Щодо перспектив американських військових баз в Європі. Генерал Веслі К. Кларк зазначає, що американські сили на континенті відіграють ключову роль і є абсолютно необхідними.

Екс-командувач об'єднаних сил НАТО в Європі, генерал у відставці США Веслі К. Кларк, в інтерв'ю Центру аналізу європейської політики висловив свою думку щодо безглуздості та хибності ідей про можливе зменшення присутності американських військ у Європі. Він також негативно оцінює пропозиції про досягнення миру з Росією в контексті боротьби з Китаєм.

Військова присутність Сполучених Штатів у Європі продовжує залишатися ключовим елементом глобальної стабільності, навіть попри зростаючу увагу до Азійського регіону та Китаю. Генерал у відставці Веслі К. Кларк, який обіймав посаду верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі з 1997 по 2000 рік, попереджає, що Східна Європа, під впливом російської агресії, залишається "пороховою бочкою", здатною вибухнути з серйозними наслідками для всього світу. "У разі розвитку подій у цьому напрямку, наслідки торкнуться не лише Сполучених Штатів, але й американських інтересів на Близькому Сході та в інших частинах світу," - підкреслює він.

Кларк наголошує на критичній ролі військових баз США в Європі для забезпечення глобальної безпеки. Він охарактеризував Європу як "пускову платформу для американського глобального впливу в більшій частині Євразії".

Оцінюючи можливі наслідки втрати доступу до таких стратегічних авіаційних та морських баз, як Рамштайн, Познань, Лейкенхіт чи Рота, Кларк наголосив на їхній безумовній важливості. "Європейські бази є ключовими для забезпечення виконання американських зобов'язань, особливо в контексті стратегічного ядерного стримування щодо Росії, - підкреслив Кларк. - Наразі ми наближаємося до критичного етапу в зусиллях зупинити подальшу агресію Росії. Україна витримує натиск, але лише завдяки значній військовій підтримці з боку США".

Військова інфраструктура США в Європі має вирішальне значення для організації та забезпечення постачання зброї, боєприпасів та інших видів озброєння для України. Американські військові та цивільні фахівці, що перебувають в Європі, виконують важливу роль у підтримці українських збройних сил, а також зміцнюють впевненість серед європейських партнерів.

Коли росія анексувала Крим та вторглася на Донбас на початку 2014 року, НАТО раптово усвідомило, що заходи, вжиті під час холодної війни для посилення, переміщення сил та фактичного стримування, були забуті й не розвивалися. "Навіть незважаючи на те, що Польща, Литва, Латвія та Естонія були членами НАТО на той час, не існувало простого способу підсилити та підтримати їх у випадку російського нападу", - пояснив Кларк.

За останні роки США та союзники НАТО в Європі відновили багато процедур, зусиль та планування, які були відкинуті після закінчення холодної війни. Зараз Альянс має можливість розміщувати сили на позиціях у Східній Європі, переважно на тимчасовій основі, ротуючи підрозділи. Ці сили тренуються з союзниками, знайомляться з місцевістю, і, як зазначає Кларк, "якщо щось трапиться, вони будуть там".

Генерал підкреслив, що "досі їх не закликали до бою. Нещодавно в Литві відбулася трагедія, коли важкий рятувальний автомобіль загубився в болоті поблизу кордону з Білоруссю. Проте, крім цього випадку, серйозних труднощів не виникало".

Кларк нагадав про історичний контекст присутності сил НАТО в Східній Європі: "35 років тому ми казали, що ніколи не розглядатимемо питання про розміщення сил там. А близько 30 років тому, росія підписала угоду про те, що вона завжди поважатиме цілісність кордонів України. Оскільки росія змінилася, США та НАТО змушені були реагувати".

Особливу увагу генерал звертає на захист Сувалкського коридору, враховуючи нарощування російських сил у північно-західній Білорусі навпроти Калінінграда. "Логічно для російських військових планувальників, що перше, що вони захочуть зробити, це з'єднатися з силами в Калінінграді. Так вони здійснять глибоке проникнення в НАТО, заблокують використання Балтійського моря і загрожуватимуть Фінляндії, Швеції та Данії", - попереджає генерал.

Кларк попереджає, що виведення американських військ з Європи, особливо на фоні зменшення чисельності сухопутних сил США, "потрапило б на радість і отримало б аплодисменти в Москві та Пекіні". Вони сприймали б це як "сигнал про капітуляцію США та ознаку того, що Сполучені Штати не будуть рішучими у своїх діях в Азії".

"Генерал підкреслює, що американське стримування в Європі грає ключову роль у забезпеченні глобальної стабільності та безпеки. Він зазначає, що американські сили на континенті є незамінними і їх необхідно зміцнити, а всі дискусії про їх виведення слід зупинити."

На думку Веслі Кларка, зосередження уваги на Китаї як на серйозному опоненті стало актуальним з 1990-х років, коли відбулося розпад СРСР. Він зазначає: "Саме президент Обама фактично відвернув нашу увагу від Європи. Потім, під час адміністрацій Трампа та Байдена, ця тенденція продовжилася". Кларк підкреслює, що всі чотири адміністрації США "в основному проігнорували ту стабілізаційну платформу, яка забезпечила мир і безпеку у світі протягом останніх восьми десятиліть".

"У період президентства Обами, фактично, наша європейська політика опинилася під контролем Ангели Меркель. Хоча вона була легітимно обраним лідером Німеччини, її інтереси не завжди співпадали з інтересами Сполучених Штатів", - підкреслює Кларк, висловлюючи критику на адресу американської зовнішньої політики щодо Європи.

Кларк вказує на наявність расових стереотипів та християнського націоналізму у відносинах з Росією. Він зазначає: "Це те, що путін прагне донести до американського суспільства: 'Ми білі, ми християни, ми подібні до вас. Ми протистоїмо китайцям'. Але це не відповідає дійсності. Вони не є такими, як ми. Ми цінуємо індивідуальну свободу та автономію. Росія за часів Путіна є авторитарною системою. Все підлягає контролю з боку держави, і там немає місця для особистої свободи."

Генерал наводить конкретний приклад: "Ви можете згадати зв'язки Національної стрілецької асоціації. Так, ми віримо в Другу поправку в США. Я гарантую вам, що росія - ні. Ця ідея схожості між росією та США є породженням російської інформаційної війни, яка продавалася Сполученим Штатам протягом 15-20 років."

Замість цього, Сполучені Штати мають спільні інтереси з Китаєм, особливо в економічній сфері. Генерал Кларк підкреслює: "Оптимальний шлях взаємодії з Китаєм полягає в дипломатичних та економічних зусиллях, а не виведенні військових контингентів з Європи".