Путіну слід приділити увагу: чому Китай та Індія раптово стали більш активними у контексті війни.

Китай та Індія дедалі активніше говорять про необхідність завершення російсько-української війни. Чи справді синхронні заяви Китаю та Індії свідчать про готовність цих країн активніше долучатися до переговорів щодо завершення війни, чи поки що це лише дипломатична риторика? Що саме змушує Пекін і Нью-Делі активніше реагувати на війну в Україні - економічні інтереси, безпекові ризики чи прагнення посилити свій політичний вплив у світі? Видання "Коментарі" розбиралося у цих питаннях, зібравши думки експертів.

Китай та Індія мають свій інтерес

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства та експерт РНБО у період з 2001 по 2011 рік з питань заморожених конфліктів у Євразії, зазначає, що з одного боку, Китай завершує реалізацію глобальної мережі транспортних та енергетичних коридорів, що з'єднують його з Європою. Фінальним пунктом китайських торгових шляхів є європейський преміум-ринок. У зв’язку з цим, Пекін має значний інтерес до забезпечення стабільності в Азії, на Кавказі та в Чорноморському регіоні.

Це змушує Китай займати активнішу позицію у питанні мирного врегулювання конфлікту в Україні. Відтак, країна неодноразово висловлювала свої пропозиції щодо уникнення поразки Росії, водночас уважно стежачи за ситуацією в Європі та на Заході загалом. Наразі Китай прагне просувати цю ініціативу. В будь-якому випадку, він наближається до моменту, коли йому необхідно буде хоча б зменшити інтенсивність бойових дій в Україні — якщо не зупинити війну, то принаймні не дати можливості її ескалації, про що іноді мріє Росія, — зауважив Віталій Кулик.

Він наголошу., ключове для Пекіну - безпека транспортних академій, щоб працювали сухопутні коридори, щоб працювали хаби, щоб Чорне море було вільне від бойових дій.

Індія, усвідомлюючи, що Китай, завдяки своїй розвиненій економічній і торговій інфраструктурі, а також транспортній логістиці, може посилити свій вплив, прагне стати конкурентом, пропонуючи власні торговельні ініціативи та концепції мережі транспортних коридорів. Крім того, Індія розвиває свої посередницькі послуги. Це робиться для того, щоб не дати Китаю стати єдиним представником Глобального Півдня, і щоб голос Індії теж звучав поруч із Китаєм, вносячи свій внесок у дискусії Глобального Півдня. Тому Індія використовує свої можливості не лише як посередник, а й як переговорник. Нещодавно в Київ завітав міністр закордонних справ Індії Субраманіям Джайшанкар, а раніше відбулися контакти між прем'єр-міністром Моді та українським лідером Зеленським. Моді має особисті зв'язки і з Путіним, чого не можна сказати про Сі Цзіньпіна, який має лише зв'язок з російським президентом. Таким чином, Індія прагне скористатися цими контактами, щоб стати містком у переговорах та залучити до себе увагу в процесі формування нової архітектури переговорів, – зазначив експерт.

Представник порталу "Коментарі" підкреслює, що на переговорах є достатньо місця для всіх учасників. Україна прагне до міжнародного розвитку цього діалогу.

"Ми вважаємо, що важливо мати на цих переговорах не лише Трампа та представників Росії, але й делегації з Європейського Союзу або принаймні з інших європейських країн. Також необхідно залучити Туреччину та Китай, адже без участі Китаю наші можливості для тиску на Росію значно обмежуються. Можливе також залучення Індії та інших держав з глобальними інтересами. Тому жоден варіант, що може наблизити нас до миру, не слід відкидати", - підкреслив Віталій Кулик.

Китай і Індія використовують різні механізми для здійснення впливу на Росію.

Політичний експерт Сергій Таран вважає, що ще зарано говорити про повноцінне залучення Китаю та Індії до переговорів про завершення війни, але те, що обидві країни майже синхронно заявили про необхідність завершення російсько-української війни показує, що принаймні для дипломатії двох країн-мільярдерів українське питання стає одним із пріоритетних.

"Причина цього в тому, що війна проти України стала ключовою подією світової політики після завершення холодної війни, і тому впливає на всі без винятку економічні та безпекові процеси у світі. Відтак, і Індія, і Китай змушені принаймні, коментувати війну, яка по-різному, але безпосередньо впливає і на їхню економіку також. Ще одна причина - це зростаючі політичні амбіції Китаю та Індії, які прагнуть гнути свої, окремі від Заходу лінії у світовій політиці. Для них незавершена війна в Україні стала доказом неспроможності Заходу, а особливо США досягти глобальної стабільності", - зазначив експерт.

Він продовжує, натомість, Китай і Індія використовують різні механізми для здійснення впливу на Росію. - це закупівля російської нафти, а у випадку Китаю - товари подвійного призначення, без яких Росія не зможе вести війну, але, щоби вжити ці інструменти Сі хоче, щоби Трамп його про це по-справжньому попросив, визнавши у відповідь Китай як рівну США світову потугу.

"Проте с саме це і є причина, чому Трамп цього досі не зробив. Він ще вірить у власні надзвичайні дипломатичні здібності, а заяви Індії та Китаю нагадують світові, що ці здібності геть не надзвичайні. Але якщо піде все за сценарієм, який відбувався досі, Пекін та Нью-Делі торгуватимуться із Заходом про ширше їх залучення до завершення російсько-української війни. І це буде хороша новина. Ключові події, які вкажуть як швидко це може відбутися - це вибори в Конгрес та візит Сі у США, який відбудеться вже у вересні", - констатував Сергій Таран.

Видання "Коментарі" також інформувало про ключовий момент: міністр закордонних справ Індії виступив із заявою щодо війни в Україні.