажі, без яких економіка не може нормально працювати.
Незважаючи на це, співробітники "Укрзалізниці" не припиняють відновлення зруйнованої інфраструктури, працюючи над цим майже відразу після обстрілів. Однак чим частіше Росія атакує залізничні склади та депо, тим більше конфлікт переходить з поля бою в повсякденне життя мирних громадян.
З моменту початку повномасштабного вторгнення загинули 58 працівників залізничного транспорту, а понад триста отримали поранення. Це яскраво демонструє, що російські атаки на транспортну інфраструктуру є не випадковим наслідком війни, а цілеспрямованою стратегією тиску на Україну.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські війська дедалі частіше атакують українську енергетичну та транспортну інфраструктуру, намагаючись ускладнити роботу тилу й життя цивільних. Про наслідки таких ударів для логістики та пасажирських перевезень читайте в наших попередніх матеріалах.
#
