З початку року росіяни конвертували 2,4 трлн рублів у готівку. У Росії банки закривають тисячі своїх відділень, а фондовий ринок зазнає значних втрат.
Російська банківська система одночасно стискає свою фізичну мережу й зазнає втрат коштів клієнтів. З початку 2026 року в Росії було закрито 1370 банківських відділень, тоді як за цей час населення вивело 2,4 трлн рублів готівкою. На тлі цієї ситуації російський фондовий ринок також не зміг уберегти заощадження громадян від інфляційних процесів. Таку інформацію оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) 26 серпня.
Російські фінансові установи активно припиняють роботу своїх відділень.
З початку року російські фінансові установи зменшили свою мережу на 1370 відділень. Якщо тренд залишиться незмінним, до кінця 2026 року кількість закритих офісів може перевищити дві тисячі.
Згідно зі статистикою СЗРУ, російські банки в середньому закривають приблизно 196 відділень щодня, що вдвічі перевищує показники минулого року.
Мережа "Сбербанк" скорочує свою діяльність, закриваючи близько 540 відділень, що становить майже 40% від усіх ліквідованих пунктів.
Банківські установи аргументують зменшення кількості відділень необхідністю переходу на цифрові технології та оптимізацією витрат. Однак для споживачів це призводить до того, що кількість фізичних точок, де можна отримати готівку або виконати операцію без використання цифрових платформ, зменшується. Фінансові організації пояснюють свої дії впровадженням цифрових рішень та потребою в скороченні витрат. Водночас клієнти спостерігають зменшення числа відділень, де можна здійснити готівкові операції.
Громадяни Росії виводять кошти з фінансових установ.
Одночасно з цим зменшується кількість коштів, які росіяни тримають у банках.
За даними СЗРУ, від початку року росіяни перевели в готівку 2,4 трлн рублів. У липні обсяг такого відтоку становив 643 млрд рублів, що стало максимумом за останні місяці.
У першій половині серпня, згідно з наявною інформацією, громадяни зняли з банківських рахунків приблизно 300 мільярдів рублів. Це явище аналітики пов'язують не лише з прагненням зберігати частину своїх заощаджень у готівці.
Конфлікти, санкційні заходи та державне втручання в економічні процеси послаблюють віру в те, що кошти на рахунках належать клієнтам і доступні у будь-який час. В Росії все більше людей відчувають тривогу, що банківські активи можуть бути використані для підтримки військових дій, або ж у разі нової фінансової кризи держава знайде спосіб отримати доступ до заощаджень громадян, – зазначають аналітики розвідки.
Російський ринок акцій також не здатний захистити накопичення.
Економіст, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран звертає увагу ще на одну проблему. Він зауважує, що російський фондовий ринок фактично перестав виконувати функцію захисту заощаджень від інфляції.
За його словами, російський фондовий індекс останнім часом знову наближався до позначки 2100 пунктів, але відступив на тлі войовничої риторики Кремля.
"Події в Україні керують залишками російського фондового ринку, а сам ринок перестав захищати росіян від інфляції", -- зазначив Шапран.
Експерт зазначає, що, якщо зіставити показники основного фондового індексу Росії на старті 2022 року з його теперішніми значеннями, то за більш ніж чотири роки прибутковість капіталу на російському ринку фактично дорівнює 0%.
Тобто без урахування інфляції інвестори практично не отримали приросту капіталу.
"Якщо ж вирахувати з цієї динаміки навіть офіційну інфляцію, то виявиться, що інвестори на російському фондовому ринку просто витрачали час та гроші", -- пояснив Віталій Шапран.
За п'ять років інвестори могли втратити половину заощаджень
За словами аналітика, ситуація стає ще гіршою, якщо врахувати реальні темпи зростання цін.
"Головна ж проблема російського фондового ринку в тому, що він перестав захищати росіян від інфляції. Якщо зробити перерахунок динаміки індексу Мосбіржі на реальні темпи інфляції, то виходить, що за 5 останніх років інвестори на російському ринку втратили приблизно половину своїх заощаджень", -- зазначив Шапран.
Водночас російські інвестори, за його оцінкою, дедалі більше орієнтуються на накопичення ліквідності, щоб мати можливість вкладати значні кошти після завершення війни.
Однак, доки Кремль триває в агресії проти України, майбутнє російського ринку залишається під впливом військових обставин та емоцій інвесторів.
Бізнес також намагається виводити капітал
Схожі явища можна спостерігати і в російському бізнес-середовищі. Фірми прагнуть зберегти частину своїх активів за межами країни, оскільки їх турбують нові санкції, обмеження та потенційне втручання держави. В результаті, одночасно відбуваються два процеси: банки зменшують свою фізичну присутність, а клієнти намагаються знизити залежність від банківської системи в цілому.
Це породжує додаткові виклики для російської фінансової системи: незважаючи на стрімкий розвиток цифрових послуг, банки змушені вирішувати питання збереження клієнтів, які все більше насторожено ставляться до зберігання своїх активів в Росії.
Нагадаємо, що раніше стало відомо про підготовку Європейським Союзом нового масштабного пакету санкцій стосовно Росії. Цю інформацію озвучила голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас.
#Економіст #Інфляція #Національний банк України #Росія #Економіка #Інвестор #Російський рубль #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Банк #Кремль (фортифікаційна споруда) #Росіяни #Готівка #Банківська система #Фінансова система #Фондовий ринок #Сбербанк Росії #Банківські операції #Збереження #Фінансова криза 2007–2008 років #Служба зовнішньої розвідки України #Європейський Союз #Капітал (економіка) #Аналітична оцінка #Ринкова ліквідність
