Як через обстріли портів буде поводитиметься гривня, Delo.ua зібрало пояснення експертів про те що може бути з курсом гривні в найближчій перспективі.
Скільки Україна втрачає через обстріли портів
Україна є аграрною країною, яка до початку війни забезпечувала майже 90% свого аграрного експорту через морські шляхи. Сьогодні в Україні функціонують декілька морських портів, серед яких Одеський, Чорноморський, Південний, а також дунайські порти Рені та Ізмаїл. Через ці порти щомісяця вивозять від 7 до понад 8 мільйонів тонн товарів, що в сумі оцінюється приблизно в 2 мільярди доларів. Експорт зерна приносить Україні важливу валютну виручку, яка є критично необхідною для країни, особливо в умовах війни, коли фінансування є ключовим для підтримки її функціонування.
Сьогодні валютні надходження перебувають під загрозою через постійні обстріли. Лише за останній місяць Національний банк України оцінив втрати валютної виручки в $900 млн.
Замінити українські порти швидко та недорого є фізично неможливим. У періоди пікових навантажень Україні необхідно експортувати щомісяця від 5 до 6,5 мільйонів тонн агропродукції. Проте навіть за оптимізації альтернативних маршрутів їх пропускна здатність обмежується лише 3-3,5 мільйона тонн на місяць. Експерти оцінюють, що в найближчі 6-12 місяців, за умов зниженого експорту, аграрний сектор може втратити від 2 до 4 мільярдів доларів валютних надходжень, що негативно вплине на валютний баланс країни. Якщо обстріли триватимуть від трьох до шести місяців, 25-35% аграрних підприємств відчують серйозний дефіцит обігових коштів. Це призведе до збитковості бізнесу, зниження податкових надходжень та подальшого падіння експорту, змушуючи Національний банк активніше витрачати міжнародні резерви для стримування девальвації гривні.
За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, інтенсивність обстрілів може суттєво вплинути на курс гривні вже в найближчі місяці.
"На основі моїх розрахунків, щоденні втрати валютних надходжень, які можуть не поступити на ринок, варіюватимуть від 25 до 75 мільйонів доларів. Якщо врахувати, що середній обсяг валютної пропозиції від експортерів складає приблизно 250 мільйонів доларів на день, то втрата в 25 мільйонів доларів становить 10% від ринку, а 75 мільйонів - це вже майже третина всієї пропозиції. В такій ситуації Національному банку України знадобиться використовувати свої резерви для стабілізації валютної ситуації", - зазначає Шевчишин.
Чи зможе НБУ забезпечити достатні резерви для підтримки курсу гривні?
На думку фінансового аналітика, Національний банк володіє достатніми міжнародними резервами для стабілізації ситуації на валютному ринку. Він зазначає, що внаслідок нових надходжень міжнародної фінансової допомоги обсяг резервів наприкінці липня міг збільшитися з $45,7 млрд до приблизно $54,5 млрд. Однак ці ресурси отримані від міжнародних партнерів і не можуть бути використані постійно для підтримки валютного курсу.
"Навіть якщо ми девальвуємо гривню, це не призведе до суттєвого падіння імпорту. Попит знизиться, але девальвація підвищить конкурентоздатність українських експортерів. Їхня маржинальність при продажі власного збіжжя зросте за рахунок курсової різниці, тож лише в цьому є певний сенс", - додав експерт.
Один із основних показників фінансового стану гривні, на думку спеціаліста, - це дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку, який постійно перевищує $150 мільйонів щодня. Це створює значний тиск на гривню та резерви Національного банку України, який змушений активно інтервенувати, продаючи валюту для балансування попиту і пропозиції. Експерт зазначає, що така ситуація спостерігалася в червні і продовжилася в липні через труднощі з портовою інфраструктурою. На даний момент валютний ринок функціонує в умовах максимального навантаження, а стабільність курсу значною мірою підтримується завдяки міжнародній фінансовій допомозі.
У липні 2026 року Національний банк України здійснив продаж майже $4,8 млрд на міжбанківському валютному ринку з метою покриття дефіциту іноземної валюти та підтримки курсу гривні. Ця сума на 5,8% менша порівняно з червнем, але водночас є третьою найбільшою за весь період проведення валютних інтервенцій. Водночас регулятор придбав лише $2 млн. Наприкінці липня НБУ реалізував більше $1,1 млрд протягом одного тижня, відзначивши третій тиждень поспіль з обсягом інтервенцій, що перевищує $1 млрд.
Експерт вважає, що якщо труднощі з функціонуванням портів триватимуть довго, їхні наслідки можуть суттєво вплинути не лише на валютний ринок, а й на загальний економічний розвиток.
Чого чекати українцям
За словами Олега Нів'євського, голови Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, саме велика залежність агроекспорту від морських перевезень робить наслідки атак на порти особливо відчутними для економіки.
"В самій структурі аграрного експорту левова частка припадає саме на морські шляхи, адже через порти йде 75% нашого експорту, тому економічний масштаб проблеми колосальний. Проте зараз важко дати точний прогноз у цифрах на скільки саме відсотків впаде валютна виручка і як пропорційно це відобразиться на курсі гривні".
На даний момент курс гривні функціонує в рамках механізму керованої гнучкості, а Національний банк України підтримує його в межах визначеної межі. Якщо експортні валютні надходження будуть знижуватися, а тиск на гривню зростати, регулятору, швидше за все, доведеться активніше вдаватися до валютних інтервенцій, що призведе до використання міжнародних резервів. Водночас важливо усвідомлювати, що теперішній обсяг резервів значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, оскільки Україна стикається з істотним бюджетним дефіцитом і великими витратами на оборону. Таким чином, будь-яке зменшення валютних надходжень неминуче прискорить виснаження міжнародних резервів.
Розглядаючи можливі наслідки, фахівець провів аналогію з початком повномасштабного вторгнення, коли в лютому-березні 2022 року українські порти були повністю закриті. Тоді Національний банк України підтримував офіційний курс гривні, проте на готівковому ринку курс долара в окремих випадках перевищував його на п’ять гривень. Водночас через порушення в логістиці, брак певних товарів і панічний попит споживчі ціни зросли майже на 5% лише за перший місяць конфлікту. За словами фахівця, хоча нинішні обставини відрізняються, інфляційний тиск залишається на високому рівні. Війна, глобальна енергетична нестабільність та посухи негативно впливають на ціни, що змусило Національний банк підвищити облікову ставку до 15,5%.
Ситуація з портами впливає на ціни двояко. З одного боку, заблокований експорт призводить до зниження внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію через надмірну пропозицію на ринку. З іншого боку, зростання витрат на логістику веде до подорожчання імпортних товарів. Оскільки зараз обсяги імпорту в Україну перевищують експорт, це підсилює інфляційний тиск.
У випадку, якщо атаки Росії на порти триватимуть, Національному банку, ймовірно, доведеться втручатися, щоб запобігти девальвації гривні шляхом масштабних продажів валюти з резервів. Якщо ж регулятор вважатиме це неможливим, альтернативним варіантом може стати подальше ослаблення гривні, що призведе до прискорення інфляційних процесів та зменшення купівельної спроможності громадян.
Нагадаємо, що після атак Росії на чорноморські порти, зокрема в Одесі, "Укрзалізниця" розпочала пошук нових маршрутів для транспортування українського врожаю. Раніше близько 90% аграрного експорту здійснювалося через порти Одеси.
Компанія веде переговори з сусідніми державами щодо розширення транзитних маршрутів, а також частину агропродовольчих товарів перенаправляє до портів на Дунаї, румунської Констанци та через кордони зі Словаччиною і Угорщиною.
#зерно #порт #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Економіка #Імпорт #Україна #Дефіцит #Товари #Бізнес #Логістика #Банк #Експорт #Одеса #Попит #Угорщина #Словаччина #Девальвація #Валютний ринок #Валюта #тонна #Румунська мова #Констанца #Ізмаїл #Держава (політика) #Долар США #Ось тут, Україна
