Латвійський прем'єр заявив, що Росія повинна компенсувати витрати на війну проти України за рахунок своїх заморожених активів.

Країни ЄС мають використати заморожені російські активи для оплати завданих Україні збитків і водночас перекрити джерела доходів, які фінансують російську воєнну машину.

Цю інформацію озвучив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс під час пресконференції, що відбулася після саміту Коаліції охочих, який пройшов у Києві 24 серпня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Глава уряду Латвії підкреслив, що Росія не тільки проводить агресивні дії проти України, але й влаштовує гібридні атаки на держави Європейського Союзу. Зокрема, через добре сплановану нелегальну міграцію з Білорусі, організовану Кремлем, Росія тестує реакцію країн ЄС на ці виклики, їхню швидкість реагування та технічні можливості. Крім того, Москва здійснює кібератаки на європейські країни, намагаючись дестабілізувати внутрішні процеси та вплинути на громадську думку.

"Я думаю, що Росія повинна почати платити за ці брутальні атаки. І ми маємо погодитися на використання заморожених російських активів, а не грошей громадян ЄС, щоб оплатити цей рахунок. Він дуже високий... Там фактично доступні 200 млрд, які можна використати для оплати цього рахунку", - сказав Кулбергс.

Він зазначив, що витрати, пов'язані з війною, яку розв'язала Росія, є надзвичайно великими для України, і цей тягар необхідно зняти.

"Виконати це не складно - ми не маємо дозволяти Росії отримувати прибуток. Однак ми продовжуємо давати їй можливість заробляти кошти, що використовуються для покриття її військових витрат... Російський зріджений природний газ все ще купується, постачання газу з РФ не припиняється, а блокування Ормузької протоки надає додатковий імпульс економіці Росії. Все це зрештою перетворюється на ракети, які обрушуються на українську землю. Це цінник, який потрібно сплатити", - підкреслив прем'єр Латвії.

Як повідомляло агентство Укрінформ, Латвія та Україна протягом останніх кількох місяців, що минули з моменту підписання угоди щодо безпілотників, активно займаються її впровадженням і наразі обговорюють три конкретні аспекти.