У своїх зусиллях знайти фінансування для війни з Україною Росія посилює вилучення коштів у своїх громадян, перетворюючи інфляцію на неявний вид оподаткування.
Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, цю новину озвучила Служба зовнішньої розвідки України.
Інфляція в Росії все більше перетворюється з побічного результату економічних явищ на навмисний засіб реалізації державної стратегії.
"Формальне пояснення Мінекономрозвитку - підвищення ПДВ з 20% до 22% - на вигляд зручне, але непереконливе. Бізнес почав піднімати ціни ще минулого року і використав зміну податку лише як привід для нового раунду подорожчання. Фактичне зростання витрат значно перевищує 2%: логістичні послуги з початку року вже подорожчали на 10-20%", - зазначили в СЗРУ.
ПДВ, завдяки своєму мультиплікативному ефекту, пронизує всі сфери економіки — від придбання сировини до кінцевого споживання. З ростом доданої вартості зростає й сума податку. Затримки у процесі відшкодування, конфлікти з податковими службами та додаткові витрати на транзакції лише підвищують фінансове навантаження. В результаті, усі ці витрати в кінцевому підсумку лягають на плечі споживача.
"Регіони відчувають цей тиск нерівномірно, але всюди - болісно", - зазначили в СЗРУ.
На Далекому Сході інфляцію традиційно розганяють довга логістика та імпорт із Китаю й країн Південно-Східної Азії: зростають ціни на плодоовочеву продукцію та електроенергію.
У Дагестані до логістичних проблем додається тарифна політика - з жовтня тарифи зростуть майже на 20%.
Чувашія виходить у лідери за підвищенням тарифів, де окремі позиції можуть подорожчати до 33%.
Загалом підвищення по країні коливається від 8% до 22%, і це лише середні показники.
Ключовий момент полягає в тому, що тарифи зростають не тільки для населення, а й для бізнесу. Це означає новий виток інфляції, адже транспортна складова в окремих товарах, зокрема у хлібі, сягає 70-80% собівартості. Подорожчання логістики автоматично транслюється в роздрібні ціни.
"Відтермінування основного тарифного підвищення на час після виборів до Держдуми лише акцентує контрольований характер цього процесу", - підкреслили в СЗРУ.
Навіть рецесія в цивільних галузях, скорочення зарплат і споживчого попиту не стають стримувальним чинником. Навпаки, формується ризик стагфляції - поєднання економічного спаду зі зростанням цін. Головним драйвером інфляції залишаються дії держави: податки, акцизи, мита, тарифи й штрафи.
"Для Кремля питання стоїть не в оздоровленні економіки, а у пошуку грошей. Якщо бізнес почне закриватися і податкові надходження скоротяться, тиск легко буде перенесений безпосередньо на населення - через нові податкові правила, штрафи або розширення податкової бази. Фінансування війни потребує ресурсів, і держава системно посилює їхнє викачування з власних громадян, перетворюючи інфляцію на прихований податок для всіх", - зазначили в СЗРУ.
Як повідомляв Укрінформ, з помітним прискоренням інфляції розпочала 2026 рік російська економіка - за перші 12 днів січня середньодобовий темп зростання цін різко піднявся до 0,104% проти 0,014% наприкінці 2025 року.
#Електрична енергія #Інфляція #Росія #Укрінформ #Економіка #Імпорт #Товари #Бізнес #Китай (регіон) #Логістика #Московський Кремль #Державна Дума #Попит #Російська мова #Податок на додану вартість #Споживач #Хліб #Робити #Дагестан #Державна політика #Мито (податок) #Рецесія #Далекий Схід #Чому #Справа #Зовнішня розвідка України #Чувашія
