В умовах обмежених фінансових можливостей збільшення фізичних обсягів врожаю не є головним пріоритетом для аграріїв в Україні. Проте, інноваційні підходи, що дозволяють скоротити витрати на засоби захисту рослин, добрива та паливо на гектар і тонну продукції, залишаються надзвичайно актуальними.
Вважається, що лише при вкладенні $150 капітальних інвестицій на 1 га угідь сільськогосподарська галузь є такою, що розвивається в інноваційно-інвестиційному напрямі. В Україні ця цифра за останні роки не перевищувала 90-120 $/га. Найкращий результат, за інформацією ННЦ Інститут аграрної економіки, був у довоєнному 2021 році -- 123,3 $/га. У 2023-му розмір капітальних інвестицій впав на 12,9% від показника 2021-го і становив 107,4 $/га.
Проте недостатнє фінансування сектора не стало на заваді значному розвитку корисних цифрових технологій. Якщо озирнутися назад, то ще десять років тому їх застосування обмежувалося лише установкою GPS-трекерів на сільськогосподарську техніку та впровадженням систем моніторингу польових робіт. Сьогодні ж ці інструменти здатні виявляти вузькі місця у виробництві агропродукції.
"Великі компанії майже на 100% оцифрували свої земельні масиви та на 80% виробничі процеси, що суттєво заощаджує матеріально-технічні ресурси. Більш рентабельні рішення дозволяють приймати такі новації, як Cropwise Operations, Interra®Scan, Climate FieldView тощо", -- зазначає гендиректор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Олег Хоменко. Тут порахували, що завдяки цифровізації та автоматизації прибутковість агробізнесу покращується мінімум на 15-20%.
Проте слід мати на увазі специфіку українського агробізнесу: агрохолдинги займають лише 54% від загальної площі оброблюваних земель. Інша частина представлена середніми та малими фермерськими господарствами. Хоча в агрохолдингах цифрові технології використовуються переважно на високому рівні, у малих господарствах цей показник значно нижчий.
Це викликано як недостатністю фінансування для інвестицій у цифрові технології, так і тим, що невеликі фермерські господарства функціонують в ручному режимі, коли власник особисто об'їжджає свої поля та контролює виробничі процеси, — пояснює засновник і директор Aggeek Станіслав Шум.
У 2024 році компанія здійснила своє перше дослідження на тему впровадження цифрових інновацій в аграрному секторі України, яке отримало назву "Цифрове Агро України". Результати дослідження свідчать про те, що зростання площі оброблюваних земель корелює з інтенсивністю використання цифрових технологій. Середньостатистичний показник для ринку становить 20-30%, в той час як в агрокомпаніях, що активно впроваджують інновації, цей показник досягає 60% серед опитаних. Крім того, 80% інноваційних агрокомпаній застосовують системи управління виробництвом (Farm Management Systems). У той же час, серед усіх агровиробників, рівень впровадження таких систем залишається на рівні лише 19%.
Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, низький рівень цифрової грамотності у деяких аграріїв, особливо в віддалених регіонах, а також обмежений доступ до якісного інтернету в сільських місцевостях, значно стримують можливості для впровадження інноваційних рішень.
Проте відкладання впровадження сучасних технологій зменшує здатність до виживання у сучасному світі, сходяться у думці учасники агропродовольчого сектору та зауважують, що варто робити хоча б малі кроки, підбираючи цифрові інструменти, які поступово збільшуватимуть маржинальність гектара. А вибрати є з чого.
Наприклад, в агрокомпанії ІМК для виконання конкретних завдань застосовують спеціалізовані інструменти. "Коли мова йде про логістичні процеси та моніторинг техніки, ми використовуємо систему Віалон. Для збору даних з полів задіяно Operations Center від John Deere, а також існує окремий геопортал для картографування урожайності. У нас є різноманітні інструменти для обробки геоданих, а також рішення, які сприяють нашому дослідницькому відділу в зборі інформації. Серед інтегрованих рішень ми реалізуємо платформу Cropwise Operations, яка з часом повинна об'єднати більшість управлінських інструментів і можливостей для перехресного контролю. На даний момент Cropwise допомагає нам у проведенні скаутингу полів", — зазначає операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.
Платформа Cropwise Operations -- не нова для українського ринку. У 2019 році транснаціональна агротехнологічна компанія Сингента придбала IT-бізнес із сервісами Cropio, який до того вже понад сім років мав успіх на українському ринку. Cropwise Operations -- це еволюція Cropio, із суттєво розширеними можливостями. За декілька років Cropwise трансформувалася в цифрову платформу з потужним портфелем сервісів, що охоплюють майже весь спектр завдань агробізнесу. Наприклад, сервіс Seed Selector дозволяє фермерам швидко отримати персоналізовані рекомендації щодо вибору гібридів насіння з урахуванням умов конкретного поля та застосованих агротехнологій, сервіс CW Planting допомагає підібрати і оптимізувати використання посівного матеріалу та добрив за допомогою технології змінних норм внесення, сервіс CW Protector пропонує готові протоколи захисту рослин і автоматично планує візити агрономів насамперед на ті поля, які потребують особливої уваги, сервіс CW Operations допомагає вирішити, які польові операції потрібно виконати найближчим часом і яку техніку та людей можна виділити для цих завдань тощо. Наразі для українського ринку готується запуск додатку Spray Assist, який надаватиме рекомендації щодо оптимального часу для внесення ЗЗР, попереджатиме про потенційні погодні ризики, а також рекомендуватиме кращі варіанти щодо мінімізації можливих втрат робочого розчину та ефективнішого і безпечнішого застосовування ЗЗР для довкілля та персоналу.
Сучасні цифрові технології відкривають можливості для більш цілеспрямованої та економічно ефективної роботи. Наприклад, якщо встановити чітке завдання для обприскувача, щоб обробляти тільки ті ділянки поля, які потребують обробки, можна обробити всього 20% площі, витративши при цьому лише $7-10 на гектар замість $35-40, — зазначає Дмитро Шемет, виконавчий директор Cropwise Operations.
Платформа вражає своєю здатністю створювати умови для ефективної співпраці між різними підрозділами, такими як агрономічний, виробничий, диспетчерський та фінансовий, зазначають представники Групи компаній Агро-Регіон. "Зокрема, диспетчери складають щоденні робочі плани, що дозволяє в реальному часі відстежувати, яка техніка і з якими засобами здійснює роботу, а також хто за це відповідає. Якщо техніка не виїхала, відповідальні керівники отримують повідомлення; аналогічно сповіщення надходять у разі, якщо техніка починає рухатися без попередження. Інженери мають доступ до сервісної книги, де фіксуються роботи з ремонту та планового обслуговування. На основі зібраних даних формуються звіти, у тому числі нестандартні, наприклад, щодо продуктивності машин," — зазначає Ніна Харченко, керівниця диспетчерського відділу холдингу.
В Україні близько 9 мільйонів гектарів землі повністю або частково інтегровані в систему Cropwise Operations, зазначає Фероз Шейх, директор з інформаційних та цифрових технологій компанії Сингента. Він підкреслює, що компанія ставить перед собою амбіційну мету – максимально розширити доступ до передових цифрових технологій та агрорішень, які дозволяють фермерам ефективно управляти своїми господарствами з мінімумом зусиль і в реальному часі, незалежно від місця розташування.
Використовують цифровий сервіс і в профільному відомстві. Зокрема, станом на зараз ведеться робота над створенням можливостей для вдосконалення та розвитку Cropwise Operations згідно з потребами Мінагрополітики щодо його використання на платформі Державного аграрного реєстру (ДАР), уточнює міністр Віталій Коваль. Варто зауважити, що ДАР інтегрований із сімома державними реєстрами, що спрощує доступ до державних послуг і програм підтримки.
Розумне використання ресурсів охоплює не лише підвищення прибутковості, але й зменшення негативного впливу на екологію. Завдяки застосуванню технологій точного землеробства, таких як точне внесення добрив і засобів захисту рослин, а також автоматизації сільськогосподарських машин, вдається зменшити агрохімічне навантаження та скоротити викиди парникових газів. Крім того, впровадження IoT-технологій і сенсорних систем для моніторингу стану ґрунту дозволяє більш точно контролювати витрати води для зрошення та необхідні дози добрив, що, за оцінками Мінагрополітики, може знизити витрати на 10-30%.
Свій внесок у оптимізацію використання природних ресурсів робить і Сингента, впроваджуючи технології для моніторингу стану ґрунту, адже його здоров'я має фундаментальне значення для сталого ведення сільського господарства. "Наскільки здоровий ґрунт, настільки потенційно може бути кращий врожай. Інноваційне рішення Interra®Scan -- перша "служба здоров'я ґрунту", яка дозволяє фермерам точно визначати стан ґрунту, необхідність його оздоровлення та, відповідно, краще управляти посівами", -- додає Ceрджіо Стайку, директор регіону Східна Європа з питань агрорішень та комерційної ефективності в Європі компанії Сингента.
Як видно, впровадження технічних і технологічних нововведень сприяє зростанню економічної ефективності в аграрній сфері, завдяки використанню ресурсозберігаючих методів та оптимізації технологічних процесів, що дозволяє зменшити витрати на матеріали та інші ресурси.
#Європа #Україна #Інвестиції #Логістика #Прибуток (економіка) #Моніторинг #Еволюція #тонна #Автоматизація #Джон Дір #Гектар #Промислові процеси #Фермер #Ґрунт #Добрива #Транснаціональна корпорація #Грамотність #The CW #Захист рослин #Цифрова електроніка #Український клуб аграрного бізнесу #Міністерство аграрної політики та продовольства (Україна) #Шум #Дослідження та розробки
