Пошук мирного рішення: чи можуть Україна та Росія провести результативні переговори?

Російська сторона вперше за довгий час подає позитивні сигнали щодо переговорів з Україною на рівні лідерів, заявив 24 липня президент Володимир Зеленський, не розкриваючи подробиць. Про те, що саме такий формат зустрічі має "поставити крапки у врегулюванні" кажуть і в Москві, але наголошуючи, що підходи сторін "діаметрально протилежні".

Ефективність мирних переговорів стала предметом дослідження українських вчених після проведення першого Глобального саміту миру, який відбувся в червні 2024 року за ініціативою України. Незважаючи на те, що 80 держав підписали фінальне комюніке, досягнення завершення війни мирним шляхом залишається малоймовірним. Також неясною залишається перспектива організації нового саміту.

"З появою американської ініціативи в сфері переговорів, значення Саміту дещо знизилося. Хоча ми не можемо цілком заперечувати його можливість, вважаємо, що його проведення виглядає малоймовірним", – зазначила Валерія Скворцова, керівниця Українського незалежного центру політичних досліджень.

Ця організація спільно з аналітичною групою War:Observe реалізувала дослідження під назвою "Україна в контексті нових переговірних реалій: аналіз діючих форматів переговорів". У проекті взяли участь 23 експерти з України та інших країн.

Засліплення погляду

Москва каже одне, а робить зовсім інше - це ключова проблема у перемовинах. Наразі експерти не бачать ознак, що РФ готова до реального завершення війни, а усі двосторонні переговори обмежуються опосередкованими, хоча й важливими рішеннями: наприклад, обмін полоненими замість повного припинення вогню.

Росія використовує так звану концепцію Peace Offensive -- створює ілюзію готовності до переговорів, а насправді -- затягує їх. Це й використання маніпуляцій міжнародною думкою, щоб поставити війну на паузу, перегрупуватися і продовжити. Росія буде домагатися послаблення санкцій, зменшення міжнародного тиску та буде далі звинувачувати Україну у небажанні проводити переговори, пропонуючи капітуляцію,

роз’яснює Скворцова.

Серед методів впливу Російської Федерації — підтримка ультраправих груп як у Європі, так і в Сполучених Штатах. Це має на меті просувати російські інтереси та чинити тиск на українських партнерів, спонукаючи Київ прийняти невигідні для нього умови.

Експерти зазначають, що Москва, згідно з наявною практикою, часто не звертає уваги на будь-які угоди. Це ставить під загрозу всі міжнародні зусилля.

"Все, що ми побачили у Стамбулі позавчора (23 липня, -- Ред.) -- це спроба перетворити "Стамбульський процес" на "Мінський процес-2". Навіть по формальним ознакам бачимо повну кальку. Адже було запропоновано створити три групи, які ідентичні до тих, що були у "Мінському процесі". Тоді була одна гуманітарна, яка більш-менш працювала, та дві інші, які мали виключно декоративний характер. Зараз Путін буде робити все те ж саме. Його головна задача -- максимально затягнути час для того, щоб, як мінімум, відтягнути момент, коли Трамп буде вводити серйозні санкції", -- вважає політолог Вадим Денисенко.

На його думку, російська економіка поступово підлаштовується під нові санкції, займаючись формуванням нових логістичних схем протягом чотирьох місяців. Проте Путін намагається сповільнити цей складний процес для економіки.

Ознайомтеся також з тим, про що обговорювали та які угоди досягли делегації України та Росії в Стамбулі.

Чи Трамп залишився без переваг?

Президент Сполучених Штатів встановив для Росії термін у 50 днів, після якого він пообіцяв запровадити суворі санкції, що також торкнуться країн, які імпортують російські енергетичні ресурси. Термін, визначений Трампом, завершиться третього вересня — в день, коли в Китаї відбудеться великий військовий парад, присвячений 80-річчю "опору китайського населення японській агресії".

За даними видання The Times, Пекін хоче бачити на цій зустрічі як Путіна, так і Трампа. Участь президента США наразі виглядає малоймовірною, вважає Денисенко, кажучи, що американський лідер приїде лише в контексті підписання конкретних домовленостей -- або щодо китайсько-американських відносин, або щодо війни в Україні.

"Головними переговорами, що стосуються закінчення війни, є діалоги між США та Китаєм. У цьому контексті важливими є також зустрічі між ЄС і Китаєм. На мою думку, наразі Трамп не володіє достатніми важелями, щоб за рік змусити Путіна припинити бойові дії без підтримки Китаю", — зазначає Денисенко.

На думку Олександра Краєва, директора програми "Північна Америка" у Раді зовнішньої політики "Українська призма", у США наразі немає чіткої стратегії завершенні війни. А уся нинішня політика Білого дому обертається лише навколо непередбачуваних бажань Трампа, який шукає прості розв'язання складних проблем.

Трамп у своїй політиці другого терміну дотримується досить простого принципу — обирати шлях з найменшим опором. Він прагне уникати проблем, де це можливо, а якщо стикається з нерозв'язною ситуацією — просто не намагається її вирішити. Пропонуємо Україні озброєння та 50 днів для переговорів, а далі — як піде. Кожен його крок, за словами Краєва, націлений на те, щоб після цього терміну Трамп міг отримати Нобелівську премію миру, написати вдалою книгу або ж звести пам'ятник на свою честь.

Читайте такожВстигнути, "поки Трамп у доброму гуморі": як у НАТО купуватимуть зброю для України

Ця політика адміністрації Білого дому вкладається у стратегію Москви -- Путін відтягує рішення, які й сам Трамп не хоче приймати.

Навіть зміна мовлення американського президента, який спочатку описував Путіна як "розумного молодця", а згодом висловив своє розчарування в ньому, не є остаточним вирішенням, з яким Україні потрібно буде змиритися.

Це ж стосується і ЄС, РФ та Китаю, які теж наразі не мають стабільних відносин з Вашингтоном.

"Ми маємо бути готові, що у будь-який момент, чи то зусиллями російською дипломатії, чи то брехливими маневрами або просто через нетерплячість Трампа ми знов можемо повернутися до моменту, коли знов потрібно буде пояснювати банальні речі - що це російська агресія, а Україна жертва. Це як у настільних іграх, коли ти повертаєшся на нульову точку, а всі інші йдуть до фінішу", -- порівнює Краєв.

За інформацією Управління зв'язку Туреччини, президент Реджеп Таїп Ердоган має намір цього тижня поспілкуватися з Дональдом Трампом та Володимиром Путіним для організації їхньої зустрічі в Стамбулі.