Угода між Європейським Союзом та Сполученими Штатами, ймовірно, знижує ризики втрат, а не відкриває нові перспективи. Однак для України ця угода може принести деякі вигоди.
27 липня, всього за декілька днів до встановленого Дональдом Трампом терміну для введення односторонніх підвищених імпортних мит у відповідь на певні дії, Європейський Союз та Сполучені Штати досягли угоди в галузі торгівлі.
І це одна з поки що небагатьох торговельних домовленостей, досягнутих Дональдом Трампом.
Угоди зовсім нового формату – повністю асиметричні, коли один з учасників зобов'язується значно відкрити свій ринок для імпорту з США, в той час як інший стикається з істотним ускладненням умов виходу на ринок США.
На відміну від звичайних торговельних угод, що прагнуть забезпечити максимальні економічні вигоди для всіх учасників, угода між ЄС і США має на меті скоріше зменшити можливі втрати.
Проте для України ця угода може мати й позитивні наслідки.
Для ЄС погіршення доступу на ринок США, як очікується, призведе до втрат на рівні від 0,2% до 0,8% ВВП. Однак і для США нова торговельна політика матиме болючі наслідки.
Згідно з прогнозами Кільського інституту світової економіки, через різке підвищення імпортних мит для всіх торгових партнерів, не лише для країн ЄС, реальний обсяг виробництва в США може зменшитися на 1,7% від ВВП.
Хоча, очевидно, передбачене домовленостями відкриття ринку ЄС для промислових товарів з США, а також активізація експорту енергоносіїв та інвестиції в економіку США частково компенсують ці втрати.
Загальновизнаним є те, що ця угода допомогла Європейському Союзу уникнути ще більших труднощів.
У квітні було оголошено, що мито у відповідь на дії Європейського Союзу становитиме 20%. У травні Дональд Трамп висловив загрозу щодо підвищення мита до 50%, а на початку липня знизив цю цифру до 30%. Зрештою, між сторонами досягнуто угоди про ставку 15%.
Збільшення передбачуваності ставок ввізного мита, які будуть застосовуватись до товарів з ЄС на ринку США, є одним з найважливіших виграшів цих домовленостей.
31 липня президент Трамп підписав виконавчий наказ, який вводить нові імпортні мита "у відповідь" на основі замість стандартної ставки, що була встановлена в квітні для всіх торгових партнерів США, за винятком Канади, Мексики та країн, що підпадають під спеціальний режим (такі як Росія, Північна Корея, Куба та Білорусь).
Діапазон ставок варіюється досить суттєво - від 10% для, скажімо, Великої Британії до 41% для Сирії.
Для ЄС додаткова ставка буде неоднорідною (й це наразі єдиний виняток серед всіх країн, для яких запроваджені такі підвищені мита). Якщо для всіх решти країн ставка мита "у відповідь" просто додається до чинної ставки ввізного мита відповідно до тарифного розкладу США, для ЄС ставка 15% - це максимально можлива надбавка.
Якщо діюча ставка імпортного мита в режимі найбільшого сприяння перевищує 15%, то додаткове мито не вводиться. Якщо ж ставка менша за 15%, то додаткове мито визначається як різниця між ним і чинною ставкою, щоб загальна ставка становила 15%.
Отже, рівень ввізного мита для Європейського Союзу насправді нижчий порівняно з усіма державами, що мають базову митну ставку "у відповідь" на рівні 15%. Це також стосується Японії та Південної Кореї, які також підписали торгові угоди зі Сполученими Штатами наприкінці липня.
Для Європейського Союзу має значення, що угоди включають в себе зменшення митних зборів на автомобілі.
Мито на ці товари тепер становить 15%, що є зниженням порівняно з додатковим 25% митом, яке діяло з квітня. Це навіть виглядає більш вигідно, ніж ставки для автомобільних виробників з Японії та Південної Кореї.
Мито на фармацевтичну продукцію та напівпровідники також становитиме 15%, а отже, європейські експортери в США не мають постраждати від очікуваного запровадження додаткових захисних мит на ці товари.
У той же час, угода зі Сполученими Штатами на даний момент скоротила, а не усунула невизначеність у двосторонній торгівлі.
Адже торговельна угода між США та ЄС ще не підписана. 27 липня були досягнуті політичні домовленості, які формують рамку майбутньої угоди, однак, окрім негайних зобов'язань, домовленості не є юридично зобов'язуючими.
Сторони вирішили продовжувати діалог, слідуючи своїм внутрішнім регламентам, до моменту, поки політичні угоди не будуть цілковито виконані.
І така ситуація - не виняток. За даними Global Trade Alert, станом на 31 липня США повідомили про дев'ять торговельних угод, укладених у рамках нової торговельної політики. Однак жодна з них не опублікована, й за наявною інформацією, остаточні тексти домовленостей ще у жодному випадку не узгоджені.
Крім того, тільки в шести випадках угоди підтверджуються обома сторонами.
У разі угоди між США та ЄС залишається безліч невирішених питань.
Наприклад, залишається незрозумілим, який буде остаточний доступ для сталі, алюмінію, а також виробів з цих матеріалів і міді. Угода не передбачає зниження додаткового 50-відсоткового захисного мита США для європейських експортерів. Проте, згідно з інформацією з Європейського Союзу, на ці продукти можуть бути встановлені тарифні квоти, що, ймовірно, передбачатиме знижені мита для обсягу товарів, що підпадають під ці квоти, для постачання європейських товарів на американський ринок.
Однак наразі не зрозуміло, коли і як ці тарифні квоти можуть запрацювати.
Так само не до кінця зрозуміло, якими будуть нові умови доступу США на ринок ЄС. Мають бути запроваджені тарифні квоти для постачання за нульовими або зниженими митами продукції американського сільського господарства та рибальства, але деталей цих квот поки немає.
Згідно з даними Європейського Союзу, планується скасування "досить низьких" ввізних мит на промислову продукцію. Приміром, середній рівень ввізного мита ЄС на одяг становить 11,5%, легкові автомобілі обкладаються митом у 10%, вантажівки — 22%, а на деякі хімічні речовини мито може досягати 35%, що є значними показниками.
Натомість в описі угоди на сайті Білого дому про повне скасування всіх ввізних мит на промислову продукцію США на ринку ЄС не йдеться.
Сторони також досягли згоди щодо необхідності зменшення нетарифних бар'єрів, зокрема за допомогою механізму взаємного визнання оцінок відповідності. Проте варто врахувати, що цей процес може зайняти значний проміжок часу.
Яке вплив матиме угода між США та ЄС на Україну?
Почнемо з очікуваного позитиву. Одним з елементів домовленостей є зобов'язання ЄС до кінця 2028 року купити в США енергоносіїв на $750 млн, тобто приблизно на $250 млн щорічно.
Для Європейського Союзу, що у 2024 році витратив $745 млн на імпорт енергоресурсів, посилення ролі Сполучених Штатів відкриває перспективу остаточного завершення заміщення російських енергетичних постачань, що, в свою чергу, дозволить зменшити ще один інструмент російського впливу.
Це, безумовно, є значною перевагою для України.
Головним аспектом є здатність США виконати свої зобов'язання, що передбачає або швидке збільшення експорту, або суттєву переорієнтацію. У 2024 році загальний обсяг експорту енергоносіїв з США становив $320 мільйонів, при цьому приблизно чверть цього обсягу була спрямована на поставки до Європейського Союзу.
Ще один ключовий аспект угод між ЄС та США полягає в зобов'язанні Європейського Союзу вкласти додаткові $600 мільярдів в американську економіку протягом найближчих трьох років.
Україні було б корисно, якби інвестиції в основному орієнтувались на військово-промисловий сектор. Загалом, зменшення напруги у торгових відносинах між США та ЄС відкриває можливості для обох сторін зосередитись на питаннях безпеки, що є ключовим інтересом для України.
Хоча геополітичне значення угоди між США та ЄС є важливим для України, її економічний вплив на Київ може бути обмеженим.
Україна може зіткнутися з посиленою конкуренцією на європейському ринку через відкриття його для американських продуктів. Проте, спочатку необхідно з’ясувати, які саме категорії товарів підпадуть під це відкриття і які умови при цьому будуть встановлені.
Структурні відмінності в експортах США та України є значними, тому змагання за ринок загостриться лише в обмеженому сегменті товарів.
На ринку США Україна має наразі відносно кращі умови доступу, аніж ЄС.
Окремого аналізу потребуватиме вплив очікуваних тарифних квот на сталь і вироби зі сталі з ЄС на українських експортерів у США, але його можна буде зробити лише після встановлення цих квот.
В той же час угоди про торгівлю між США та ЄС ще раз підтвердили, що сучасна міжнародна торговельна система не відповідає викликам, які виникли внаслідок нової торговельної політики американської адміністрації.
У період високої невизначеності для захисту власних економічних інтересів країна має бути частиною більшого утворення, чим для України є ЄС.
Саме на етапі підготовки до вступу слід зосередити свою увагу. Хоча країни Європейського Союзу висловлюють незадоволення умовами угод із США, де ЄС опинився у становищі менш сильного партнера.
Інститут економічних наукових досліджень та політичного консалтингу.
#Дональд Трамп #Канада #сталь #Європейський Союз #Росія #Економіка #Імпорт #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Товари #Інвестиції #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Експорт #Машина. #Конкуренція (економіка) #Японія #Валовий внутрішній продукт #Політика #Білий дім #Південна Корея #Північна Корея #Геополітика #Білорусь #Мексика #Сільське господарство #Куба #Торгівля #Сирія #Алюміній #Мито (податок) #Риболовля #Мідь #Вантажівка. #Кільський інститут світової економіки
